Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΚΑΤῼΚΕΙ δὲ ᾿Ιακὼβ ἐν τῇ γῇ, οὗ παρώκησεν ὁ πατὴρ αὐτοῦ, ἐν γῇ Χαναάν.
1
Всели́ся же Іа́ковъ въ земли́, идѣ́же обита́ Ісаа́къ, оте́цъ єго́, въ земли́ Ханаа́ни.
2
αὗται δὲ αἱ γενέσεις ᾿Ιακώβ· ᾿Ιωσὴφ δὲ δέκα καὶ ἑπτὰ ἐτῶν ἦν, ποιμαίνων τὰ πρόβατα τοῦ πατρὸς αὐτοῦ μετὰ τῶν ἀδελφῶν αὐτοῦ, ὢν νέος, μετὰ τῶν υἱῶν Βαλλᾶς καὶ μετὰ τῶν υἱῶν Ζελφᾶς τῶν γυναικῶν τοῦ πατρὸς αὐτοῦ· κατήνεγκαν δὲ ᾿Ιωσὴφ ψόγον πονηρὸν πρὸς ᾿Ισραὴλ τὸν πατέρα αὐτῶν.
2
Сі́и же ро́ди Іа́ковли. Іо́сифъ же бя́ше седмина́десяти лѣ́тъ, пасы́й о́вцы отца́ своєго́ съ бра́тією своє́ю, ю́нъ сы́й, съ сынми́ Ва́ллы и съ сынми́ Зе́лфы, же́нъ отца́ своєго́: нанесо́ша же на Іо́сифа злу́ клевету́ ко Ізра́илю отцу́ своєму́.
3
᾿Ιακὼβ δέ ἠγάπα τὸν ᾿Ιωσὴφ παρὰ πάντας τοὺς υἱοὺς αὐτοῦ, ὅτι υἱὸς γήρως ἦν αὐτῷ· ἐποίησε δὲ αὐτῷ χιτῶνα ποικίλον.
3
Іа́ковъ же любля́ше Іо́сифа па́че всѣ́хъ сыно́въ свои́хъ, я́ко сы́нъ въ ста́рости єму́ бы́сть: и сотвори́ єму́ ри́зу пе́стру.
4
ἰδόντες δὲ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ, ὅτι αὐτὸν ὁ πατὴρ φιλεῖ ἐκ πάντων τῶν υἱῶν αὐτοῦ, ἐμίσησαν αὐτὸν καὶ οὐκ ἠδύναντο λαλεῖν αὐτῷ οὐδὲν εἰρηνικόν.
4
Ви́дѣвше же бра́тія єго́, я́ко лю́битъ єго́ оте́цъ па́че всѣ́хъ сыно́въ свои́хъ, возненави́дѣша єго́ и не можа́ху глаго́лати къ нему́ ничто́же ми́рно.
5
᾿Ενυπνιασθεὶς δὲ ᾿Ιωσὴφ ἐνύπνιον ἀπήγγειλεν αὐτὸ τοῖς ἀδελφοῖς αὐτοῦ.
5
Ви́дѣвъ же Іо́сифъ со́нъ, повѣ́да и́ бра́тіи своє́й
6
καὶ εἶπεν αὐτοῖς· ἀκούσατε τοῦ ἐνυπνίου τούτου, οὗ ἐνυπνιάσθην·
6
и рече́ и́мъ: послу́шайте сна́ сего́, єго́же ви́дѣхъ:
7
ᾤμην ὑμᾶς δεσμεύειν δράγματα ἐν μέσῳ τῷ πεδίῳ, καὶ ἀνέστη τὸ ἐμὸν δράγμα καὶ ὠρθώθη, περιστραφέντα δὲ τὰ δράγματα ὑμῶν προσεκύνησαν τὸ ἐμὸν δράγμα.
7
мнѣ́хъ ва́съ вя́жущихъ снопы́ средѣ́ по́ля: и воста́ мо́й сно́пъ и ста́ пря́мо, ва́ши же снопы́ обрати́вшеся поклони́шася моєму́ снопу́.
