Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ΗΚΟΥΣΕ δὲ ᾿Ιακὼβ τὰ ρήματα τῶν υἱῶν Λάβαν λεγόντων· εἴληφεν ᾿Ιακὼβ πάντα τὰ τοῦ πατρὸς ἡμῶν καὶ ἐκ τῶν τοῦ πατρὸς ἡμῶν πεποίηκε πᾶσαν τὴν δόξαν ταύτην.
1
Слы́ша же Іа́ковъ словеса́ сыно́въ Лава́новыхъ, глаго́лющихъ: взя́ Іа́ковъ вся́ я́же отца́ на́шего, и от су́щихъ отца́ на́шего сотвори́ всю́ сла́ву сію́.
2
καὶ εἶδεν ᾿Ιακὼβ τὸ πρόσωπον τοῦ Λάβαν, καὶ ἰδοὺ οὐκ ἦν πρὸς αὐτὸν ὡσεὶ ἐχθὲς καὶ τρίτην ἡμέραν.
2
И ви́дѣ Іа́ковъ лице́ Лава́не, и се́ не бя́ше къ нему́, я́ко вчера́ и тре́тіяго дне́.
3
εἶπε δὲ Κύριος πρὸς ᾿Ιακώβ· ἀποστρέφου εἰς τὴν γῆν τοῦ πατρός σου καὶ εἰς τὴν γενεάν σου, καὶ ἔσομαι μετὰ σοῦ.
3
Рече́ же Госпо́дь ко Іа́кову: возврати́ся въ зе́млю отца́ твоєго́ и въ ро́дъ тво́й, и бу́ду съ тобо́ю.
4
ἀποστείλας δὲ ᾿Ιακὼβ ἐκάλεσε Λείαν καὶ Ραχὴλ εἰς τὸ πεδίον, οὗ ἦν τὰ ποίμνια.
4
Посла́въ же Іа́ковъ, призва́ Лі́ю и Рахи́ль на по́ле, идѣ́же бя́ху стада́,
5
καὶ εἶπεν αὐταῖς· ὁρῶ ἐγὼ τὸ πρόσωπον τοῦ πατρὸς ὑμῶν, ὅτι οὐκ ἔστι πρὸς ἐμοῦ ὡς ἐχθὲς καὶ τρίτην ἡμέραν· ὁ δὲ Θεὸς τοῦ πατρός μου ἦν μετ᾿ ἐμοῦ.
5
и рече́ и́мъ: ви́жду а́зъ лице́ отца́ ва́шего, я́ко нѣ́сть ко мнѣ́, я́коже вчера́ и тре́тіяго дне́: Бо́гъ же отца́ моєго́ бѣ́ со мно́ю:
6
καὶ αὐταὶ δὲ οἴδατε, ὅτι ἐν πάσῃ τῇ ἰσχύϊ μου δεδούλευκα τῷ πατρὶ ὑμῶν.
6
и вы́ са́ми вѣ́сте, я́ко все́ю си́лою моє́ю рабо́тахъ отцу́ ва́шему:
7
ὁ δὲ πατὴρ ὑμῶν παρεκρούσατό με καὶ ἤλλαξε τὸν μισθόν μου τῶν δέκα ἀμνῶν, καὶ οὐκ ἔδωκεν αὐτῷ ὁ Θεὸς κακοποιῆσαί με.
7
оте́цъ же ва́шъ оби́дѣ мя́ и измѣни́ мзду́ мою́ десяти́ а́гнцевъ, но не даде́ єму́ Бо́гъ зла́ сотвори́ти мнѣ́.
8
ἐὰν οὕτως εἴπῃ, τὰ ποικίλα ἔσται σου μισθός, καὶ τέξεται πάντα τὰ πρόβατα ποικίλα· ἐὰν δὲ εἴπῃ, τὰ λευκὰ ἔσται σου μισθός, καὶ τέξεται πάντα τὰ πρόβατα λευκά·
8
А́ще си́це рече́тъ: пе́стрыя, бу́детъ твоя́ мзда́: и родя́тся вся́ о́вцы пе́стрыя. А́ще же рече́тъ: бѣ́лыя, бу́детъ твоя́ мзда́: и родя́тся вся́ о́вцы бѣ́лыя.
