Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ΟΥΤΩΣ λέγει Κύριος· ὁ οὐρανός μοι θρόνος, ἡ δὲ γῆ ὑποπόδιον τῶν ποδῶν μου· ποῖον οἶκον οἰκοδομήσετέ μοι; καὶ ποῖος τόπος τῆς καταπαύσεώς μου;
1
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь: небо престо́лъ мо́й, земля́ же подно́жіє ногу́ моє́ю: кі́й до́мъ сози́ждете ми́, и ко́є мѣ́сто поко́ища моєго́?
2
πάντα γὰρ ταῦτα ἐποίησεν ἡ χείρ μου, καὶ ἔστιν ἐμὰ πάντα ταῦτα, λέγει Κύριος· καὶ ἐπὶ τίνα ἐπιβλέψω, ἀλλ᾿ ἢ ἐπὶ τὸν ταπεινὸν καὶ ἡσύχιον καὶ τρέμοντα τοὺς λόγους μου;
2
Вся́ бо сія́ сотвори́ рука́ моя́, и сія́ су́ть вся́ моя́, глаго́летъ Госпо́дь. И на кого́ воззрю́, то́кмо на кро́ткаго и молчали́ваго и трепе́щущаго слове́съ мои́хъ?
3
ὁ δὲ ἄνομος ὁ θύων μοι μόσχον ὡς ὁ ἀποκτένων κύνα, ὁ δὲ ἀναφέρων σεμίδαλιν ὡς αἷμα ὕειον, ὁ διδοὺς λίβανον εἰς μνημόσυνον ὡς βλάσφημος· καὶ αὐτοὶ ἐξελέξαντο τὰς ὁδοὺς αὐτῶν καὶ τὰ βδελύγματα αὐτῶν, ἃ ἡ ψυχὴ αὐτῶν ἠθέλησε,
3
Беззако́нникъ же жря́й ми́ телца́, я́ко убива́яй пса́: и принося́й семіда́лъ, я́ко кро́вь свину́ю: дая́й Ліва́нъ въ па́мять, а́ки ху́лникъ. И ті́и избра́ша пути́ своя́, и ме́рзости и́хъ, я́же душа́ и́хъ изво́ли.
4
κἀγὼ ἐκλέξομαι τὰ ἐμπαίγματα αὐτῶν καὶ τὰς ἁμαρτίας ἀνταποδώσω αὐτοῖς· ὅτι ἐκάλεσα αὐτοὺς οὐχ ὑπήκουσάν μου, ἐλάλησα καὶ οὐκ ἤκουσαν, καὶ ἐποίησαν τὸ πονηρὸν ἐναντίον ἐμοῦ καὶ ἃ οὐκ ἠβουλόμην ἐξελέξαντο. —
4
И а́зъ изберу́ поруга́нія и́хъ и грѣхи́ и́хъ возда́мъ и́мъ: я́ко зва́хъ и́хъ, и не послу́шаша мене́, глаго́лахъ, и преслу́шаша и сотвори́ша зло́є предо мно́ю, и я́же не хотѣ́хъ, избра́ша.
5
᾿Ακούσατε ρήματα Κυρίου οἱ τρέμοντες τὸν λόγον αὐτοῦ· εἴπατε, ἀδελφοὶ ἡμῶν, τοῖς μισοῦσιν ὑμᾶς καὶ βδελυσσομένοις, ἵνα τὸ ὄνομα Κυρίου δοξασθῇ καὶ ὀφθῇ ἐν τῇ εὐφροσύνῃ αὐτῶν, κἀκεῖνοι αἰσχυνθήσονται.
5
Услы́шите глаго́лъ Госпо́день, трепе́щущіи словесе́ єго́: рцы́те, бра́тія, ненави́дящымъ ва́съ и гнуша́ющымся, да и́мя Госпо́дне просла́вится и яви́тся во весе́ліи и́хъ, и они́ посра́мятся.
