Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΚΑΙ ἐλεήσει Κύριος τὸν ᾿Ιακὼβ καὶ ἐκλέξεται ἔτι τὸν ᾿Ισραήλ, καὶ ἀναπαύσονται ἐπὶ τῆς γῆς αὐτῶν, καὶ ὁ γειώρας προστεθήσεται πρὸς αὐτοὺς καὶ προστεθήσεται πρὸς τὸν οἶκον ᾿Ιακώβ,
1
Ско́ро и́детъ и не уме́длитъ: и поми́луєтъ Госпо́дь Іа́кова и избере́тъ па́ки Ізра́иля, и почі́ютъ на земли́ своє́й, и пришле́цъ приложи́тся къ ни́мъ и приложи́тся къ до́му Іа́ковлю,
2
καὶ λήψονται αὐτοὺς ἔθνη καὶ εἰσάξουσιν εἰς τὸν τόπον αὐτῶν, καὶ κατακληρονομήσουσι καὶ πληθυνθήσονται ἐπὶ τῆς γῆς τοῦ Θεοῦ εἰς δούλους καὶ δούλας· καὶ ἔσονται αἰχμάλωτοι οἱ αἰχμαλωτεύσαντες αὐτούς, καὶ κυριευθήσονται οἱ κυριεύσαντες αὐτῶν.
2
и по́ймутъ и́хъ язы́цы и введу́тъ на мѣ́сто и́хъ, и наслѣ́дятъ и умно́жатся на земли́ Бо́жіи въ рабы́ и рабы́ни: и бу́дутъ плѣне́ни плѣни́вшіи я́, и облада́ни бу́дутъ облада́вшіи и́ми.
3
Καὶ ἔσται ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ ἀναπαύσει σε Κύριος ἀπὸ τῆς ὀδύνης καὶ τοῦ θυμοῦ σου καὶ τῆς δουλείας σου τῆς σκληρᾶς, ἧς ἐδούλευσας αὐτοῖς.
3
И бу́детъ въ то́й де́нь, упоко́итъ тя́ Госпо́дь от болѣ́зни и я́рости твоєя́ и от рабо́ты жесто́кія, є́юже рабо́талъ єси́ и́мъ.
4
καὶ λήψη τὸν θρῆνον τοῦτον ἐπὶ τὸν βασιλέα Βαβυλῶνος καὶ ἐρεῖς ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνη· πῶς ἀναπέπαυται ὁ ἀπαιτῶν καὶ ἀναπέπαυται ὁ ἐπισπουδαστής;
4
И пріи́меши пла́чь се́й {Євр.: при́тчу сію́.} на царя́ Вавило́нска и рече́ши въ то́й де́нь: ка́ко преста́ истязу́яй и преста́ понужда́яй?
5
συνέτριψε Κύριος τὸν ζυγὸν τῶν ἁμαρτωλῶν, τὸν ζυγὸν τῶν ἀρχόντων·
5
Сокруши́ Бо́гъ яре́мъ грѣ́шниковъ, яре́мъ князе́й,
6
πατάξας ἔθνος θυμῷ, πληγῇ ἀνιάτῳ, παίων ἔθνος πληγὴν θυμοῦ, ἣ οὐκ ἐφείσατο, ἀνεπαύσατο πεποιθώς.
6
порази́въ язы́къ я́ростію, я́звою неисцѣ́льною, поража́яй язы́къ я́звою я́рости, є́юже не пощадѣ́, почи́ упова́ющи.
7
πᾶσα ἡ γῆ βοᾷ μετ᾿ εὐφροσύνης,
7
Вся́ земля́ вопіє́тъ со весе́ліємъ,
8
καὶ τὰ ξύλα τοῦ λιβάνου εὐφράνθησαν ἐπὶ σοὶ καὶ ἡ κέδρος τοῦ Λιβάνου· ἀφ᾿ οὗ σὺ κεκοίμησαι, οὐκ ἀνέβη ὁ κόπτων ἡμᾶς.
8
и древа́ Ліва́нова возвесели́шася о тебѣ́ и ке́дръ Ліва́нскій: оне́лѣже ты́ усну́лъ єси́, не взы́де посѣка́яй на́съ.