9
καὶ ἀφείλετο ὁ Θεὸς πάντα τὰ κτήνη τοῦ πατρὸς ὑμῶν καὶ ἔδωκέ μοι αὐτά.
9
И отъя́ Бо́гъ вся́ скоты́ отца́ ва́шего и даде́ я́ мнѣ́.
10
καὶ ἐγένετο ἡνίκα ἐνεκίσσων τὰ πρόβατα ἐν γαστρὶ λαμβάνοντα, καὶ εἶδον τοῖς ὀφθαλμοῖς μου ἐν τῷ ὕπνῳ, καὶ ἰδοὺ οἱ τράγοι καὶ οἱ κριοὶ ἀναβαίνοντες ἐπὶ τὰ πρόβατα καὶ τὰς αἶγας διάλευκοι καὶ ποικίλοι καὶ σποδοειδεῖς ραντοί.
10
И бы́сть єгда́ зачина́ху о́вцы во чре́вѣ пріє́млющя, и ви́дѣхъ очи́ма мои́ма во снѣ́: и се́, козлы́ и овны́ восходя́ще бя́ху на о́вцы и ко́зы, бѣлова́тыя и пе́стрыя и пепелови́дныя пе́стрыя.
11
καὶ εἶπέ μοι ὁ ἄγγελος τοῦ Θεοῦ καθ᾿ ὕπνον· ᾿Ιακώβ· ἐγὼ δὲ εἶπα· τί ἐστι;
11
И рече́ ми А́нгелъ Бо́жій во снѣ́: Іа́кове. А́зъ же рѣ́хъ: что́ єсть?
12
καὶ εἶπεν· ἀνάβλεψον τοῖς ὀφθαλμοῖς σου, καὶ ἰδὲ τοὺς τράγους καὶ τοὺς κριοὺς ἀναβαίνοντας ἐπὶ τὰ πρόβατα καὶ τὰς αἶγας διαλεύκους καὶ ποικίλους καὶ σποδοειδεῖς ραντούς· ἑώρακα γάρ ὅσα σοι Λάβαν ποιεῖ·
12
И рече́: воззри́ очи́ма твои́ма и ви́ждь козлы́ и овны́ восходя́щыя на о́вцы и ко́зы, бѣ́лыя и пе́стрыя и пепелови́дныя пе́стрыя: ви́дѣхъ бо, єли́ка тебѣ́ Лава́нъ твори́тъ:
13
ἐγώ εἰμι ὁ Θεὸς ὁ ὀφθείς σοι ἐν τόπῳ Θεοῦ, οὗ ἤλειψάς μοι ἐκεῖ στήλην καὶ ηὔξω μοι ἐκεῖ εὐχήν· νῦν οὖν ἀνάστηθι καὶ ἔξελθε ἐκ τῆς γῆς ταύτης καὶ ἄπελθε εἰς τὴν γῆν τῆς γενέσεώς σου, καὶ ἔσομαι μετὰ σοῦ.
13
А́зъ є́смь Бо́гъ яви́выйся тебѣ́ на Мѣ́стѣ Бо́жіи, идѣ́же пома́залъ Ми́ єси́ та́мо сто́лпъ, и обѣтова́лъ Ми́ єси́ та́мо обѣ́тъ: ны́нѣ у́бо воста́ни и изы́ди от земли́ сея́, и иди́ въ зе́млю рожде́нія твоєго́, и бу́ду съ тобо́ю.
14
καὶ ἀποκριθεῖσαι Ραχὴλ καὶ Λεία εἶπαν αὐτῷ· μή ἐστιν ἡμῖν ἔτι μερὶς ἢ κληρονομία ἐν τῷ οἴκῳ τοῦ πατρὸς ἡμῶν;
14
И отвѣща́вши Рахи́ль и Лі́а, реко́стѣ єму́: єда́ є́сть на́мъ єще́ ча́сть или́ наслѣ́діє въ дому́ отца́ на́шего?
