Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Μὴ κρίνετε, ἵνα μὴ κριθῆτε·
1
Не суди́те, да не суди́ми бу́дете:
2
ἐν ᾧ γὰρ κρίματι κρίνετε, κριθήσεσθε· καὶ ἐν ᾧ μέτρῳ μετρεῖτε, μετρηθήσεται ὑμῖν.
2
и́мже бо судо́мъ су́дите, су́дятъ ва́мъ: и въ ню́же мѣ́ру мѣ́рите, возмѣ́рится ва́мъ.
3
Τί δὲ βλέπεις τὸ κάρφος τὸ ἐν τῷ ὀφθαλμῷ τοῦ ἀδελφοῦ σου, τὴν δὲ ἐν τῷ σῷ ὀφθαλμῷ δοκὸν οὐ κατανοεῖς;
3
Что́ же ви́диши суче́цъ, и́же во о́цѣ бра́та твоєго́, бервна́ же, є́же є́сть во о́цѣ твоє́мъ, не чу́єши?
4
Ἢ πῶς ἐρεῖς τῷ ἀδελφῷ σου, Ἄφες ἐκβάλω τὸ κάρφος ἀπὸ τοῦ ὀφθαλμοῦ σου· καὶ ἰδού, ἡ δοκὸς ἐν τῷ ὀφθαλμῷ σου;
4
Или́ ка́ко рече́ши бра́ту твоєму́: оста́ви, да изму́ суче́цъ изъ очесе́ твоєго́: и се́, бервно́ во о́цѣ твоє́мъ?
5
Ὑποκριτά, ἔκβαλε πρῶτον τὴν δοκὸν ἐκ τοῦ ὀφθαλμοῦ σου, καὶ τότε διαβλέψεις ἐκβαλεῖν τὸ κάρφος ἐκ τοῦ ὀφθαλμοῦ τοῦ ἀδελφοῦ σου.
5
Лицемѣ́ре, изми́ пе́рвѣє бервно́ изъ очесе́ твоєго́, и тогда́ у́зриши изъя́ти суче́цъ изъ очесе́ бра́та твоєго́.
6
Μὴ δῶτε τὸ ἅγιον τοῖς κυσίν· μηδὲ βάλητε τοὺς μαργαρίτας ὑμῶν ἔμπροσθεν τῶν χοίρων, μήποτε καταπατήσωσιν αὐτοὺς ἐν τοῖς ποσὶν αὐτῶν, καὶ στραφέντες ῥήξωσιν ὑμᾶς.
6
Не дади́те свята́я псо́мъ, ни помета́йте би́серъ ва́шихъ предъ свинія́ми, да не поперу́тъ и́хъ нога́ми свои́ми и вра́щшеся расто́ргнутъ вы́.
7
Αἰτεῖτε, καὶ δοθήσεται ὑμῖν· ζητεῖτε, καὶ εὑρήσετε· κρούετε, καὶ ἀνοιγήσεται ὑμῖν.
7
Проси́те, и да́стся ва́мъ: ищи́те, и обря́щете: толцы́те, и отве́рзется ва́мъ:
8
Πᾶς γὰρ ὁ αἰτῶν λαμβάνει, καὶ ὁ ζητῶν εὑρίσκει, καὶ τῷ κρούοντι ἀνοιγήσεται.
8
вся́къ бо прося́й пріє́млетъ, и ищя́й обрѣта́єтъ, и толку́щему отве́рзется.
9
Ἢ τίς ἐστιν ἐξ ὑμῶν ἄνθρωπος, ὃν ἐὰν αἰτήσῃ ὁ υἱὸς αὐτοῦ ἄρτον, μὴ λίθον ἐπιδώσει αὐτῷ;
9
Или́ кто́ є́сть от ва́съ человѣ́къ, єго́же а́ще воспро́ситъ сы́нъ єго́ хлѣ́ба, єда́ ка́мень пода́стъ єму́?
10
Καὶ ἐὰν ἰχθὺν αἰτήσῃ, μὴ ὄφιν ἐπιδώσει αὐτῷ;
10
Или́ а́ще ры́бы про́ситъ, єда́ змію́ пода́стъ єму́?
11
Εἰ οὖν ὑμεῖς, πονηροὶ ὄντες, οἴδατε δόματα ἀγαθὰ διδόναι τοῖς τέκνοις ὑμῶν, πόσῳ μᾶλλον ὁ πατὴρ ὑμῶν ὁ ἐν τοῖς οὐρανοῖς δώσει ἀγαθὰ τοῖς αἰτοῦσιν αὐτόν;
11
А́ще у́бо вы́, лука́ви су́ще, умѣ́єте дая́нія бла́га дая́ти ча́домъ ва́шымъ, кольми́ па́че Оте́цъ ва́шъ Небе́сный да́стъ бла́га прося́щымъ у Него́.
