Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ΚΑΙ ἐκίνησεν ἐκεῖθεν ῾Αβραὰμ εἰ γῆν πρὸς λίβα καὶ ᾤκησεν ἀνὰ μέσον Κάδης καὶ ἀνὰ μέσον Σούρ. καὶ παρῴκησεν ἐν Γεράροις.
1
И по́йде отту́ду Авраа́мъ на зе́млю полу́денную и всели́ся между́ Ка́дисомъ и между́ Су́ромъ: и обита́ въ Гера́рѣхъ.
2
εἶπε δὲ ῾Αβραὰμ περὶ Σάρρας τῆς γυναικὸς αὐτοῦ, ὅτι ἀδελφή μου ἐστίν· ἐφοβήθη γὰρ εἰπεῖν ὅτι γυνή μου ἐστί, μή ποτε ἀποκτείνωσιν αὐτὸν οἱ ἄνδρες τῆς πόλεως δι᾿ αὐτήν. ἀπέστειλε δὲ ᾿Αβιμέλεχ, βασιλεὺς Γεράρων, καὶ ἔλαβε τὴν Σάρραν.
2
Рече́ же Авраа́мъ о Са́ррѣ женѣ́ своє́й, я́ко сестра́ ми є́сть: убоя́ся бо рещи́, я́ко жена́ ми є́сть, да не когда́ убію́тъ єго́ му́жіє гра́дстіи єя́ ра́ди. Посла́ же Авімеле́хъ ца́рь Гера́рскій и взя́ Са́рру.
3
καὶ εἰσῆλθεν ὁ Θεὸς πρὸς ᾿Αβιμέλεχ ἐν ὕπνῳ τὴν νύκτα καὶ εἶπεν· ἰδοὺ σὺ ἀποθνήσκεις περὶ τῆς γυναικός, ἧς ἔλαβες, αὕτη δέ ἐστι συνῳκηυῖα ἀνδρί.
3
И пріи́де Бо́гъ ко Авімеле́ху но́щію во снѣ́ и рече́ єму́: се́, ты́ умира́єши жены́ ра́ди сея́, ю́же поя́лъ єси́: сія́ же є́сть сожи́телствующая му́жу.
4
᾿Αβιμέλεχ δὲ οὐχ ἥψατο αὐτῆς καὶ εἶπε· Κύριε, ἔθνος ἀγνοοῦν καὶ δίκαιον ἀπολεῖς;
4
Авімеле́хъ же не прикосну́ся є́й и рече́: Го́споди, язы́къ невѣ́дущій и пра́веденъ погуби́ши ли?
5
οὐκ αὐτός μοι εἶπεν, ἀδελφή μου ἐστί; καὶ αὕτη μοι εἶπεν, ἀδελφός μου ἐστίν; ἐν καθαρᾷ καρδίᾳ καὶ ἐν δικαιοσύνῃ χειρῶν ἐποίησα τοῦτο.
5
Не са́мъ ли ми́ рече́: сестра́ ми є́сть? И сія́ ми рече́: бра́тъ ми́ є́сть? Чи́стымъ се́рдцемъ и въ пра́вдѣ ру́къ сотвори́хъ сіє́.
6
λίγο εἶπε δὲ αὐτῷ ὁ Θεὸς καθ᾿ ὕπνον· κἀγὼ ἔγνων ὅτι ἐν καθαρᾷ καρδίᾳ ἐποίησας τοῦτο, καὶ ἐφεισάμην σου τοῦ μὴ ἁμαρτεῖν σε εἰς ἐμέ· ἕνεκα τούτου οὐκ ἀφῆκά σε ἅψασθαι αὐτῆς.
6
Рече́ же єму́ Бо́гъ во снѣ́: и А́зъ позна́хъ, я́ко чи́стымъ се́рдцемъ сотвори́лъ єси́ сіє́, и пощадѣ́хъ тя́, да не согрѣши́ши ко Мнѣ́: сего́ ра́ди не попусти́хъ ти́ косну́тися єя́:
7
νῦν δὲ ἀπόδος τὴν γυναῖκα τῷ ἀνθρώπῳ, ὅτι προφήτης ἐστὶ καὶ προσεύξεται περὶ σοῦ καὶ ζήσῃ· εἰ δὲ μὴ ἀποδίδως, γνώσῃ ὅτι ἀποθανῇ σὺ καὶ πάντα τὰ σά.
7
ны́нѣ же отда́ждь жену́ му́жу, я́ко проро́къ є́сть, и помо́лится о тебѣ́, и жи́въ бу́деши: а́ще же не отда́си, вѣ́ждь, я́ко у́мреши ты́ и вся́ твоя́.
8
καὶ ὤρθρισεν ᾿Αβιμέλεχ τῷ πρωΐ καὶ ἐκάλεσε πάντας τοὺς παῖδας αὐτοῦ καὶ ἐλάλησε πάντα τὰ ρήματα ταῦτα εἰς τὰ ὦτα αὐτῶν, ἐφοβήθησαν δὲ πάντες οἱ ἄνθρωποι σφόδρα.
8
И воста́ ра́но Авімеле́хъ, и призва́ вся́ о́троки своя́, и глаго́ла словеса́ сія́ вся́ во у́шы и́хъ: убоя́шася же вси́ человѣ́цы зѣло́.