15
οὐχ ὡς αἱ ἀλλότριαι λελογίσμεθα αὐτῷ; πέπρακε γὰρ ἡμᾶς καὶ καταβρώσει κατέφαγε τὸ ἀργύριον ἡμῶν.
15
Не я́ко ли чужы́я вмѣни́хомся єму́? Продаде́ бо на́съ и снѣде́ снѣ́дію сребро́ на́ше:
16
πάντα τὸν πλοῦτον καὶ τὴν δόξαν, ἣν ἀφείλετο ὁ Θεὸς τοῦ πατρὸς ἡμῶν, ἡμῖν ἔσται καὶ τοῖς τέκνοις ἡμῶν. νῦν οὖν ὅσα σοι εἴρηκεν ὁ Θεός, ποίει.
16
все́ бога́тство и сла́ва, ю́же отъя́ Бо́гъ от отца́ на́шего, на́мъ бу́детъ и ча́домъ на́шымъ: ны́нѣ у́бо, єли́ка тебѣ́ рече́ Бо́гъ, твори́.
17
᾿Αναστὰς δὲ ᾿Ιακὼβ ἔλαβε τὰς γυναῖκας αὐτοῦ καὶ τὰ παιδία αὐτοῦ ἐπὶ τὰς καμήλους.
17
Воста́въ же Іа́ковъ, взя́ жены́ своя́ и дѣ́ти своя́ на велблю́ды,
18
καὶ ἀπήγαγε πάντα τὰ ὑπάρχοντα αὐτῷ, καὶ πᾶσαν τὴν ἀποσκευὴν αὐτοῦ, ἣν περιεποιήσατο ἐν τῇ Μεσοποταμίᾳ, καὶ πάντα τὰ αὐτοῦ ἀπελθεῖν πρὸς ᾿Ισαὰκ τὸν πατέρα αὐτοῦ εἰς γῆν Χαναάν.
18
и забра́ вся́ имѣ́нія своя́ и вся́ стяжа́нія, я́же притяжа́ въ Месопота́міи, и вся́ своя́, є́же отити́ ко Ісаа́ку отцу́ своєму́ въ зе́млю Ханаа́нскую.
19
Λάβαν δὲ ᾤχετο κεῖραι τὰ πρόβατα αὐτοῦ· ἔκλεψε δὲ Ραχὴλ τὰ εἴδωλα τοῦ πατρὸς αὐτῆς.
19
Лава́нъ же отъи́де острищи́ о́вцы своя́: укра́де же Рахи́ль і́долы отца́ своєго́.
20
ἔκρυψε δὲ ᾿Ιακὼβ Λάβαν τὸν Σύρον τοῦ μὴ ἀναγγεῖλαι αὐτῷ, ὅτι ἀποδιδράσκει.
20
Утаи́ же Іа́ковъ от Лава́на Си́ріна, не повѣ́дати єму́, я́ко ухо́дитъ,
21
καὶ ἀπέδρα αὐτὸς καὶ τὰ αὐτοῦ πάντα καὶ διέβη τὸν ποταμὸν καὶ ὥρμησεν εἰς τὸ ὄρος Γαλαάδ.
21
и отбѣже́ са́мъ, и вся́ я́же єго́, и пре́йде рѣку́, и взы́де на гору́ Галаа́дъ.
22
ἀνηγγέλη δὲ Λάβαν τῷ Σύρῳ τῇ ἡμέρᾳ τῇ τρίτῃ, ὅτι ἀπέδρα ᾿Ιακώβ,
22
Повѣ́дася же Лава́ну Си́ріну въ тре́тій де́нь, я́ко бѣжа́ Іа́ковъ:
23
καὶ παραλαβὼν τοὺς ἀδελφοὺς αὐτοῦ μεθ᾿ ἑαυτοῦ, ἐδίωξεν ὀπίσω αὐτοῦ ὁδὸν ἡμερῶν ἑπτὰ καὶ κατέλαβεν αὐτὸν ἐν τῷ ὄρει Γαλαάδ.
