Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
ΛΙΘῼ ἠρδαλωμένῳ συνεβλήθη ὀκνηρός, καὶ πᾶς ἐκσυριεῖ ἐπὶ τῇ ἀτιμίᾳ αὐτοῦ.
1
Ги~ эTч~е и^ влDко живота мое^го, не ѓ^ста'ви мене въ совњтњ и^хъ, и^ не да'ждь ми впа'стися в ня`”
2
βολβίτῳ κοπρίων συνεβλήθη ὀκνηρός, πᾶς ὁ ἀναιρούμενος αὐτὸν ἐκτινάξει χεῖρα.
2
Кт^о въꙁло'житъ на промышле'нїе мое ра'ны, и^ на срDце мое наказа'нїе премђдрости. да ѓ^ нераꙁђмњ'нїи мое^мъ не пощадя'тся, и^ да не ја^вя'тся грњси и^хъ”
3
αἰσχύνη πατρὸς ἐν γεννήσει ἀπαιδεύτου, θυγάτηρ δὲ ἐπ᾿ ἐλαττώσει γίνεται.
3
ЈА/ко да не ё^мно'жатся невњдњ'нїя моя, и^ грњси мои премно'ѕи да не бђ'дђтъ. и^ падђся преD сђпоста'ты, и^ порадђетъ ми ся вра'гъ мои”
4
θυγάτηρ φρονίμη κληρονομήσει ἄνδρα αὐτῆς, καὶ ἡ καταισχύνουσα εἰς λύπην γεννήσαντος·
4
Ги~ эTч~е и^ б~е живота мое^го, не да'жDь похотњ'нїя ѓ^чи'ма мои^ма, и^ въжделњнїе эTврати эT мене.
5
πατέρα καὶ ἄνδρα καταισχύνει ἡ θρασεῖα καὶ ὑπὸ ἀμφοτέρων ἀτιμασθήσεται.
5
чре'вђё^го'дїя и^ сладосђщїя да не ѓ^бы'имђтъ м^я, и^ бестђ'днњи дш~и не преда'жDь мене”
6
Μουσικὰ ἐν πένθει ἄκαιρος διήγησις, μάστιγες δὲ καὶ παιδεία ἐν παντὶ καιρῷ σοφίας.
6
Послђшаите ча'да, храня'и бо ся не поги'бнетъ.
7
συγκολλῶν ὄστρακον ὁ διδάσκων μωρόν, ἐξεγείρων καθεύδοντα ἐκ βαθέως ὕπνου.
7
ё^стнама свои^ма порђга'нъ бђ'детъ грњшникъ и^ клеве'тникъ, и^ го'рдїи съблаꙁня'тся ѓ^ ня”
8
διηγούμενος νυστάζοντι ὁ διηγούμενος μωρῷ, καὶ ἐπὶ συντελείᾳ ἐρεῖ, τί ἐστιν;
8
въ ꙁаклина'нїе не прилага'и ё%стъ свои^хъ,
11
ἐπὶ νεκρῷ κλαῦσον, ἐξέλιπε γὰρ φῶς, καὶ ἐπὶ μωρῷ κλαῦσον, ἐξέλιπε γὰρ σύνεσις. ἥδιον κλαῦσον ἐπὶ νεκρῷ, ὅτι ἀνεπαύσατο, τοῦ δὲ μωροῦ ὑπὲρ θάνατον ἡ ζωὴ πονηρά.
9
и^ не клени'ся и^менемъ ст~ымъ”
12
πένθος νεκροῦ ἑπτὰ ἡμέραι, μωροῦ δὲ καὶ ἀσεβοῦς πᾶσαι αἱ ἡμέραι τῆς ζωῆς αὐτοῦ.
10
ЈА/коже б^о ра'бъ пыта'емъ прsно эT ра'нъ не ё^мали'тся, та'коже ꙁаклина'яися и^менемъ ст~ымъ эT грњха не ѓ^чистится”
13
μετὰ ἄφρονος μὴ πληθύνῃς λόγον, καὶ πρὸς ἀσύνετον μὴ πορεύου· φύλαξαι ἀπ᾿ αὐτοῦ, ἵνα μὴ κόπον ἔχῃς, καὶ οὐ μὴ μολυνθῇς ἐν τῷ ἐντιναγμῷ αὐτοῦ· ἔκκλινον ἀπ᾿ αὐτοῦ καὶ εὑρήσεις ἀνάπαυσιν καὶ οὐ μὴ ἀκηδιάσῃς ἐν τῇ ἀπονοίᾳ αὐτοῦ.
11
Мђжъ кленыися мно'га и^спо'лнится беꙁако'нїя, и^ не эTи^меTся эT домђ е^го ра'на”
14
ὑπὲρ μόλυβδον τί βαρυνθήσεται; καὶ τί αὐτῷ ὄνομα ἀλλ᾿ ἢ μωρός;
12
а^ще съгрњшиT грњхъ е^го на не'мᲆ. и^ а'ще преꙁритъ сђгђбо съгрњшитъ,
15
ἄμμον καὶ ἅλα καὶ βῶλον σιδήρου εὔκοπον ὑπενεγκεῖν ἢ ἄνθρωπον ἀσύνετον.—
13
и^ а'ще въ тще кля'ся не ѓ^правди'тся. и^спо'лниTся до'мъ е^го нанесе'нїи.
