Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І полюбив цар Соломон багато чужоземних жінок, крім дочки фараонової, моавитянок, аммонитянок, ідумеянок, сидонянок, хеттеянок,
1
И ца́рь Соломо́нъ бѣ́ женолюби́въ, и поя́ жены́ чужды́я, и дще́рь фарао́ню, Моаві́тяныни, Аммані́тяныни, и Аморре́аныни,
2
з тих народів, про які Господь сказав синам Ізраїлевим: «не входьте до них, і вони нехай не входять до вас, щоб вони не схилили серця вашого до своїх богів»; до них приліпився Соломон любов’ю.
2
от язы́къ, и́хже отрече́ Госпо́дь сыно́мъ Ізра́илевымъ: не входи́те въ ня́, и ті́и да не вхо́дятъ въ ва́съ, да не отвратя́тъ ду́шъ ва́шихъ вслѣ́дъ і́долъ свои́хъ: къ тѣ́мъ прилѣпи́ся Соломо́нъ люби́ти,
3
І було в нього сімсот дружин і триста наложниць; і розбестили дружини його серце його.
3
и бы́ша єму́ же́нъ нача́лныхъ се́дмь со́тъ, и подло́жницъ три́ста.
4
В часи старости Соломона дружини його схилили серце його до інших богів, і серце його не було цілком віддане Господу Богу своєму, як серце Давида, батька його.
4
И бы́сть въ вре́мя ста́рости Соломо́ни, и соврати́ша жены́ чужді́я се́рдце єго́ вслѣ́дъ бого́въ ины́хъ, и не бѣ́ се́рдце єго́ соверше́нно съ Го́сподемъ Бо́гомъ єго́, я́коже се́рдце даві́да отца́ єго́,
5
І став Соломон служити Астарті, божеству сидонському, і Милхому, мерзоті аммонитській.
5
и хожда́ше Соломо́нъ вслѣ́дъ Аста́рта ме́рзости Сідо́нскія и вслѣ́дъ царя́ и́хъ, і́дола сыно́въ Аммо́нихъ.
6
І робив Соломон неугодне перед очима Господа і не цілком ішов за Господом, як Давид, батько його.
6
И сотвори́ Соломо́нъ лука́воє предъ Го́сподемъ: и не хожда́ше вслѣ́дъ Го́спода, я́коже даві́дъ оте́цъ єго́.
7
Тоді побудував Соломон капище Хамосу, мерзоті моавитській, на горі, що перед Єрусалимом, і Молохові, мерзоті аммонитській.
7
Тогда́ созда́ Соломо́нъ высо́ко [ка́пище] хамо́су, і́долу Моа́влю, и царю́ и́хъ, і́долу сыно́въ Аммо́нихъ, и Аста́ртѣ, ме́рзости Сідо́нстѣй, на горѣ́ я́же предъ Ієрусали́момъ:
8
Так зробив він для всіх своїх чужоземних дружин, які кадили і приносили жертви своїм богам.
8
и та́ко сотвори́ всѣ́мъ жена́мъ свои́мъ чужди́мъ, я́же кадя́ху и жря́ху і́доломъ свои́мъ.
9
І розгнівався Господь на Соломона за те, що він відхилив серце своє від Господа Бога Ізраїлевого, Який двічі являвся йому,
9
И разгнѣ́вася Госпо́дь на Соломо́на, я́ко уклони́ се́рдце своє́ от Го́спода Бо́га Ізра́илева, и я́вльшагося єму́ два́жды
10
і заповів йому, щоб він не тримався інших богів; але він не виконав того, що заповів йому Господь [Бог].
10
и заповѣ́давшаго єму́ два́жды о словеси́ се́мъ, весма́ не ходи́ти єму́ вслѣ́дъ бого́въ инѣ́хъ, но храни́ти и твори́ти я́же заповѣ́да єму́ Госпо́дь Бо́гъ,
11
І сказав Господь Соломону: за те, що так у тебе робиться, і ти не зберіг завіту Мого й уставів Моїх, які Я заповів тобі, Я відторгну від тебе царство і віддам його рабові твоєму;
11
и рече́ Госпо́дь къ Соломо́ну: поне́же бы́ша сія́ съ тобо́ю, и не сохрани́лъ єси́ за́повѣдій мои́хъ и повелѣ́ній мои́хъ, я́же заповѣ́дахъ тебѣ́, раздира́я раздеру́ ца́рство твоє́ изъ руку́ твоє́ю и да́мъ є́ рабу́ твоєму́:
12
але в дні твої Я не зроблю цього заради Давида, батька твого; від руки сина твого відніму його;
12
оба́че во дни́ твоя́ не сотворю́ си́хъ даві́да ра́ди отца́ твоєго́: от руки́ же сы́на твоєго́ отиму́ є́:
13
і не все царство відніму; одне коліно дам синові твоєму заради Давида, раба Мого, і заради Єрусалима, який Я обрав.
