¹

Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;

¹

Οὐ θέλω δὲ ὑμᾶς ἀγνοεῖν, ἀδελφοί, ὅτι οἱ πατέρες ἡμῶν πάντες ὑπὸ τὴν νεφέλην ἦσαν, καὶ πάντες διὰ τῆς θαλάσσης διῆλθον,

²

і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морi;

²

καὶ πάντες εἰς τὸν Μωϋσῆν ἐβαπτίσαντο ἐν τῇ νεφέλῃ καὶ ἐν τῇ θαλάσσῃ,

³

і всі споживали ту саму духовну їжу;

³

καὶ πάντες τὸ αὐτὸ βρῶμα πνευματικὸν ἔφαγον,

⁴

і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.

⁴

καὶ πάντες τὸ αὐτὸ πόμα πνευματικὸν ἔπιον· ἔπινον γὰρ ἐκ πνευματικῆς ἀκολουθούσης πέτρας· ἡ δὲ πέτρα ἦν ὁ χριστός.

⁵

Та не до багатьох із них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелі.

⁵

Ἀλλ’ οὐκ ἐν τοῖς πλείοσιν αὐτῶν εὐδόκησεν ὁ θεός· κατεστρώθησαν γὰρ ἐν τῇ ἐρήμῳ.

⁶

А це було за приклад для нас, щоб ми не були похітливі до лихого, як були похітливі вони.

⁶

Ταῦτα δὲ τύποι ἡμῶν ἐγενήθησαν, εἰς τὸ μὴ εἶναι ἡμᾶς ἐπιθυμητὰς κακῶν, καθὼς κἀκεῖνοι ἐπεθύμησαν.

⁷

Hе будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти й пити і встали, щоб грати».

⁷

Μηδὲ εἰδωλολάτραι γίνεσθε, καθώς τινες αὐτῶν· ὥσπερ γέγραπται, Ἐκάθισεν ὁ λαὸς φαγεῖν καὶ πιεῖν, καὶ ἀνέστησαν παίζειν.

⁸

Hе станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі.

⁸

Μηδὲ πορνεύωμεν, καθώς τινες αὐτῶν ἐπόρνευσαν, καὶ ἔπεσον ἐν μιᾷ ἡμέρᾳ εἴκοσι τρεῖς χιλιάδες.

⁹

Hе будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій.

⁹

Μηδὲ ἐκπειράζωμεν τὸν χριστόν, καθὼς καί τινες αὐτῶν ἐπείρασαν, καὶ ὑπὸ τῶν ὄφεων ἀπώλοντο.

¹⁰

Hе нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від всегубителя.

¹⁰

Μηδὲ γογγύζετε, καθὼς καί τινες αὐτῶν ἐγόγγυσαν, καὶ ἀπώλοντο ὑπὸ τοῦ ὀλοθρευτοῦ.

¹¹

Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.

¹¹

Ταῦτα δὲ πάντα τύποι συνέβαινον ἐκείνοις· ἐγράφη δὲ πρὸς νουθεσίαν ἡμῶν, εἰς οὓς τὰ τέλη τῶν αἰώνων κατήντησεν.

¹²

Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти.

¹²

Ὥστε ὁ δοκῶν ἑστάναι, βλεπέτω μὴ πέσῃ.

¹³

Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.

¹³

Πειρασμὸς ὑμᾶς οὐκ εἴληφεν εἰ μὴ ἀνθρώπινος· πιστὸς δὲ ὁ θεός, ὃς οὐκ ἐάσει ὑμᾶς πειρασθῆναι ὑπὲρ ὃ δύνασθε, ἀλλὰ ποιήσει σὺν τῷ πειρασμῷ καὶ τὴν ἔκβασιν, τοῦ δύνασθαι ὑμᾶς ὑπενεγκεῖν.

¹⁴

Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.

¹⁴

Διόπερ, ἀγαπητοί μου, φεύγετε ἀπὸ τῆς εἰδωλολατρείας.

¹⁵

Я кажу вам як розсудливим: самі розсудіть те, про що говорю.

¹⁵

Ὡς φρονίμοις λέγω, κρίνατε ὑμεῖς ὅ φημι.

¹⁶

Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?

¹⁶

Τὸ ποτήριον τῆς εὐλογίας ὃ εὐλογοῦμεν, οὐχὶ κοινωνία τοῦ αἵματος τοῦ χριστοῦ ἐστίν; Τὸν ἄρτον ὃν κλῶμεν, οὐχὶ κοινωνία τοῦ σώματος τοῦ χριστοῦ ἐστίν;

¹⁷

Один хліб, і нас багато — одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.