16
῾Ιμάντωσις ξυλίνη ἐνδεδεμένη εἰς οἰκοδομὴν ἐν συσσεισμῷ οὐ διαλυθήσεται· οὕτως καρδία ἐστηριγμένη ἐπὶ διανοήματος βουλῆς ἐν καιρῷ οὐ δειλιάσει.
14
е^сть бесњда ѓ^бличе'на смр~тїю, да не ѓ^бря'щеTся в наслњ'дїи і^а'ковли.
17
καρδία ἡδρασμένη ἐπὶ διανοίας συνέσεως ὡς κόσμος ψαμμωτὸς τοίχου ξυστοῦ.
15
эT бл~говњрныX б^о вс^е с^е эTстђпитъ, и^ въ грњхи не въпадђтся.
18
χάρακες ἐπὶ μετεώρου κείμενοι κατέναντι ἀνέμου οὐ μὴ ὑπομείνωσιν· οὕτως καρδία δειλὴ ἐπὶ διανοήματος μωροῦ κατέναντι παντὸς φόβου οὐ μὴ ὑπομείνῃ.
16
в ненакаꙁа'нїи неѓ^бличнњ не наста'ви ё%стъ свои^хъ, е^сть б^о в немъ мы'сль грᲇха.
19
῾Ο νύσσων ὀφθαλμὸν κατάξει δάκρυα, καὶ ὁ νύσσων καρδίαν ἐκφαίνει αἴσθησιν.
17
помяни эTц~а свое^го и^ мт~рь свою, посрњди б^о вельмо'жъ сњди'ши”
20
βάλλων λίθον ἐπὶ πετεινὰ ἀποσοβεῖ αὐτά, καὶ ὁ ὀνειδίζων φίλον διαλύσει φιλίαν.
18
е^гда ка'ко ꙁабђдешися преD ни'ми, и^ ѓ^бы'чаемъ своиM ѓ^бђя'еши. и^ похо'щеши ја%ко а^ще не бы ся роди'лъ, и^ дн~ь рожде'нїя твое^го не проклина'и.
21
ἐπὶ φίλον ἐὰν σπάσῃς ρομφαίαν, μὴ ἀπελπίσῃς, ἔστι γὰρ ἐπάνοδος·
19
чл~къ ѓ^быча'яся словесы поноше'нїя, въ всњхъ дн~ехъ не и%мать накаꙁа'нъ бы'ти.
22
ἐπὶ φίλον ἐὰν ἀνοίξῃς στόμα, μὴ εὐλαβηθῇς, ἔστι γὰρ διαλλαγή· πλὴν ὀνειδισμοῦ καὶ ὑπερηφανίας καὶ μυστηρίου ἀποκαλύψεως καὶ πληγῆς δολίας, ἐν τούτοις ἀποφεύξεται πᾶς φίλος.
20
дв^а ви'ды ё^мно'жаютъ грњхи, и^ тре'тїи наво'дитъ гнњ'въ”
23
πίστιν κτῆσαι ἐν πτωχείᾳ μετὰ τοῦ πλησίον, ἵνα ἐν τοῖς ἀγαθοῖς αὐτοῦ ὁμοῦ πλησθῇς· ἐν καιρῷ θλίψεως διάμενε αὐτῷ, ἵνα ἐν τῇ κληρονομίᾳ αὐτοῦ συγκληρονομήσῃς.
21
дш~а те'пла ја%ко ѓ%гнь горя`, не ё^га'снетъ до'ндеже и^сты'нетъ”
24
πρὸ πυρὸς ἀτμὶς καμίνου καὶ καπνός· οὕτως πρὸ αἱμάτων λοιδορίαι.
22
Чл~къ блђ'денъ тњ'лоM пло'ти свое^я, не преста'нетъ до'н#деже въж#жетъ ѓ%гнь”
25
φίλον σκεπάσαι οὐκ αἰσχυνθήσομαι καὶ ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ οὐ μὴ κρυβῶ.
23
Чл~кђ блDђнђ всякъ хлњбъ сладокъ, не преста'неT дондеже ё%мретъ”
26
καὶ εἰ κακά μοι συμβῇ δι᾿ αὐτόν, πᾶς ὁ ἀκούων φυλάξεται ἀπ᾿ αὐτοῦ.—
24
Чл~къ слазя'и съ ѓ%дра свое^го, гл~я дш~и свое'и, кт^о м^я ви'дитъ.
27
Τίς δώσει μοι ἐπὶ στόμα μου φυλακὴν καὶ ἐπὶ τῶν χειλέων μου σφραγίδα πανοῦργον, ἵνα μὴ πέσω ἀπ᾿ αὐτῆς καὶ ἡ γλῶσσά μου ἀπολέσῃ με;
25
тма` ѓ%крsтъ мене, и^ стњны ꙁастђпяT м^я. и^ никтоy м^я ви'дитъ, чт^о страшђся, грXњ мои^хъ не въспомянетъ вышнїи”