Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Ἦν δὲ ἄνθρωπος ἐκ τῶν Φαρισαίων, Νικόδημος ὄνομα αὐτῷ, ἄρχων τῶν Ἰουδαίων·
1
(Зач. 8) Бѣ́ же человѣ́къ от фарісе́й, Нікоди́мъ и́мя єму́, кня́зь Жидо́вскій:
2
οὗτος ἦλθεν πρὸς αὐτὸν νυκτός, καὶ εἶπεν αὐτῷ, Ῥαββί, οἴδαμεν ὅτι ἀπὸ θεοῦ ἐλήλυθας διδάσκαλος· οὐδεὶς γὰρ ταῦτα τὰ σημεῖα δύναται ποιεῖν ἃ σὺ ποιεῖς, ἐὰν μὴ ᾖ ὁ θεὸς μετ’ αὐτοῦ.
2
се́й пріи́де ко Іису́су но́щію, и рече́ Єму́: Равві́, вѣ́мъ, я́ко от Бо́га прише́лъ єси́ Учи́тель: никто́же бо мо́жетъ зна́меній си́хъ твори́ти, я́же Ты́ твори́ши, а́ще не бу́детъ Бо́гъ съ ни́мъ.
3
Ἀπεκρίθη ὁ Ἰησοῦς καὶ εἶπεν αὐτῷ, Ἀμὴν ἀμὴν λέγω σοι, ἐὰν μή τις γεννηθῇ ἄνωθεν, οὐ δύναται ἰδεῖν τὴν βασιλείαν τοῦ θεοῦ.
3
Отвѣща́ Іису́съ и рече́ єму́: ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́: а́ще кто́ не роди́тся свы́ше, не мо́жетъ ви́дѣти Ца́рствія Бо́жія.
4
Λέγει πρὸς αὐτὸν ὁ Νικόδημος, Πῶς δύναται ἄνθρωπος γεννηθῆναι γέρων ὤν; Μὴ δύναται εἰς τὴν κοιλίαν τῆς μητρὸς αὐτοῦ δεύτερον εἰσελθεῖν καὶ γεννηθῆναι;
4
Глаго́ла къ Нему́ Нікоди́мъ: ка́ко мо́жетъ человѣ́къ роди́тися ста́ръ сы́й? Єда́ мо́жетъ второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ и роди́тися?
5
Ἀπεκρίθη Ἰησοῦς, Ἀμὴν ἀμὴν λέγω σοι, ἐὰν μή τις γεννηθῇ ἐξ ὕδατος καὶ πνεύματος, οὐ δύναται εἰσελθεῖν εἰς τὴν βασιλείαν τοῦ θεοῦ.
5
Отвѣща́ Іису́съ: ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́: а́ще кто́ не роди́тся водо́ю и Ду́хомъ, не мо́жетъ вни́ти во Ца́рствіє Бо́жіє:
6
Τὸ γεγεννημένον ἐκ τῆς σαρκὸς σάρξ ἐστιν· καὶ τὸ γεγεννημένον ἐκ τοῦ πνεύματος πνεῦμά ἐστιν.
6
рожде́нноє от пло́ти пло́ть є́сть, и рожде́нноє от Ду́ха ду́хъ є́сть.
7
Μὴ θαυμάσῃς ὅτι εἶπόν σοι, Δεῖ ὑμᾶς γεννηθῆναι ἄνωθεν.
7
Не диви́ся, я́ко рѣ́хъ ти́: подоба́єтъ ва́мъ роди́тися свы́ше.
8
Τὸ πνεῦμα ὅπου θέλει πνεῖ, καὶ τὴν φωνὴν αὐτοῦ ἀκούεις, ἀλλ’ οὐκ οἶδας πόθεν ἔρχεται καὶ ποῦ ὑπάγει· οὕτως ἐστὶν πᾶς ὁ γεγεννημένος ἐκ τοῦ πνεύματος.
8
Ду́хъ, идѣ́же хо́щетъ, ды́шетъ, и гла́съ єго́ слы́шиши, но не вѣ́си, отку́ду прихо́дитъ и ка́мо и́детъ: та́ко є́сть вся́къ [человѣ́къ] рожде́нный от Ду́ха.
9
Ἀπεκρίθη Νικόδημος καὶ εἶπεν αὐτῷ, Πῶς δύναται ταῦτα γενέσθαι;
9
Отвѣща́ Нікоди́мъ и рече́ Єму́: ка́ко мо́гутъ сія́ бы́ти?