9
ὁ ᾅδης κάτωθεν ἐπικράνθη συναντήσας σοι, συνηγέρθησάν σοι πάντες οἱ γίγαντες οἱ ἄρξαντες τῆς γῆς, οἱ ἐγείραντες ἐκ τῶν θρόνων αὐτῶν πάντας βασιλεῖς ἐθνῶν.
9
А́дъ до́лѣ огорчи́ся, срѣ́тъ тя́: воста́ша съ тобо́ю вси́ исполи́ни облада́вшіи земле́ю, подвиза́вшіи от престо́ловъ свои́хъ всѣ́хъ царе́й язы́ческихъ.
10
πάντες ἀποκριθήσονται καὶ ἐροῦσί σοι· καὶ σὺ ἑάλως, ὥσπερ καὶ ἡμεῖς, ἐν ἡμῖν δὲ κατελογίσθης.
10
Вси́ отвѣща́ютъ и реку́тъ тебѣ́: и ты́ плѣне́нъ єси́, я́коже и мы́: и въ на́съ вмѣне́нъ єси́.
11
κατέβη εἰς ᾅδου ἡ δόξα σου, ἡ πολλὴ εὐφροσύνη σου· ὑποκάτω σου στρώσουσι σῆψιν, καὶ τὸ κατακάλυμμά σου σκώληξ.
11
Сни́де сла́ва твоя́ во а́дъ, мно́гоє весе́ліє твоє́: подъ тобо́ю посте́лютъ гни́лость, и покро́въ тво́й че́рвь.
12
πῶς ἐξέπεσεν ἐκ τοῦ οὐρανοῦ ὁ ἑωσφόρος ὁ πρωΐ ἀνατέλλων; συνετρίβη εἰς τὴν γῆν ὁ ἀποστέλλων πρὸς πάντα τὰ ἔθνη.
12
Ка́ко спаде́ съ небесе́ денни́ца восходя́щая зау́тра? сокруши́ся на земли́ посыла́яй ко всѣ́мъ язы́комъ.
13
σὺ δὲ εἶπας ἐν τῇ διανοίᾳ σου· εἰς τὸν οὐρανὸν ἀναβήσομαι, ἐπάνω τῶν ἀστέρων τοῦ οὐρανοῦ θήσω τὸν θρόνον μου, καθιῶ ἐν ὄρει ὑψηλῷ, ἐπὶ τὰ ὄρη τὰ ὑψηλὰ τὰ πρὸς Βορρᾶν,
13
Ты́ же ре́клъ єси́ во умѣ́ твоє́мъ: на не́бо взы́ду, вы́ше звѣ́здъ небе́сныхъ поста́влю престо́лъ мо́й, ся́ду на горѣ́ высо́цѣ, на гора́хъ высо́кихъ, я́же къ сѣ́веру:
14
ἀναβήσομαι ἐπάνω τῶν νεφῶν, ἔσομαι ὅμοιος τῷ ῾Υψίστῳ.
14
взы́ду вы́ше о́блакъ, бу́ду подо́бенъ вы́шнему.
15
νῦν δὲ εἰς ᾅδην καταβήσῃ καὶ εἰς τὰ θεμέλια τῆς γῆς.
15
Ны́нѣ же во а́дъ сни́деши и во основа́нія земли́.
16
οἱ ἰδόντες σε θαυμάσονται ἐπὶ σοὶ καὶ ἐροῦσιν· οὗτος ὁ ἄνθρωπος ὁ παροξύνων τὴν γῆν, ὁ σείων βασιλεῖς;
16
Ви́дѣвшіи тя́ удивя́тся о тебѣ́ и реку́тъ: се́й человѣ́къ раздража́яй зе́млю, потряса́яй цари́,
17
ὁ θεὶς τὴν οἰκουμένην ὅλην ἔρημον καὶ τὰς πόλεις αὐτοῦ καθεῖλε, τοὺς ἐν ἐπαγωγῇ οὐκ ἔλυσε.
17
положи́вый вселе́нную всю́ пу́сту и гра́ды єя́ разсы́па, плѣне́ныхъ не разрѣши́.
