Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
ΕΝ τῷ καιρῷ ἐκείνῳ, λέγει Κύριος, ἐξοίσουσι τὰ ὀστᾶ τῶν βασιλέων ᾿Ιούδα καὶ τὰ ὀστᾶ τῶν ἀρχόντων αὐτοῦ καὶ τὰ ὀστᾶ τῶν ἱερέων καὶ τὰ ὀστᾶ προφητῶν καὶ τὰ ὀστᾶ τῶν κατοικούντων ἐν ῾Ιερουσαλὴμ ἐκ τῶν τάφων αὐτῶν
1
Въ время т^о рече г~ь. и^зве'ргђтъ ко'сти цр~еи і^ё^диныхъ. и^ ко'сти нача'лникоv е^го. и^ ко'сти сщ~енниковъ и^ ко'сти пррoкъ, и^ ко'сти и^же ѓ^бита'ша въ і^ерsлимњ, эT гро'бᲆ и^хъ,
2
καὶ ψύξουσιν αὐτὰ πρὸς τὸν ἥλιον καὶ τὴν σελήνην καὶ πρὸς πάντας τοὺς ἀστέρας καὶ πρὸς πᾶσαν τὴν στρατιὰν τοῦ οὐρανοῦ, ἃ ἠγάπησαν, καὶ οἷς ἐδούλευσαν καὶ ὧν ἐπορεύθησαν ὀπίσω αὐτῶν καὶ ὧν ἀντείχοντο καὶ οἷς προσεκύνησαν αὐτοῖς· οὐ κοπήσονται καὶ οὐ ταφήσονται, καὶ ἔσονται εἰς παράδειγμα ἐπὶ προσώπου τῆς γῆς,
2
и^ прострђтъ и^хъ къ слн~цђ и^ лђнњ и^ къ всњмъ ѕвњꙁда'мъ нбsныM и^хже възлюби'ша. і^ и'мже слђжи'шA и^ вᲆ слњдᲆ и^хъ ходи'ша, і^ и^хже вꙁыска'ша и^ поклонишася” Не соберTђся ни погребђтся, н^о въ гнои` на лицы` земли` бђ'дђтᲆ.
3
ὅτι εἵλοντο τὸν θάνατον ἢ τὴν ζωήν, καὶ πᾶσι τοῖς καταλοίποις τοῖς καταλειφθεῖσιν ἀπὸ τῆς γενεᾶς ἐκείνης ἐν παντὶ τόπῳ, οὗ ἐὰν ἐξώσω αὐτοὺς ἐκεῖ. —
3
і^ и^зберђтᲆ на'ипаq смр~ть неже живоT вси` и^же ѓ^ста'ша эT племени сего стропти'ваго въ всXњ мњстехъ и^же ѓ^ста'влени сђть. эT ни'х же и^ꙁвергохъ я& рече г~ь си'лъ.
4
῞Οτι τάδε λέγει Κύριος· μὴ ὁ πίπτων οὐκ ἀνίσταται; ἢ ὁ ἀποστρέφων οὐκ ἀναστρέφει;
4
и^ речеши к ни'мъ, сїя рече г~ь, е^да и^же падетъ не въста'неT л^и, и^л^и эTверъшїися не ѓ^брати'тъ л^и ся.
5
διατί ἀπέστρεψεν ὁ λαός μου οὗτος ἀποστροφὴν ἀναιδῆ καὶ κατεκρατήθησαν ἐν τῇ προαιρέσει αὐτῶν καὶ οὐκ ἠθέλησαν τοῦ ἐπιστρέψαι;
5
въскђю б^о эTвраще'нъ е^сть по'лкъ сїи въ і^ерsлимњ эTвраще'нїемъ непокори'вымъ. вꙁя'ша лжђ, и^ не хотᲇша ѓ^брати'тися,
6
ἐνωτίσασθε δὴ καὶ ἀκούσατε· οὐχ οὕτω λαλήσουσιν· οὐκ ἔστιν ἄνθρωπος μετανοῶν ἀπὸ τῆς κακίας αὐτοῦ, λέγων· τί ἐποίησα; διέλιπεν ὁ τρέχων ἀπὸ τοῦ δρόμου αὐτοῦ ὡς ἵππος κάθιδρος ἐν χρεμετισμῷ αὐτοῦ.