10
Ἀπεκρίθη Ἰησοῦς καὶ εἶπεν αὐτῷ, Σὺ εἶ ὁ διδάσκαλος τοῦ Ἰσραήλ, καὶ ταῦτα οὐ γινώσκεις;
10
Отвѣща́ Іису́съ и рече́ єму́: ты́ єси́ учи́тель Ізра́илевъ, и си́хъ ли не вѣ́си?
11
Ἀμὴν ἀμὴν λέγω σοι ὅτι ὃ οἴδαμεν λαλοῦμεν, καὶ ὃ ἑωράκαμεν μαρτυροῦμεν· καὶ τὴν μαρτυρίαν ἡμῶν οὐ λαμβάνετε.
11
Ами́нь, ами́нь глаго́лю тебѣ́, я́ко, є́же вѣ́мы, глаго́лемъ, и, є́же ви́дѣхомъ, свидѣ́телствуємъ, и свидѣ́телства На́шего не пріє́млете:
12
Εἰ τὰ ἐπίγεια εἶπον ὑμῖν καὶ οὐ πιστεύετε, πῶς, ἐὰν εἴπω ὑμῖν τὰ ἐπουράνια, πιστεύσετε;
12
а́ще земна́я реко́хъ ва́мъ, и не вѣ́руєте: ка́ко, а́ще реку́ ва́мъ небе́сная, увѣ́руєте?
13
Καὶ οὐδεὶς ἀναβέβηκεν εἰς τὸν οὐρανόν, εἰ μὴ ὁ ἐκ τοῦ οὐρανοῦ καταβάς, ὁ υἱὸς τοῦ ἀνθρώπου ὁ ὢν ἐν τῷ οὐρανῷ.
13
(Зач. 9) И никто́же взы́де на не́бо, то́кмо сше́дый съ небесе́ Сы́нъ Человѣ́ческій, сы́й на небеси́:
14
Καὶ καθὼς Μωσῆς ὕψωσεν τὸν ὄφιν ἐν τῇ ἐρήμῳ, οὕτως ὑψωθῆναι δεῖ τὸν υἱὸν τοῦ ἀνθρώπου·
14
и я́коже Моисе́й вознесе́ змію́ въ пусты́ни, та́ко подоба́єтъ вознести́ся Сы́ну Человѣ́ческому,
15
ἵνα πᾶς ὁ πιστεύων εἰς αὐτὸν μὴ ἀπόληται, ἀλλ’ ἔχῃ ζωὴν αἰώνιον.
15
да вся́къ вѣ́руяй въ О́нь не поги́бнетъ, но и́мать живо́тъ вѣ́чный.
16
Οὕτως γὰρ ἠγάπησεν ὁ θεὸς τὸν κόσμον, ὥστε τὸν υἱὸν αὐτοῦ τὸν μονογενῆ ἔδωκεν, ἵνα πᾶς ὁ πιστεύων εἰς αὐτὸν μὴ ἀπόληται, ἀλλ’ ἔχῃ ζωὴν αἰώνιον.
16
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бо́гъ мі́ръ, я́ко и Сы́на Своєго́ Єдиноро́днаго да́лъ є́сть, да вся́къ вѣ́руяй въ О́нь не поги́бнетъ, но и́мать живо́тъ вѣ́чный.
17
Οὐ γὰρ ἀπέστειλεν ὁ θεὸς τὸν υἱὸν αὐτοῦ εἰς τὸν κόσμον ἵνα κρίνῃ τὸν κόσμον, ἀλλ’ ἵνα σωθῇ ὁ κόσμος δι’ αὐτοῦ.
17
Не посла́ бо Бо́гъ Сы́на Своєго́ въ мі́ръ, да су́дитъ мі́рови, но да спасе́тся И́мъ мі́ръ.
18
Ὁ πιστεύων εἰς αὐτὸν οὐ κρίνεται· ὁ δὲ μὴ πιστεύων ἤδη κέκριται, ὅτι μὴ πεπίστευκεν εἰς τὸ ὄνομα τοῦ μονογενοῦς υἱοῦ τοῦ θεοῦ.