6
φωνὴ κραυγῆς ἐκ πόλεως, φωνὴ ἐκ ναοῦ, φωνὴ Κυρίου ἀνταποδιδόντος ἀνταπόδοσιν τοῖς ἀντικειμένοις.
6
Гла́съ во́пля от гра́да, гла́съ от хра́ма, гла́съ Го́спода воздаю́щаго воздая́ніє сопроти́вящымся.
7
πρὶν ἢ τὴν ὠδίνουσαν τεκεῖν, πρὶν ἐλθεῖν τὸν πόνον τῶν ὠδίνων, ἐξέφυγε καὶ ἔτεκεν ἄρσεν.
7
Пре́жде не́же чревоболѣ́ти є́й, роди́, пре́жде не́же пріити́ труду́ чревоболѣ́нія, избѣже́ и породи́ му́жескъ по́лъ.
8
τίς ἤκουσε τοιοῦτο, καὶ τίς ἑώρακεν οὕτως; ἦ ὤδινε γῆ ἐν ἡμέρᾳ μιᾷ, ἢ καὶ ἐτέχθη ἔθνος εἰς ἅπαξ; ὅτι ὤδινε καὶ ἔτεκε Σιὼν τὰ παιδία αὐτῆς.
8
Кто́ слы́ша сицево́є, и кто́ ви́дѣ си́це? а́ще родила́ земля́ съ болѣ́знію во єди́нъ де́нь? или́ и роди́ся язы́къ ве́сь ку́пно, я́ко поболѣ́ и роди́ Сіо́нъ дѣ́ти своя́?
9
ἐγὼ δὲ ἔδωκα τὴν προσδοκίαν ταύτην, καὶ οὐκ ἐμνήσθης μου, εἶπε Κύριος. οὐκ ἰδοὺ ἐγὼ γεννῶσαν καὶ στεῖραν ἐποίησα; εἶπεν ὁ Θεός σου.
9
А́зъ же да́хъ ча́яніє сіє́, и не помяну́лъ єси́ мене́, рече́ Госпо́дь. Не се́ ли, а́зъ родя́щую и непло́дную сотвори́хъ? рече́ Бо́гъ тво́й.
10
εὐφράνθητι, ῾Ιερουσαλήμ, καὶ πανηγυρίσατε ἐν αὐτῇ, πάντες οἱ ἀγαπῶντες αὐτήν, χάρητε ἅμα αὐτῇ χαρᾷ, πάντες ὅσοι πενθεῖτε ἐπ᾿ αὐτῇ,
10
Весели́ся, Ієрусали́ме, и торжеству́йте въ не́мъ, вси́ лю́бящіи єго́ и живу́щіи въ не́мъ: ра́дуйтеся вку́пѣ съ ни́мъ ра́достію, вси́ єли́цы пла́касте о не́мъ,
11
ἵνα θηλάσητε καὶ ἐμπλησθῆτε ἀπὸ μαστοῦ παρακλήσεως αὐτῆς, ἵνα ἐκθηλάσαντες τρυφήσητε ἀπὸ εἰσόδου δόξης αὐτῆς.
11
да ссе́те и насы́титеся от сосца́ утѣше́нія єго́, да сса́вше насладите́ся от вхо́да сла́вы єго́.
12
ὅτι τάδε λέγει Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ ἐκκλίνω εἰς αὐτοὺς ὡς ποταμὸς εἰρήνης καὶ ὡς χειμάρρους ἐπικλύζων δόξαν ἐθνῶν· τὰ παιδία αὐτῶν ἐπ᾿ ὤμων ἀρθήσονται καὶ ἐπὶ γονάτων παρακληθήσονται.
12
Я́ко сія́ глаго́летъ Госпо́дь: се́, а́зъ укланя́ю на ня́ а́ки рѣку́ ми́ра, и а́ки пото́къ наводня́ємый сла́ву язы́ковъ: дѣ́ти и́хъ на ра́мена взя́ты бу́дутъ и на колѣ́ну утѣ́шатся.
13
ὡς εἴ τινα μήτηρ παρακαλέσει, οὕτως κἀγὼ παρακαλέσω ὑμᾶς, καὶ ἐν ῾Ιερουσαλὴμ παρακληθήσεσθε.
