Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΟΥΑΙ τέκνα ἀποστάται, τάδε λέγει Κύριος. ἐποιήσατε βουλήν οὐ δι᾿ ἐμοῦ καὶ συνθήκας οὐ διὰ τοῦ πνεύματός μου προσθεῖναι ἁμαρτίας ἐφ᾿ ἁμαρτίας,
1
Го́ре, ча́да отступи́вшая, сія́ глаго́летъ Госпо́дь: сотвори́сте совѣ́тъ не мно́ю и завѣ́ты не Ду́хомъ мои́мъ, приложи́ти грѣхи́ ко грѣхо́мъ:
2
οἱ πορευόμενοι καταβῆναι εἰς Αἴγυπτον, ἐμὲ δὲ οὐκ ἐπηρώτησαν, τοῦ βοηθηθῆναι ὑπὸ Φαραὼ καὶ σκεπασθῆναι ὑπὸ Αἰγυπτίων.
2
иду́щіи сни́ти во Єги́петъ, мене́ же не вопроси́ша, є́же по́мощь имѣ́ти от фарао́на и заступле́ніє от Єги́птянъ.
3
ἔσται γὰρ ὑμῖν σκέπη Φαραὼ εἰς αἰσχύνην καὶ τοῖς πεποιθόσιν ἐπ᾿ Αἴγυπτον ὄνειδος.
3
Бу́детъ бо ва́мъ покро́въ фарао́новъ въ постыдѣ́ніє и упова́ющымъ на Єги́петъ укори́зна:
4
ὅτι εἰσὶν ἐν Τάνει ἀρχηγοὶ ἄγγελοι πονηροί·
4
я́ко су́ть въ та́нѣ старѣ́йшины єго́, и вѣ́стницы єго́ зли́.
5
μάτην κοπιάσουσι πρὸς λαόν, ὃς οὐκ ὠφελήσει αὐτοὺς οὔτε εἰς βοήθειαν, οὔτε εἰς ὠφέλειαν, ἀλλὰ εἰς αἰσχύνην καὶ ὄνειδος.
5
Вотще́ потрудя́тся люді́й ра́ди, и́же не упо́льзуютъ и́хъ, ниже́ на по́мощь, ниже́ на по́льзу, но на сту́дъ и на укори́зну.
6
῾Η ὅρασις τῶν τετραπόδων τῶν ἐν τῇ ἐρήμῳ. ᾿Εν τῇ θλίψει καὶ τῇ στενοχωρίᾳ, λέων καὶ σκύμνος λέοντος ἐκεῖθεν καὶ ἀσπίδες καὶ ἔκγονα ἀσπίδων πετομένων, οἳ ἔφερον ἐπὶ ὄνων καὶ καμήλων τὸν πλοῦτον αὐτῶν πρὸς ἔθνος, ὃ οὐκ ὠφελήσει αὐτούς.
6
Видѣ́ніє четвероно́гихъ, и́же въ пусты́ни. Въ печа́ли и въ тѣснотѣ́ ле́въ и льви́чищь: отту́ду а́спіды и пле́мя а́спідовъ паря́щихъ, и́же везя́ху на ослѣ́хъ и на велблю́дѣхъ бога́тство своє́ ко язы́ку, и́же не помо́жетъ и́мъ въ по́мощь, но на сту́дъ и укори́зну.
7
Αἰγύπτιοι μάταια καὶ κενὰ ὠφελήσουσιν ὑμᾶς· ἀπάγγειλον αὐτοῖς, ὅτι ματαία ἡ παράκλησις ὑμῶν αὕτη. —
7
Єги́птяне вотще́ и всу́є успѣ́ютъ ва́мъ: возвѣсти́ и́мъ, я́ко тще́тно утѣше́ніє ва́ше сіє́.
8
Νῦν οὖν καθίσας γράψον ἐπὶ πυξίου ταῦτα καὶ εἰς βιβλίον, ὅτι ἔσται εἰς ἡμέρας καιρὸν ταῦτα καὶ ἕως εἰς τὸν αἰῶνα.
8
Ны́нѣ у́бо сѣ́дъ напиши́ сія́ на дскѣ́ и въ кни́гу: я́ко бу́дутъ сія́ во дни́ време́нъ и да́же до вѣ́ка.
