Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΟΡΑΣΙΣ, ἣν εἶδεν ῾Ησαΐας υἱὸς ᾿Αμώς, ἣν εἶδε κατὰ τῆς ᾿Ιουδαίας καὶ κατὰ ῾Ιερουσαλὴμ ἐν βασιλεία ᾿Οζίου καὶ ᾿Ιωάθαμ καὶ ῎Αχαζ καὶ ᾿Εζεκίου, οἵ ἐβασίλευσαν τῆς ᾿Ιουδαίας.
1
Видѣ́ніє, є́же ви́дѣ Иса́іа сы́нъ Амо́совъ, є́же ви́дѣ на Іуде́ю и на Ієрусали́мъ, въ ца́рство Озі́и и Іоаѳа́ма, и Аха́за и Єзекі́и, и́же ца́рствоваша во Іуде́и.
2
῎Ακουε οὐρανὲ καὶ ἐνωτίζου γῆ, ὅτι Κύριος ἐλάλησεν· υἱοὺς ἐγέννησα καὶ ὕψωσα, αὐτοὶ δέ με ἠθέτησαν.
2
Слы́ши, небо, и внуши́, земле́, я́ко Госпо́дь возглаго́ла: сы́ны роди́хъ и возвы́сихъ, ті́и же отверго́шася мене́.
3
ἔγνω βοῦς τὸν κτησάμενον καὶ ὄνος τὴν φάτνην τοῦ κυρίου αὐτοῦ· ᾿Ισραὴλ δέ με οὐκ ἔγνω καὶ ὁ λαός με οὐ συνῆκεν.
3
Позна́ во́лъ стяжа́вшаго и́, и осе́лъ я́сли господи́на своєго́: Ізра́иль же Мене́ не позна́, и лю́діє Мои́ не разумѣ́ша.
4
οὐαὶ ἔθνος ἁμαρτωλόν, λαὸς πλήρης ἁμαρτιῶν, σπέρμα πονηρόν, υἱοὶ ἄνομοι· ἐγκατελίπατε τὸν Κύριον καὶ παρωργίσατε τὸν ἅγιον τοῦ ᾿Ισραήλ.
4
Увы́, язы́къ грѣ́шный, лю́діє испо́лнени грѣхо́въ, сѣ́мя лука́воє, сы́нове беззако́нніи, оста́висте Го́спода и разгнѣ́васте свята́го Ізра́илева, отврати́теся вспя́ть.
5
τί ἔτι πληγῆτε προστιθέντες ἀνομίαν; πᾶσα κεφαλὴ εἰς πόνον καὶ πᾶσα καρδία εἰς λύπην.
5
Что́ єще́ уязвля́єтеся, прилага́юще беззако́ніє? Вся́кая глава́ въ болѣ́знь, и вся́коє се́рдце въ печа́ль.
6
ἀπὸ ποδῶν ἕως κεφαλῆς οὐκ ἔστιν ἐν αὐτῷ ὁλοκληρία, οὔτε τραῦμα οὔτε μώλωψ οὔτε πληγὴ φλεγμαίνουσα· οὐκ ἔστιν μάλαγμα ἐπιθῆναι οὔτε ἔλαιον οὔτε καταδέσμους.
6
От но́гъ да́же до главы́ нѣ́сть въ не́мъ цѣ́лости: ни стру́пъ, ни я́зва, ни ра́на паля́щаяся: нѣ́сть пла́стыря приложи́ти, ниже́ єле́а, ниже́ обяза́нія.
7
ἡ γῆ ὑμῶν ἔρημος, αἱ πόλεις ὑμῶν πυρίκαυστοι· τὴν χώραν ὑμῶν ἐνώπιον ὑμῶν ἀλλότριοι κατεσθίουσι αὐτήν, καὶ ἠρήμωται κατεστραμμένη ὑπὸ λαῶν ἀλλοτρίων.
7
Земля́ ва́ша пуста́, гра́ди ва́ши огне́мъ пожже́ни, страну́ ва́шу предъ ва́ми чужді́и пояда́ютъ, и опустѣ́ низвраще́на от люді́й чужди́хъ.