23
и пои́мъ сы́ны и бра́тію свою́ съ собо́ю, гна́ вслѣ́дъ єго́ путе́мъ се́дмь дні́й: и дости́же єго́ на горѣ́ Галаа́дъ.
24
ἦλθε δὲ ὁ Θεὸς πρὸς Λάβαν τὸν Σύρον καθ᾿ ὕπνον τὴν νύκτα καὶ εἶπεν αὐτῷ· φύλαξε σεαυτόν, μήποτε λαλήσῃς μετὰ ᾿Ιακὼβ πονηρά.
24
Пріи́де же Бо́гъ къ Лава́ну Си́ріну но́щію во снѣ́ и рече́ єму́: блюди́ себе́, да не когда́ возглаго́леши ко Іа́кову зла́.
25
καὶ κατέλαβε Λάβαν τὸν ᾿Ιακώβ· ᾿Ιακὼβ δὲ ἔπηξε τὴν σκηνὴν αὐτοῦ ἐν τῷ ὄρει· Λάβαν δὲ ἔστησε τοὺς ἀδελφοὺς αὐτοῦ ἐν τῷ ὄρει Γαλαάδ.
25
И пости́же Лава́нъ Іа́кова: Іа́ковъ же поста́ви ку́щу свою́ на горѣ́: Лава́нъ же разста́ви бра́тію свою́ на горѣ́ Галаа́дъ.
26
εἶπε δὲ Λάβαν τῷ ᾿Ιακώβ· τί ἐποίησας; ἱνατί κρυφῇ ἀπέδρας καὶ ἐκλοποφόρησάς με καὶ ἀπήγαγες τὰς θυγατέρας μου ὡς αἰχμαλώτιδας μαχαίρᾳ;
26
Рече́ же Лава́нъ Іа́кову: что́ сотвори́лъ єси́? Вску́ю та́йно уше́лъ єси́ и окра́лъ єси́ мя́, и отве́лъ дще́ри моя́, я́ко плѣ́нницы ору́жіємъ?
27
καὶ εἰ ἀνήγγειλάς μοι, ἐξαπέστειλα ἄν σε μετ᾿ εὐφροσύνης καὶ μετὰ μουσικῶν καὶ τυμπάνων καὶ κιθάρας,
27
И а́ще бы ми́ повѣ́далъ єси́, отпусти́лъ бы́хъ тя́ съ весе́ліємъ и съ мусікі́єю, и тимпа́ны и гу́сльми:
28
καὶ οὐκ ἠξιώθην καταφιλῆσαι τὰ παιδία μου καὶ τὰς θυγατέρας μου. νῦν δὲ ἀφρόνως ἔπραξας.
28
и не сподо́бихся цѣлова́ти дѣте́й мои́хъ и дще́рей мои́хъ: ны́нѣ же несмы́сленно сотвори́лъ єси́:
29
καὶ νῦν ἰσχύει ἡ χείρ μου κακοποιῆσαί σε· ὁ δὲ Θεὸς τοῦ πατρός σου ἐχθὲς εἶπε πρός με λέγων· φύλαξε σεαυτόν, μή ποτε λαλήσῃς μετὰ ᾿Ιακὼβ πονηρά.
29
и ны́нѣ рука́ моя́ мо́жетъ озло́бити тя́. Но Бо́гъ отца́ твоєго́ вчера́ рече́ ко мнѣ́, глаго́ля: блюди́ себе́, да не когда́ возглаго́леши ко Іа́кову зла́.
30
νῦν οὖν πεπόρευσαι· ἐπιθυμίᾳ γὰρ ἐπεθύμησας ἀπελθεῖν εἰς τὸν οἶκον τοῦ πατρός σου· ἱνατί ἔκλεψας τοὺς θεούς μου;
30
Ны́нѣ у́бо отше́лъ єси́: жела́ніємъ бо возжела́лъ єси́ отити́ въ до́мъ отца́ твоєго́: вску́ю укра́лъ єси́ бо́ги моя́?