9
ὅτι λαὸς ἀπειθής ἐστιν, υἱοὶ ψευδεῖς, οἳ οὐκ ἠβούλοντο ἀκούειν τὸν νόμον τοῦ Θεοῦ,
9
Я́ко лю́діє непокори́ви су́ть, сы́нове лжи́віи, и́же не похотѣ́ша слы́шати зако́на Бо́жія,
10
οἱ λέγοντες τοῖς προφήταις· μὴ ἀναγγέλλετε ἡμῖν, καὶ τοῖς τὰ ὁράματα ὁρῶσι· μὴ λαλεῖτε ἡμῖν, ἀλλὰ ἡμῖν λαλεῖτε καὶ ἀναγγέλλετε ἡμῖν ἑτέραν πλάνησιν.
10
глаго́люще проро́комъ: не повѣ́дайте на́мъ: и видѣ́нія ви́дящымъ: не глаго́лите на́мъ, но на́мъ глаго́лите и возвѣща́йте на́мъ ино́є прельще́ніє
11
καὶ ἀποστρέψατε ἡμᾶς ἀπὸ τῆς ὁδοῦ ταύτης, ἀφέλετε ἀφ᾿ ἡμῶν τὸν τρίβον τοῦτον καὶ ἀφέλετε ἀφ᾿ ἡμῶν τὸν ἅγιον τοῦ ᾿Ισραήλ,
11
и соврати́те на́съ съ пути́ сего́: отими́те от на́съ пу́ть се́й и отими́те от на́съ су́дъ Ізра́илевъ {Євр.: свято́є Ізра́илево.}.
12
διὰ τοῦτο τάδε λέγει ὁ ἅγιος τοῦ ᾿Ισραήλ· ὅτι ἠπειθήσατε τοῖς λόγοις τούτοις καὶ ἠλπίσατε ἐπὶ ψεύδει καὶ ὅτι ἐγόγγυσας καὶ πεποιθὼς ἐγένου ἐπὶ τῷ λόγῳ τούτῳ,
12
Того́ ра́ди си́це глаго́летъ Госпо́дь святы́й Ізра́илевъ: поне́же не покори́стеся словесе́мъ си́мъ и надѣ́ястеся на лжу́, и я́ко поропта́сте и упова́юще бы́сте на сло́во сіє́,
13
διὰ τοῦτο ἔσται ὑμῖν ἡ ἁμαρτία αὕτη ὡς τεῖχος πῖπτον παραχρῆμα πόλεως ὀχυρᾶς ἑαλωκυίας, ἧς παραχρῆμα πάρεστι τὸ πτῶμα,
13
сего́ ра́ди бу́детъ ва́мъ грѣ́хъ се́й, а́ки стѣна́ па́дающая внеза́пу гра́да тве́рда плѣне́на, єго́же а́біє настои́тъ паде́ніє:
14
καὶ τὸ πτῶμα αὐτῆς ἔσται ὡς σύντριμμα ἀγγείου ὀστρακίνου, ἐκ κεραμίου λεπτὰ ὥστε μὴ εὑρεῖν ἐν αὐτοῖς ὄστρακον, ἐν ᾧ πῦρ ἀρεῖς καὶ ἐν ᾧ ἀποσυριεῖς ὕδωρ μικρόν.
14
и паде́ніє єго́ бу́детъ я́ко сокруше́ніє сосу́да гли́няна, от гли́ны дро́бны, я́ко не мо́жно обрѣсти́ въ ни́хъ чре́па, и́мже о́гнь во́змеши и въ о́ньже вліє́ши воды́ ма́ло.
