Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили, а коли б хто згрішив, то ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника.
1
Ча̑дца моѧ̑, сїѧ̑ пишꙋ̀ ва́мъ, да не согрѣша́ете: и҆ а҆́ще кто̀ согрѣши́тъ, хода́таѧ и҆́мамы ко ѻ҆ц҃ꙋ̀, і҆и҃са хрⷭ҇та̀ првⷣника:
2
Він є очищення від гріхів наших, і не тільки від наших, але і від гріхів усього світу.
2
и҆ то́й ѡ҆чище́нїе є҆́сть ѡ҆ грѣсѣ́хъ на́шихъ, не ѡ҆ на́шихъ же то́чїю, но и҆ ѡ҆ всѣгѡ̀ мі́ра.
3
А що ми пізнали Його, розуміємо з того, що дотримуємось Його заповідей.
3
И҆ ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ позна́хомъ є҆го̀, а҆́ще за́пѡвѣди є҆гѡ̀ соблюда́емъ.
4
Хто говорить: «Я пізнав Його», але заповідей Його не виконує, той неправдомовець і немає в ньому правди;
4
Глаго́лѧй, ꙗ҆́кѡ позна́хъ є҆го̀, и҆ за́пѡвѣди є҆гѡ̀ не соблюда́етъ, ло́жь є҆́сть, и҆ въ се́мъ и҆́стины нѣ́сть:
5
а хто дотримує слово Його, в тому істинно любов Божа здійснилася; з цього пізнаємо‚ що ми в Ньому.
5
а҆ и҆́же а҆́ще соблюда́етъ сло́во є҆гѡ̀, пои́стиннѣ въ се́мъ любы̀ бж҃їѧ соверше́нна є҆́сть: ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́емъ, ꙗ҆́кѡ въ не́мъ є҆смы̀.
6
Хто говорить, що перебуває в Ньому, той повинен робити так, як Він робив.
6
Глаго́лѧй, въ не́мъ пребыва́ти, до́лженъ є҆́сть, ꙗ҆́коже ѻ҆́нъ ходи́лъ є҆́сть, и҆ се́й та́кожде да хо́дитъ.
7
Улюблені! Пишу вам не нову заповідь, а заповідь давню, яку ви мали від початку. Давня заповідь — це слово, яке ви чули від початку.
7
(Заⷱ҇ о҃.) Возлю́бленнїи, не за́повѣдь но́вꙋ пишꙋ̀ ва́мъ, но за́повѣдь ве́тхꙋ, ю҆́же и҆мѣ́сте и҆спе́рва. За́повѣдь ве́тха є҆́сть сло́во, є҆́же слы́шасте и҆спе́рва.
8
Але при тому і нову заповідь пишу вам, що є справді і в Ньому, і у вас, тому що темрява минає і правдиве світло вже світить.
8
Па́ки за́повѣдь но́вꙋ пишꙋ̀ ва́мъ, є҆́же є҆́сть пои́стиннѣ въ не́мъ и҆ въ ва́съ: ꙗ҆́кѡ тма̀ мимохо́дитъ и҆ свѣ́тъ и҆́стинный се́й оу҆жѐ сїѧ́етъ.
9
Хто говорить, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той ще в темряві.
9
Глаго́лѧй себѐ во свѣ́тѣ бы́ти, а҆ бра́та своего̀ ненави́дѧй, во тмѣ̀ є҆́сть досе́лѣ.
10
Хто любить брата свого, той перебуває у світлі, і немає в ньому спокуси.
10
Любѧ́й бра́та своего̀ во свѣ́тѣ пребыва́етъ, и҆ собла́зна въ не́мъ нѣ́сть.
11
А хто ненавидить брата свого, той перебуває в темряві, і в темряві ходить, і не знає, куди йде, бо темрява засліпила очі йому.