13
Я́коже а́ще кого́ ма́ти утѣша́єтъ, та́ко и а́зъ утѣ́шу вы́, и во Ієрусали́мѣ утѣ́шитеся
14
καὶ ὄψεσθε, καὶ χαρήσεται ἡ καρδία ὑμῶν, καὶ τὰ ὀστᾶ ὑμῶν ὡς βοτάνη ἀνατελεῖ· καὶ γνωσθήσεται ἡ χεὶρ Κυρίου τοῖς φοβουμένοις αὐτόν, καὶ ἀπειλήσει τοῖς ἀπειθοῦσιν. —
14
и у́зрите, и возра́дуєтся се́рдце ва́ше, и ко́сти ва́шя я́ко трава́ прозя́бнутъ: и позна́єтся рука́ Госпо́дня боя́щымся єго́, и запрети́тъ непокаря́ющымся.
15
᾿Ιδοὺ γὰρ Κύριος ὡς πῦρ ἥξει καὶ ὡς καταιγὶς τὰ ἅρματα αὐτοῦ ἀποδοῦναι ἐν θυμῷ ἐκδίκησιν αὐτοῦ καὶ ἀποσκορακισμὸν αὐτοῦ ἐν φλογὶ πυρός.
15
Се́ бо, Госпо́дь я́ко о́гнь пріи́детъ, и я́ко бу́ря колесни́цы єго́, возда́ти я́ростію отмще́ніє своє́ и преще́ніє во пла́мени о́гненнѣ:
16
ἐν γὰρ τῷ πυρὶ Κυρίου κριθήσεται πᾶσα ἡ γῆ καὶ ἐν τῇ ρομφαίᾳ αὐτοῦ πᾶσα σάρξ· πολλοὶ τραυματίαι ἔσονται ὑπὸ Κυρίου.
16
огне́мъ бо Госпо́днимъ суди́тися бу́детъ вся́ земля́, и мече́мъ єго́ вся́ка пло́ть: мно́зи я́звени бу́дутъ от Го́спода.
17
οἱ ἁγνιζόμενοι καὶ καθαριζόμενοι εἰς τοὺς κήπους καὶ ἐν τοῖς προθύροις ἔσθοντες κρέας ὕειον καὶ τὰ βδελύγματα καὶ τὸν μῦν ἐπὶ τὸ αὐτὸ ἀναλωθήσονται, εἶπε Κύριος,
17
Очища́ющіися и освяща́ющіися во вертогра́дѣхъ и въ преддве́ріихъ яду́щіи мя́со свино́є и ме́рзости и мы́шы вку́пѣ поги́бнутъ, рече́ Госпо́дь.
18
κἀγὼ τὰ ἔργα αὐτῶν καὶ τὸν λογισμὸν αὐτῶν ἐπίσταμαι. ἔρχομαι συναγαγεῖν πάντα τὰ ἔθνη καὶ τὰς γλώσσας, καὶ ἥξουσι καὶ ὄψονται τὴν δόξαν μου.
18
И а́зъ дѣла́ и́хъ и помышле́ніє и́хъ вѣ́мъ, и гряду́ собра́ти вся́ наро́ды и язы́ки, и пріи́дутъ и у́зрятъ сла́ву мою́:
19
καὶ καταλείψω ἐπ᾿ αὐτῶν σημεῖα καὶ ἐξαποστελῶ ἐξ αὐτῶν σεσωσμένους εἰς τὰ ἔθνη, εἰς Θαρσὶς καὶ Φοὺδ καὶ Λοὺδ καὶ Μοσὸχ καὶ εἰς Θοβὲλ καὶ εἰς τὴν ῾Ελλάδα καὶ εἰς τὰς νήσους τὰς πόρρω, οἳ οὐκ ἀκηκόασί μου τὸ ὄνομα οὐδὲ ἑωράκασί μου τὴν δόξαν, καὶ ἀναγγελοῦσι τὴν δόξαν μου ἐν τοῖς ἔθνεσι.