8
εἶπαν δὲ αὐτῷ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ· μὴ βασιλεύων βασιλεύσεις ἐφ᾿ ἡμᾶς ἢ κυριεύων κυριεύσεις ἡμῶν; καὶ προσέθεντο ἔτι μισεῖν αὐτὸν ἕνεκεν τῶν ἐνυπνίων αὐτοῦ καὶ ἕνεκεν τῶν ρημάτων αὐτοῦ.
8
Рѣ́ша же єму́ бра́тія єго́: єда́ ца́рствуя ца́рствовати бу́деши надъ на́ми, или́ госпо́дствуя госпо́дствовати бу́деши надъ на́ми? И приложи́ша єще́ ненави́дѣти єго́ сно́въ ра́ди єго́ и ра́ди слове́съ єго́.
9
εἶδε δὲ ἐνύπνιον ἕτερον καὶ διηγήσατο αὐτῷ τῷ πατρὶ αὐτοῦ καὶ τοῖς ἀδελφοῖς αὐτοῦ, καὶ εἶπεν· ἰδοὺ ἐνυπνιασάμην ἐνύπνιον ἕτερον, ὥσπερ ὁ ἥλιος καὶ ἡ σελήνη καὶ ἕνδεκα ἀστέρες προσεκύνουν με.
9
Ви́дѣ же со́нъ другі́й и повѣ́да єго́ отцу́ своєму́ и бра́тіи своє́й, и рече́: се́, ви́дѣхъ другі́й со́нъ: а́ки бы со́лнце и луна́ и єдинона́десять звѣ́здъ покланя́хуся мнѣ́.
10
καὶ ἐπετίμησεν αὐτῷ ὁ πατὴρ αὐτοῦ καὶ εἶπεν αὐτῷ· τί τὸ ἐνύπνιον τοῦτο, ὃ ἐνυπνιάσθης; ἆρά γε ἐλθόντες ἐλευσόμεθα ἐγώ τε καὶ ἡ μήτηρ σου καὶ οἱ ἀδελφοί σου προσκυνῆσαί σοι ἐπὶ τὴν γῆν;
10
И запрети́ єму́ оте́цъ єго́ и рече́ єму́: что́ со́нъ се́й, єго́же єси́ ви́дѣлъ? Єда́ прише́дше пріи́демъ а́зъ и ма́ти твоя́ и бра́тія твоя́ поклони́тися тебѣ́ до земли́?
11
ἐζήλωσαν δὲ αὐτὸν οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ, ὁ δὲ πατὴρ αὐτοῦ διετήρησε τὸ ρῆμα.
11
Позави́дѣша же єму́ бра́тія єго́: оте́цъ же єго́ соблюде́ сло́во сіє́.
12
᾿Επορεύθησαν δὲ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ βόσκειν τὰ πρόβατα τοῦ πατρὸς αὐτῶν εἰς Συχέμ.
12
Отидо́ша же бра́тія єго́ пасти́ о́вцы отца́ своєго́ въ Сихе́мъ.
13
καὶ εἶπεν ᾿Ισραὴλ πρὸς ᾿Ιωσήφ· οὐχὶ οἱ ἀδελφοί σου ποιμαίνουσιν εἰς Συχέμ; δεῦρο ἀποστείλω σε πρὸς αὐτούς. εἶπε δὲ αὐτῷ· ἰδοὺ ἐγώ.
13
И рече́ Ізра́иль ко Іо́сифу: єда́ бра́тія твоя́ не пасу́тъ въ Сихе́мѣ? Гряди́, да послю́ тя къ ни́мъ. Рече́ же єму́: се́, а́зъ.
14
εἶπε δὲ αὐτῷ ᾿Ισραήλ· πορευθεὶς ἰδέ, εἰ ὑγιαίνουσιν οἱ ἀδελφοί σου καὶ τὰ πρόβατα, καὶ ἀνάγγειλόν μοι. καὶ ἀπέστειλεν αὐτὸν ἐκ τῆς κοιλάδος τῆς Χεβρών, καὶ ἦλθεν εἰς Συχέμ.
