Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І полюбив цар Соломон багато чужоземних жінок, крім дочки фараонової, моавитянок, аммонитянок, ідумеянок, сидонянок, хеттеянок,
1
И$ цр~ь соло'мон# бњ` любя` же'ны ѕњло, и^ поја%тъ же'ны чђждая. и^ дще'рь фараѓ'ню, моа^ви'тяныня, и^ а^м#мани'тяныня, и^ а^сљ=ряны'ня и^домњаны'ня, и^ хеџе'ѓныня. и^ а^меџены'ня.
2
з тих народів, про які Господь сказав синам Ізраїлевим: «не входьте до них, і вони нехай не входять до вас, щоб вони не схилили серця вашого до своїх богів»; до них приліпився Соломон любов’ю.
2
эT ја^зы'къ, ја^коже заповњ'да г~ь сн~омъ і^и^л~евымъ не входи'ти в ня`. и^ тїи' да не вхо'дятъ въ ва'съ. и^ да не эTвратя'тъ дш~ъ ва'шихъ, въ слњ'дъ и%долъ и^хъ. и^ тXњ приложи'ся соло'моn люби'ти”
3
І було в нього сімсот дружин і триста наложниць; і розбестили дружини його серце його.
3
И$ бы'ста е^мђ же'ны нача'лныX. з~ соT” и^ подло'жниць, т~”
4
В часи старости Соломона дружини його схилили серце його до інших богів, і серце його не було цілком віддане Господу Богу своєму, як серце Давида, батька його.
4
И$ быs въ вре'мя ста'рости соло'моня. и^ съврати'ша же'ны чђж'дая срDце е^го въ слDњ бо'гъ и%ныхъ. не бњ` срDце е^го съ гм~ъ бм~ъ е^го, ја%коже срDце дв~да эTц~а е^го”
5
І став Соломон служити Астарті, божеству сидонському, і Милхому, мерзоті аммонитській.
5
И$ хожда'ше соло'моn въ слњдъ а^стаrса и^ скве'рнаго сидо'ньскаго. и^ въ слњ'дъ цр~я и^хъ и%доловъ. сн~овъ а^м#мо'нь.
6
І робив Соломон неугодне перед очима Господа і не цілком ішов за Господом, як Давид, батько його.
6
и^ сътвори` соло'моn лђка'вное преD гм~ъ. и^ не ходи` въ слњ'дъ г~а, ја^коже дв~дъ эTц~ъ е^го”
7
Тоді побудував Соломон капище Хамосу, мерзоті моавитській, на горі, що перед Єрусалимом, і Молохові, мерзоті аммонитській.
7
Тогда созда` соло'монъ высо'ко ка'пище и%дола моа'вля, и^ цр~я и^хъ и%долы сн~овъ а^м#мо'нь. и^ а^ста'ртђ скве'рнђю сидо'ньскђю на горњ` и^же преD і^ерsли'момъ”
8
Так зробив він для всіх своїх чужоземних дружин, які кадили і приносили жертви своїм богам.
8
И$ та'ко сътвори` всњмъ жена'мъ свои^мъ чђжи'мъ. ја%же закала'хђ и^ жря'хђ и%доломъ свои^мъ”
9
І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа Бога Ізраїлевого, Який двічі являвся йому,
9
И$ раз#гнњ'вася г~ь на соло'мона. ја%ко ё^клони` срDце свое` эT г~а б~а і^и^л~ева. ја%вльшагося е^мђ два'жды”
10
і заповів йому, щоб він не тримався інших богів; але він не виконав того, що заповів йому Господь [Бог].
10
И$ заповњ'давшемђ е^мђ два'жды ѓ^ словеси` се'мъ прsно. ја%ко не ходи'ти е^мђ въ слњдъ бо'гъ и%нњх# и^ храни'ти и^ сътвори'ти ја%же заповњ'да е^мђ г~ь б~ъ”
11
І сказав Господь Соломону: за те, що так у тебе робиться, і ти не зберіг завіту Мого й уставів Моїх, які Я заповів тобі, Я відторгну від тебе царство і віддам його рабові твоєму;
11
И$ рече г~ь к# соло'монђ, поне'же бы'ша сї'и с тобо'ю. и^ не съхрани` за'повњдїи мои^хъ и^ повеле'нїи мои^хъ, и^миже заповњ'дахъ ти` и^ разве'ргъ разве'ргђ црsтвотвое` и^з рђ'кђ твое'ю. и^ да'мъ е& рабђ` твое^мђ”
12
але в дні твої Я не зроблю цього заради Давида, батька твого; від руки сина твого відніму його;
12
Во' дн~и же твоя` не сътворю` си'хъ дв~да ради эTц~а твое^го. эT рђкиy сн~овъ твои^хъ эTи^мђ`
13
і не все царство відніму; одне коліно дам синові твоєму заради Давида, раба Мого, і заради Єрусалима, який Я обрав.
