Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Η σοφία ᾠκοδόμησεν ἑαυτῇ οἶκον καὶ ὑπήρεισε στύλους ἑπτά·
1
Прему́дрость созда́ себѣ́ до́мъ и утверди́ столпо́въ се́дмь:
2
ἔσφαξε τὰ ἑαυτῆς θύματα, ἐκέρασεν εἰς κρατῆρα τὸν ἑαυτῆς οἶνον καὶ ἡτοιμάσατο τὴν ἑαυτῆς τράπεζαν·
2
закла́ своя́ же́ртвенная, и раствори́ въ ча́ши своє́й віно́, и угото́ва свою́ трапе́зу:
3
ἀπέστειλε τοὺς ἑαυτῆς δούλους συγκαλοῦσα μετὰ ὑψηλοῦ κηρύγματος ἐπὶ κρατῆρα λέγουσα·
3
посла́ своя́ рабы́, созыва́ющи съ высо́кимъ проповѣ́даніємъ на ча́шу, глаго́лющи:
4
ὅς ἐστιν ἄφρων, ἐκκλινάτω πρός με· καὶ τοῖς ἐνδεέσι φρενῶν εἶπεν·
4
и́же є́сть безу́менъ, да уклони́тся ко мнѣ́.
5
ἔλθετε φάγετε τῶν ἐμῶν ἄρτων καὶ πίετε οἶνον, ὃν ἐκέρασα ὑμῖν·
5
И тре́бующымъ ума́ рече́: пріиди́те, яди́те мо́й хлѣ́бъ и пі́йте віно́, є́же раствори́хъ ва́мъ:
6
ἀπολείπετε ἀφροσύνην, ἵνα εἰς τὸν αἰῶνα βασιλεύσητε, καὶ ζητήσατε φρόνησιν, καὶ κατορθώσατε ἐν γνώσει σύνεσιν.
6
оста́вите безу́міє и жи́ви бу́дете, да во вѣ́ки воцарите́ся: и взыщи́те ра́зума, да поживете́ и испра́вите ра́зумъ въ вѣ́дѣніи.
7
῾Ο παιδεύων κακοὺς λήψεται ἑαυτῷ ἀτιμίαν· ἐλέγχων δὲ τὸν ἀσεβῆ μωμήσεται ἑαυτόν.
7
Наказу́яй злы́я пріи́метъ себѣ́ безче́стіє, облича́яй же нечести́ваго поро́чна сотвори́тъ себе́ [обличе́нія бо нечести́вому ра́ны єму́].
8
μὴ ἔλεγχε κακούς, ἵνα μὴ μισήσωσί σε· ἔλεγχε σοφόν, καὶ ἀγαπήσει σε.
8
Не облича́й злы́хъ, да не возненави́дятъ тебе́: облича́й прему́дра, и возлю́битъ тя́.
9
δίδου σοφῷ ἀφορμήν, καὶ σοφώτερος ἔσται· γνώριζε δικαίῳ, καὶ προσθήσει τοῦ δέχεσθαι.
9
Да́ждь прему́дрому вину́, и прему́дрѣйшій бу́детъ: сказу́й пра́ведному, и приложи́тъ пріима́ти.
10
ἀρχὴ σοφίας φόβος Κυρίου, καὶ βουλὴ ἁγίων σύνεσις, τὸ δὲ γνῶναι νόμον διανοίας ἐστὶν ἀγαθῆς·
10
Нача́ло прему́дрости стра́хъ Госпо́день, и совѣ́тъ святы́хъ ра́зумъ: разумѣ́ти бо зако́нъ, по́мысла є́сть блага́го.
11
τούτῳ γὰρ τῷ τρόπῳ πολὺν ζήσεις χρόνον, καὶ προστεθήσεταί σοι ἔτη ζωῆς σου.
11
Си́мъ бо о́бразомъ мно́гоє поживе́ши вре́мя, и приложа́тся тебѣ́ лѣ́та живота́ твоєго́.