18
πάντες οἱ βασιλεῖς τῶν ἐθνῶν ἐκοιμήθησαν ἐν τιμῇ, ἄνθρωπος ἐν τῷ οἴκῳ αὐτοῦ·
18
Вси́ ца́ріє язы́ковъ успо́ша въ че́сти, кі́йждо въ дому́ своє́мъ.
19
σὺ δὲ ριφήσῃ ἐν τοῖς ὄρεσιν ὡς νεκρὸς ἐβδελυγμένος μετὰ πολλῶν τεθνηκότων ἐκκεκεντημένων μαχαίραις, καταβαινόντων εἰς ᾅδου. ὃν τρόπον ἱμάτιον ἐν αἵματι πεφυρμένον οὐκ ἔσται καθαρόν,
19
Ты́ же пове́рженъ бу́деши въ гора́хъ, я́ко мертве́цъ ме́рзкій со мно́гими мертвецы́ изсѣ́чеными мече́мъ, сходя́щими во а́дъ.
20
οὕτως οὐδὲ σὺ ἔσῃ καθαρός, διότι τὴν γῆν μου ἀπώλεσας καὶ τὸν λαόν μου ἀπέκτεινας· οὐ μὴ μείνῃς εἰς τὸν αἰῶνα χρόνον, σπέρμα πονηρόν.
20
Я́коже ри́за въ кро́ви намоче́на не бу́детъ чиста́, та́кожде и ты́ не бу́деши чи́стъ, зане́ зе́млю мою́ погуби́лъ єси́ и лю́ди моя́ изби́лъ єси́: не пребу́деши въ вѣ́чноє вре́мя, сѣ́мя зло́є.
21
ἑτοίμασον τὰ τέκνα σου σφαγῆναι ταῖς ἁμαρτίαις τοῦ πατρὸς αὐτῶν, ἵνα μὴ ἀναστῶσι καὶ κληρονομήσωσι τὴν γῆν καὶ ἐμπλήσωσιν τὴν γῆν πολέμων.
21
Угото́ви ча́да твоя́ на убіє́ніє грѣха́ми отца́ твоєго́, да воста́нутъ и наслѣ́дятъ зе́млю и напо́лнятъ зе́млю ра́тьми.
22
Καὶ ἐπαναστήσομαι αὐτοῖς, λέγει Κύριος σαβαώθ, καὶ ἀπολῶ αὐτῶν ὄνομα καὶ κατάλειμμα καὶ σπέρμα — τάδε λέγει Κύριος —
22
И воста́ну на ня́, глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ, и погублю́ и́мя и́хъ, и оста́нокъ, и сѣ́мя: сія́ глаго́летъ Госпо́дь.
23
καὶ θήσω τὴν Βαβυλωνίαν ἔρημον, ὥστε κατοικεῖν ἐχίνους, καὶ ἔσται εἰς οὐδέν· καὶ θήσω αὐτὴν πηλοῦ βάραθρον εἰς ἀπώλειαν.
23
И положу́ Вавило́на пу́ста, я́ко вогнѣзди́тися єже́мъ, и бу́детъ ни во что́же: и положу́ и́ бре́нія про́пасть въ па́губу.
24
τάδε λέγει Κύριος σαβαώθ· ὃν τρόπον εἴρηκα, οὕτως ἔσται, καὶ ὃν τρόπον βεβούλευμαι, οὕτως μενεῖ,
24
Сія́ глаго́летъ Госпо́дь Савао́ѳъ: я́коже глаго́лахъ, та́ко бу́детъ, и я́коже совѣща́хъ, та́ко пребу́детъ,
25
τοῦ ἀπολέσαι τοὺς ᾿Ασσυρίους ἀπὸ τῆς γῆς τῆς ἐμῆς καὶ ἀπὸ τῶν ὀρέων μου, καὶ ἔσονται εἰς καταπάτημα, καὶ ἀφαιρεθήσεται ἀπ᾿ αὐτῶν ὁ ζυγὸς αὐτῶν, καὶ τὸ κῦδος αὐτῶν ἀπὸ τῶν ὤμων ἀφαιρεθήσεται.
