Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Після цього помер Наас, цар Аммонитський, і став царем син його замість нього.
1
И$ бы'сть пото'мъ ё'мре нааs цр~ь сн~ов# аMмо'нь, и црsтвова` ананъ сн~ъ е^го в# него мњсто.
2
І сказав Давид: зроблю я милість Аннону, синові Наасовому, за благодіяння, які батько його зробив мені. І послав Давид послів утішити його щодо батька його; і прийшли слуги Давидові в землю Аммонитську, до Аннона, щоб утішити його.
2
Рече же дв~дъ сътворю` млsть съ а^на'номъ сн~омъ наа'совымъ. ја%коже сътвори` мн^њ эTц~ъ е^го млsть” Посла' же дв~дъ послы` на ё^тњше'нїе е^мђ смр~ти раd эTц~а е^го И$ прїидо'ша ѓ%троцы двд~вы в# зе'млю сн~овъ а^м#мо'нь, да ё^тњшаT а^но'на”
3
Але князі аммонитські сказали Аннону: невже ти думаєш, що Давид з поваги до батька твого послав до тебе утішителів? Чи не для того прийшли слуги його до тебе, щоб розвідати і виглядіти землю і розорити її?
3
И$ реко'ша нача'лницы сн~овъ а^м#мо'нь къ а^но'нђ. не мни и^же дв~дъ честь въздая` эTц~ђ твое^мђ преD тобо'ю. посла` ё^тњшити тебе` н^о да и^спыта'ютъ і^ и^звњ'даютъ и^ согледя'тъ земля` твое^я прїидо'ша к тебњ` ѓ%троцы е^го”
4
І взяв Аннон слуг Давидових і поголив їх, і обрізав одяг їхній наполовину до стегон і відпустив їх.
4
И$ пои^ма'лъ а^на'нъ ра'бъ двд~выхъ и^ ѓ^стриже` и^хъ и^ побри'лъ. и^ прерњ'за ри'зы и^хъ эT ля'двїи да'же до но'гъ и^ эTпђсти` и^хъ”
5
І пішли вони. І донесено було Давиду про людей цих, і він послав їм назустріч, бо вони були дуже знечещені; і сказав цар: залиштеся в Єрихоні, поки відростуть бороди ваші, і тоді повернетеся.
5
И$ прїидо'ша възвњсти'ти дв~дђ и^ посла` въ срњте'нїе и^хъ. вели'кђю б^о срамотђ` претерпњша” И$ повелњ` цр~ь да пребђдђтъ въ е^рихо'нњ до'ндеy възрастђтъ бра'ды и^хъ. и^ тогда` възврати'теся”
6
Коли аммонитяни побачили, що вони стали ненависними Давиду, тоді послав Аннон і аммонитяни тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниці і вершників із Сирії месопотамської і з Сирії Мааха і з Суви.
6
Ви'дњша же сн~ве а^м#мони. и^же без#че'стїе сътвори'ша лю'демъ двд~вымъ. и^ посла` а^на'нъ и сн~ы а^м#мо'ны. ты'сящђ тала'нтъ сребра` да на'имђтъ е^мђ эT сљ=рїи месопота'м#ски и^ эT сљ=рїи маа'ха. и^ эT сђ'вы колесни'ца и^ ко'н#ники”
7
І найняли собі тридцять дві тисячі колісниць і царя Мааха з народом його, які прийшли і розташувалися станом перед Медевою. І аммонитяни зібралися з міст своїх і виступили на війну.
7
И$ наја%ша и^мъ. Wл~, и^ Wв~, колесни'цъ. и^ цр~я маа'ха съ людми` е^го. и^ прїидоша. и^ ѓ^полчи'шася эT противъ страны` мида'в#ски. сн~ове же аMмони събра'шася эT гра'довъ своиX. прїидо'ша къ бра'ни”
8
Коли почув про це Давид, то послав Іоава з усім військом хоробрих.
8
И$ е^гда же ё^слы'ша дв~дъ посла` і^ѓ^а'ва и^ вс^и во'и мђже'и си'лныхъ”
9
І виступили аммонитяни і вишикувалися до битви біля воріт міста, а царі, які прийшли, окремо в полі.
