Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Καὶ ἐγένετο ἐν μιᾷ τῶν ἡμερῶν ἐκείνων, διδάσκοντος αὐτοῦ τὸν λαὸν ἐν τῷ ἱερῷ καὶ εὐαγγελιζομένου, ἐπέστησαν οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ γραμματεῖς σὺν τοῖς πρεσβυτέροις,
1
(Зач. 99) И бы́сть во єди́нъ от дні́й о́нѣхъ, уча́щу Єму́ лю́ди въ це́ркви и благовѣству́ющу, пріидо́ша свяще́нницы и кни́жницы со ста́рцы
2
καὶ εἶπον πρὸς αὐτόν, λέγοντες, Εἰπὲ ἡμῖν, ἐν ποίᾳ ἐξουσίᾳ ταῦτα ποιεῖς, ἢ τίς ἐστιν ὁ δούς σοι τὴν ἐξουσίαν ταύτην;
2
и рѣ́ша къ Нему́, глаго́люще: рцы́ на́мъ, ко́єю о́бластію сія́ твори́ши, или́ кто́ є́сть да́вый Тебѣ́ вла́сть сію́?
3
Ἀποκριθεὶς δὲ εἶπεν πρὸς αὐτούς, Ἐρωτήσω ὑμᾶς κἀγὼ ἕνα λόγον, καὶ εἴπατέ μοι·
3
Отвѣща́въ же рече́ къ ни́мъ: вопрошу́ вы и А́зъ єди́наго словесе́, и рцы́те Ми́:
4
Τὸ βάπτισμα Ἰωάννου ἐξ οὐρανοῦ ἦν, ἢ ἐξ ἀνθρώπων;
4
креще́ніє Іоа́нново съ небесе́ ли бѣ́, или́ от человѣ́къ?
5
Οἱ δὲ συνελογίσαντο πρὸς ἑαυτούς, λέγοντες ὅτι Ἐὰν εἴπωμεν, Ἐξ οὐρανοῦ, ἐρεῖ, Διὰ τί οὐκ ἐπιστεύσατε αὐτῷ;
5
Они́ же помышля́ху въ себѣ́, глаго́люще, я́ко а́ще рече́мъ: съ небесе́, рече́тъ: почто́ у́бо не вѣ́ровасте єму́?
6
Ἐὰν δὲ εἴπωμεν, Ἐξ ἀνθρώπων, πᾶς ὁ λαὸς καταλιθάσει ἡμᾶς· πεπεισμένος γάρ ἐστιν Ἰωάννην προφήτην εἶναι.
6
А́ще ли же рече́мъ: от человѣ́къ, вси́ лю́діє ка́меніємъ побію́тъ ны́: извѣ́стно бо бѣ́ о Іоа́ннѣ, я́ко проро́къ бѣ́.
7
Καὶ ἀπεκρίθησαν μὴ εἰδέναι πόθεν.
7
И отвѣща́ша: не вѣ́мы отку́ду.
8
Καὶ ὁ Ἰησοῦς εἶπεν αὐτοῖς, Οὐδὲ ἐγὼ λέγω ὑμῖν ἐν ποίᾳ ἐξουσίᾳ ταῦτα ποιῶ.
8
Іису́съ же рече́ и́мъ: ни А́зъ глаго́лю ва́мъ, ко́єю о́бластію сія́ творю́.
9
Ἤρξατο δὲ πρὸς τὸν λαὸν λέγειν τὴν παραβολὴν ταύτην· Ἄνθρωπος ἐφύτευσεν ἀμπελῶνα, καὶ ἐξέδοτο αὐτὸν γεωργοῖς, καὶ ἀπεδήμησεν χρόνους ἱκανούς·
9
(Зач. 100) Нача́тъ же къ лю́демъ глаго́лати при́тчу сію́: человѣ́къ нѣ́кій насади́ віногра́дъ, и вдаде́ єго́ дѣ́лателемъ, и отъи́де на лѣ́та мно́га.
