¹

Παῦλος καὶ Τιμόθεος, δοῦλοι Ἰησοῦ χριστοῦ, πᾶσιν τοῖς ἁγίοις ἐν χριστῷ Ἰησοῦ τοῖς οὖσιν ἐν Φιλίπποις, σὺν ἐπισκόποις καὶ διακόνοις·

¹

Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, всім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филипах, з єпископами і дияконами:

²

χάρις ὑμῖν καὶ εἰρήνη ἀπὸ θεοῦ πατρὸς ἡμῶν καὶ κυρίου Ἰησοῦ χριστοῦ.

²

благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

³

Εὐχαριστῶ τῷ θεῷ μου ἐπὶ πάσῃ τῇ μνείᾳ ὑμῶν,

³

Дякую Богові моєму при всякій згадці про вас,

⁴

πάντοτε ἐν πάσῃ δεήσει μου ὑπὲρ πάντων ὑμῶν μετὰ χαρᾶς τὴν δέησιν ποιούμενος,

⁴

завжди у кожній молитві моїй про всіх вас, приносячи з радістю молитву мою,

⁵

ἐπὶ τῇ κοινωνίᾳ ὑμῶν εἰς τὸ εὐαγγέλιον, ἀπὸ πρώτης ἡμέρας ἄχρι τοῦ νῦν·

⁵

за вашу участь у благовістуванні від першого дня аж донині,

⁶

πεποιθὼς αὐτὸ τοῦτο, ὅτι ὁ ἐναρξάμενος ἐν ὑμῖν ἔργον ἀγαθὸν ἐπιτελέσει ἄχρι ἡμέρας χριστοῦ Ἰησοῦ·

⁶

будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа,

⁷

καθώς ἐστιν δίκαιον ἐμοὶ τοῦτο φρονεῖν ὑπὲρ πάντων ὑμῶν, διὰ τὸ ἔχειν με ἐν τῇ καρδίᾳ ὑμᾶς, ἔν τε τοῖς δεσμοῖς μου καὶ ἐν τῇ ἀπολογίᾳ καὶ βεβαιώσει τοῦ εὐαγγελίου, συγκοινωνούς μου τῆς χάριτος πάντας ὑμᾶς ὄντας.

⁷

як і належить мені думати про всіх вас, бо я маю вас у серці у кайданах моїх, при захисті та утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті.

⁸

Μάρτυς γάρ μού ἐστιν ὁ θεός, ὡς ἐπιποθῶ πάντας ὑμᾶς ἐν σπλάγχνοις Ἰησοῦ χριστοῦ.

⁸

Бог — свідок, що я люблю всіх вас любов’ю Ісуса Христа

⁹

Καὶ τοῦτο προσεύχομαι, ἵνα ἡ ἀγάπη ὑμῶν ἔτι μᾶλλον καὶ μᾶλλον περισσεύῃ ἐν ἐπιγνώσει καὶ πάσῃ αἰσθήσει,

⁹

і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті,

¹⁰

εἰς τὸ δοκιμάζειν ὑμᾶς τὰ διαφέροντα, ἵνα ἦτε εἰλικρινεῖς καὶ ἀπρόσκοποι εἰς ἡμέραν χριστοῦ,

¹⁰

щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися в день Христа,

¹¹

πεπληρωμένοι καρπῶν δικαιοσύνης τῶν διὰ Ἰησοῦ χριστοῦ, εἰς δόξαν καὶ ἔπαινον θεοῦ.

¹¹

наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу.

¹²

Γινώσκειν δὲ ὑμᾶς βούλομαι, ἀδελφοί, ὅτι τὰ κατ’ ἐμὲ μᾶλλον εἰς προκοπὴν τοῦ εὐαγγελίου ἐλήλυθεν·

¹²

Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило більшому успіху благовістя,

¹³

ὥστε τοὺς δεσμούς μου φανεροὺς ἐν χριστῷ γενέσθαι ἐν ὅλῳ τῷ πραιτωρίῳ καὶ τοῖς λοιποῖς πᾶσιν,

¹³

бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усій преторії та всім іншим,

¹⁴

καὶ τοὺς πλείονας τῶν ἀδελφῶν ἐν κυρίῳ, πεποιθότας τοῖς δεσμοῖς μου, περισσοτέρως τολμᾷν ἀφόβως τὸν λόγον λαλεῖν.

¹⁴

і більшість з братів у Господі, підбадьорившись кайданами моїми, почали сміливіше, безбоязно проповідувати слово Боже.

¹⁵

Τινὲς μὲν καὶ διὰ φθόνον καὶ ἔριν, τινὲς δὲ καὶ δι’ εὐδοκίαν τὸν χριστὸν κηρύσσουσιν·

¹⁵

Деякі, правда, через заздрощі і суперництво, а інші з доброї волі Христа проповідують.