13
то́кмо всего́ ца́рства не возму́, ски́петръ єди́нъ да́мъ сы́ну твоєму́ даві́да ра́ди раба́ моєго́ и Ієрусали́ма ра́ди гра́да, єго́же избра́хъ.
14
І підняв Господь супротивника на Соломона, Адера ідумеянина, з царського Ідумейського роду.
14
И воздви́же Госпо́дь проти́вника на Соломо́на Аде́ра Ідуме́анина от сѣ́мене ца́рска во Ідуме́и.
15
Коли Давид був у Ідумеї, і воєначальник Іоав прийшов для поховання убитих і побив усю чоловічу стать в Ідумеї, —
15
И бы́сть єгда́ искорени́ даві́дъ Єдо́ма, єгда́ и́де Іоа́въ воєво́да во́й погреба́ти побіє́нныя, изсѣче́ вся́къ му́жескъ по́лъ во Ідуме́и:
16
бо шість місяців прожили там Іоав і всі ізраїльтяни, доки не знищили всю чоловічу стать в Ідумеї, —
16
я́ко ше́сть ме́сяцъ сѣдя́ше та́мо Іоа́въ и ве́сь Ізра́иль во Ідуме́и, до́ндеже изби́ вся́къ му́жескъ по́лъ въ Ідуме́и:
17
тоді цей Адер утік у Єгипет і з ним кілька ідумеян, що служили при батькові його; Адер був тоді малою дитиною.
17
и избѣже́ Аде́ръ са́мъ и вси́ му́жіє Ідуме́йстіи от отроко́въ отца́ єго́ съ ни́мъ, и внидо́ша во Єги́петъ: Аде́ръ же бя́ше о́трочищь ма́лъ.
18
Вирушивши з Мадиама, вони прийшли у Фаран і взяли з собою людей з Фарана і прийшли в Єгипет до фараона, царя Єгипетського. [Адер увійшов до фараона, і] він дав йому дім, і призначив йому утримання, і дав йому землю.
18
И воста́ша му́жіє изъ гра́да Мадіа́мска, и пріидо́ша въ Фара́нъ, и взя́ша муже́й съ собо́ю и пріидо́ша къ фарао́ну царю́ Єги́петскому. И вни́де Аде́ръ къ фарао́ну, и даде́ єму́ [ца́рь] до́мъ, и пи́щу опредѣли́ єму́, и зе́млю даде́ єму́.
19
Адер здобув у фараона велику милість, так що він дав йому за дружину сестру своєї дружини, сестру цариці Тахпенеси.
19
И обрѣ́те Аде́ръ благода́ть предъ очи́ма фарао́нима зѣло́, и даде́ єму́ въ жену́ сестру́ жены́ своєя́, сестру́ Ѳекемі́ны бо́лшую.
20
І народила йому сестра Тахпенеси сина Генувата. Тахпенеса виховувала його в домі фараоновім; і жив Генуват у домі фараона разом із синами фараоновими.
20
И роди́ єму́ сестра́ Ѳекемі́ны Аде́ру ганива́ѳа сы́на своєго́, и воскорми́ єго́ Ѳекемі́на посредѣ́ сыно́въ фарао́нихъ, и бѣ́ ганива́ѳъ посредѣ́ сыно́въ фарао́нихъ.
21
Коли Адер почув, що Давид спочив з батьками своїми і що воєначальник Іоав помер, то сказав фараонові: відпусти мене, я піду у свою землю.
21
И Аде́ръ услы́ша бо Єги́птѣ, я́ко у́спе даві́дъ со отцы́ свои́ми, и я́ко у́мре Іоа́въ воєво́да во́инству, и рече́ Аде́ръ къ фарао́ну: отпусти́ мя, да возвращу́ся въ зе́млю мою́.
22
І сказав йому фараон: хіба ти маєш потребу в чомусь у мене, що хочеш іти у свою землю? Він відповів: ні, але відпусти мене. [І повернувся Адер у землю свою.]
22
И рече́ фарао́нъ Аде́ру: чи́мъ ты́ не дово́ленъ єси́ у мене́? и се́, ты́ про́сишися отити́ въ зе́млю свою́? И рече́ єму́ Аде́ръ: я́ко отпуща́я да отпу́стиши мя́. И возврати́ся Аде́ръ въ зе́млю свою́.