10
καὶ ἐν καιρῷ ἀπέστειλεν πρὸς τοὺς γεωργοὺς δοῦλον, ἵνα ἀπὸ τοῦ καρποῦ τοῦ ἀμπελῶνος δῶσιν αὐτῷ. Οἱ δὲ γεωργοὶ δείραντες αὐτὸν ἐξαπέστειλαν κενόν.
10
И во вре́мя посла́ къ дѣ́лателемъ раба́, да от плода́ віногра́да даду́тъ єму́: дѣ́латели же би́вше єго́, посла́ша тща́.
11
Καὶ προσέθετο πέμψαι ἕτερον δοῦλον· οἱ δὲ κἀκεῖνον δείραντες καὶ ἀτιμάσαντες ἐξαπέστειλαν κενόν.
11
И приложи́ посла́ти друга́го раба́: они́ же и того́ би́вше и досади́вше єму́, посла́ша тща́.
12
Καὶ προσέθετο πέμψαι τρίτον· οἱ δὲ καὶ τοῦτον τραυματίσαντες ἐξέβαλον.
12
И приложи́ посла́ти тре́тіяго: они́ же и того́ уя́звльше изгна́ша.
13
Εἶπεν δὲ ὁ κύριος τοῦ ἀμπελῶνος, Τί ποιήσω; Πέμψω τὸν υἱόν μου τὸν ἀγαπητόν· ἴσως τοῦτον ἰδόντες ἐντραπήσονται.
13
Рече́ же господи́нъ віногра́да: что́ сотворю́? Послю́ сы́на моєго́ возлю́бленнаго, єда́ ка́ко, єго́ ви́дѣвше, усрамя́тся.
14
Ἰδόντες δὲ αὐτὸν οἱ γεωργοὶ διελογίζοντο πρὸς ἑαυτούς, λέγοντες, Οὗτός ἐστιν ὁ κληρονόμος· δεῦτε, ἀποκτείνωμεν αὐτόν, ἵνα ἡμῶν γένηται ἡ κληρονομία.
14
Ви́дѣвше же єго́ дѣ́лателе, мы́шляху въ себѣ́, глаго́люще: се́й є́сть наслѣ́дникъ: пріиди́те, убіє́мъ єго́, да на́ше бу́детъ достоя́ніє.
15
Καὶ ἐκβαλόντες αὐτὸν ἔξω τοῦ ἀμπελῶνος, ἀπέκτειναν. Τί οὖν ποιήσει αὐτοῖς ὁ κύριος τοῦ ἀμπελῶνος;
15
И изве́дше єго́ во́нъ изъ віногра́да, уби́ша. Что́ у́бо сотвори́тъ и́мъ господи́нъ віногра́да?
16
Ἐλεύσεται καὶ ἀπολέσει τοὺς γεωργοὺς τούτους, καὶ δώσει τὸν ἀμπελῶνα ἄλλοις. Ἀκούσαντες δὲ εἶπον, Μὴ γένοιτο.
16
Пріи́детъ и погуби́тъ дѣ́латели сія́, и вда́стъ віногра́дъ инѣ́мъ. Слы́шавше же реко́ша: да не бу́детъ.
17
Ὁ δὲ ἐμβλέψας αὐτοῖς εἶπεν, Τί οὖν ἐστιν τὸ γεγραμμένον τοῦτο, Λίθον ὃν ἀπεδοκίμασαν οἱ οἰκοδομοῦντες, οὗτος ἐγενήθη εἰς κεφαλὴν γωνίας;
17
О́нъ же воззрѣ́въ на ни́хъ, рече́: что́ у́бо пи́саноє сіє́: ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущіи, се́й бы́сть во главу́ у́гла?
18
Πᾶς ὁ πεσὼν ἐπ’ ἐκεῖνον τὸν λίθον συνθλασθήσεται· ἐφ’ ὃν δ’ ἂν πέσῃ, λικμήσει αὐτόν.
18
Вся́къ пады́й на ка́мени то́мъ, сокруши́тся: а на не́мже паде́тъ, стры́єтъ єго́.