14
Рече́ же єму́ Ізра́иль: ше́дъ, ви́ждь, а́ще здра́вствуютъ бра́тія твоя́ и о́вцы, и повѣ́ждь ми́. И посла́ єго́ от юдо́ли Хевро́ни. И пріи́де въ Сихе́мъ:
15
καὶ εὗρεν αὐτὸν ἄνθρωπος πλανώμενον ἐν τῷ πεδίῳ· ἠρώτησε δὲ αὐτὸν ὁ ἄνθρωπος λέγων· τί ζητεῖς;
15
и обрѣ́те єго́ человѣ́къ заблужда́юща на по́ли: вопроси́ же єго́ человѣ́къ глаго́ля: чесого́ и́щеши?
16
ὁ δὲ εἶπε· τοὺς ἀδελφούς μου ζητῶ· ἀπάγγειλόν μοι, ποῦ βόσκουσιν.
16
О́нъ же рече́: бра́тіи моєя́ ищу́: повѣ́ждь ми́, гдѣ́ пасу́тъ.
17
εἶπε δὲ αὐτῷ ὁ ἄνθρωπος· ἀπῄρκασιν ἐντεῦθεν, ἤκουσα γὰρ αὐτῶν λεγόντων· πορευθῶμεν εἰς Δωθαείμ. καὶ ἐπορεύθη ᾿Ιωσὴφ κατόπισθεν τῶν ἀδελφῶν αὐτοῦ καὶ εὗρεν αὐτοὺς ἐν Δωθαείμ.
17
Рече́ же єму́ человѣ́къ: отидо́ша отсю́ду: слы́шахъ бо и́хъ глаго́лющихъ: по́йдемъ въ Доѳаі́мъ. И и́де Іо́сифъ вслѣ́дъ бра́тіи своєя́ и обрѣ́те я́ въ Доѳаі́мѣ.
18
προεῖδον δὲ αὐτὸν μακρόθεν πρὸ τοῦ ἐγγίσαι αὐτὸν πρὸς αὐτοὺς καὶ ἐπονηρεύοντο τοῦ ἀποκτεῖναι αὐτόν.
18
Предузрѣ́ша же єго́ издале́че, пре́жде приближе́нія єго́ къ ни́мъ, и злѣ́ умы́слиша уби́ти єго́:
19
εἶπε δὲ ἕκαστος πρὸς τὸν ἀδελφὸν αὐτοῦ· ἰδοὺ ὁ ἐνυπνιαστὴς ἐκεῖνος ἔρχεται·
19
рече́ же кі́йждо къ бра́ту своєму́: се́, снови́децъ о́ный и́детъ:
20
νῦν οὖν δεῦτε ἀποκτείνωμεν αὐτὸν καὶ ρίψωμεν αὐτὸν εἰς ἕνα τῶν λάκκων καὶ ἐροῦμεν· θηρίον πονηρὸν κατέφαγεν αὐτόν· καὶ ὀψόμεθα, τί ἔσται τὰ ἐνύπνια αὐτοῦ.
20
ны́нѣ у́бо пріиди́те, убіє́мъ єго́ и вве́ржимъ єго́ во єди́нъ от рво́въ, и рече́мъ: звѣ́рь лю́тъ снѣде́ єго́: и у́зримъ, что́ бу́дутъ со́нія єго́.
21
ἀκούσας δὲ Ρουβὴν ἐξείλετο αὐτὸν ἐκ τῶν χειρῶν αὐτῶν καὶ εἶπεν· οὐ πατάξωμεν αὐτὸν εἰς ψυχήν.
21
Слы́шавъ же Руви́мъ, отъя́ єго́ изъ ру́къ и́хъ и рече́: не убіє́мъ єго́ на души́.
22
εἶπε δὲ αὐτοῖς Ρουβήν· μὴ ἐκχέητε αἷμα· ἐμβάλλετε αὐτὸν εἰς ἕνα τῶν λάκκων τούτων τῶν ἐν τῇ ἐρήμῳ, χεῖρα δὲ μὴ ἐπενέγκητε αὐτῷ· ὅπως ἐξέληται αὐτὸν ἐκ τῶν χειρῶν αὐτῶν καὶ ἀποδῷ αὐτὸν τῷ πατρὶ αὐτοῦ.