12
Πάντα οὖν ὅσα ἂν θέλητε ἵνα ποιῶσιν ὑμῖν οἱ ἄνθρωποι, οὕτως καὶ ὑμεῖς ποιεῖτε αὐτοῖς· οὗτος γάρ ἐστιν ὁ νόμος καὶ οἱ προφῆται.
12
Вся́ у́бо, єли́ка а́ще хо́щете, да творя́тъ ва́мъ человѣ́цы, та́ко и вы́ твори́те и́мъ: се́ бо є́сть зако́нъ и проро́цы.
13
Εἰσέλθετε διὰ τῆς στενῆς πύλης· ὅτι πλατεῖα ἡ πύλη, καὶ εὐρύχωρος ἡ ὁδὸς ἡ ἀπάγουσα εἰς τὴν ἀπώλειαν, καὶ πολλοί εἰσιν οἱ εἰσερχόμενοι δι’ αὐτῆς·
13
Вни́дите у́зкими враты́: я́ко простра́нная врата́ и широ́кій пу́ть вводя́й въ па́губу, и мно́зи су́ть входя́щіи и́мъ:
14
τί στενὴ ἡ πύλη, καὶ τεθλιμμένη ἡ ὁδὸς ἡ ἀπάγουσα εἰς τὴν ζωήν, καὶ ὀλίγοι εἰσὶν οἱ εὑρίσκοντες αὐτήν.
14
что́ у́зкая врата́, и тѣ́сный пу́ть вводя́й въ живо́тъ, и ма́ло и́хъ є́сть, и́же обрѣта́ютъ єго́.
15
Προσέχετε δὲ ἀπὸ τῶν ψευδοπροφητῶν, οἵτινες ἔρχονται πρὸς ὑμᾶς ἐν ἐνδύμασιν προβάτων, ἔσωθεν δέ εἰσιν λύκοι ἅρπαγες.
15
Внемли́те же от лжи́выхъ проро́къ, и́же прихо́дятъ къ ва́мъ во оде́ждахъ о́вчихъ, вну́трь же су́ть во́лцы хи́щницы:
16
Ἀπὸ τῶν καρπῶν αὐτῶν ἐπιγνώσεσθε αὐτούς· μήτι συλλέγουσιν ἀπὸ ἀκανθῶν σταφυλήν, ἢ ἀπὸ τριβόλων σῦκα;
16
от пло́дъ и́хъ позна́єте и́хъ. Єда́ объе́млютъ от те́рнія гро́зды, или́ от ре́пія смо́квы?
17
Οὕτως πᾶν δένδρον ἀγαθὸν καρποὺς καλοὺς ποιεῖ· τὸ δὲ σαπρὸν δένδρον καρποὺς πονηροὺς ποιεῖ.
17
Та́ко вся́ко дре́во до́броє плоды́ добры́ твори́тъ, а зло́є дре́во плоды́ злы́ твори́тъ:
18
Οὐ δύναται δένδρον ἀγαθὸν καρποὺς πονηροὺς ποιεῖν, οὐδὲ δένδρον σαπρὸν καρποὺς καλοὺς ποιεῖν.
18
не мо́жетъ дре́во добро́ плоды́ злы́ твори́ти, ни дре́во зло́ плоды́ добры́ твори́ти.
19
Πᾶν δένδρον μὴ ποιοῦν καρπὸν καλὸν ἐκκόπτεται καὶ εἰς πῦρ βάλλεται.
19
Вся́ко у́бо дре́во, є́же не твори́тъ плода́ добра́, посѣка́ютъ є́ и во о́гнь вмета́ютъ.
20
Ἄρα γε ἀπὸ τῶν καρπῶν αὐτῶν ἐπιγνώσεσθε αὐτούς.
20
Тѣ́мже у́бо от пло́дъ и́хъ позна́єте и́хъ.
21
Οὐ πᾶς ὁ λέγων μοι, Κύριε, κύριε, εἰσελεύσεται εἰς τὴν βασιλείαν τῶν οὐρανῶν· ἀλλ’ ὁ ποιῶν τὸ θέλημα τοῦ πατρός μου τοῦ ἐν οὐρανοῖς.