15
οὕτω λέγει Κύριος Κύριος ὁ ἅγιος τοῦ ᾿Ισραήλ· ὅταν ἀποστραφεὶς στενάξῃς, τότε σωθήσῃ καὶ γνώσῃ ποῦ ἦσθα· ὅτε ἐπεποίθεις ἐπὶ τοῖς ματαίοις, ματαία ἡ ἰσχὺς ὑμῶν ἐγενήθη. καὶ οὐκ ἠβούλεσθε ἀκούειν,
15
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь, Госпо́дь святы́й Ізра́илевъ: єгда́ возврати́вся воздо́хнеши, тогда́ спасе́шися и уразумѣ́єши, гдѣ́ єси́ бы́лъ: єгда́ упова́лъ єси́ на су́єтная, тще́тна крѣ́пость ва́ша бы́сть, и не хотѣ́сте послу́шати,
16
ἀλλ᾿ εἴπατε· ἐφ᾿ ἵππων φευξόμεθα· διὰ τοῦτο φεύξεσθε· καὶ εἴπατε· ἐπὶ κούφοις ἀναβάται ἐσόμεθα· διὰ τοῦτο κοῦφοι ἔσονται οἱ διώκοντες ὑμᾶς.
16
но реко́сте: на ко́нехъ побѣ́гнемъ. Того́ ра́ди побѣ́гнете. И реко́сте: на ле́гкихъ вса́дницы бу́демъ. Того́ ра́ди ле́гцы бу́дутъ гоня́щіи ва́съ.
17
χίλιοι διὰ φωνὴν ἑνὸς φεύξονται, καὶ διὰ φωνὴν πέντε φεύξονται πολλοί, ἕως ἂν καταλειφθῆτε ὡς ἱστὸς ἐπ᾿ ὄρους, καὶ ὡς σημαίαν φέρων ἐπὶ βουνοῦ.
17
От гла́са єди́наго побѣ́гнутъ ты́сяща, и от гла́са пяти́ побѣ́гнутъ мно́зи, до́ндеже оста́влени бу́дете а́ки що́гла на горѣ́ и я́ко зна́мя нося́й на холмѣ́.
18
καὶ πάλιν μενεῖ ὁ Θεὸς τοῦ οἰκτειρῆσαι ὑμᾶς καὶ διὰ τοῦτο ὑψωθήσεται τοῦ ἐλεῆσαι ὑμᾶς· διότι κριτὴς Κύριος ὁ Θεὸς ὑμῶν ἐστι, καὶ ποῦ καταλείψεται τὴν δόξαν ὑμῶν; μακάριοι οἱ ἐμμένοντες ἐπ᾿ αὐτῷ.
18
И па́ки пожде́тъ Бо́гъ, є́же уще́дрити ва́съ, и сего́ ра́ди вознесе́тся є́же поми́ловати ва́съ: зане́ судія́ Госпо́дь Бо́гъ ва́шъ є́сть, и гдѣ́ оста́вите сла́ву ва́шу? блаже́ни вси́ пребыва́ющіи въ не́мъ.
19
Διότι λαὸς ἅγιος ἐν Σιὼν οἰκήσει, καὶ ῾Ιερουσαλὴμ κλαυθμῷ ἔκλαυσεν· ἐλέησόν με· ἐλεήσει σε τὴν φωνὴν τῆς κραυγῆς σου· ἡνίκα εἶδεν, ἐπήκουσέ σου.
19
Зане́ лю́діє святі́и въ Сіо́нѣ вселя́тся, Ієрусали́мъ же пла́чемъ воспла́кася: поми́луй мя́. Поми́луєтъ тя́, єгда́ узрѣ́ гла́съ во́пля твоєго́, послу́ша тебе́.
20
καὶ δώσει Κύριος ὑμῖν ἄρτον θλίψεως καὶ ὕδωρ στενόν, καὶ οὐκέτι μὴ ἐγγίσωσί σοι οἱ πλανῶντές σε· ὅτι οἱ ὀφθαλμοί σου ὄψονται τοὺς πλανῶντάς σε,
20
И да́стъ Госпо́дь ва́мъ хлѣ́бъ печа́ли и во́ду тѣ́сную, и ктому́ не прибли́жатся къ тебѣ́ льстя́щіи тя́: я́ко о́чи твои́ у́зрятъ прельща́ющихъ тя́,
21
καὶ τὰ ὦτά σου ἀκούσονται τοὺς λόγους τῶν ὀπίσω σε πλανησάντων, οἱ λέγοντες· αὕτη ἡ ὁδός, πορευθῶμεν ἐν αὐτῇ εἴτε δεξιὰ εἴτε ἀριστερά.