31
ἀποκριθεὶς δὲ ᾿Ιακὼβ εἶπε τῷ Λάβαν· ὅτι ἐφοβήθην· εἶπα γάρ· μή ποτε ἀφέλῃς τὰς θυγατέρας σου ἀπ᾿ ἐμοῦ καὶ πάντα τὰ ἐμά.
31
Отвѣща́въ же Іа́ковъ рече́ къ Лава́ну: поне́же убоя́хся: рѣ́хъ бо, да не ка́ко отъи́меши дще́ри твоя́ от мене́, и вся́ моя́.
32
καὶ εἶπεν ᾿Ιακώβ· παρ᾿ ᾧ ἂν εὕρῃς τοὺς θεούς σου, οὐ ζήσεται ἐναντίον τῶν ἀδελφῶν ἡμῶν· ἐπίγνωθι τί ἐστι παρ᾿ ἐμοὶ τῶν σῶν καὶ λαβέ. καὶ οὐκ ἐπέγνω παρ᾿ αὐτῷ οὐδέν. οὐκ ᾔδει δὲ ᾿Ιακώβ, ὅτι Ραχὴλ ἡ γυνὴ αὐτοῦ ἔκλεψεν αὐτούς.
32
И рече́ Іа́ковъ: у него́же а́ще обря́щеши бо́ги твоя́, да не бу́детъ жи́въ предъ бра́тією на́шею: узнава́й, что́ є́сть твоєго́ у мене́, и возми́. И не позна́ у него́ ничто́же: не вѣ́дяше же Іа́ковъ, я́ко Рахи́ль жена́ єго́ украде́ я́.
33
εἰσελθὼν δὲ Λάβαν ἠρεύνησεν εἰς τὸν οἶκον Λείας καὶ οὐχ εὗρεν· καὶ ἐξῆλθεν ἐκ τοῦ οἴκου Λείας καὶ ἠρεύνησε τὸν οἶκον ᾿Ιακὼβ καὶ ἐν τῷ οἴκῳ τῶν δύο παιδισκῶν καὶ οὐχ εὗρεν. εἰσῆλθε δὲ καὶ εἰς τὸν οἶκον Ραχήλ.
33
Вше́дъ же Лава́нъ, объиска́ въ ку́щи Лі́инѣ, и не обрѣ́те. И изы́де изъ ку́щи Лі́ины, и объиска́ ку́щу Іа́ковлю и въ ку́щи двои́хъ рабы́нь, и не обрѣ́те. Вни́де же и въ ку́щу Рахи́лину.
34
Ραχὴλ δὲ ἔλαβε τὰ εἴδωλα καὶ ἐνέβαλεν αὐτὰ εἰς τὰ σάγματα τῆς καμήλου καὶ ἐπεκάθισεν αὐτοῖς.
34
Рахи́ль же взя́ і́долы и положи́ о́ныя подъ сѣдло́ велблю́же и сѣ́де на ни́хъ,
35
καὶ εἶπε τῷ πατρὶ αὐτῆς· μὴ βαρέως φέρε, κύριε· οὐ δύναμαι ἀναστῆναι ἐνώπιόν σου, ὅτι τὰ κατ᾿ ἐθισμὸν τῶν γυναικῶν μοι ἐστίν· ἠρεύνησε δὲ Λάβαν ἐν ὅλῳ τῷ οἴκῳ καὶ οὐχ εὗρε τὰ εἴδωλα.
35
и рече́ отцу́ своєму́: не имѣ́й себѣ́ тя́жко, господи́не: не могу́ воста́ти предъ тобо́ю, я́ко обы́чная же́нская ми́ су́ть. Иска́ же Лава́нъ по все́й ку́щи, и не обрѣ́те і́доловъ.
