Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки.
1
Ґ њ ни1хже писaсте ми2, добро2 человёку женЁ не прикасaтисz.
2
Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка.
2
Но блудодэsніz рaди кjйждо свою2 женY да и4мать, и3 кazждо (женA) своего2 мyжа да и4мать.
3
Hехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові.
3
ЖенЁ мyжъ д0лжную люб0вь да воздаeтъ: тaкожде и3 женA мyжу.
4
Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка.
4
ЖенA свои1мъ тёломъ не владёетъ, но мyжъ: тaкожде и3 мyжъ свои1мъ тёломъ не владёетъ, но женA.
5
Hе ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою.
5
Не лишaйте себє2 дрyгъ дрyга, т0чію по соглaсію до врeмене, да пребывaете въ постЁ и3 моли1твэ, и3 пaки вкyпэ собирaйтесz, да не и3скушaетъ вaсъ сатанA невоздержaніемъ вaшимъ.
6
А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління.
6
Сіe же глаг0лю по совёту, (ґ) не по повелёнію.
7
Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше.
7
Хощy бо, да вси2 человёцы бyдутъ, ћкоже и3 ѓзъ: но кjйждо своE даровaніе и4мать t бGа, џвъ ќбw си1це, џвъ же си1це.
8
Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я.
8
Глаг0лю же безбр†чнымъ и3 вдови1цамъ: добро2 и5мъ є4сть, ѓще пребyдутъ ћкоже и3 ѓзъ:
9
Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
9
ѓще ли не ўдержaтсz, да посzгaютъ: лyчше бо є4сть жени1тисz, нeжели разжизaтисz.
10
А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, —
10
Ґ њжени1вшымсz завэщавaю не ѓзъ, но гDь: женЁ t мyжа не разлучaтисz:
11
якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловіком своїм, — і чоловікові не залишати своєї жінки.
11
ѓще ли же и3 разлучи1тсz, да пребывaетъ безбрaчна, и3ли2 да смири1тсz съ мyжемъ (свои1мъ): и3 мyжу жены2 не tпущaти.
12
Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її;
12
Пр0чымъ же ѓзъ глаг0лю, (ґ) не гDь: (За? Rlз7) ѓще кот0рый брaтъ женY и4мать невёрну, и3 тA благоволи1тъ жи1ти съ ни1мъ, да не њставлsетъ є3S:
13
і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, не повинна залишати його.
13
и3 женA ѓще и4мать мyжа невёрна, и3 т0й благоволи1тъ жи1ти съ нeю, да не њставлsетъ є3гw2:
14
Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі.
14
свzти1тсz бо мyжъ невёренъ њ женЁ вёрнэ, и3 свzти1тсz женA невёрна њ мyжи вёрнэ: и3нaче бо ч†да в†ша нечи6ста бhли бы, нн7э же с™а сyть.
15
Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь.
15
Ѓще ли невёрный tлучaетсz, да разлучи1тсz: не пораб0тисz (бо) брaтъ и3ли2 сестрA въ таковhхъ: въ ми1ръ бо призвA нaсъ (гDь) бGъ.
16
Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки?
16
Чт0 бо вёси, жeно, ѓще мyжа спасeши; И#ли2 что2 вёси, мyжу, ѓще женY спасeши;
17
Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах.
17
Т0чію коемyждо ћкоже раздэли1лъ є4сть бGъ, кjйждо ћкоже при1званъ бhсть гDемъ, тaкw да х0дитъ: и3 тaкw во всёхъ цRквахъ повелэвaю.
18
Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся.
18
Во њбрёзаніи ли кто2 при1званъ бhсть; да не tт0ргнетсz [да не твори1тъ себЁ неwбрёзаніz]: въ неwбрёзаніи ли кто2 при1званъ бhсть; да не њбрёзуетсz.
19
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а все в дотриманні заповідей Божих.
19
Њбрёзаніе ничт0же є4сть, и3 неwбрёзаніе ничт0же є4сть, но соблюдeніе зaповэдій б9іихъ.
20
Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний.
20
Кjйждо въ звaніи, въ нeмже при1званъ бhсть, въ т0мъ да пребывaетъ.
21
Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим.
21
Рaбъ ли при1званъ бhлъ є3си2; да не неради1ши [да не печaлишисz]: но ѓще и3 м0жеши своб0денъ бhти, б0лше пораб0ти себE.
22
Бо раб, покликаний у Господі, є вільний у Господi; так само і покликаний вільним є рабом Христовим.