25
є́же погуби́ти Ассирі́анъ на земли́ моє́й и на гора́хъ мои́хъ: и бу́дутъ въ попра́ніє, и отъи́мется от ни́хъ яре́мъ и́хъ, и сла́ва {Євр.: бре́мя.} и́хъ от ра́менъ и́хъ отъи́мется.
26
αὕτη ἡ βουλή, ἣν βεβούλευται Κύριος ἐπὶ τὴν ὅλην οἰκουμένην, καὶ αὕτη ἡ χεὶρ ἡ ὑψηλὴ ἐπὶ πάντα τὰ ἔθνη.
26
Се́й совѣ́тъ, єго́же совѣща́ Госпо́дь на всю́ вселе́нную, и сія́ рука́ на вся́ язы́ки вселе́нныя:
27
ἃ γὰρ ὁ Θεὸς ὁ ἅγιος βεβούλευται, τίς διασκεδάσει; καὶ τὴν χεῖρα αὐτοῦ τὴν ὑψηλὴν τίς ἀποστρέψει;
27
я́же бо Бо́гъ святы́й совѣща́, кто́ разори́тъ? и ру́ку єго́ высо́кую кто́ отврати́тъ?
28
Τοῦ ἔτους, οὗ ἀπέθανεν ὁ βασιλεὺς ῎Αχαζ, ἐγενήθη τὸ ρῆμα τοῦτο.
28
Въ лѣ́то, въ не́же у́мре Аха́зъ ца́рь, бы́сть глаго́лъ се́й:
29
μὴ εὐφρανθείητε οἱ ἀλλόφυλοι πάντες, συνετρίβη γὰρ ὁ ζυγὸς τοῦ παίοντος ὑμᾶς· ἐκ γὰρ σπέρματος ὄφεως ἐξελεύσεται ἔκγονα ἀσπίδων, καὶ τὰ ἔκγονα αὐτῶν ἐξελεύσονται ὄφεις πετόμενοι
29
не ра́дуйтеся, вси́ иноплеме́нницы, сокруши́ся бо яре́мъ бію́щаго вы́: от сѣ́мене бо зміи́на изы́дутъ исча́дія а́спідовъ, и исча́дія и́хъ изы́дутъ зміи́ паря́щіи:
30
καὶ βοσκηθήσονται πτωχοὶ δι᾿ αὐτοῦ, πτωχοὶ δὲ ἄνθρωποι ἐπὶ εἰρήνης ἀναπαύσονται· ἀνελεῖ δὲ λιμῷ τὸ σπέρμα σου καὶ τὸ κατάλειμμά σου ἀνελεῖ.
30
и упасу́тся убо́зіи и́мъ, ни́щіи же человѣ́цы въ ми́рѣ почі́ютъ: и потреби́тъ гла́домъ сѣ́мя твоє́, и оста́нокъ тво́й избіє́тъ.
31
ὀλολύξατε, πύλαι πόλεων, κεκραγέτωσαν πόλεις τεταραγμέναι, οἱ ἀλλόφυλοι πάντες, ὅτι ἀπὸ Βορρᾶ καπνὸς ἔρχεται, καὶ οὐκ ἔστι τοῦ εἶναι.
31
Воспла́читеся, врата́ градо́въ, да возопію́тъ гра́ды смяте́нніи, иноплеме́нницы вси́, зане́ ды́мъ от сѣ́вера и́детъ, и нѣ́сть, и́же пребу́детъ.
32
καὶ τί ἀποκριθήσονται βασιλεῖς ἐθνῶν; ὅτι Κύριος ἐθεμελίωσε Σιών, καὶ δι᾿ αὐτοῦ σωθήσονται οἱ ταπεινοὶ τοῦ λαοῦ.
32
И что́ отвѣща́ютъ ца́ріє язы́ковъ? я́ко Госпо́дь основа́ Сіо́на, и тѣ́мъ спасу́тся смире́нніи люді́й єго́. И что́ отвѣща́ютъ ца́ріє язы́ковъ? я́ко Госпо́дь основа́ Сіо́на, и тѣ́мъ спасу́тся смире́нніи люді́й єго́. Сло́во на Моави́тскую зе́млю.