13
и&” То'кмо всего црsтва не прїимђ`. хорђгве' иже да'мъ сн~ђ твое^мђ дв~да ра'ди раба` мое^го. і^ерsли'ма ра'ди гра'да е^гоже и^збра'хъ”
14
І підняв Господь супротивника на Соломона, Адера ідумеянина, з царського Ідумейського роду.
14
и^ вњздви'же г~ь стђжа'ю^щаго на соло'мона. и^ а^да'ра и^дђмњја^нина, эT сњмени цр~ьска въ и^дђме'и
15
Коли Давид був у Ідумеї, і воєначальник Іоав прийшов для поховання убитих і побив усю чоловічу стать в Ідумеї, —
15
И бы'сть е^гда и^скорени` дв~дъ е^до'ма. е^гда` и%де і^ѓ^а'въ вое^во'да, во'и погреба'ти ја%звенїи. і^ и^с#сњче вся'къ мђ'жескъ по'лъ въ и^дђмњи”
16
бо шість місяців прожили там Іоав і всі ізраїльтяни, доки не знищили всю чоловічу стать в Ідумеї, —
16
ЈА/ко ѕ~ мsцъ. сњде т^ђ і^ѓ^а'въ, и^ весь і^и^л~ь въ и^дђмњ'и. до'ндеже и^зби'ша вся'къ мђжескъ по'лъ въ и^дђмњ'и”
17
тоді цей Адер утік у Єгипет і з ним кілька ідумеян, що служили при батькові його; Адер був тоді малою дитиною.
17
И$ бњжа` а^да'ръ самъ и^ вс^и мђжи и^дђмњ'истїи. и^ ѓ'троки эTц~а е^го с ниM. а^да'дъ же бы'сть ѓ^тро'чищъ ма'лъ” И$ внидо'ша въ е^гљ=пет#.
18
Вирушивши з Мадиама, вони прийшли у Фаран і взяли з собою людей з Фарана і прийшли в Єгипет до фараона, царя Єгипетського. [Адер увійшов до фараона, і] він дав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю.
18
и^ въста'ша мђжи гра'да мадїаMска. и^ прїидо'ша въ фара'нъ. и^ поја%ша мђжа съ собо'ю и^ прїидо'ша къ фараѓ'нђ цр~ю е^гљ=пет#скомђ. и^ вни'де а^да'ръ къ фараѓ'нђ. и^ да'сть е^мђ цр~ь до'мъ и^ ё^роk ја%ди. и^ зе'млю даде` е^мђ”
19
Адер здобув у фараона велику милість, так що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси.
19
И$ ѓ^брњте` а^даr ра'дость преD ѓ^чи'ма фараѓ'нима ѕњло. и^ да'сть е^мђ женђ` сестрђ жены` свое'я сестрђ џекеми'ны старњ'ишђю”
20
І народила йому сестра Тахпенеси сина Генувата. Тахпенеса виховувала його в домі фараоновім; і жив Генуват у домі фараона разом із синами фараоновими.
20
И$ роди` е^мђ сестра` џекеме'ина сн~а а^деръ ганава'џа. и^ въскорми` и& џекеми'на по'средњ сн~овъ фараѓ'нь. и^ б^њ ганива'џъ по'средњ сн~овъ фараѓ'нь”
21
Коли Адер почув, що Давид спочив з батьками своїми і що воєначальник Іоав помер, то сказав фараонові: відпусти мене, я піду у свою землю.
21
И$ а^де'ръ слы'ша въ е^гљ=птњ ја%ко ё^спе` дв~дъ, съ эTц~ы свои'ми. і^ ја^ко ё%мре і^ѓ^а'въ вое^во'да старњ'ишинамъ. и^ рече а^де'ръ къ фараѓ'нђ. пђсти` м^я да ся възвращђ` въ зе'млю свою”
22
І сказав йому фараон: хіба ти маєш потребу в чомусь у мене, що хочеш іти у свою землю? Він відповів: ні, але відпусти мене. [І повернувся Адер у землю свою.]
22
И$ рече а^де'рови фараѓ'нъ. чт^о недово'ленъ е^си ё^ мене. и^ с^е ты` проси'шися в зе'млю свою. и^ рече е^мђ а^деr ја%ко эTпђща'я эTпђсти'ши м^я” И$ възврати'ся а^де'ръ в зе'млю свою.