12
υἱέ, ἐὰν σοφὸς γένῃ σεαυτῷ, σοφὸς ἔση καὶ τοῖς πλησίον· ἐὰν δὲ κακὸς ἀποβῇς, μόνος ἂν ἀντλήσεις κακά. ὃς ἐρείδεται ἐπὶ ψεύδεσιν, οὗτος ποιμαίνει ἀνέμους, ὁ δ᾿ αὐτὸς διώξεται ὄρνεα πετόμενα· ἀπέλιπε γὰρ ὁδοὺς τοῦ ἑαυτοῦ ἀμπελῶνος, τοὺς δὲ ἄξονας τοῦ ἰδίου γεωργίου πεπλάνηται· διαπορεύεται δὲ δι᾿ ἀνύδρου ἐρήμου καὶ γῆν διατεταγμένην ἐν διψώδεσι, συνάγει δὲ χερσὶν ἀκαρπίαν.
12
Сы́не, а́ще прему́дръ бу́деши, себѣ́ прему́дръ бу́деши и и́скреннимъ твои́мъ: а́ще же зо́лъ бу́деши, єди́нъ почерпне́ши зла́я. Сы́нъ нака́занъ прему́дръ бу́детъ, безу́мный же слуго́ю употреби́тся. И́же утвержда́єтся на лжа́хъ, се́й пасе́тъ вѣ́тры, то́й же пожене́тъ пти́цы паря́щыя: оста́ви бо пути́ своєго́ віногра́да, въ стезя́хъ же своєго́ земледѣ́ланія заблуди́, прохо́дитъ же сквозѣ́ пусты́ню безво́дную и зе́млю опредѣле́нную въ жа́ждѣхъ, собира́єтъ же рука́ма непло́діє.
13
Γυνὴ ἄφρων καὶ θρασεῖα ἐνδεὴς ψωμοῦ γίνεται, ἣ οὐκ ἐπίσταται αἰσχύνην.
13
Жена́ безу́мная и проде́рзая скудна́ хлѣ́бомъ быва́єтъ, я́же не вѣ́сть стыдѣ́нія,
14
ἐκάθισεν ἐπὶ θύραις τοῦ ἑαυτῆς οἴκου, ἐπὶ δίφρου ἐμφανῶς ἐν πλατείαις,
14
сѣ́де при две́рехъ до́му своєго́, на столцѣ́ я́вѣ на сто́гнахъ,
15
προσκαλουμένη τοὺς παριόντας καὶ κατευθύνοντας ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτῶν·
15
призыва́ющая мимоходя́щихъ и исправля́ющихъ пути́ своя́:
16
ὅς ἐστιν ὑμῶν ἀφρονέστατος, ἐκκλινάτω πρός με καὶ τοῖς ἐνδεέσι φρονήσεως παρακελεύομαι λέγουσα·
16
и́же є́сть от ва́съ безу́мнѣйшій, да уклони́тся ко мнѣ́: и лише́ннымъ ра́зума повелѣва́ю, глаго́лющи:
17
ἄρτων κρυφίων ἡδέως ἅψασθε καὶ ὕδατος κλοπῆς γλυκεροῦ.
17
хлѣ́бомъ сокрове́ннымъ въ сла́дость прикосни́теся и во́ду татьбы́ сла́дкую пі́йте.
18
ὁ δὲ οὐκ οἶδεν ὅτι γηγενεῖς παρ᾿ αὐτῇ ὄλλυνται, καὶ ἐπὶ πέταυρον ᾅδου συναντᾷ. 18α ἀλλὰ ἀποπήδησον, μὴ χρονίσῃς ἐν τῷ τόπῳ, μηδὲ ἐπιστήσῃς τὸ σὸν ὄμμα πρὸς αὐτήν· 18β οὕτως γὰρ διαβήσῃ ὕδωρ ἀλλότριον καὶ ὑπερβήσῃ ποταμὸν ἀλλότριον· 18γ ἀπὸ δὲ ὕδατος ἀλλοτρίου ἀπόσχου καὶ ἀπὸ πηγῆς ἀλλοτρίας μὴ πίῃς, 18δ ἵνα πολὺν ζήσῃς χρόνον, προστεθῇ δέ σοι ἔτη ζωῆς.
18
О́нъ же не вѣ́сть, я́ко земноро́дніи у нея́ погиба́ютъ и во днѣ́ а́да обрѣта́ются. Но отскочи́, не заме́дли на мѣ́стѣ єя́, ниже́ наста́ви о́ка своєго́ къ не́й: та́ко бо про́йдеши во́ду чужду́ю и пре́йдеши рѣку́ чужду́ю: от воды́ же чужді́я оша́йся и от исто́чника чужда́го не пі́й, да мно́гоє вре́мя поживе́ши, и приложа́тся тебѣ́ лѣ́та живота́.