19
Καὶ ἐζήτησαν οἱ ἀρχιερεῖς καὶ οἱ γραμματεῖς ἐπιβαλεῖν ἐπ’ αὐτὸν τὰς χεῖρας ἐν αὐτῇ τῇ ὥρᾳ, καὶ ἐφοβήθησαν· ἔγνωσαν γὰρ ὅτι πρὸς αὐτοὺς τὴν παραβολὴν ταύτην εἶπεν.
19
(Зач. 101) И взыска́ша архієре́є и книжни́цы возложи́ти На́нь ру́цѣ въ то́й ча́съ, и убоя́шася наро́да: разумѣ́ша бо, я́ко къ ни́мъ при́тчу сію́ рече́.
20
Καὶ παρατηρήσαντες ἀπέστειλαν ἐγκαθέτους, ὑποκρινομένους ἑαυτοὺς δικαίους εἶναι, ἵνα ἐπιλάβωνται αὐτοῦ λόγου, εἰς τὸ παραδοῦναι αὐτὸν τῇ ἀρχῇ καὶ τῇ ἐξουσίᾳ τοῦ ἡγεμόνος.
20
И наблю́дше посла́ша ла́ятели [навѣ́тниковъ], притворя́ющихъ себе́ пра́ведники бы́ти: да и́мутъ Єго́ въ словеси́, во є́же преда́ти Єго́ нача́лству и о́бласти иге́моновѣ.
21
Καὶ ἐπηρώτησαν αὐτόν, λέγοντες, Διδάσκαλε, οἴδαμεν ὅτι ὀρθῶς λέγεις καὶ διδάσκεις· καὶ οὐ λαμβάνεις πρόσωπον, ἀλλ’ ἐπ’ ἀληθείας τὴν ὁδὸν τοῦ θεοῦ διδάσκεις.
21
И вопроси́ша Єго́, глаго́люще: Учи́телю, вѣ́мы, я́ко пра́во глаго́леши и учи́ши, и не на лица́ зри́ши, но вои́стинну пути́ Бо́жію учи́ши:
22
Ἔξεστιν ἡμῖν Καίσαρι φόρον δοῦναι, ἢ οὔ;
22
досто́итъ ли на́мъ ке́сареви да́нь дая́ти, или́ ни́?
23
Κατανοήσας δὲ αὐτῶν τὴν πανουργίαν, εἶπεν πρὸς αὐτούς, Τί με πειράζετε;
23
Разумѣ́въ же и́хъ лука́вство, рече́ къ ни́мъ: что́ Мя искуша́єте?
24
Ἐπιδείξατέ μοι δηνάριον· τίνος ἔχει εἰκόνα καὶ ἐπιγραφήν; Ἀποκριθέντες δὲ εἶπον, Καίσαρος.
24
Покажи́те Ми́ ца́ту [дина́рій]: чі́й и́мать о́бразъ и надписа́ніє? Отвѣща́вше же реко́ша: ке́саревъ.
25
Ὁ δὲ εἶπεν αὐτοῖς, Ἀπόδοτε τοίνυν τὰ Καίσαρος Καίσαρι, καὶ τὰ τοῦ θεοῦ τῷ θεῷ.
25
О́нъ же рече́ и́мъ: воздади́те у́бо, я́же ке́сарева, ке́сареви, и я́же Бо́жія, Бо́гови.
26
Καὶ οὐκ ἴσχυσαν ἐπιλαβέσθαι αὐτοῦ ῥήματος ἐναντίον τοῦ λαοῦ· καὶ θαυμάσαντες ἐπὶ τῇ ἀποκρίσει αὐτοῦ, ἐσίγησαν.
26
И не мого́ша зазрѣ́ти глаго́ла Єго́ предъ людьми́: и диви́шася о отвѣ́тѣ Єго́, и умолча́ша.