21
и ушеса́ твоя́ услы́шатъ словеса́ созади́ тебе́ прельща́ющихъ, и́же глаго́лютъ: се́й пу́ть, поиди́мъ по нему́ или́ на де́сно, или́ на лѣ́во.
22
καὶ ἐξαρεῖς τὰ εἴδωλα τὰ περιηργυρωμένα καὶ τὰ περικεχρυσωμένα, λεπτὰ ποιήσεις καὶ λικμήσεις ὡς ὕδωρ ἀποκαθημένης καὶ ὡς κόπρον ὤσεις αὐτά.
22
И отве́ржеши кумі́ры посре́бренныя, и позлаще́нныя раздроби́ши, и развѣ́єши я́ко во́ду жены́ мѣ́сячныя, и а́ки моты́ла отве́ржеши я́.
23
τότε ἔσται ὁ ὑετὸς τῷ σπέρματι τῆς γῆς σου, καὶ ὁ ἄρτος τοῦ γεννήματος τῆς γῆς σου ἔσται πλησμονὴ καὶ λιπαρός· καὶ βοσκηθήσεταί σου τὰ κτήνη τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ τόπον πίονα καὶ εὐρύχωρον,
23
Тогда́ бу́детъ до́ждь сѣ́мени земли́ твоєя́, и хлѣ́бъ жи́та земли́ твоєя́ бу́детъ изоби́ленъ и ту́ченъ, и напасу́тся ско́ти твои́ въ то́й де́нь на мѣ́стѣ ту́чнѣ и простра́ннѣ.
24
οἱ ταῦροι ὑμῶν καὶ οἱ βόες οἱ ἐργαζόμενοι τὴν γῆν φάγονται ἄχυρα ἀναπεποιημένα ἐν κριθῇ λελικμημένα.
24
Юнцы́ ва́ши и воло́ве дѣ́лающіи зе́млю наядя́тся пле́въ смѣ́шенныхъ со ячме́немъ извѣ́янымъ.
25
καὶ ἔσται ἐπὶ παντὸς ὄρους ὑψηλοῦ καὶ ἐπὶ παντὸς βουνοῦ μετεώρου ὕδωρ διαπορευόμενον ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ, ὅταν ἀπόλωνται πολλοὶ καὶ ὅταν πέσωσι πύργοι.
25
И бу́детъ на вся́цѣй горѣ́ высо́цѣ и на вся́цѣмъ хо́лмѣ вознесе́ннѣ вода́ теку́щая въ де́нь о́ный, єгда́ поги́бнутъ мно́зи, и єгда́ паду́тся столпи́:
26
καὶ ἔσται τὸ φῶς τῆς σελήνης ὡς τὸ φῶς τοῦ ἡλίου καὶ τὸ φῶς τοῦ ἡλίου ἔσται ἑπταπλάσιον ἐν τῇ ἡμέρᾳ, ὅταν ἰάσηται Κύριος τὸ σύντριμμα τοῦ λαοῦ αὐτοῦ, καὶ τὴν ὀδύνην τῆς πληγῆς σου ἰάσεται.
26
и бу́детъ свѣ́тъ луны́ а́ки свѣ́тъ со́лнца, и свѣ́тъ со́лнечный бу́детъ седмери́цею въ то́й де́нь, єгда́ исцѣли́тъ Госпо́дь сокруше́ніє люді́й свои́хъ и болѣ́знь я́звы твоєя́ исцѣли́тъ.
27
᾿Ιδοὺ τὸ ὄνομα Κυρίου ἔρχεται διὰ χρόνου πολλοῦ, καιόμενος ὁ θυμός, μετὰ δόξης τὸ λόγιον τῶν χειλέων αὐτοῦ, λόγιον ὀργῆς πλῆρες, καὶ ἡ ὀργὴ τοῦ θυμοῦ ὡς πῦρ ἔδεται.