8
ἐγκαταλειφθήσεται ἡ θυγάτηρ Σιὼν ὡς σκηνὴ ἐν ἀμπελῶνι καὶ ὡς ὀπωροφυλάκιον ἐν σικυηράτῳ, ὡς πόλις πολιορκουμένη·
8
Оста́вится дще́рь Сіо́ня, я́ко ку́ща въ віногра́дѣ и я́ко ово́щноє храни́лище въ вертогра́дѣ, я́ко гра́дъ вою́ємый.
9
καὶ εἰ μὴ Κύριος σαβαὼθ ἐγκατέλιπεν ἡμῖν σπέρμα, ὡς Σόδομα ἂν ἐγενήθημεν καὶ ὡς Γόμορρα ἂν ὡμοιώθημεν. —
9
И а́ще не бы́ Госпо́дь Савао́ѳъ оста́вилъ на́мъ сѣ́мене, я́ко Содо́ма у́бо бы́ли бы́хомъ, и я́ко Гомо́рру уподо́билися бы́хомъ.
10
᾿Ακούσατε λόγον Κυρίου, ἄρχοντες Σοδόμων· προσέχετε νόμον Θεοῦ λαὸς Γομόρρας.
10
Услы́шите сло́во Госпо́дне, кня́зи Содо́мстіи: внемли́те зако́ну Бо́жію, лю́діє Гомо́ррстіи.
11
τί μοι πλῆθος τῶν θυσιῶν ὑμῶν; λέγει Κύριος· πλήρης εἰμὶ ὁλοκαυτωμάτων κριῶν, καὶ στέαρ ἀρνῶν καὶ αἷμα ταύρων καὶ τράγων οὐ βούλομαι,
11
Что́ ми мно́жество же́ртвъ ва́шихъ, глаго́летъ Госпо́дь? Испо́лненъ є́смь всесожже́ній о́внихъ и ту́ка а́гнцевъ, и кро́ве юнце́въ и козло́въ не хощу́.
12
οὐδὲ ἂν ἔρχησθε ὀφθῆναι μοι. τίς γὰρ ἐξεζήτησε ταῦτα ἐκ τῶν χειρῶν ὑμῶν; πατεῖν τὴν αὐλήν μου
12
Ниже́ приходи́те яви́тися ми́: кто́ бо изыска́ сія́ изъ ру́къ ва́шихъ? Ходи́ти по двору́ моєму́ не приложите́.
13
οὐ προσθήσεσθαι· ἐὰν φέρητε σεμίδαλιν, μάταιον· θυμίαμα, βδέλυγμά μοί ἐστι· τὰς νουμηνίας ὑμῶν καὶ τὰ σάββατα καὶ ἡμέραν μεγάλην οὐκ ἀνέχομαι· νηστείαν καὶ ἀργίαν
13
И а́ще принесе́те ми́ семіда́лъ, всу́є: кади́ло ме́рзость ми́ є́сть.
14
καὶ τὰς νουμηνίας ὑμῶν καὶ τὰς ἑορτὰς ὑμῶν μισεῖ ἡ ψυχή μου· ἐγενήθητέ μοι εἰς πλησμονήν, οὐκέτι ἀνήσω τὰς ἁμαρτίας ὑμῶν.
14
Новоме́сячій ва́шихъ и суббо́тъ и дне́ вели́каго не потерплю́: поста́ и пра́здности, и новоме́сячій ва́шихъ и пра́здниковъ ва́шихъ ненави́дитъ душа́ моя́: бы́сте ми́ въ сы́тость, ктому́ не стерплю́ грѣхо́въ ва́шихъ.
15
ὅταν ἐκτείνητε τὰς χεῖρας ὑμῶν πρός με, ἀποστρέψω τοὺς ὀφθαλμούς μου ἀφ᾿ ὑμῶν, καὶ ἐὰν πληθύνητε τὴν δέησιν, οὐκ εἰσακούσομαι ὑμῶν· αἱ γὰρ χεῖρες ὑμῶν αἵματος πλήρεις.