36
ὠργίσθη δὲ ᾿Ιακὼβ καὶ ἐμαχέσατο τῷ Λάβαν· ἀποκριθεὶς δὲ ᾿Ιακὼβ εἶπε τῷ Λάβαν· τί τὸ ἀδίκημά μου καὶ τί τὸ ἁμάρτημά μου, ὅτι κατεδίωξας ὀπίσω μου
36
Разгнѣ́вася же Іа́ковъ и пря́шеся съ Лава́номъ. Отвѣща́въ же Іа́ковъ рече́ Лава́ну: ка́я непра́вда моя́? И кі́й грѣ́хъ мо́й, я́ко погна́лъ єси́ вслѣ́дъ мене́,
37
καὶ ὅτι ἠρεύνησας πάντα τὰ σκεύη τοῦ οἴκου μου; τί εὗρες ἀπὸ πάντων τῶν σκευῶν τοῦ οἴκου σου; θές ὧδε ἐνώπιον τῶν ἀδελφῶν σου καὶ τῶν ἀδελφῶν μου, καὶ ἐλεγξάτωσαν ἀνὰ μέσον τῶν δύο ἡμῶν.
37
и я́ко объиска́лъ єси́ вся́ сосу́ды до́му моєго́? Что́ обрѣ́лъ єси́ от всѣ́хъ сосу́довъ до́му твоєго́? Положи́ здѣ́ предъ бра́тією твоє́ю и бра́тією моє́ю, и да разсу́дятъ между́ обѣ́ма на́ма:
38
ταῦτά μοι εἴκοσιν ἔτη ἐγώ εἰμι μετὰ σοῦ· τὰ πρόβατά σου καὶ αἱ αἶγές σου οὐκ ἠτεκνώθησαν· κριοὺς τῶν προβάτων σου οὐ κατέφαγον·
38
се́, два́десять лѣ́тъ а́зъ є́смь съ тобо́ю: о́вцы твоя́ и ко́зы твоя́ не бы́ша безъ плода́: овно́въ ове́цъ твои́хъ не поядо́хъ:
39
θηριάλωτον οὐκ ἐνήνοχά σοι, ἐγὼ ἀπετίννυον παρ᾿ ἐμαυτοῦ κλέμματα ἡμέρας καὶ κλέμματα νυκτός·
39
звѣроя́дины не принесо́хъ къ тебѣ́: а́зъ воздая́хъ тебѣ́ от мене́ сама́го татбины́ денны́я и татбины́ нощны́я:
40
ἐγενόμην τῆς ἡμέρας συγκαιόμενος τῷ καύματι καὶ τῷ παγετῷ τῆς νυκτός, καὶ ἀφίστατο ὁ ὕπνος μου ἀπὸ τῶν ὀφθαλμῶν μου.
40
бы́хъ во дни́ жего́мь зно́ємъ, и сту́денію въ нощи́, и отхожда́ше со́нъ от о́чію моє́ю:
41
ταῦτά μοι εἴκοσιν ἔτη ἐγώ εἰμι ἐν τῇ οἰκιίᾳ σου· ἐδούλευσά σοι δεκατέσσαρα ἔτη ἀντὶ τῶν δύο θυγατέρων σου καὶ ἓξ ἔτη ἐν τοῖς προβάτοις σου, καὶ παρελογίσω τὸν μισθόν μου δέκα ἀμνάσιν.
41
се́, мнѣ́ два́десять лѣ́тъ а́зъ є́смь въ дому́ твоє́мъ, рабо́тахъ тебѣ́ четырена́десять лѣ́тъ дву́хъ ра́ди дще́рей твои́хъ и ше́сть лѣ́тъ за о́вцы твоя́, и преоби́дѣлъ єси́ мзду́ мою́ десятію́ а́гницами:
42
εἰ μὴ ὁ Θεὸς τοῦ πατρός μου ῾Αβραὰμ καὶ ὁ φόβος ᾿Ισαὰκ ἦν μοι, νῦν ἂν κενόν με ἐξαπέστειλας· τὴν ταπείνωσίν μου καὶ τὸν κόπον τῶν χειρῶν μου εἶδεν ὁ Θεὸς καὶ ἤλεγξέ σε ἐχθές.
42
а́ще не бы́ Бо́гъ отца́ моєго́ Авраа́ма, и стра́хъ Ісаа́ка бы́лъ мнѣ́, ны́нѣ тща́ отпусти́лъ бы мя́ єси́: смире́ніє моє́ и тру́дъ руку́ моє́ю уви́дѣ Бо́гъ, и обличи́ тя вчера́.