11
А҆ ненави́дѧй бра́та своего̀ во тмѣ̀ є҆́сть, и҆ во тмѣ̀ хо́дитъ, и҆ не вѣ́сть, ка́мѡ и҆́детъ, ꙗ҆́кѡ тма̀ ѡ҆слѣпѝ ѻ҆́чи є҆мꙋ̀.
12
Пишу вам, діти, бо прощаються вам гріхи імені Його ради.
12
Пишꙋ̀ ва́мъ, ча̑дца, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ставлѧ́ютсѧ ва́мъ грѣсѝ и҆́мене є҆гѡ̀ ра́ди.
13
Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Сущого від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого. Пишу вам, юнаки, бо ви пізнали Отця.
13
Пишꙋ̀ ва́мъ, ѻ҆тцы̀, ꙗ҆́кѡ позна́сте безнача́лнаго. Пишꙋ̀ ва́мъ, ю҆́нѡши, ꙗ҆́кѡ побѣди́сте лꙋка́ваго. Пишꙋ̀ ва́мъ, дѣ́ти, ꙗ҆́кѡ позна́сте ѻ҆ц҃а̀.
14
Я написав вам, батьки, бо ви пізнали Безпочаткового. Я написав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже перебуває у вас, і ви перемогли лукавого.
14
Писа́хъ ва́мъ, ѻ҆тцы̀, ꙗ҆́кѡ позна́сте и҆ско́ннаго: писа́хъ ва́мъ, ю҆́нѡши, ꙗ҆́кѡ крѣ́пцы є҆стѐ, и҆ сло́во бж҃їе въ ва́съ пребыва́етъ, и҆ побѣди́сте лꙋка́ваго.
15
Не любіть світу, ні того, що в світі: хто любить світ, у тому немає любові Отчої.
15
Не люби́те мі́ра, ни ꙗ҆̀же въ мі́рѣ: а҆́ще кто̀ лю́битъ мі́ръ, нѣ́сть любвѐ ѻ҆́ч҃и въ не́мъ:
16
Бо все, що в світі: похіть плотська, похіть очима і гордість житейська, не від Отця, а від світу цього.
16
ꙗ҆́кѡ всѐ, є҆́же въ мі́рѣ, по́хоть плотска́ѧ и҆ по́хоть ѻ҆чи́ма и҆ го́рдость жите́йскаѧ, нѣ́сть ѿ ѻ҆ц҃а̀, но ѿ мі́ра сегѡ̀ є҆́сть.
17
І світ минає, і похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік.
17
И҆ мі́ръ прехо́дитъ, и҆ по́хоть є҆гѡ̀, а҆ творѧ́й во́лю бж҃їю пребыва́етъ во вѣ́ки.
18
Діти! Остання це година! І як ви чули, що прийде антихрист — і тепер з’явилося багато антихристів, — з цього ми і пізнаємо, що остання година настала.
18
(Заⷱ҇ о҃а҃.) Дѣ́ти, послѣ́днѧѧ годи́на є҆́сть. И҆ ꙗ҆́коже слы́шасте, ꙗ҆́кѡ а҆нті́хрїстъ грѧде́тъ, и҆ нн҃ѣ а҆нті́хрїсти мно́зи бы́ша, ѿ сегѡ̀ разꙋмѣва́емъ, ꙗ҆́кѡ послѣ́днїй ча́съ є҆́сть.
19
Вони вийшли від нас, але не були наші: бо якби вони були наші, то залишилися б з нами; але вони вийшли‚ і через те виявилося, що не всі наші.
19
Ѿ на́съ и҆зыдо́ша, но не бѣ́ша ѿ на́съ: а҆́ще бы ѿ на́съ бы́ли, пребы́ли оу҆́бѡ бы́ша съ на́ми: но да ꙗ҆вѧ́тсѧ, ꙗ҆́кѡ не сꙋ́ть всѝ ѿ на́съ.
20
Ви ж маєте помазання від Святого і знаєте все.