19
и оста́влю на ни́хъ зна́меніє, и послю́ от ни́хъ спасе́ныхъ во язы́ки, во Ѳарсі́съ и въ Фу́дъ, и въ Лу́дъ и въ Мосо́хъ, и въ Ѳове́ль и во Єлла́ду, и во о́стровы да́льнія, и́же не слы́шаша и́мене моєго́, ниже́ ви́дѣша сла́ву мою́: и возвѣстя́тъ сла́ву мою́ во язы́цѣхъ,
20
καὶ ἄξουσιν τοὺς ἀδελφοὺς ὑμῶν ἐκ πάντων τῶν ἐθνῶν δῶρον Κυρίῳ μεθ᾿ ἵππων καὶ ἁρμάτων ἐν λαμπήναις ἡμιόνων μετὰ σκιαδίων εἰς τὴν ἁγίαν πόλιν ῾Ιερουσαλήμ, εἶπε Κύριος, ὡς ἂν ἐνέγκαισαν οἱ υἱοὶ ᾿Ισραὴλ τὰς θυσίας αὐτῶν ἐμοὶ μετὰ ψαλμῶν εἰς τὸν οἶκον Κυρίου.
20
и приведу́тъ бра́тію ва́шу от всѣ́хъ язы́къ да́ръ Го́сподеви, съ ко́ньми и колесни́цами и съ носи́лами мско́въ, подъ сѣ́ньми во святы́й гра́дъ Ієрусали́мъ, рече́ Госпо́дь, а́ки бы принесли́ сы́нове Ізра́илевы же́ртвы своя́ мнѣ́ со псалмы́ въ до́мъ Госпо́день:
21
καὶ ἀπ᾿ αὐτῶν λήψομαι ἐμοὶ ἱερεῖς καὶ Λευίτας, εἶπε Κύριος.
21
и от тѣ́хъ поиму́ себѣ́ жерцы́ и леві́ты, рече́ Госпо́дь.
22
ὃν τρόπον γὰρ ὁ οὐρανὸς καινὸς καὶ ἡ γῆ καινή, ἃ ἐγὼ ποιῶ, μένει ἐνώπιον ἐμοῦ, λέγει Κύριος, οὕτω στήσεται τὸ σπέρμα ὑμῶν καὶ τὸ ὄνομα ὑμῶν.
22
Я́коже бо не́бо но́во и земля́ нова́, я́же а́зъ творю́, пребыва́ютъ предо мно́ю, глаго́летъ Госпо́дь, та́ко ста́нетъ сѣ́мя ва́ше и и́мя ва́ше:
23
καὶ ἔσται μῆνα ἐκ μηνὸς καὶ σάββατον ἐκ σαββάτου ἥξει πᾶσα σάρξ τοῦ προσκυνῆσαι ἐνώπιον ἐμοῦ ἐν ῾Ιερουσαλήμ, εἶπε Κύριος.
23
и бу́детъ ме́сяцъ от ме́сяца, и суббо́та от суббо́ты, пріи́детъ вся́ка пло́ть поклони́тися предо мно́ю во Ієрусали́мъ, рече́ Госпо́дь:
24
καὶ ἐξελεύσονται καὶ ὄψονται τὰ κῶλα τῶν ἀνθρώπων τῶν παραβεβηκότων ἐν ἐμοί· ὁ γὰρ σκώληξ αὐτῶν οὐ τελευτήσει, καὶ τὸ πῦρ αὐτῶν οὐ σβεσθήσεται, καὶ ἔσονται εἰς ὅρασιν πάσῃ σαρκί.
24
и изы́дутъ и у́зрятъ тру́пы человѣ́ковъ преступи́вшихъ мнѣ́: че́рвь бо и́хъ не сконча́єтся, и о́гнь и́хъ не уга́снетъ, и бу́дутъ въ позо́ръ вся́цѣй пло́ти. Коне́цъ кни́зѣ проро́ка Иса́іи: и́мать въ себѣ́ гла́въ 66.