43
ἀποκριθεὶς δὲ Λάβαν εἶπε τῷ ᾿Ιακώβ· αἱ θυγατέρες θυγατέρες μου, καὶ οἱ υἱοὶ υἱοί μου, καὶ τὰ κτήνη κτήνη μου, καὶ πάντα, ὅσα σὺ ὁρᾷς, ἐμά ἐστι καὶ τῶν θυγατέρων μου· τί ποιήσω ταύταις σήμερον ἢ τοῖς τέκνοις αὐτῶν, οἷς ἔτεκον;
43
Отвѣща́въ же Лава́нъ, рече́ ко Іа́кову: дще́ри дще́ри моя́ и сы́нове сы́нове мои́, и ско́ти ско́ти мои́, и вся́ єли́ка ты́ ви́диши моя́ су́ть и дще́рей мои́хъ: что́ сотворю́ и́мъ дне́сь, или́ ча́домъ и́хъ, я́же роди́ста?
44
νῦν οὖν δεῦρο διαθώμεθα διαθήκην ἐγώ τε καὶ σύ, καὶ ἔσται εἰς μαρτύριον ἀνὰ μέσον ἐμοῦ καὶ σοῦ, εἶπε δὲ αὐτῷ· ἰδοὺ οὐδεὶς μεθ᾿ ἡμῶν ἐστιν, ἰδέ, ὁ Θεὸς μάρτυς ἀνὰ μέσον ἐμοῦ καὶ σοῦ.
44
Ны́нѣ у́бо гряди́, завѣща́имъ завѣ́тъ а́зъ и ты́: и бу́детъ во свидѣ́телство между́ мно́ю и тобо́ю. Рече́ же єму́ Іа́ковъ: се́, никто́же съ на́ми є́сть: ви́ждь, Бо́гъ свидѣ́тель между́ мно́ю и тобо́ю.
45
λαβὼν δὲ ᾿Ιακὼβ λίθον ἔστησεν αὐτὸν στήλην.
45
И взе́мъ Іа́ковъ ка́мень, поста́ви єго́ въ сто́лпъ.
46
εἶπε δὲ ᾿Ιακὼβ τοῖς ἀδελφοῖς αὐτοῦ· συλλέγετε λίθους. καὶ συνέλεξαν λίθους καὶ ἐποίησαν βουνόν, καὶ ἔφαγον ἐκεῖ ἐπὶ τοῦ βουνοῦ.
46
Рече́ же Іа́ковъ бра́тіи своє́й: собери́те ка́меніє. И собра́ша ка́меніє и сотвори́ша хо́лмъ: и ядо́ша, и пи́ша та́мо на холмѣ́. Рече́ же єму́ Лава́нъ: хо́лмъ се́й свидѣ́телствуєтъ между́ мно́ю и тобо́ю дне́сь.
47
καὶ εἶπεν αὐτῷ Λάβαν· ὁ βουνὸς οὗτος μαρτυρεῖ ἀνὰ μέσον ἐμοῦ καὶ σοῦ σήμερον.
47
И прозва́ єго́ Лава́нъ хо́лмъ Свидѣ́телства: Іа́ковъ же прозва́ хо́лмъ Свидѣ́тель.
48
καὶ ἐκάλεσεν αὐτὸν Λάβαν Βουνὸς τῆς μαρτυρίας. ᾿Ιακὼβ δὲ ἐκάλεσεν αὐτὸν Βουνὸς μάρτυς. εἶπε δὲ Λάβαν τῷ ᾿Ιακώβ· ἰδοὺ ὁ βουνὸς οὗτος καὶ ἡ στήλη, ἣν ἔστησα ἀνὰ μέσον ἐμοῦ καὶ σοῦ, μαρτυρεῖ ὁ βουνὸς οὗτος, καὶ μαρτυρεῖ ἡ στήλη αὕτη· διὰ τοῦτο ἐκλήθη τὸ ὄνομα αὐτοῦ, Βουνὸς μαρτυρεῖ.