¹⁶

οἱ μὲν ἐξ ἐριθείας τὸν χριστὸν καταγγέλλουσιν, οὐχ ἁγνῶς, οἰόμενοι θλίψιν ἐπιφέρειν τοῖς δεσμοῖς μου·

¹⁶

Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх,

¹⁷

οἱ δὲ ἐξ ἀγάπης, εἰδότες ὅτι εἰς ἀπολογίαν τοῦ εὐαγγελίου κεῖμαι.

¹⁷

а інші — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя.

¹⁸

Τί γάρ; Πλὴν παντὶ τρόπῳ, εἴτε προφάσει εἴτε ἀληθείᾳ, χριστὸς καταγγέλλεται· καὶ ἐν τούτῳ χαίρω, ἀλλὰ καὶ χαρήσομαι.

¹⁸

Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму,

¹⁹

Οἶδα γὰρ ὅτι τοῦτό μοι ἀποβήσεται εἰς σωτηρίαν διὰ τῆς ὑμῶν δεήσεως, καὶ ἐπιχορηγίας τοῦ πνεύματος Ἰησοῦ χριστοῦ,

¹⁹

бо знаю, що це послужить мені на спасіння за вашою молитвою і співдіянням Духа Ісуса Христа,

²⁰

κατὰ τὴν ἀποκαραδοκίαν καὶ ἐλπίδα μου, ὅτι ἐν οὐδενὶ αἰσχυνθήσομαι, ἀλλ’ ἐν πάσῃ παρρησίᾳ, ὡς πάντοτε, καὶ νῦν μεγαλυνθήσεται χριστὸς ἐν τῷ σώματί μου, εἴτε διὰ ζωῆς εἴτε διὰ θανάτου.

²⁰

при впевненості й надії моїй, що я ні в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновенні і тепер, як і завжди, возвеличиться Христос у тілі моєму, чи то життям, чи смертю.

²¹

Ἐμοὶ γὰρ τὸ ζῇν, χριστός· καὶ τὸ ἀποθανεῖν, κέρδος.

²¹

Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання.

²²

Εἰ δὲ τὸ ζῇν ἐν σαρκί, τοῦτό μοι καρπὸς ἔργου· καὶ τί αἱρήσομαι οὐ γνωρίζω.

²²

Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати;

²³

Συνέχομαι δὲ ἐκ τῶν δύο, τὴν ἐπιθυμίαν ἔχων εἰς τὸ ἀναλῦσαι καὶ σὺν χριστῷ εἶναι, πολλῷ μᾶλλον κρεῖσσον·

²³

вабить мене те й інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще;

²⁴

τὸ δὲ ἐπιμένειν ἐν τῇ σαρκὶ ἀναγκαιότερον δι’ ὑμᾶς.

²⁴

а залишатися в плоті потрібніше для вас.

²⁵

Καὶ τοῦτο πεποιθὼς οἶδα ὅτι μενῶ, καὶ συμπαραμενῶ πᾶσιν ὑμῖν εἰς τὴν ὑμῶν προκοπὴν καὶ χαρὰν τῆς πίστεως,

²⁵

І я певно знаю, що зостанусь і буду з усіма вами для вашого успіху й радости у вірі,

²⁶

ἵνα τὸ καύχημα ὑμῶν περισσεύῃ ἐν χριστῷ Ἰησοῦ ἐν ἐμοί, διὰ τῆς ἐμῆς παρουσίας πάλιν πρὸς ὑμᾶς.

²⁶

щоб похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, при моєму другому приході до вас.

²⁷

Μόνον ἀξίως τοῦ εὐαγγελίου τοῦ χριστοῦ πολιτεύεσθε, ἵνα εἴτε ἐλθὼν καὶ ἰδὼν ὑμᾶς, εἴτε ἀπών, ἀκούσω τὰ περὶ ὑμῶν, ὅτι στήκετε ἐν ἑνὶ πνεύματι, μιᾷ ψυχῇ συναθλοῦντες τῇ πίστει τοῦ εὐαγγελίου,

²⁷

Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, змагаючись однодушно за віру євангельську.

²⁸

καὶ μὴ πτυρόμενοι ἐν μηδενὶ ὑπὸ τῶν ἀντικειμένων· ἥτις αὐτοῖς μέν ἐστιν ἔνδειξις ἀπωλείας, ὑμῖν δὲ σωτηρίας, καὶ τοῦτο ἀπὸ θεοῦ·

²⁸

Hе лякайтесь ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас — спасіння. І це від Бога,

²⁹

ὅτι ὑμῖν ἐχαρίσθη τὸ ὑπὲρ χριστοῦ, οὐ μόνον τὸ εἰς αὐτὸν πιστεύειν, ἀλλὰ καὶ τὸ ὑπὲρ αὐτοῦ πάσχειν·

²⁹

тому що вам дано ради Христа не тільки вірувати в Hього, але й страждати за Hього,

³⁰

τὸν αὐτὸν ἀγῶνα ἔχοντες οἷον εἴδετε ἐν ἐμοί, καὶ νῦν ἀκούετε ἐν ἐμοί.

³⁰

таким самим подвигом, який ви бачили в мені і нині чуєте про мене.