Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΕΤΙ δὲ προσθεὶς ᾿Ιὼβ εἶπε τῷ προοιμίῳ·
1
І продовжував Іов піднесену промову свою і сказав:
2
τίς ἄν με θείη κατὰ μῆνα ἔμπροσθεν ἡμερῶν, ὧν με ὁ Θεὸς ἐφύλαξεν;
2
о, якби я був, як у минулі місяці, як у ті дні, коли Бог зберігав мене,
3
ὡς ὅτε ηὔγει ὁ λύχνος αὐτοῦ ὑπὲρ κεφαλῆς μου, ὅτε τῷ φωτὶ αὐτοῦ ἐπορευόμην ἐν σκότει·
3
коли світильник Його світив над головою моєю, і я при світлі Його ходив серед пітьми;
4
ὅτε ἤμην ἐπιβρίθων ὁδούς, ὅτε ὁ Θεὸς ἐπισκοπὴν ἐποιεῖτο τοῦ οἴκου μου·
4
як був я у дні молодости моєї, коли милість Божа була над наметом моїм,
5
ὅτε ἤμην ὑλώδης λίαν, κύκλῳ δέ μου οἱ παῖδες·
5
коли ще Вседержитель був зі мною, і діти мої навколо мене,
6
ὅτε ἐχέοντο αἱ ὁδοί μου βουτύρῳ, τὰ δὲ ὄρη μου ἐχέοντο γάλακτι·
6
коли путі мої обливалися молоком, і скеля виточувала для мене струмки єлею!
7
ὅτε ἐξεπορευόμην ὄρθιος ἐν πόλει, ἐν δὲ πλατείαις ἐτίθετό μου ὁ δίφρος.
7
коли я виходив до воріт міста і на площі ставив сідалище своє, —
8
ἰδόντες με νεανίσκοι ἐκρύβησαν, πρεσβῦται δὲ πάντες ἔστησαν·
8
юнаки, побачивши мене, ховалися, а старці вставали і стояли;
9
ἁδροὶ δὲ ἐπαύσαντο λαλοῦντες, δάκτυλον ἐπιθέντες ἐπὶ στόματι.
9
князі утримувалися від розмови і персти клали на вуста свої;
10
οἱ δὲ ἀκούσαντες ἐμακάρισάν με, καὶ γλῶσσα αὐτῶν τῷ λάρυγγι αὐτῶν ἐκολλήθη·
10
голос знатних умовкав, і язик їх прилипав до гортані їх.
11
ὅτι οὖς ἤκουσε καὶ ἐμακάρισέ με, ὀφθαλμὸς δὲ ἰδών με ἐξέκλινε·
11
Вухо, яке чуло мене, ублажало мене; око, яке бачило, величало мене,
12
διέσωσα γὰρ πτωχὸν ἐκ χειρὸς δυνάστου καὶ ὀρφανῷ, ᾧ οὐκ ἦν βοηθός, ἐβοήθησα.
12
тому що я рятував страдника, який волав, і сироту безпомічного.
13
εὐλογία ἀπολλυμένου ἐπ᾿ ἐμὲ ἔλθοι, στόμα δὲ χήρας με εὐλόγησε.
13
Благословення того, хто гинув, сходило на мене, і серцю вдови давав я радість.
14
δικαιοσύνην δὲ ἐνδεδύκειν, ἠμφιασάμην δὲ κρίμα ἴσα διπλοΐδι.
14
Я одягався у правду, і суд мій прикрашав мене, як мантія й вінець.
15
ὀφθαλμὸς ἤμην τυφλῶν, ποὺς δὲ χωλῶν.
15
Я був очима сліпому і ногами кульгавому;
16
ἐγὼ ἤμην πατὴρ ἀδυνάτων, δίκην δὲ ἣν οὐκ ᾔδειν ἐξιχνίασα·
16
батьком був я для убогих і позов, якого я не знав, розбирав уважно.
17
συνέτριψα δὲ μύλας ἀδίκων, ἐκ μέσου τῶν ὀδόντων αὐτῶν ἅρπαγμα ἐξήρπασα.
17
Розтрощував я беззаконному щелепи і з зубів його виривав украдене.
18
εἶπα δέ· ἡ ἡλικία μου γηράσει ὥσπερ στέλεχος φοίνικος, πολὺν χρόνον βιώσω·
18
І говорив я: у гнізді моєму помру, і дні мої будуть численні, як пісок;
19
ἡ ρίζα διήνοικται ἐπὶ ὕδατος, καὶ δρόσος αὐλισθήσεται ἐν τῷ θερισμῷ μου·
19
корінь мій відкритий для води, і роса ночує на гілках моїх;
20
ἡ δόξα μου κενὴ μετ᾿ ἐμοῦ, καὶ τὸ τόξον μου ἐν χειρὶ αὐτοῦ πορεύεται.
20
слава моя не старіє, лук мій міцний у руці моїй.
21
ἐμοῦ ἀκούσαντες προσέσχον, ἐσιώπησαν δὲ ἐπὶ τῇ ἐμῇ βουλῇ·
21
Слухали мене й очікували, і мовчали при пораді моїй.
22
ἐπὶ τῷ ἐμῷ ρήματι οὐ προσέθεντο, περιχαρεῖς δὲ ἐγίνοντο ὁπόταν αὐτοῖς ἐλάλουν·
22
Після слів моїх уже не розмірковували; слова мої капали на них.
23
ὥσπερ γῆ διψῶσα προσδεχομένη τὸν ὑετόν, οὕτως οὗτοι τὴν ἐμὴν λαλιάν.
23
Чекали на мене, як на дощ, і, як дощу пізньому, відкривали вуста свої.
24
ἐὰν γελάσω πρὸς αὐτούς, οὐ μὴ πιστεύσωσι, καὶ φῶς τοῦ προσώπου μου οὐκ ἀπέπιπτεν·
24
Бувало, усміхнуся їм — вони не вірять; і світлого лиця мого вони не затьмарювали.
25
ἐξελεξάμην ὁδὸν αὐτῶν καὶ ἐκάθισα ἄρχων καὶ κατεσκήνουν ὡσεὶ βασιλεὺς ἐν μονοζώνοις ὃν τρόπον παθεινοὺς παρακαλῶν.
25
Я призначав путі їм і сидів на чолі і жив, як цар у колі воїнів, як утішитель тих, хто плаче.