23
І підняв Бог проти Соломона ще супротивника, Разона, сина Елиади, який утік від господаря свого Адраазара, царя Сувського,
23
И воздви́же Госпо́дь проти́вника Соломо́ну разо́на, сы́на Єліада́єва, и́же убѣже́ от Ададезе́ра царя́ су́вска, господи́на своєго́.
24
і, зібравши біля себе людей, зробився начальником зграї, після того, як Давид розбив Адраазара ; і пішли вони в Дамаск, і оселилися там, і володарювали в Дамаску.
24
И собра́шася къ нему́ му́жіє, и бѣ́ воєво́да полка́ мяте́жнаго, єгда́ убива́ше я́ даві́дъ: и идо́ша въ Дама́скъ, и сѣдо́ша въ не́мъ, и воцари́шася въ дама́сцѣ.
25
І був він супротивником Ізраїлю в усі дні Соломона. Крім зла, заподіяного Адером, він завжди шкодив Ізраїлю і став царем Сирії.
25
И бѣ́ стужа́я Ізра́илеви во вся́ дни́ Соломо́ни: сія́ зло́ба Аде́ра: и отягчи́ Ізра́иля и воцари́ся въ земли́ Єдо́мстѣй.
26
І Ієровоам, син Наватів, єфремлянин з Цареди, — ім’я матері його вдови: Церуа, — раб Соломонів, підняв руку на царя.
26
И ієровоа́мъ сы́нъ нава́товъ, Єфра́ѳянинъ от сарі́ры, сы́нъ жены́ вдови́цы, ра́бъ Соломо́новъ, и воздви́же ру́цѣ на царя́ Соломо́на.
27
І ось обставина, за якої він підняв руку на царя: Соломон будував Милло, лагодив пошкодження в місті Давида, батька свого.
27
И сія́ вина́, я́ко воздви́же ру́цѣ на царя́ Соломо́на: ца́рь Соломо́нъ созида́ше краєгра́діє и огражда́ше стѣно́ю гра́дъ даві́да отца́ своєго́:
28
Ієровоам був чоловіком мужнім. Соломон, помітивши, що цей молодий чоловік вміє робити справу, поставив його наглядачем над оброчними з дому Йосифового.
28
ієровоа́мъ же человѣ́къ крѣ́покъ си́лою. И ви́дѣ Соломо́нъ о́трока, я́ко му́жъ дѣ́лъ є́сть, и поста́ви єго́ надъ бремена́ми до́му Іо́сифова.
29
У той час трапилося Ієровоаму вийти з Єрусалима; і зустрів його на дорозі пророк Ахия силомлянин, і на ньому був новий одяг. На полі їх було тільки двоє.
29
И бы́сть во вре́мя о́но, и ієровоа́мъ изы́де изъ Ієрусали́ма, и обрѣ́те єго́ Ахі́а Силоні́тянинъ проро́къ на пути́, и соврати́ єго́ съ пути́: и бѣ́ Ахі́а облече́нъ въ ри́зу но́ву: и [бѣ́ста] о́ба єди́ны на по́ли.
30
І взяв Ахия новий одяг, який був на ньому, і роздер його на дванадцять частин,
30
И взя́ Ахі́а за ри́зу свою́ но́вую, я́же бѣ́ на не́мъ, и раздра́ ю́ на двана́десять жре́бій,
31
і сказав Ієровоаму: візьми собі десять частин, тому що так говорить Господь Бог Ізраїлів: ось, Я відторгаю царство з руки Соломонової і даю тобі десять колін,
31
и рече́ ієровоа́му: пріими́ себѣ́ де́сять жре́бій, я́ко та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ: се́, а́зъ отторга́ю ца́рство изъ руки́ Соломо́ни, и да́мъ ти́ хору́гвій де́сять:
32
а одне коліно* залишиться за ним заради раба Мого Давида і заради міста Єрусалима, яке Я обрав з усіх колін Ізраїлевих.
32
и двѣ́ хору́гви бу́дутъ єму́, раба́ ра́ди моєго́ даві́да и Ієрусали́ма ра́ди гра́да, єго́же избра́хъ себѣ́ от всѣ́хъ колѣ́нъ Ізра́илевыхъ,
33
Це за те, що вони залишили Мене і стали поклонятися Астарті, божеству сидонському, і Хамосу, богу моавитському, і Милхому, богу аммонитському, і не пішли путями Моїми, щоб робити угодне перед очима Моїми і дотримуватися уставів Моїх і заповідей Моїх, подібно до Давида, батька його.