27
Се́, и́мя Госпо́дне и́детъ вре́менемъ мно́гимъ, горя́щая я́рость єго́: со сла́вою сло́во усте́нъ єго́, сло́во гнѣ́ва по́лно, и гнѣ́въ я́рости я́ко о́гнь поя́стъ:
28
καὶ τὸ πνεῦμα αὐτοῦ ὡς ὕδωρ ἐν φάραγγι σῦρον ἥξει ἕως τοῦ τραχήλου καὶ διαιρεθήσεται τοῦ ταράξαι ἔθνη ἐπὶ πλανήσει ματαίᾳ, καὶ διώξεται αὐτοὺς πλάνησις καὶ λήψεται αὐτοὺς κατὰ πρόσωπον αὐτῶν.
28
и ду́хъ єго́ а́ки вода́ въ де́бри влеку́щи пріи́детъ да́же до вы́и и раздѣли́тся, є́же смути́ти язы́ки о прельще́ніи су́єтнѣмъ, и пожене́тъ я́ пре́лесть тща́, и во́зметъ я́ предъ лице́мъ и́хъ.
29
μὴ διαπαντὸς δεῖ ὑμᾶς εὐφραίνεσθαι καὶ εἰσπορεύεσθαι εἰς τὰ ἅγιά μου διαπαντὸς ὡσεὶ ἑορτάζοντας καὶ ὡσεὶ εὐφραινομένους εἰσελθεῖν μετὰ αὐλοῦ εἰς τὸ ὄρος Κυρίου πρὸς τὸν Θεὸν τοῦ ᾿Ισραήλ;
29
Єда́ при́сно подоба́єтъ ва́мъ ра́доватися и входи́ти во свята́я моя́ всегда́, а́ки пра́зднующымъ и я́ко веселя́щымся вни́ти со сопѣ́лію въ го́ру Госпо́дню къ Бо́гу Ізра́илеву?
30
καὶ ἀκουστὴν ποιήσει Κύριος τὴν δόξαν τῆς φωνῆς αὐτοῦ, καὶ τὸν θυμὸν τοῦ βραχίονος αὐτοῦ δείξει μετὰ θυμοῦ καὶ ὀργῆς καὶ φλογὸς κατεσθιούσης· κεραυνώσει βιαίως καὶ ὡς ὕδωρ καὶ χάλαζα συγκαταφερομένη βίᾳ.
30
И слы́шану сотвори́тъ Госпо́дь сла́ву гла́са своєго́, и я́рость мы́шцы своєя́ показа́ти, съ я́ростію и гнѣ́вомъ, и со пла́менемъ пояда́ющимъ возгреми́тъ зѣ́лно, и я́ко вода́ и гра́дъ низходя́щь ну́ждею.
31
διὰ γὰρ τῆς φωνῆς Κυρίου ἡττηθήσονται ᾿Ασσύριοι τῇ πληγῇ, ᾗ ἂν πατάξῃ αὐτούς.
31
Гла́сомъ бо Госпо́днимъ побѣжде́ни бу́дутъ Ассирі́ане я́звою, є́юже а́ще порази́тъ я́.
32
καὶ ἔσται αὐτῷ κυκλόθεν, ὅθεν ἦν αὐτῶν ἡ ἐλπὶς τῆς βοηθείας, ἐφ᾿ ᾗ αὐτὸς ἐπεποίθει· αὐτοὶ μετὰ αὐλῶν καὶ κιθάρας πολεμήσουσιν αὐτὸν ἐκ μεταβολῆς.
32
И бу́детъ єму́ о́крестъ, отону́дуже бѣ́ и́хъ наде́жда по́мощи, на ню́же то́й упова́ше: ті́и со тимпа́ны и гу́сльми ра́товати бу́дутъ на́нь от премѣне́нія.
33
σὺ γὰρ πρὸ ἡμερῶν ἀπαιτηθήσῃ· μὴ καὶ σοὶ ἡτοιμάσθη βασιλεύειν, φάραγγα βαθεῖαν. ξύλα κείμενα, πῦρ καὶ ξύλα πολλά; ὁ θυμὸς Κυρίου ὡς φάραγξ ὑπὸ θείου καιομένη.
33
Ты́ бо пре́жде дні́й истя́занъ бу́деши: єда́ и тебѣ́ угото́вася ца́рствовати? де́брь глубо́кую, древеса́ лежа́ща, о́гнь и древа́ мно́га, я́рость Госпо́дня а́ки де́брь жу́пеломъ горя́щая.