15
Єгда́ простре́те ру́ки [ва́шя] ко мнѣ́, отвращу́ о́чи мои́ от ва́съ: и а́ще умно́жите моле́ніє, не услы́шу ва́съ: ру́ки бо ва́шя испо́лнены кро́ве.
16
λούσασθε καὶ καθαροὶ γίνεσθε, ἀφέλετε τὰς πονηρίας ἀπὸ τῶν ψυχῶν ὑμῶν ἀπέναντι τῶν ὀφθαλμῶν μου, παύσασθε ἀπὸ τῶν πονηριῶν ὑμῶν,
16
Измы́йтеся, [и] чи́сти бу́дите, отими́те лука́вства от ду́шъ ва́шихъ предъ очи́ма мои́ма, преста́ните от лука́вствъ ва́шихъ.
17
μάθετε καλὸν ποιεῖν, ἐκζητήσατε κρίσιν, ρύσασθε ἀδικούμενον, κρίνατε ὀρφανῷ καὶ δικαιώσατε χήραν·
17
Научи́теся добро́ твори́ти, взыщи́те суда́, изба́вите оби́димаго, суди́те си́ру и оправди́те вдови́цу,
18
καὶ δεῦτε διαλεχθῶμεν, λέγει Κύριος· καὶ ἐὰν ὦσιν αἱ ἁμαρτίαι ὑμῶν ὡς φοινικοῦν, ὡς χιόνα λευκανῶ, ἐὰν δὲ ὦσιν ὡς κόκκινον, ὡς ἔριον λευκανῶ.
18
и пріиди́те, и истя́жимся, глаго́летъ Госпо́дь. И а́ще бу́дутъ грѣси́ ва́ши я́ко багря́ноє, я́ко снѣ́гъ убѣлю́: а́ще же бу́дутъ я́ко червле́ноє, я́ко во́лну убѣлю́.
19
καὶ ἐὰν θέλητε καὶ εἰσακούσητέ μου, τὰ ἀγαθὰ τῆς γῆς φάγεσθε·
19
И а́ще хо́щете и послу́шаєте мене́, блага́я земли́ снѣ́сте:
20
ἐὰν δὲ μὴ θέλητε, μηδὲ εἰσακούσητέ μου, μάχαιρα ὑμᾶς κατέδεται· τὸ γὰρ στόμα Κυρίου ἐλάλησε ταῦτα.
20
а́ще же не хо́щете, ниже́ послу́шаєте мене́, ме́чь вы́ поя́стъ: уста́ бо Госпо́дня глаго́лаша сія́.
21
Πῶς ἐγένετο πόρνη πόλις πιστὴ Σιών, πλήρης κρίσεως, ἐν ᾗ δικαιοσύνη ἐκοιμήθη ἐν αὐτῇ, νῦν δὲ φονευταί.
21
Ка́ко бы́сть блудни́ца гра́дъ вѣ́рный Сіо́нъ по́лнъ суда́? въ не́мже пра́вда почива́ше, ны́нѣ же [въ не́мъ] убі́йцы.
22
τὸ ἀργύριον ὑμῶν ἀδόκιμον· οἱ κάπηλοί σου μίσγουσι τὸν οἶνον ὕδατι·
22
Сребро́ ва́ше неискуше́но, корче́мницы твои́ мѣша́ютъ віно́ съ водо́ю.
23
οἱ ἄρχοντές σου ἀπειθοῦσι, κοινωνοὶ κλεπτῶν ἀγαπῶντες δῶρα, διώκοντες ἀνταπόδομα, ὀρφανοῖς οὐ κρίνοντες καὶ κρίσιν χηρῶν οὐ προσέχοντες.
23
Кня́зи твои́ не покаря́ются, о́бщницы тате́мъ, лю́бяще да́ры, гоня́ще воздая́ніє, си́рымъ не судя́щіи и суду́ вдови́цъ не внима́ющіи.