9
καὶ ἐκάλεσεν ᾿Αβιμέλεχ τὸν ῾Αβραάμ, καὶ εἶπεν αὐτῷ· τί τοῦτο ἐποίησας ἡμῖν; μήτι ἡμάρτομεν εἰς σέ, ὅτι ἐπήγαγες ἐπ᾿ ἐμὲ καὶ ἐπὶ τὴν βασιλείαν μου ἁμαρτίαν μεγάλην; ἔργον, ὃ οὐδεὶς ποιήσει, πεποίηκάς μοι.
9
И призва́ Авімеле́хъ Авраа́ма и рече́ єму́: что́ сіє́ сотвори́лъ єси́ на́мъ? Єда́ что́ согрѣши́хомъ тебѣ́, я́ко наве́лъ єси́ на мя́ и на ца́рство моє́ грѣ́хъ вели́къ? Дѣ́ло, є́же никто́же сотвори́, сотвори́лъ єси́ мнѣ́.
10
εἶπε δὲ ᾿Αβιμέλεχ τῷ ῾Αβραάμ· τί ἐνιδὼν ἐποίησας τοῦτο;
10
И рече́ Авімеле́хъ Авраа́му: что́ умы́сливъ, сотвори́лъ єси́ сіє́?
11
εἶπε δὲ ῾Αβραάμ· εἶπα γάρ, ἄρα οὐκ ἔστι θεοσέβεια ἐν τῷ τόπῳ τούτῳ, ἐμέ τε ἀποκτενοῦσιν ἕνεκεν τῆς γυναικός μου.
11
Рече́ же Авраа́мъ: реко́хъ бо: не́гли нѣ́сть благоче́стія на мѣ́стѣ се́мъ: и убію́тъ мя́ жены́ ра́ди моєя́:
12
καὶ γὰρ ἀληθῶς ἀδελφή μου ἐστὶν ἐκ πατρός, ἀλλ᾿ οὐκ ἐκ μητρός· ἐγενήθη δέ μοι εἰς γυναῖκα.
12
и́бо и́стинно сестра́ ми є́сть по отцу́, а не по ма́тери: бы́сть же ми́ въ жену́:
13
ἐγένετο δέ, ἡνίκα ἐξήγαγέ με ὁ Θεὸς ἐκ τοῦ οἴκου τοῦ πατρός μου, καὶ εἶπα αὐτῇ· ταύτην τὴν δικαιοσύνην ποιήσεις εἰς ἐμέ, εἰς πάντα τόπον οὗ ἐὰν εἰσέλθωμεν ἐκεῖ, εἰπὸν ἐμέ, ὅτι ἀδελφός μου ἐστίν.
13
и бы́сть єгда́ изведе́ мя Бо́гъ от до́му отца́ моєго́, и рѣ́хъ є́й: пра́вду сію́ сотвори́ши ми́: во вся́ко мѣ́сто, идѣ́же а́ще пріи́демъ, та́мо рцы́ о мнѣ́, я́ко бра́тъ ми́ є́сть.
14
ἔλαβε δὲ ᾿Αβιμέλεχ χίλια δίδραχμα καὶ πρόβατα καὶ μόσχους καὶ παῖδας καὶ παιδίσκας καὶ ἔδωκε τῷ ῾Αβραὰμ καὶ ἀπέδωκεν αὐτῷ Σάρραν τὴν γυναῖκα αὐτοῦ.
14
Взя́ же Авімеле́хъ ты́сящу дідра́хмъ [сребра́], и о́вцы, и телцы́, и рабы́, и рабы́ни, и даде́ Авраа́му: и отдаде́ єму́ Са́рру жену́ єго́.
15
καὶ εἶπεν ᾿Αβιμέλεχ τῷ ῾Αβραάμ· ἰδοὺ ἡ γῆ μου ἐναντίον σου· οὗ ἐάν σοι ἀρέσκῃ, κατοίκει.
15
И рече́ Авімеле́хъ Авраа́му: се́, земля́ моя́ предъ тобо́ю: идѣ́же а́ще тебѣ́ уго́дно є́сть, всели́ся.
16
τῇ δὲ Σάρρᾳ εἶπεν· ἰδοὺ δέδωκα χίλια δίδραχμα τῷ ἀδελφῷ σου· ταῦτα ἔσται σοι εἰς τὴν τιμὴ τοῦ προσώπου σου καὶ πάσαις ταῖς μετὰ σοῦ· καὶ πάντα ἀλήθευσον.
16
Са́ррѣ же рече́: се́, да́хъ ты́сящу дідра́хмъ бра́ту твоєму́: сія́ бу́дутъ тебѣ́ въ че́сть лица́ твоєго́, и всѣ́мъ, я́же су́ть съ тобо́ю, и во все́мъ и́стинствуй.
17
προσηύξατο δὲ ῾Αβραὰμ πρὸς τὸν Θεόν, καὶ ἰάσατο ὁ Θεὸς τὸν ᾿Αβιμέλεχ καὶ τὴν γυναῖκα αὐτοῦ καὶ τὰς παιδίσκας αὐτοῦ, καὶ ἔτεκον·
17
Помоли́ся же Авраа́мъ Бо́гу, и исцѣли́ Бо́гъ Авімеле́ха и жену́ єго́ и рабы́ни єго́, и нача́ша ражда́ти:
18
ὅτι συγκλείων συνέκλεισε Κύριος ἔξωθεν πᾶσαν μήτραν ἐν τῷ οἴκῳ ᾿Αβιμέλεχ, ἕνεκεν Σάρρας τῆς γυναικὸς ῾Αβραάμ.
18
я́ко заключа́я заключи́ Госпо́дь от внѣу́ду вся́ка ложесна́ въ дому́ Авімеле́ха, Са́рры ра́ди жены́ Авраа́мли.