48
Рече́ же Лава́нъ ко Іа́кову: се́, хо́лмъ се́й и сто́лпъ, єго́же поста́вихъ между́ мно́ю и тобо́ю, свидѣ́телствуєтъ хо́лмъ се́й и свидѣ́телствуєтъ сто́лпъ се́й: сего́ ра́ди прозва́ся и́мя хо́лмъ Свидѣ́телствуєтъ,
49
καὶ ἡ ῞Ορασις, ἣν εἶπεν· ἐπίδοι ὁ Θεὸς ἀνὰ μέσον ἐμοῦ καὶ σοῦ, ὅτι ἀποστησόμεθα ἕτερος ἀφ᾿ ἑτέρου.
49
и Видѣ́ніє, є́же рече́: да ви́дитъ Бо́гъ между́ мно́ю и тобо́ю, я́ко отъи́демъ дру́гъ от дру́га:
50
εἰ ταπεινώσεις τὰς θυγατέρας μου, εἰ λήψῃ γυναῖκας πρὸς ταῖς θυγατράσι μου, ὅρα, οὐδεὶς μεθ᾿ ἡμῶν ἐστιν ὁρῶν· Θεὸς μάρτυς μεταξὺ ἐμοῦ καὶ μεταξὺ σοῦ.
50
а́ще смири́ши дще́ри моя́, а́ще по́ймеши жены́ надъ дще́ри моя́, ви́ждь, никто́же съ на́ми є́сть ви́дяй: Бо́гъ свидѣ́тель между́ мно́ю и между́ тобо́ю.
51
καὶ εἶπε Λάβαν τῷ ᾿Ιακώβ· ἰδοὺ ὁ βουνὸς οὗτος καὶ μάρτυς ἡ στήλη αὕτη.
51
И рече́ Лава́нъ Іа́кову: се́, хо́лмъ се́й свидѣ́тель и сто́лпъ се́й:
52
ἐὰν τε γὰρ ἐγὼ μὴ διαβῶ πρὸς σὲ μηδὲ σὺ διαβῇς πρός με τὸν βουνὸν τοῦτον καὶ τὴν στήλην ταύτην ἐπὶ κακίᾳ,
52
а́ще бо а́зъ не прейду́ къ тебѣ́, ниже́ ты́ да пре́йдеши ко мнѣ́ холма́ сего́ и столпа́ сего́ со зло́бою:
53
ὁ Θεὸς ῾Αβραὰμ καὶ ὁ Θεὸς Ναχὼρ κρινεῖ ἀνὰ μέσον ἡμῶν.
53
Бо́гъ Авраа́мль и Бо́гъ Нахо́ровъ да су́дитъ между́ на́ма. И кля́ся Іа́ковъ стра́хомъ отца́ своєго́ Ісаа́ка,
54
καὶ ὤμοσεν ᾿Ιακὼβ κατὰ τοῦ φόβου τοῦ πατρὸς αὐτοῦ ᾿Ισαάκ, καὶ ἔθυσε θυσίαν ἐν τῷ ὄρει καὶ ἐκάλεσε τοὺς ἀδελφοὺς αὐτοῦ, καὶ ἔφαγον καὶ ἔπιον καὶ ἐκοιμήθησαν ἐν τῷ ὄρει.
54
и пожре́ Іа́ковъ же́ртву на горѣ́ и воззва́ бра́тію свою́: ядо́ша же и пи́ша и спа́ша на горѣ́.
55
ἀναστὰς δὲ Λάβαν τὸ πρωΐ κατεφίλησε τοὺς υἱοὺς καὶ τὰς θυγατέρας αὐτοῦ καὶ εὐλόγησεν αὐτούς, καὶ ἀποστραφεὶς Λάβαν ἀπῆλθεν εἰς τὸν τόπον αὐτοῦ.
55
Воста́въ же Лава́нъ зау́тра, лобыза́ сы́ны и дще́ри своя́ и благослови́ я́: и возврати́вся Лава́нъ, отъи́де на мѣ́сто своє́.