23
І підняв Бог проти Соломона ще супротивника, Разона, сина Елиади, який утік від господаря свого Адраазара, царя Сувського,
23
И$ въздви'же г~ь на соло'мона стђжа'ющаго. раздро'на сн~а е^лиде'кова. и^же и^збњжа` эT вараме'џы и^ а^драза'ра цр~я сђ'вска господи'на своеh
24
і, зібравши біля себе людей, зробився начальником зграї, після того, як Давид розбив Адраазара ; і пішли вони в Дамаск, і оселилися там, і володарювали в Дамаску.
24
и^ събра'шася к немђ мђ'жи, и^ б^њ вое^во'да по'лкђ в#негда` побњжда'ше я& дв~дъ. и^ прїидо'ша в дама'скъ” и^ всели'шася в неM и^ воц~рися в# седо'кђ”
25
І був він супротивником Ізраїлю в усі дні Соломона. Крім зла, заподіяного Адером, він завжди шкодив Ізраїлю і став царем Сирії.
25
И$ б^њ стђжа'я і^и^л~еви въ вс^я дн~и соло'моня. с^и ѕло'ба и^же сътвори` а^де'ръ. ѓ^тяQчи'ся на і^и^л~я. и^ црsтвова' же в земли` е^до'м#стњи.
26
І Ієровоам, син Наватів, єфремлянин з Цареди, — ім’я матері його вдови: Церуа, — раб Соломонів, підняв руку на царя.
26
и^ е^ровоа'м# сн~ъ нава'тоv и^ е^фра'џи, и^же эT сари'ра. сн~ъ жены` вдови'цы рабы` соло'мони. и^ сїи' възъдви'же рђцњ на цр~я соло'мона”
27
І ось обставина, за якої він підняв руку на царя: Соломон будував Милло, лагодив пошкодження в місті Давида, батька свого.
27
И$ сїа вина` и^же въз#дви'же рђцњ на цр~я, внегда` цр~ь соло'монъ созда'лъ б^њ кра'и, и^ съвръши` пло'тоM. въ' градњ дв~да эTц~а свое^го.
28
Ієровоам був чоловіком мужнім. Соломон, помітивши, що цей молодий чоловік вміє робити справу, поставив його наглядачем над оброчними з дому Йосифового.
28
и^ чл~къ б^њ е^ровоаM крњпокъ си'лою. и^ ви'дњ соло'моn ја%ко мђжъ ѓ%трок на дњ'ло е^сть, и^ поста'ви и& надо всњми строе'нїи до'мђ і^ѓ'сифова”
29
У той час трапилося Ієровоаму вийти з Єрусалима; і зустрів його на дорозі пророк Ахия силомлянин, і на ньому був новий одяг. На полі їх було тільки двоє.
29
И$ бы'сть во врњмя т^о. и^ е^ровоа'мъ и^зы'де и^зъ е^рsли'ма. и^ ѓ^брњте и&, а^хїя силонитяниn прoркъ на пђти`, и^ соврати и& с пђти`. и^ б^њ а^хїя ѓ^болченъ в# ри'зђ но'вђ. и^ бњста ѓ%ба е^ді'на на' поли”
30
І взяв Ахия новий одяг, який був на ньому, і роздер його на дванадцять частин,
30
И$ взя` а^хїя за ри'зђ свою` но'вђю и^же б^њ на неM. и^ раздра и&, на в~і, жре'бїя”
31
і сказав Ієровоаму: візьми собі десять частин, тому що так говорить Господь Бог Ізраїлів: ось, Я відторгаю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін,
31
И$ рече и^е^ровоа'мђ, прїими себњ, і~, жребїи ја%кота'ко гл~етъ г~ь і^и^л~евъ, с^е а%зъ эTи^мђ црsтво и^з рђки соло'моня, и^ даM ти хорђгвїи, і~”
32
а одне коліно* залишиться за ним заради раба Мого Давида і заради міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін Ізраїлевих.
32
А$ дв^њ хорђгви ѓ^ставлю е^мђ, раба` ра'ди мое^го давы'да, і^ерsли'ма ради града мое^го, и^же и^збрахъ себњ въ все'мъ колњ'нњ і^и^л~евњ”
33
Це за те, що вони залишили Мене і стали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Хамосу, богу моавитському, і Милхому, богу аммонитському, і не пішли путями Моїми, щоб робити угодне перед очима Моїми і дотримуватися уставів Моїх і заповідей Моїх, подібно до Давида, батька його.