33
зане́же оста́ви мя́ и поклони́ся Аста́ртѣ ме́рзости Сідо́нстѣй и хамо́су и кумі́ромъ Моа́влимъ и царю́ и́хъ претыка́нію сыно́въ Аммо́нихъ, и не по́йде по путе́мъ мои́мъ, є́же твори́ти уго́дная предо мно́ю, я́коже даві́дъ оте́цъ єго́:
34
Я не беру всього царства з руки його, але Я залишаю його владикою на всі дні життя його заради Давида, раба Мого, якого Я обрав, який дотримувався заповідей Моїх і уставів Моїх;
34
и не отиму́ ца́рства всего́ от руку́ єго́, поне́же защища́я защищу́ єго́ во вся́ дни́ живота́ єго́, даві́да ра́ди раба́ моєго́, єго́же избра́хъ, и́же сохрани́ за́повѣди моя́ и оправда́нія:
35
але візьму царство з руки сина його і дам тобі з нього десять колін;
35
и отиму́ ца́рство от руки́ сы́на єго́, и да́мъ ти́ де́сять хору́гвій,
36
а синові його дам одне коліно, щоб залишався світильник Давида, раба Мого, в усі дні перед лицем Моїм, у місті Єрусалимі, яке Я обрав Собі для перебування там імені Мого.
36
сы́ну же єго́ да́мъ двѣ́ хору́гви, я́ко да бу́детъ престо́лъ рабу́ моєму́ даві́ду во вся́ дни́ предо мно́ю во Ієрусали́мѣ гра́дѣ, єго́же избра́хъ себѣ́ на положе́ніє и́мени моєму́ та́мо:
37
Тебе Я обираю, і ти будеш володарювати над усім, чого побажає душа твоя, і будеш царем над Ізраїлем;
37
и пріиму́ тя́, и воцари́шися, въ ни́хже жела́єтъ душа́ твоя́, и ты́ бу́деши ца́рь надъ Ізра́илемъ:
38
і якщо будеш дотримуватися всього, що Я заповідаю тобі, і будеш ходити путями Моїми і робити угодне перед очима Моїми, дотримуючись уставів Моїх і заповідей Моїх, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою й зроблю твій дім міцним, як Я зробив Давиду, і віддам тобі Ізраїля;
38
и бу́детъ а́ще сохрани́ши вся́, єли́ка заповѣ́даю ти́, и по́йдеши по путе́мъ мои́мъ, и сотвори́ши уго́дная предо мно́ю, храни́ти за́повѣди моя́ и повелѣ́нія моя́, я́коже сотвори́ даві́дъ ра́бъ мо́й, и бу́ду съ тобо́ю, и сози́жду ти́ до́мъ вѣ́ренъ, я́коже созда́хъ даві́ду, и да́мъ ти́ Ізра́иля:
39
і смирю Я рід Давидів за це, але не на всі дні.
39
и озло́блю ро́дъ даві́довъ за сія́, но не во вся́ дни́.
40
Соломон же хотів умертвити Ієровоама; але Ієровоам встав і втік у Єгипет до Сусакима, царя Єгипетського, і жив у Єгипті до смерті Соломонової.
40
И иска́ше Соломо́нъ уби́ти ієровоа́ма. И воста́ ієровоа́мъ, и убѣжа́ во Єги́петъ къ сусакі́му царю́ Єги́петску, и бѣ́ во Єги́птѣ, до́ндеже Соломо́нъ у́мре.
41
Інші події Соломонові й усе, що він робив, і мудрість його описані в книзі діл Соломонових.
41
И про́чая слове́съ Соломо́нихъ, и вся́ єли́ка сотвори́, и ве́сь смы́слъ єго́, не се́ ли, сія́ пи́сана бы́ша въ кни́зѣ слове́съ Соломо́нихъ?
42
Царював Соломон в Єрусалимі над усім Ізраїлем сорок років.
42
И дні́є, въ ня́же ца́рствова Соломо́нъ во Ієрусали́мѣ надъ всѣ́мъ Ізра́илемъ, четы́редесять лѣ́тъ.
43
І спочив Соломон з батьками своїми і похований був у місті Давида, батька свого, і став царем замість нього син його Ровоам.
43
И у́спе Соломо́нъ со отцы́ свои́ми: и погребо́ша єго́ во гра́дѣ даві́да отца́ єго́, и воцари́ся ровоа́мъ сы́нъ єго́ вмѣ́сто єго́.