18
Вѣ́руяй въ О́нь не бу́детъ осужде́нъ: а не вѣ́руяй уже́ осужде́нъ є́сть, я́ко не вѣ́рова во и́мя Єдиноро́днаго Сы́на Бо́жія.
19
Αὕτη δέ ἐστιν ἡ κρίσις, ὅτι τὸ φῶς ἐλήλυθεν εἰς τὸν κόσμον, καὶ ἠγάπησαν οἱ ἄνθρωποι μᾶλλον τὸ σκότος ἢ τὸ φῶς· ἦν γὰρ πονηρὰ αὐτῶν τὰ ἔργα.
19
Се́й же є́сть су́дъ, я́ко свѣ́тъ пріи́де въ мі́ръ, и возлюби́ша человѣ́цы па́че тму́, не́же свѣ́тъ: бѣ́ша бо и́хъ дѣла́ зла́.
20
Πᾶς γὰρ ὁ φαῦλα πράσσων μισεῖ τὸ φῶς, καὶ οὐκ ἔρχεται πρὸς τὸ φῶς, ἵνα μὴ ἐλεγχθῇ τὰ ἔργα αὐτοῦ.
20
Вся́къ бо дѣ́лаяй зла́я ненави́дитъ свѣ́та и не прихо́дитъ къ свѣ́ту, да не облича́тся дѣла́ єго́, я́ко лука́ва су́ть:
21
Ὁ δὲ ποιῶν τὴν ἀλήθειαν ἔρχεται πρὸς τὸ φῶς, ἵνα φανερωθῇ αὐτοῦ τὰ ἔργα, ὅτι ἐν θεῷ ἐστιν εἰργασμένα.
21
творя́й же и́стину гряде́тъ къ свѣ́ту, да я́вятся дѣла́ єго́, я́ко о Бо́зѣ су́ть содѣ́лана.
22
Μετὰ ταῦτα ἦλθεν ὁ Ἰησοῦς καὶ οἱ μαθηταὶ αὐτοῦ εἰς τὴν Ἰουδαίαν γῆν· καὶ ἐκεῖ διέτριβεν μετ’ αὐτῶν καὶ ἐβάπτιζεν.
22
(Зач. 11) По си́хъ (же) пріи́де Іису́съ и ученицы́ Єго́ въ Жидо́вскую зе́млю: и ту́ живя́ше съ ни́ми, и креща́ше.
23
Ἦν δὲ καὶ Ἰωάννης βαπτίζων ἐν Αἰνὼν ἐγγὺς τοῦ Σαλήμ, ὅτι ὕδατα πολλὰ ἦν ἐκεῖ· καὶ παρεγίνοντο καὶ ἐβαπτίζοντο.
23
Бѣ́ же Іоа́ннъ крестя́ во Єно́нѣ бли́зъ Салі́ма, я́ко во́ды мно́ги бя́ху ту́: и прихожда́ху и креща́хуся:
24
Οὔπω γὰρ ἦν βεβλημένος εἰς τὴν φυλακὴν ὁ Ἰωάννης.
24
не у́ бо бѣ́ всажде́нъ въ темни́цу Іоа́ннъ.
25
Ἐγένετο οὖν ζήτησις ἐκ τῶν μαθητῶν Ἰωάννου μετὰ Ἰουδαίου περὶ καθαρισμοῦ.
25
Бы́сть же стяза́ніє от учени́къ Іоа́нновыхъ со Іуде́и о очище́ніи:
26
Καὶ ἦλθον πρὸς τὸν Ἰωάννην καὶ εἶπον αὐτῷ, Ῥαββί, ὃς ἦν μετὰ σοῦ πέραν τοῦ Ἰορδάνου, ᾧ σὺ μεμαρτύρηκας, ἴδε οὗτος βαπτίζει, καὶ πάντες ἔρχονται πρὸς αὐτόν.
26
и пріидо́ша ко Іоа́нну, и реко́ша єму́: равві́, И́же бѣ́ съ тобо́ю объ о́нъ по́лъ Іорда́на, Єму́же ты́ свидѣ́телствовалъ єси́, се́ Се́й креща́єтъ, и вси́ гряду́тъ къ Нему́.
27
Ἀπεκρίθη Ἰωάννης καὶ εἶπεν, Οὐ δύναται ἄνθρωπος λαμβάνειν οὐδέν, ἐὰν μὴ ᾖ δεδομένον αὐτῷ ἐκ τοῦ οὐρανοῦ.