6
внимахъ и^ послђшахъ, и^ никт^о что` бл~го е^сть гл~етъ, ни е^ді'нъ е^сть и^же дње^тъ покая'нїе на грњсњ` свое^мъ рекђщи, чт^о сътворихъ. вси` ѓ^браще'ни сTђ на тече'нїе свое ја%ко ко'нь съ стремле'нїемъ и^дђщъ на ѓ^полче'нїе.
7
καὶ ἡ ἀσίδα ἐν τῷ οὐρανῷ ἔγνω τὸν καιρὸν αὐτῆς, τρυγὼν καὶ χελιδών, ἀγροῦ στρουθία ἐφύλαξαν καιροὺς εἰσόδων ἑαυτῶν, ὁ δὲ λαός μου οὗτος οὐκ ἔγνω τὰ κρίματα Κυρίου.
7
пилю'к# на нб~си позна` вре'мя свое. го'рлица і^ ла'стовица и^ сиконїа сᲆхрани'ша время прише'ствїя свое^го. людїе же мои` не поꙁна'ша сђда гн~я,
8
πῶς ἐρεῖτε· ὅτι σοφοί ἐσμεν ἡμεῖς, καὶ νόμος Κυρίου μεθ’ ἡμῶν ἐστιν; εἰς μάτην ἐγενήθη σχοῖνος ψευδὴς γραμματεῦσιν.
8
ка'ко речете мы` мђ'дры е^смы, и^ ꙁакоn гн~ь с на'ми е^сть. и%стинно лжђ` дњ'лалъ е^сть ё^правле'нїе лжи'во пи'серамъ”
9
ᾐσχύνθησαν σοφοὶ καὶ ἐπτοήθησαν καὶ ἑάλωσαν, ὅτι τὸν λόγον Κυρίου ἀπεδοκίμασαν· σοφία τίς ἐστιν ἐν αὐτοῖς;
9
Постыдњни сђть премђдрїи. ё^стра'шени пои^мани сђть, сло'во б^о гн~е эTврьгоша и^ премђдрость ни е^ді'на еs в нихъ.
10
διὰ τοῦτο δώσω τὰς γυναῖκας αὐτῶν ἑτέροις καὶ τοὺς ἀγροὺς αὐτῶν τοῖς κληρονόμοις·
10
сего ра'ди дамъ же'ны и^хъ стра'ннымъ, поля` и^хъ преслњдова'телемъ” ЈА/же эT менша да'же до бо'лша, вси ꙁлатолю'бецᲆ послњдђю^тъ эT прoрка даже до сщ~енника, вси` сътворятъ лжђ`”
13
καὶ συνάξουσι τὰ γεννήματα αὐτῶν, λέγει Κύριος, οὐκ ἔστι σταφυλὴ ἐν ταῖς ἀμπέλοις, καὶ οὐκ ἔστι σῦκα ἐν ταῖς συκαῖς, καὶ τὰ φύλλα κατερρύηκεν.
11
І$ и^сцњля'хђ сътре'нїя дще'рїи людїи мои^хъ к постыдњнїю рекђщи, ми'ръ, ми'ръ. е^гда не бы'сть ми'ръ”
14
ἐπὶ τί ἡμεῖς καθήμεθα; συνάχθητε καὶ εἰσέλθωμεν εἰς τὰς πόλεις τὰς ὀχυρὰς καὶ ἀπορριφῶμεν, ὅτι Θεὸς ἀπέρριψεν ἡμᾶς καὶ ἐπότισεν ἡμᾶς ὕδωρ χολῆς, ὅτι ἡμάρτομεν ἐναντίον αὐτοῦ.
12
Постыдњни сђть и^же гнђсьство сътвори'ша, ꙁа вся` сїя постыдњнїю не сђть постыдни, и^ срамитися не вњдњша сего ра'ди падђтъ междђ падающиX въ время посњще'нїя свое^го падђтᲆ рече г~ь.