21
Не вся́къ глаго́ляй Ми́: Го́споди, Го́споди, вни́детъ въ Ца́рствіє Небе́сноє: но творя́й во́лю Отца́ Моєго́, И́же є́сть на небесѣ́хъ.
22
Πολλοὶ ἐροῦσίν μοι ἐν ἐκείνῃ τῇ ἡμέρᾳ, Κύριε, κύριε, οὐ τῷ σῷ ὀνόματι προεφητεύσαμεν, καὶ τῷ σῷ ὀνόματι δαιμόνια ἐξεβάλομεν, καὶ τῷ σῷ ὀνόματι δυνάμεις πολλὰς ἐποιήσαμεν;
22
Мно́зи реку́тъ Мнѣ́ во о́нъ де́нь: Го́споди, Го́споди, не въ Твоє́ ли и́мя проро́чествовахомъ, и Твои́мъ и́менемъ бѣ́сы изгони́хомъ, и Твои́мъ и́менемъ си́лы мно́ги сотвори́хомъ?
23
Καὶ τότε ὁμολογήσω αὐτοῖς ὅτι Οὐδέποτε ἔγνων ὑμᾶς· ἀποχωρεῖτε ἀπ’ ἐμοῦ οἱ ἐργαζόμενοι τὴν ἀνομίαν.
23
И тогда́ исповѣ́мъ и́мъ, я́ко николи́же зна́хъ ва́съ: отиди́те от Мене́, дѣ́лающіи беззако́ніє.
24
Πᾶς οὖν ὅστις ἀκούει μου τοὺς λόγους τούτους καὶ ποιεῖ αὐτούς, ὁμοιώσω αὐτὸν ἀνδρὶ φρονίμῳ, ὅστις ᾠκοδόμησεν τὴν οἰκίαν αὐτοῦ ἐπὶ τὴν πέτραν·
24
Вся́къ у́бо, и́же слы́шитъ словеса́ Моя́ сія́ и твори́тъ я́, уподо́блю єго́ му́жу му́дру, и́же созда́ хра́мину свою́ на ка́мени:
25
καὶ κατέβη ἡ βροχὴ καὶ ἦλθον οἱ ποταμοὶ καὶ ἔπνευσαν οἱ ἄνεμοι, καὶ προσέπεσον τῇ οἰκίᾳ ἐκείνῃ, καὶ οὐκ ἔπεσεν· τεθεμελίωτο γὰρ ἐπὶ τὴν πέτραν.
25
и сни́де до́ждь, и пріидо́ша рѣ́ки, и возвѣ́яша вѣ́три, и нападо́ша на хра́мину ту́: и не паде́ся, основана́ бо бѣ́ на ка́мени.
26
Καὶ πᾶς ὁ ἀκούων μου τοὺς λόγους τούτους καὶ μὴ ποιῶν αὐτούς, ὁμοιωθήσεται ἀνδρὶ μωρῷ, ὅστις ᾠκοδόμησεν τὴν οἰκίαν αὐτοῦ ἐπὶ τὴν ἄμμον·
26
И вся́къ слы́шай словеса́ Моя́ сія́, и не творя́ и́хъ, уподо́бится му́жу уро́диву, и́же созда́ хра́мину свою́ на песцѣ́:
27
καὶ κατέβη ἡ βροχὴ καὶ ἦλθον οἱ ποταμοὶ καὶ ἔπνευσαν οἱ ἄνεμοι, καὶ προσέκοψαν τῇ οἰκίᾳ ἐκείνῃ, καὶ ἔπεσεν· καὶ ἦν ἡ πτῶσις αὐτῆς μεγάλη.
27
и сни́де до́ждь, и пріидо́ша рѣ́ки, и возвѣ́яша вѣ́три, и опро́шася хра́минѣ то́й, и паде́ся: и бѣ́ разруше́ніє єя́ ве́ліє.
28
Καὶ ἐγένετο ὅτε συνετέλεσεν ὁ Ἰησοῦς τοὺς λόγους τούτους, ἐξεπλήσσοντο οἱ ὄχλοι ἐπὶ τῇ διδαχῇ αὐτοῦ·
28
И бы́сть єгда́ сконча́ Іису́съ словеса́ сія́, дивля́хуся наро́ди о уче́ніи Єго́:
29
ἦν γὰρ διδάσκων αὐτοὺς ὡς ἐξουσίαν ἔχων, καὶ οὐχ ὡς οἱ γραμματεῖς.
29
бѣ́ бо учя́ и́хъ я́ко вла́сть имѣ́я, и не я́ко кни́жницы [и фарісе́є].