27
Προσελθόντες δέ τινες τῶν Σαδδουκαίων, οἱ ἀντιλέγοντες ἀνάστασιν μὴ εἶναι, ἐπηρώτησαν αὐτόν,
27
(Зач. 102) Приступи́ша же нѣ́цыи от саддуке́й, глаго́лющіи воскресе́нію не бы́ти, вопроша́ху Єго́,
28
λέγοντες, Διδάσκαλε, Μωσῆς ἔγραψεν ἡμῖν, Ἐάν τινος ἀδελφὸς ἀποθάνῃ ἔχων γυναῖκα, καὶ οὗτος ἄτεκνος ἀποθάνῃ, ἵνα λάβῃ ὁ ἀδελφὸς αὐτοῦ τὴν γυναῖκα, καὶ ἐξαναστήσῃ σπέρμα τῷ ἀδελφῷ αὐτοῦ.
28
глаго́люще: Учи́телю, Моисе́й написа́ на́мъ: а́ще кому́ бра́тъ у́мретъ имы́й жену́, и то́й безча́денъ у́мретъ, да бра́тъ єго́ по́йметъ жену́ и возста́витъ сѣ́мя бра́ту своєму́.
29
Ἑπτὰ οὖν ἀδελφοὶ ἦσαν· καὶ ὁ πρῶτος λαβὼν γυναῖκα, ἀπέθανεν ἄτεκνος·
29
Се́дмь у́бо бра́тій бѣ́: и пе́рвый поя́тъ жену́, у́мре безча́денъ:
30
καὶ ἔλαβεν ὁ δεύτερος τὴν γυναῖκα, καὶ οὗτος ἀπέθανεν ἄτεκνος.
30
и поя́тъ вторы́й жену́, и то́й у́мре безча́денъ:
31
Καὶ ὁ τρίτος ἔλαβεν αὐτὴν ὡσαύτως. Ὡσαύτως δὲ καὶ οἱ ἑπτά· οὐ κατέλιπον τέκνα, καὶ ἀπέθανον.
31
и тре́тій поя́тъ ю́: та́кожде же и вси́ се́дмь: и не оста́виша ча́дъ, и умро́ша:
32
Ὕστερον δὲ πάντων ἀπέθανεν καὶ ἡ γυνή.
32
по́слѣжде же всѣ́хъ у́мре и жена́:
33
Ἐν τῇ οὖν ἀναστάσει, τίνος αὐτῶν γίνεται γυνή; Οἱ γὰρ ἑπτὰ ἔσχον αὐτὴν γυναῖκα.
33
въ воскресе́ніє у́бо, кото́раго и́хъ бу́детъ жена́? Се́дмь бо имѣ́ша ю́ жену́.
34
Καὶ ἀποκριθεὶς εἶπεν αὐτοῖς ὁ Ἰησοῦς, Οἱ υἱοὶ τοῦ αἰῶνος τούτου γαμοῦσιν καὶ ἐκγαμίσκονται·
34
И отвѣща́въ рече́ и́мъ Іису́съ: сы́нове вѣ́ка сего́ же́нятся и посяга́ютъ:
35
οἱ δὲ καταξιωθέντες τοῦ αἰῶνος ἐκείνου τυχεῖν καὶ τῆς ἀναστάσεως τῆς ἐκ νεκρῶν οὔτε γαμοῦσιν οὔτε ἐκγαμίζονται·
35
а сподо́бльшіися вѣ́къ о́нъ улучи́ти и воскресе́ніє, є́же от ме́ртвыхъ, ни же́нятся, ни посяга́ютъ:
36
οὔτε γὰρ ἀποθανεῖν ἔτι δύνανται· ἰσάγγελοι γάρ εἰσιν, καὶ υἱοί εἰσιν τοῦ θεοῦ, τῆς ἀναστάσεως υἱοὶ ὄντες.
36
ни умре́ти бо ктому́ мо́гутъ: ра́вни бо су́ть А́нгеломъ, и сы́нове су́ть Бо́жіи, воскресе́нія сы́нове су́ще.