22
При1званный бо њ гDэ рaбъ, своб0дникъ гDень є4сть: тaкожде и3 при1званный своб0дникъ, рaбъ є4сть хrт0въ.
23
Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей.
23
Цэн0ю кyплени є3стE: не бyдите раби2 человёкwмъ.
24
У якому стані хто був покликаний, браття, у тому кожен і залишайся перед Богом.
24
(За? Rl}.) Кjйждо, въ нeмже при1званъ бhсть, брaтіе, въ т0мъ да пребывaетъ пред8 бGомъ.
25
Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього; а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому;
25
Њ дёвахъ же повелёніz гDнz не и4мамъ, совётъ же даю2, ћкw поми1лованъ t гDа вёренъ бhти.
26
отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людині залишатися так.
26
Мню2 u5бо сіE добро2 бhти за настоsщую нyжду, ћкw добро2 человёку тaкw бhти.
27
Чи з’єднався ти з жінкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жінки? Hе шукай жінки.
27
Привzзaлсz ли є3си2 женЁ; не и3щи2 разрэшeніz. Tрэши1лсz ли є3си2 жены2; не и3щи2 жены2.
28
А втім, якщо і оженишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі матимуть муку тілесну; а мені вас шкода.
28
Ѓще ли же и3 њжeнишисz, не согрэши1лъ є3си2: и3 ѓще посsгнетъ дёва, не согрэши1ла є4сть. Ск0рбь же пл0ти и3мёти бyдутъ таковjи: ѓзъ же вы2 щаждY.
29
Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, нехай будуть так, ніби не мають їх;
29
Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw врeмz прекращeно є4сть пр0чее, да и3 и3мyщіи жєны2, ћкоже не и3мyщіи бyдутъ:
30
хто плаче, наче не плаче; хто радіє, наче не радіє; і хто купує, наче не набуває;
30
и3 плaчущіисz, ћкоже не плaчущіи: и3 рaдующіисz, ћкоже не рaдующесz: и3 купyющіи, ћкw не содержaще:
31
і хто користується світом цим, наче не користується; бо минає образ світу цього.
31
и3 трeбующіи мjра сегw2, ћкw не трeбующе: прех0дитъ бо w4бразъ мjра сегw2.
32
А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi;
32
Хощy же вaсъ безпечaльныхъ бhти. Не њжени1выйсz печeтсz њ гDнихъ, кaкw ўгоди1ти гDеви:
33
а одружений турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між заміжньою і дівицею:
33
ґ њжени1выйсz печeтсz њ мірски1хъ, кaкw ўгоди1ти женЁ. Раздэли1сz женA и3 дёва:
34
незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові.
34
непосsгшаz печeтсz њ гDнихъ, кaкw ўгоди1ти гDеви, да бyдетъ с™A и3 тёломъ и3 дyхомъ: ґ посsгшаz печeтсz њ мірски1хъ, кaкw ўгоди1ти мyжу.
35
Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві.
35
(За? Rlf7.) Сіe же на п0льзу вaмъ самBмъ глаг0лю: не да сило2 вaмъ наложY, но къ благоwбрaзію и3 благоприступaнію гDеви безм0лвну.
36
Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягнувши зрілого віку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрішить; нехай такі виходять заміж.
36
Ѓще ли же кто2 без8wбрази1ти њ дёвэ своeй непщyетъ, ѓще є4сть превозрaстна, и3 тaкw должнA є4сть бhти: є4же х0щетъ, да твори1тъ: не согрэшaетъ, ѓще посsгнетъ.
37
А хто непохитно твердий у серці своїм і не має необхідности, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберегти дівчину свою, той добре робить.
37
Ґ и4же стои1тъ твeрдw сeрдцемъ, не и3мhй нyжды, влaсть же и4мать њ своeй в0ли, и3 сE разсуди1лъ є4сть въ сeрдцы своeмъ блюсти2 дёву свою2, д0брэ твори1тъ.
38
Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а хто не видає, робить краще.
38
Тёмже и3 вдаsй брaку свою2 дёву д0брэ твори1тъ: и3 не вдаsй лyчше твори1тъ.
39
Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помер її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі.
39
ЖенA привsзана є4сть зак0номъ, въ є3ли1ко врeмz живeтъ мyжъ є3S: ѓще же ќмретъ мyжъ є3S, своб0дна є4сть, за нег0же х0щетъ, посsгнути, т0чію њ гDэ.
40
Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що і я маю Духа Божого.
40
Бlжeннэйша же є4сть, ѓще тaкw пребyдетъ, по моемY совёту: мню1сz бо и3 ѓзъ д¦а б9іz и3мёти.