9
І$ и^зыидо'ша сн~ве а^м#мо'ни ё^пра'вишася на' брань при вра'тахъ гра'дныхъ. цр~и же и^же на по'мощъ е^го прїидо'ша разлђче'ни ѓ^ себњ` на' поли ста'ша”
10
Іоав, бачачи, що чекає на нього битва попереду і ззаду, обрав воїнів з усіх добірних в Ізраїлі і вишикував їх проти сиріян.
10
И$ разђмњю^щи и^ѓ^а'въ ја%ко бра'нь эT сђпротивъ лица`, и^ зади сътвори'ся вое^ва'ти на'нь, і^ и^збра` мђжїи крњпча'иших# эT всего` і^и^л~я. и^ въполчи'ся противђ сљ=ра”
11
А іншу частину народу доручив Авессі, братові своєму, щоб вони вишикувалися проти аммонитян.
11
Про'чђю же часть лю'дїи даs поD рђкђ а^веса'я бра'та свое^го. и^ въполчи'шася протиv сн~овъ а^м#мо'нь”
12
І сказав він: якщо сиріяни будуть долати мене, то ти допоможеш мені, а якщо аммонитяни будуть долати тебе, то я допоможу тобі.
12
И$ рече а^ще ѓ^долњ'етъ м^я сљ=рь по'мощъ бђдеши мн^њ. а^ще же премо'гђтъ тебе сн~ове а^м#мо'ни. бђдђ тебњ въ пособле'нїе”
13
Будь мужній, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого, — і Господь нехай зробить, що Йому вгодно.
13
Оу^крњпиMся и^ съдњла'емъ мђжестве'нњ за лю'ди на'ша. и^ за гра'ды б~а нашего. г~ь же и^же пред ниM бл~го е^сть, да сътвориT”
14
І вступили Іоав і люди, які були в нього, на битву з сиріянами, і вони побігли від нього.
14
По'иде же і^ѓ^а^въ и^ вс^и лю'дїе и^же с ниM бњхђ протиv сљ=ра къ ѓ^полче'нїю. и^ побњго'ша эT него”
15
Аммонитяни ж, побачивши, що сиріяни біжать, і самі побігли від Авесси, брата його, і пішли в місто. І прийшов Іоав у Єрусалим.
15
Сн~ве же аMмо'ни ви'дvњше ја%ко побњго'ша сљ=ря'не и^ побњго'ша и^ ѓ^ни` эT лица` а^весая и^ эT лица` и^ѓ^а'са брата е^го, и^ вни'доша въ' граD. и^ѓ^аv же възврати'ся въ і^ерsли'мъ”
16
Сиріяни, бачачи, що вони вражені ізраїльтянами, відправили послів і вивели сиріян, які були по той бік ріки, і Совак, воєначальник Адраазарів, був проводирем їхнім.
16
Ви'дяше же сљ=рь и^же паде преD і^и^л~емъ, посла` послы` и^зведе` сљ=ра и^же бњ` за рњко'ю. а^софа'к же нача'лниk тысящ#никомъ а^драза'римъ бњ` вое^во'да иX”
17
Коли донесли про це Давиду, він зібрав усіх ізраїльтян, перейшов Йордан і, прийшовши до них, вишикувався проти них; і вступив Давид у битву з сиріянами, і вони воювали з ним.
17
И$ възвњщено бы'сть с^е дв~дђ. и^ събра` ве'сь і^и^л~ь и^ пре'иде і^ѓ^рда'нъ. и^ прїиде на ниX и^ въполчи'ся противђ и%хъ, и^ въполчи'вшеся двDъ противђ сљ=ра на' брань и^ вое^ва на
18
І сиріяни побігли від ізраїльтян, і знищив Давид у сиріян сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Совака воєначальника умертвив.
18
нихъ” И$ эTбњж'е сљ=ръ эT лица` і^ерsлимлянъ, и^ ё^би` двDдъ эT сљ=рь, Wз~, колесницъ Wм~, пњшецъ, и^ сава'ка во'емъ нача'лника ё^би`”
19
Коли побачили слуги Адраазара, що вони вражені ізраїльтянами, уклали з Давидом мир і підкорилися йому. І більше не хотіли сиріяни допомагати аммонитянам.
19
Ви'дњша же раби` а^драза'рови и^же побїе'ни эT і^и^л~я и^ ѓ^долњ'нны и^ прибњго'ша къ дв~дђ и^ слђжа'хђ е^мђ. не хотњ же бо'лее сљ=рїя по'мощи възда'ти сн~омъ а^м#мо'ниM”