22
Рече́ же и́мъ Руви́мъ: не пролі́йте кро́ве, вве́рзите єго́ во єди́нъ от рво́въ си́хъ, и́же въ пусты́ни, руки́ же не возложи́те на него́: [тща́шеся бо] я́ко да изы́метъ єго́ от ру́къ и́хъ и отда́стъ єго́ отцу́ своєму́.
23
ἐγένετο δὲ ἡνίκα ἦλθεν ᾿Ιωσὴφ πρὸς τοὺς ἀδελφοὺς αὐτοῦ, ἐξέδυσαν ᾿Ιωσὴφ τὸν χιτῶνα τὸν ποικίλον τὸν περὶ αὐτόν
23
Бы́сть же єгда́ пріи́де Іо́сифъ къ бра́тіи своє́й, совлеко́ша со Іо́сифа ри́зу пе́струю, я́же на не́мъ,
24
καὶ λαβόντες αὐτόν ἔρριψαν εἰς τὸν λάκκον· ὁ δὲ λάκκος κενός, ὕδωρ οὐκ εἶχεν.
24
и поє́мше єго́ вверго́ша въ ро́въ: ро́въ же то́щь, воды́ не имя́ше.
25
᾿Εκάθισαν δὲ φαγεῖν ἄρτον καὶ ἀναβλέψαντες τοῖς ὀφθαλμοῖς εἶδον, καὶ ἰδοὺ ὁδοιπόροι ᾿Ισμαηλῖται ἤρχοντο ἐκ Γαλαάδ, καὶ αἱ κάμηλοι αὐτῶν ἔγεμαν θυμιαμάτων καὶ ρητίνης καὶ στακτῆς· ἐπορεύοντο δὲ καταγαγεῖν εἰς Αἴγυπτον.
25
И сѣдо́ша я́сти хлѣ́бъ, и воззрѣ́вше очи́ма ви́дѣша, и се́, пу́тницы Ісма́илтяне идя́ху от Галаа́да, и велблю́ды и́хъ по́лны ѳиміа́ма и риті́ны {ту́къ масти́тый изъ дрѣ́ва теку́щій} и ста́кти: идя́ху же везу́ще во Єги́петъ.
26
εἶπε δὲ ᾿Ιούδας πρὸς τούς ἀδελφοὺς αὐτοῦ· τί χρήσιμον, ἐὰν ἀποκτείνωμεν τὸν ἀδελφὸν ἡμῶν καὶ κρύψωμεν τὸ αἷμα αὐτοῦ;
26
Рече́ же Іу́да ко бра́тіи своє́й: ка́я по́льза, а́ще убіє́мъ бра́та на́шего и скры́ємъ кро́вь єго́?
27
δεῦτε ἀποδώμεθα αὐτὸν τοῖς ᾿Ισμαηλίταις τούτοις, αἱ δὲ χεῖρες ἡμῶν μὴ ἔστωσαν ἐπ᾿ αὐτόν, ὅτι ἀδελφὸς ἡμῶν καὶ σὰρξ ἡμῶν ἐστιν. ἤκουσαν δὲ οἱ ἀδελφοὶ αὐτοῦ.
27
Гряди́те продади́мъ єго́ Ісма́илтяномъ си́мъ: ру́цѣ же на́ши да не бу́дутъ на не́мъ, я́ко бра́тъ на́шъ и пло́ть на́ша є́сть. Послу́шаша же бра́тія єго́.
28
καὶ παρεπορεύοντο οἱ ἄνθρωποι οἱ Μαδιηναῖοι ἔμποροι, καὶ ἐξείλκυσαν καὶ ἀνεβίβασαν τὸν ᾿Ιωσὴφ ἐκ τοῦ λάκκου καὶ ἀπέδοντο τὸν ᾿Ιωσὴφ τοῖς ᾿Ισμαηλίταις εἴκοσι χρυσῶν, καὶ κατήγαγον τὸν ᾿Ιωσὴφ εἰς Αἴγυπτον.
28
И мимоидо́ша человѣ́цы Мадіа́мстіи купцы́: и извлеко́ша и возведо́ша Іо́сифа изъ ро́ва, и прода́ша Іо́сифа Ісма́илтяномъ на два́десять златни́цъ. И поведо́ша Іо́сифа во Єги́петъ.