24
διὰ τοῦτο τάδε λέγει Κύριος ὁ δεσπότης σαβαώθ, ὁ δυνάστης τοῦ ᾿Ισραήλ· οὐαὶ τοῖς ἰσχύουσιν ἐν ῾Ιερουσαλήμ· οὐ παύσεται γάρ μου ὁ θυμὸς ἐν τοῖς ὑπεναντίοις, καὶ κρίσιν ἐκ τῶν ἐχθρῶν μου ποιήσω.
24
Сего́ ра́ди та́ко глаго́летъ Влады́ка Госпо́дь Савао́ѳъ: го́ре крѣ́пкимъ во Ізра́или: не преста́нетъ бо я́рость моя́ на проти́вныя, и су́дъ враго́мъ мои́мъ сотворю́:
25
καὶ ἐπάξω τὴν χεῖρά μου ἐπὶ σὲ καὶ πυρώσω σε εἰς καθαρόν, τοὺς δὲ ἀπειθοῦντας ἀπολέσω καὶ ἀφελῶ πάντας ἀνόμους ἀπὸ σοῦ καὶ πάντας ὑπηφάνους ταπεινώσω.
25
и наведу́ ру́ку мою́ на тя́, и разжегу́ въ чистоту́, непокаря́ющихся же погублю́, и отиму́ всѣ́хъ беззако́нныхъ от тебе́, и всѣ́хъ го́рдыхъ смирю́.
26
καὶ ἐπιστήσω τοὺς κριτάς σου ὡς τὸ πρότερον καὶ τοὺς συμβούλους σου ὡς τὸ ἀπ᾿ ἀρχῆς· καὶ μετὰ ταῦτα κληθήσῃ πόλις δικαιοσύνης, μητρόπολις πιστὴ Σιών.
26
И приста́влю судіи́ твоя́ я́коже пре́жде, и совѣ́тники твоя́ я́ко от нача́ла: и по си́хъ нарѣче́шися гра́дъ пра́вды, ма́ти градово́мъ, вѣ́рный Сіо́нъ.
27
μετὰ γὰρ κρίματος σωθήσεται ἡ αἰχμαλωσία αὐτῆς καὶ μετὰ ἐλεημοσύνης.
27
Съ судо́мъ бо спасе́тся плѣне́ніє єго́ и съ ми́лостынею.
28
καὶ συντριβήσονται οἱ ἄνομοι καὶ οἱ ἁμαρτωλοὶ ἅμα, καὶ οἱ ἐγκαταλιπόντες τὸν Κύριον συντελεσθήσονται.
28
И сокруша́тся беззако́нніи и грѣ́шницы вку́пѣ, и оста́вившіи Го́спода сконча́ются:
29
διότι αἰσχυνθήσονται ἐν τοῖς εἰδώλοις αὐτῶν, ἃ αὐτοὶ ἠβούλοντο, καὶ ἐπαισχυνθήσονται ἐπὶ τοῖς κήποις αὐτῶν, ἃ ἐπεθύμησαν.
29
зане́же постыдя́тся о і́долѣхъ свои́хъ, и́хже са́ми восхотѣ́ша, и посра́мятся о садѣ́хъ свои́хъ, и́хже возжелѣ́ша.
30
ἔσονται γὰρ ὡς τερέβινθος ἀποβεβληκυῖα τὰ φύλλα καὶ ὡς παράδεισος ὕδωρ μὴ ἔχων·
30
Бу́дутъ бо я́ко тереві́нѳъ отме́тнувый ли́ствія [своя́], и я́ко вертогра́дъ не имы́й воды́.
31
καὶ ἔσται ἡ ἰσχὺς αὐτῶν ὡς καλάμη στιππύου καὶ αἱ ἐργασίαι αὐτῶν ὡς σπινθῆρες πυρός, καὶ κατακαυθήσονται οἱ ἄνομοι καὶ οἱ ἁμαρτωλοὶ ἅμα, καὶ οὐκ ἔσται ὁ σβέσων.
31
И бу́детъ крѣ́пость и́хъ я́ко сте́бль изгре́бія, и дѣ́ланія и́хъ я́ко и́скры о́гненныя, и сожгу́тся беззако́нницы и грѣ́шницы вку́пѣ, и не бу́детъ угаша́яй.