20
И҆ вы̀ пома́занїе и҆́мате ѿ ст҃а́гѡ, и҆ вѣ́сте всѧ̑.
21
Я написав вам не тому, що ви не знаєте істини, але тому, що ви знаєте її і що всяка неправда не від істини.
21
Не писа́хъ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ не вѣ́сте и҆́стины, но ꙗ҆́кѡ вѣ́сте ю҆̀ и҆ ꙗ҆́кѡ всѧ́ка лжа̀ ѿ и҆́стины нѣ́сть.
22
Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що зрікається Отця і Сина.
22
Кто̀ є҆́сть лжи́вый, то́чїю ѿмета́ѧйсѧ, ꙗ҆́кѡ і҆и҃съ нѣ́сть хрⷭ҇то́съ; Се́й є҆́сть а҆нті́хрїстъ, ѿмета́ѧйсѧ ѻ҆ц҃а̀ и҆ сн҃а.
23
Кожен, хто зрікається Сина, не має і Отця, а хто сповідує Сина, має і Отця.
23
Всѧ́къ ѿмета́ѧйсѧ сн҃а, ни ѻ҆ц҃а̀ и҆́мать: а҆ и҆сповѣ́даѧй сн҃а, и҆ ѻ҆ц҃а̀ и҆́мать.
24
Отже, що ви чули від початку, те нехай і перебуває у вас; якщо перебуватиме у вас те, що ви чули від початку, то і ви перебуватимете в Сині і в Отці.
24
Вы̀ оу҆̀бо є҆́же слы́шасте и҆спе́рва, въ ва́съ да пребыва́етъ: (и҆) а҆́ще въ ва́съ пребꙋ́детъ, є҆́же и҆спе́рва слы́шасте, и҆ вы̀ въ сн҃ѣ и҆ ѻ҆ц҃ѣ̀ пребꙋ́дете.
25
Обітниця ж, яку Він дав нам, є життя вічне.
25
И҆ сїѐ є҆́сть ѡ҆бѣтова́нїе, є҆́же са́мъ ѡ҆бѣща̀ на́мъ, живо́тъ вѣ́чный.
26
Це я написав вам про тих, що вводять вас в оману.
26
Сїѧ̑ писа́хъ ва́мъ ѡ҆ льстѧ́щихъ ва́съ.
27
А втім, помазання, яке ви одержали від Нього, у вас перебуває, і ви не маєте потреби, щоб хто вчив вас; а що саме це помазання вчить вас усьому, і воно істинне і нехибне, то чого воно навчило вас, у тому перебувайте.
27
И҆ вы̀ є҆́же пома́занїе прїѧ́сте ѿ негѡ̀, въ ва́съ пребыва́етъ, и҆ не тре́бꙋете, да кто̀ оу҆чи́тъ вы̀: но ꙗ҆́кѡ то̀ са́мо пома́занїе оу҆чи́тъ вы̀ ѡ҆ все́мъ, и҆ и҆́стинно є҆́сть, и҆ нѣ́сть ло́жно: и҆ ꙗ҆́коже наꙋчѝ ва́съ, пребыва́йте въ не́мъ.
28
Отже, діти, перебувайте в Ньому, щоб‚ коли Він явиться, мали ми дерзновення і не осоромилися перед Ним у пришестя Його.
28
И҆ нн҃ѣ, ча̑дца, пребыва́йте въ не́мъ, да є҆гда̀ ꙗ҆ви́тсѧ, и҆́мамы дерзнове́нїе и҆ не посрами́мсѧ ѿ негѡ̀ въ прише́ствїи є҆гѡ̀.
29
Коли ви знаєте, що Він праведник, то зрозумійте і те, що кожен, хто творить правду, від Нього народився.
29
А҆́ще вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ првⷣникъ є҆́сть, разꙋмѣ́йте, ꙗ҆́кѡ всѧ́къ творѧ́й пра́вдꙋ ѿ негѡ̀ роди́сѧ.