33
Зане'же ѓ^стави м^я, и^ поклони'шася а^ста'ртђ сквръномђ сидо'нскђ, и^ хамо'сђ кђми'рђ моа'влю и^ цр~ю и^хъ на срамленїе сн~омъ а^м#монимъ” И$ не ходи'ша по пђтиX моиX, е^же творити ёDго'ная предо мно'ю, ја^коже и^ дв~дъ эTц~ъ е^го. сего ра'ди прилага'я приложђ` в#ся дн~и живота` е^го,
34
Я не беру всього царства з руки його, але Я залишаю його владикою на всі дні життя його заради Давида, раба Мого, якого Я обрав, який дотримувався заповідей Моїх і уставів Моїх;
34
и^ не эTи^мђ` црsтва в#сего эT рђ'кђ е^го дв~да раd ра'ба моеh, е^го'же и^збраX”
35
але візьму царство з руки сина його і дам тобі з нього десять колін;
35
И$ эTи^мђ црsтво эT рђки сн~а е^го, и^ даM ти, і~ хорђгви.
36
а синові його дам одне коліно, щоб залишався світильник Давида, раба Мого, в усі дні перед лицем Моїм, у місті Єрусалимі, яке Я обрав Собі для перебування там імені Мого.
36
сн~ови же е^го дамъ дв^њ хорђгвњ, ја%коже завњщаx рабђ` мое^мђ дв~дђ. во вс^я дн~и предо мно'ю въ і^ерsли'мњ градњ. е^гоже и^збрахъ на положе'нїе и%мени мое^мђ т^ђ”
37
Тебе Я обираю, і ти будеш володарювати над усім, чого побажає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем;
37
И$ т^я прїимђ и^ црsтвђе'ши, ѓ^ ниXже жадаеT т^и дш~а. и^ т^ы бђ'деши цр~ь наD і^и^л~емъ”
38
і якщо будеш дотримуватися всього, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити путями Моїми і робити угодне перед очима Моїми, дотримуючись уставів Моїх і заповідей Моїх, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою й зроблю твій дім міцним, як Я зробив Давиду, і віддам тобі Ізраїля;
38
И$ бђ'детъ а%ще съхрани'ши вс^е е^ли'ко заповњ'даю ти. и^ да ходи'ши пђте'мъ моиM и^ сътвори'ши ё^гоDная предо мно'ю. храни'ти за'повњди моя и^ повеле'нїя моя` ја%коже сътвори дв~дъ ра'бъ мо'и, и^ бђ'дђ с тобо'ю. и^ соѕи'ждђ т^и домъ вњреn. ја%коже создаX дв~дђ и^ дамъ т^и і^и^л~я.
39
і смирю Я рід Давидів за це, але не на всі дні.
39
и^ накажђ ро'дъ дв~двъ ради сего н^о не во вся` дн~и”
40
Соломон же хотів умертвити Ієровоама; але Ієровоам встав і втік у Єгипет до Сусакима, царя Єгипетського, і жив у Єгипті до смерті Соломонової.
40
І$ и^ска'ше соло'монъ ё^би'ти и^е^ровоа'ма. и^ воста'въ и^е^ровоа'мъ бњжа' въ е^гљ=петъ къ сђсаки'мђ цр~ю е^гљ=пет#скђ. и^ б^њ въ е^гљ=птњ, до'ндеже соло'монъ ё%мре”
41
Інші події Соломонові й усе, що він робив, і мудрість його описані в книзі діл Соломонових.
41
И$ проча'я слове'съ соло'монихъ, и^ вс^я е^ли'ко сътвори. и^ весь смы'слъ е^го. не с^е л^и пи'сана быша в# кни'зе гл~емой соло'монъ”
42
Царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.
42
И$ бњ дн~їи в няже црsтвова соло'монъ въ і^ерsли'мњ надо всњмъ і^и^л~емъ, м~, лњтъ.
43
І спочив Соломон з батьками своїми і похований був у місті Давида, батька свого, і став царем замість нього син його Ровоам.
43
и^ ё^спе` соло'моn съ эTц~ы свои^ми. и^ погребо'ша и& въ градњ дв~да эTц~а е^го. и^ бысть е^гда` ё^слы'ша и^е^ровоа'мъ сн~ъ нава'товъ, е^мђже е^ще` сђщђ въ е^гљ=пте. ја%ко ё^бњжа эT лица соло'моня и^ пребываше в# е^гљ=птњ. и^ въстаv прїиде во' граD е^го в# зе'млю сарираи^ню, и^же въ предњлеX е^фрњмлиX” Цр~ь же соло'монъ ё^спе` съ эTц~ы свои^ми. и црsтвова ровоа'мъ сн~ъ е^го в него` мњсто”