29
ἀνέστρεψε δὲ Ρουβὴν ἐπὶ τὸν λάκκον καὶ οὐχ ὁρᾷ τὸν ᾿Ιωσὴφ ἐν τῷ λάκκῳ. καὶ διέρρηξε τὰ ἱμάτια αὐτοῦ.
29
Возврати́ся же Руви́мъ къ ро́ву и не узрѣ́ Іо́сифа въ ро́вѣ: и растерза́ ри́зы своя́,
30
καὶ ἐπέστρεψε πρὸς τοὺς ἀδελφοὺς αὐτοῦ. καὶ εἶπε· τὸ παιδάριον οὐκ ἔστιν, ἐγὼ δὲ ποῦ πορεύομαι ἔτι;
30
и пріи́де ко бра́тіи своє́й и рече́: о́трочища нѣ́сть, а́зъ же ка́мо иду́ ктому́?
31
Λαβόντες δὲ τὸν χιτῶνα τοῦ ᾿Ιωσὴφ ἔσφαξαν ἔριφον αἰγῶν καὶ ἐμόλυναν τὸν χιτῶνα τῷ αἵματι.
31
Взе́мше же ри́зу Іо́сифову, закла́ша ко́злище от ко́зъ и пома́заша ри́зу кро́вію:
32
καὶ ἀπέστειλαν τὸν χιτῶνα τὸν ποικίλον καὶ εἰσήνεγκαν τῷ πατρὶ αὐτῶν. καὶ εἶπαν· τοῦτον εὕρομεν, ἐπίγνωθι εἰ χιτὼν τοῦ υἱοῦ σού ἐστιν ἢ οὔ.
32
и посла́ша ри́зу пе́струю, и принесо́ша ко отцу́ своєму́ и реко́ша: сію́ обрѣто́хомъ: познава́й, а́ще ри́за сы́на твоєго́ є́сть, или́ ни́?
33
καὶ ἐπέγνω αὐτὸν καὶ εἶπε· χιτὼν τοῦ υἱοῦ μού ἐστι· θηρίον πονηρὸν κατέφαγεν αὐτόν, θηρίον ἥρπασε τὸν ᾿Ιωσήφ.
33
И позна́ ю́ и рече́: ри́за сы́на моєго́ є́сть: звѣ́рь лю́тъ снѣде́ єго́: звѣ́рь восхи́ти Іо́сифа.
34
διέρρηξε δὲ ᾿Ιακὼβ τὰ ἱμάτια αὐτοῦ καὶ ἐπέθετο σάκκον ἐπὶ τὴν ὀσφὺν αὐτοῦ καὶ ἐπένθει τὸν υἱὸν αὐτοῦ ἡμέρας πολλάς.
34
И растерза́ Іа́ковъ ри́зы своя́, и возложи́ вре́тище на чре́сла своя́, и пла́кашеся сы́на своєго́ дни́ мно́ги.
35
συνήχθησαν δὲ πάντες οἱ υἱοὶ αὐτοῦ καὶ αἱ θυγατέρες καὶ ἦλθον παρακαλέσαι αὐτόν, καὶ οὐκ ἤθελε παρακαλεῖσθαι λέγων ὅτι· καταβήσομαι πρὸς τὸν υἱόν μου πενθῶν εἰς ᾅδου. καὶ ἔκλαυσεν αὐτὸν ὁ πατὴρ αὐτοῦ.
35
Собра́шася же вси́ сы́нове єго́ и дще́ри и пріидо́ша утѣ́шити єго́: и не хотя́ше утѣ́шитися, глаго́ля: я́ко сни́ду къ сы́ну моєму́ сѣ́туя во а́дъ. И пла́кася о не́мъ оте́цъ єго́.
36
οἱ δὲ Μαδιηναῖοι ἀπέδοντο τὸν ᾿Ιωσὴφ εἰς Αἴγυπτον τῷ Πετεφρῇ τῷ σπάδοντι Φαραώ, ἀρχιμαγείρῳ.
36
Мадіа́не же прода́ша Іо́сифа во Єги́петъ Пентефрі́ю євну́ху фарао́нову, архімагі́ру.