37
Ὅτι δὲ ἐγείρονται οἱ νεκροί, καὶ Μωσῆς ἐμήνυσεν ἐπὶ τῆς βάτου, ὡς λέγει, Κύριον τὸν θεὸν Ἀβραὰμ καὶ τὸν θεὸν Ἰσαὰκ καὶ τὸν θεὸν Ἰακώβ.
37
А я́ко востаю́тъ ме́ртвіи, и Моисе́й сказа́ при купинѣ́, я́коже глаго́летъ Го́спода Бо́га Авраа́мля и Бо́га Ісаа́кова и Бо́га Іа́ковля.
38
Θεὸς δὲ οὐκ ἔστιν νεκρῶν, ἀλλὰ ζώντων· πάντες γὰρ αὐτῷ ζῶσιν.
38
Бо́гъ же нѣ́сть ме́ртвыхъ, но живы́хъ: вси́ бо Тому́ жи́ви су́ть.
39
Ἀποκριθέντες δέ τινες τῶν γραμματέων εἶπον, Διδάσκαλε, καλῶς εἶπας.
39
Отвѣща́вше же нѣ́цый от кни́жникъ реко́ша: Учи́телю, до́брѣ ре́клъ єси́.
40
Οὐκέτι δὲ ἐτόλμων ἐπερωτᾷν αὐτὸν οὐδέν.
40
Ктому́же не смѣ́яху Єго́ вопроси́ти ничесо́же. Рече́ же къ ни́мъ:
41
Εἶπεν δὲ πρὸς αὐτούς, Πῶς λέγουσιν τὸν χριστὸν υἱὸν Δαυὶδ εἶναι;
41
ка́ко глаго́лютъ Христа́ Сы́на Дави́дова бы́ти?
42
Καὶ αὐτὸς Δαυὶδ λέγει ἐν βίβλῳ ψαλμῶν, Εἶπεν ὁ κύριος τῷ κυρίῳ μου, Κάθου ἐκ δεξιῶν μου,
42
Са́мъ бо Дави́дъ глаго́летъ въ кни́зѣ псало́мстѣй: рече́ Госпо́дь Го́сподеви моєму́: сѣди́ о десну́ю Мене́,
43
ἕως ἂν θῶ τοὺς ἐχθρούς σου ὑποπόδιον τῶν ποδῶν σου.
43
до́ндеже положу́ враги́ Твоя́ подно́жіє нога́ма Твои́ма.
44
Δαυὶδ οὖν κύριον αὐτὸν καλεῖ, καὶ πῶς υἱὸς αὐτοῦ ἐστιν;
44
Дави́дъ у́бо Го́спода Єго́ нарица́єтъ, и ка́ко Сы́нъ єму́ є́сть?
45
Ἀκούοντος δὲ παντὸς τοῦ λαοῦ, εἶπεν τοῖς μαθηταῖς αὐτοῦ,
45
(Зач. 103) Слы́шащымъ же всѣ́мъ лю́демъ, рече́ ученико́мъ Свои́мъ:
46
Προσέχετε ἀπὸ τῶν γραμματέων τῶν θελόντων περιπατεῖν ἐν στολαῖς, καὶ φιλούντων ἀσπασμοὺς ἐν ταῖς ἀγοραῖς, καὶ πρωτοκαθεδρίας ἐν ταῖς συναγωγαῖς, καὶ πρωτοκλισίας ἐν τοῖς δείπνοις·
46
внемли́те себѣ́ от кни́жникъ, хотя́щихъ ходи́ти во оде́ждахъ, и лю́бящихъ цѣлова́нія на то́ржищихъ и предсѣда́нія на со́нмищихъ, и преждевозлежа́нія на ве́черяхъ:
47
οἳ κατεσθίουσιν τὰς οἰκίας τῶν χηρῶν, καὶ προφάσει μακρὰ προσεύχονται. Οὗτοι λήψονται περισσότερον κρίμα.
47
и́же снѣда́ютъ до́мы вдови́цъ, и вино́ю дале́че мо́лятся [и лицемѣ́рно на до́лзѣ мо́лятся]: сі́и пріи́мутъ ли́шше осужде́ніє.