27
Отвѣща́ Іоа́ннъ и рече́: не мо́жетъ человѣ́къ пріима́ти ничесо́же, а́ще не бу́детъ дано́ єму́ съ небесе́.
28
Αὐτοὶ ὑμεῖς μαρτυρεῖτε ὅτι εἶπον, Οὐκ εἰμὶ ἐγὼ ὁ χριστός, ἀλλ’ ὅτι Ἀπεσταλμένος εἰμὶ ἔμπροσθεν ἐκείνου.
28
Вы́ са́ми мнѣ́ свидѣ́телствуєте, я́ко рѣ́хъ: нѣ́смь а́зъ Христо́съ, но я́ко по́сланъ є́смь предъ Ни́мъ.
29
Ὁ ἔχων τὴν νύμφην, νυμφίος ἐστίν· ὁ δὲ φίλος τοῦ νυμφίου, ὁ ἑστηκὼς καὶ ἀκούων αὐτοῦ, χαρᾷ χαίρει διὰ τὴν φωνὴν τοῦ νυμφίου· αὕτη οὖν ἡ χαρὰ ἡ ἐμὴ πεπλήρωται.
29
Имѣ́яй невѣ́сту жени́хъ є́сть: а дру́гъ женихо́въ, стоя́ и послу́шая єго́, ра́достію ра́дуєтся за гла́съ женихо́въ: сія́ у́бо ра́дость моя́ испо́лнися:
30
Ἐκεῖνον δεῖ αὐξάνειν, ἐμὲ δὲ ἐλαττοῦσθαι.
30
О́ному подоба́єтъ расти́, мнѣ́ же ма́литися.
31
Ὁ ἄνωθεν ἐρχόμενος ἐπάνω πάντων ἐστίν. Ὁ ὢν ἐκ τῆς γῆς, ἐκ τῆς γῆς ἐστιν, καὶ ἐκ τῆς γῆς λαλεῖ· ὁ ἐκ τοῦ οὐρανοῦ ἐρχόμενος ἐπάνω πάντων ἐστίν.
31
Гряды́й свы́ше надъ всѣ́ми є́сть: сы́й от земли́, от земли́ є́сть, и от земли́ глаго́летъ: Гряды́й съ небесе́ надъ всѣ́ми є́сть:
32
Καὶ ὃ ἑώρακεν καὶ ἤκουσεν, τοῦτο μαρτυρεῖ· καὶ τὴν μαρτυρίαν αὐτοῦ οὐδεὶς λαμβάνει.
32
и є́же ви́дѣ и слы́ша, сіє́ свидѣ́телствуєтъ: и свидѣ́телства Єго́ никто́же пріє́млетъ.
33
Ὁ λαβὼν αὐτοῦ τὴν μαρτυρίαν ἐσφράγισεν ὅτι ὁ θεὸς ἀληθής ἐστιν.
33
Пріє́мый Єго́ свидѣ́телство вѣ́рова [утверди́] я́ко Бо́гъ и́стиненъ є́сть.
34
Ὃν γὰρ ἀπέστειλεν ὁ θεός, τὰ ῥήματα τοῦ θεοῦ λαλεῖ· οὐ γὰρ ἐκ μέτρου δίδωσιν ὁ θεὸς τὸ πνεῦμα.
34
Єго́же бо посла́ Бо́гъ, глаго́лы Бо́жія глаго́летъ: не въ мѣ́ру бо Бо́гъ дає́тъ Ду́ха.
35
Ὁ πατὴρ ἀγαπᾷ τὸν υἱόν, καὶ πάντα δέδωκεν ἐν τῇ χειρὶ αὐτοῦ.
35
Оте́цъ (бо) лю́битъ Сы́на, и вся́ даде́ въ ру́цѣ Єго́.
36
Ὁ πιστεύων εἰς τὸν υἱὸν ἔχει ζωὴν αἰώνιον· ὁ δὲ ἀπειθῶν τῷ υἱῷ, οὐκ ὄψεται ζωήν, ἀλλ’ ἡ ὀργὴ τοῦ θεοῦ μένει ἐπ’ αὐτόν.
36
Вѣ́руяй въ Сы́на и́мать живо́тъ вѣ́чный: а и́же не вѣ́руєтъ въ Сы́на, не у́зритъ живота́, но гнѣ́въ Бо́жій пребыва́єтъ на не́мъ.