15
συνήχθημεν εἰς εἰρήνην, καὶ οὐκ ἦν ἀγαθά· εἰς καιρὸν ἰάσεως, καὶ ἰδοὺ σπουδή.
13
събира'ющи съберђ и^хъ реq г~ь, нњсть гроꙁдъ в лоꙁа'хъ, и^ не сTђ смо'кви въ смоко'вницњ, ли'стъ эTпаде, и^ далъ и^же пресᲄђпле'на сђть
16
ἐκ Δὰν ἀκουσόμεθα φωνὴν ὀξύτητος ἵππων αὐτοῦ, ἀπὸ φωνῆς χρεμετισμοῦ ἱππασίας ἵππων αὐτοῦ ἐσείσθη πᾶσα ἡ γῆ· καὶ ἥξει καὶ καταφάγεται τὴν γῆν καὶ τὸ πλήρωμα αὐτῆς, πόλιν καὶ τοὺς κατοικοῦντας ἐν αὐτῇ.
14
почт^о сњдимъ. съвокђпитеся и^ вънидеM вᲆ граD ꙁапа'сен#. и^ молчиM т^ђ, и^же г~ь б~ъ нашъ молча'ти сътвориl наs, и^ пити далъ намᲆ во'дђ желчи. съгрњшихомᲆ б^о г~ђ,
17
διότι ἰδοὺ ἐγὼ ἐξαποστέλλω εἰς ὑμᾶς ὄφεις θανατοῦντας, οἷς οὐκ ἔστιν ἐπᾷσαι, καὶ δήξονται ὑμᾶς
15
ждахомъ ми'р# и^ не бњ бл~го. время врачева'нїя. и^ с^е бо'яꙁнь.
18
ἀνίατα μετ’ ὀδύνης καρδίας ὑμῶν ἀπορουμένης.
16
эT да'на слы'шана е^сть рꙁа'нїя ко'неи и^хъ. эT гла'са во'пля побо'рникъ е^го подвигнђта е^сть вся` земля`. и^ прїидо'ша и^ пожро'ша ꙁеMлю і^ и^сполне'нїе ея`. гра'дъ и^ ѓ^бита'ющиX в немъ”
19
ἰδοὺ φωνὴ κραυγῆς θυγατρὸς λαοῦ μου ἀπὸ γῆς μακρόθεν· μὴ Κύριος οὐκ ἔστιν ἐν Σιών; ἢ βασιλεὺς οὐκ ἔστιν ἐκεῖ; διατί παρώργισάν με ἐν τοῖς γλυπτοῖς αὐτῶν καὶ ἐν ματαίοις ἀλλοτρίοις;
17
И$же с^е а^ꙁъ послю` вамъ змїи и^мже нњсть ꙁаклина'нїя і^ и^з#я^дя'тъ васъ рече г~ь.
20
διῆλθε θέρος, παρῆλθεν ἄμητος, καὶ ἡμεῖς οὐ διεσώθημεν.
18
болњꙁнь моа надъ бо'лњꙁнь, въ мнњ срDце мое пла'чюще.
21
ἐπὶ συντρίμματι θυγατρὸς λαοῦ μου ἐσκοτώθην· ἐν ἀπορίᾳ κατίσχυσάν με ὠδῖνες ὡς τικτούσης.
19
се` глsа во'пля дще'рїи людїи моихъ, эT земля` далеча. е^да г~ь нњсть в сїѓ'нњ, и^л^и цр~ь е^го нњсть в немъ. въскђ'ю м^я къ гнњвђ подвиго'сте, и^ въ и^звая'ныхъ свои^хъ и^ вᲆ сђетахъ чюжихъ”
22
μὴ ρητίνη οὐκ ἔστιν ἐν Γαλαάδ, ἢ ἰατρὸς οὐκ ἔστιν ἐκεῖ; διατί οὐκ ἀνέβη ἴασις θυγατρὸς λαοῦ μου;
20
Про'иде жаTва сконча'но е^сть лњто и^ м^ы сп~сени нњсмы,