¹⁷

Ὅτι εἷς ἄρτος, ἓν σῶμα, οἱ πολλοί ἐσμεν· οἱ γὰρ πάντες ἐκ τοῦ ἑνὸς ἄρτου μετέχομεν.

¹⁸

Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?

¹⁸

Βλέπετε τὸν Ἰσραὴλ κατὰ σάρκα· οὐχὶ οἱ ἐσθίοντες τὰς θυσίας κοινωνοὶ τοῦ θυσιαστηρίου εἰσίν;

¹⁹

Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить?

¹⁹

Τί οὖν φημι; Ὅτι εἴδωλόν τί ἐστιν; Ἢ ὅτι εἰδωλόθυτόν τί ἐστιν;

²⁰

Hі, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами.

²⁰

Ἀλλ’ ὅτι ἃ θύει τὰ ἔθνη, δαιμονίοις θύει, καὶ οὐ θεῷ· οὐ θέλω δὲ ὑμᾶς κοινωνοὺς τῶν δαιμονίων γίνεσθαι.

²¹

Hе можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.

²¹

Οὐ δύνασθε ποτήριον κυρίου πίνειν καὶ ποτήριον δαιμονίων· οὐ δύνασθε τραπέζης κυρίου μετέχειν καὶ τραπέζης δαιμονίων.

²²

Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Hього?

²²

Ἢ παραζηλοῦμεν τὸν κύριον; Μὴ ἰσχυρότεροι αὐτοῦ ἐσμέν;

²³

Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає.

²³

Πάντα μοι ἔξεστιν, ἀλλ’ οὐ πάντα συμφέρει. Πάντα μοι ἔξεστιν, ἀλλ’ οὐ πάντα οἰκοδομεῖ.

²⁴

Hехай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.

²⁴

Μηδεὶς τὸ ἑαυτοῦ ζητείτω, ἀλλὰ τὸ τοῦ ἑτέρου ἕκαστος.

²⁵

Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісти;

²⁵

Πᾶν τὸ ἐν μακέλλῳ πωλούμενον ἐσθίετε, μηδὲν ἀνακρίνοντες διὰ τὴν συνείδησιν·

²⁶

бо «Господня земля і те, що наповнює її».

²⁶

Τοῦ γὰρ κυρίου ἡ γῆ καὶ τὸ πλήρωμα αὐτῆς.

²⁷

Якщо хтось із невірних запросить вас і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісти.

²⁷

Εἰ δέ τις καλεῖ ὑμᾶς τῶν ἀπίστων, καὶ θέλετε πορεύεσθαι, πᾶν τὸ παρατιθέμενον ὑμῖν ἐσθίετε, μηδὲν ἀνακρίνοντες διὰ τὴν συνείδησιν.

²⁸

Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, — то не їжте заради того, хто сказав вам‚ і заради совісти. Бо Господня земля і те, що наповнює її.

²⁸

Ἐὰν δέ τις ὑμῖν εἴπῃ, Τοῦτο εἰδωλόθυτόν ἐστιν, μὴ ἐσθίετε δι’ ἐκεῖνον τὸν μηνύσαντα καὶ τὴν συνείδησιν· Τοῦ γὰρ κυρίου ἡ γῆ καὶ τὸ πλήρωμα αὐτῆς.

²⁹

А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совістю?

²⁹

Συνείδησιν δὲ λέγω, οὐχὶ τὴν ἑαυτοῦ, ἀλλὰ τὴν τοῦ ἑτέρου· ἵνα τί γὰρ ἡ ἐλευθερία μου κρίνεται ὑπὸ ἄλλης συνειδήσεως;

³⁰

Якщо я із вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую?

³⁰

Εἰ ἐγὼ χάριτι μετέχω, τί βλασφημοῦμαι ὑπὲρ οὗ ἐγὼ εὐχαριστῶ;

³¹

Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу.

³¹

Εἴτε οὖν ἐσθίετε, εἴτε πίνετε, εἴτε τι ποιεῖτε, πάντα εἰς δόξαν θεοῦ ποιεῖτε.

³²

Hе давайте спокуси ні юдеям, ні еллінам, ні Церкві Божій,

³²

Ἀπρόσκοποι γίνεσθε καὶ Ἰουδαίοις καὶ Ἕλλησιν καὶ τῇ ἐκκλησίᾳ τοῦ θεοῦ·

³³

тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися.

³³

καθὼς κἀγὼ πάντα πᾶσιν ἀρέσκω, μὴ ζητῶν τὸ ἐμαυτοῦ συμφέρον, ἀλλὰ τὸ τῶν πολλῶν, ἵνα σωθῶσιν.