Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І ось, чоловік Божий прийшов з Юдеї за словом Господнім у Вефиль, в той час, коли Ієровоам стояв біля жертовника, щоб звершити куріння.
1
И# сE, человёкъ б9ій пріи1де t їyды по словеси2 гDню въ веfи1ль, и3 їеровоaмъ стоsше на nлтари2 своeмъ жрeти хотS:
2
І промовив до жертовника слово Господнє і сказав: жертовник, жертовник! так говорить Господь: ось, народиться син дому Давидовому, ім’я йому Іосія, і принесе на тобі в жертву священиків висот, які звершують на тобі куріння, і людські кістки спалить на тобі.
2
и3 воззвA ко nлтарю2 сл0вомъ гDнимъ и3 речE: nлтарю2, nлтарю2, си1це гlетъ гDь: сE, сhнъ раждaетсz д0му давjдову, їwсjа и4мz є3мY, и3 пожрeтъ на тебЁ жерцы2, и5же на выс0кихъ жрyщыz на тебЁ, и3 кHсти человёчєскіz сожжeтъ на тебЁ.
3
І дав у той день знамення, сказавши: ось знамення того, що це прорік Господь: ось, цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсипеться.
3
И# дaстъ въ дeнь т0й чyдо, глаг0лz: сeй гlг0лъ, є3г0же речE гDь, гlz: сE, nлтaрь разсsдетсz, и3 и3зліeтсz тyкъ и4же на нeмъ.
4
Коли цар почув слово чоловіка Божого, промовлене до жертовника у Вефилі, то простягнув Ієровоам руку свою від жертовника, говорячи: візьміть його. І одерев’яніла рука його, яку він простягнув на нього, і не міг він повернути її до себе.
4
И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь їеровоaмъ словесA человёка б9іz воззвaвшагw ко nлтарю2 и4же въ веfи1ли, и3 прострE цaрь рyку свою2 t nлтарS, глаг0лz: и3ми1те є3го2. И# сE, ќсше рукA є3гw2, ю4же прострE нaнь, и3 не можaше возврати1ти ю5 къ себЁ:
5
І жертовник розпався, і попіл з жертовника розсипався, за знаменням, яке дав чоловік Божий словом Господнім.
5
и3 nлтaрь разсёдесz, и3 и3зліsсz тyкъ t nлтарS, по чудеси2, є4же дадE человёкъ б9ій сл0вомъ гDнимъ.
6
І сказав цар [Ієровоам] чоловіку Божому: умилостив лице Господа Бога твого і помолися за мене, щоб рука моя могла повернутися до мене. Й умилостивив чоловік Божий лице Господа, і рука царя повернулася до нього і стала, як раніше.
6
И# речE цaрь їеровоaмъ человёку б9ію: помоли1сz нн7э пред8 лицeмъ гDа бGа твоегw2, дабы2 возврати1ласz рукA моS ко мнЁ. И# помоли1сz человёкъ б9ій пред8 лицeмъ гDнимъ, и3 возврати1сz рукA царS къ немY, и3 бhсть ћкоже прeжде.
7
І сказав цар чоловіку Божому: зайди зі мною в дім і підкріпи себе їжею, і я дам тобі подарунок.
7
И# глаг0ла цaрь къ человёку б9ію: вни1ди со мн0ю въ д0мъ, и3 њбёдай, и3 дaмъ ти2 дaръ.
8
Але чоловік Божий сказав цареві: хоч би ти давав мені половину дому твого, я не піду з тобою і не буду їсти хліба і не буду пити води в цьому місці,
8
И# речE человёкъ б9ій къ царeви: ѓще дaси ми2 п0лъ д0му твоегw2, не вни1ду съ тоб0ю, нижE ћмъ хлёба, нижE пію2 воды2 на мёстэ сeмъ,
9
бо так заповідано мені словом Господнім: «не їж там хліба і не пий води і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
9
ћкw тaкw заповёда ми2 гDь сл0вомъ, гlz: ни ћждь хлёба, ни пjй воды2, нижE возврати1сz путeмъ, и4мже шeлъ є3си2.
10
І пішов він іншою дорогою і не пішов назад тією дорогою, якою прийшов у Вефиль.
10
И# tи1де путeмъ и3нhмъ, и3 не возврати1сz путeмъ, и4мже пріи1де во веfи1ль.
11
У Вефилі жив один пророк-старець. Син його прийшов і розповів йому все, що зробив сьогодні чоловік Божий у Вефилі; і слова, які він говорив цареві, переказали сини батькові своєму.
11
И# прор0къ є3ди1нъ стaръ живsше въ веfи1ли, и3 пріид0ша сhнове є3гw2 и3 повёдаша є3мY вс‰ дэлA, ±же сотвори2 человёкъ б9ій въ дeнь т0й въ веfи1ли, и3 словесA, ±же глаг0ла царeви, повёдаша nтцY своемY.
12
І запитав їх батько їхній: якою дорогою він пішов? І показали сини його, якою дорогою пішов чоловік Божий, який приходив з Юдеї.
12
И# речE къ ни6мъ nтeцъ и4хъ, глаг0лz: кjимъ путeмъ и4де; И# показaша є3мY сhнове є3гw2 пyть, и4мже и4де человёкъ б9ій и3зшeдый t їyды.
13
І сказав він синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали йому осла, і він сів на нього.
13
И# речE сынHмъ свои6мъ: њсэдлaйте ми2 nслS. И# њсэдлaша є3мY nслS, и3 всёде на нE,
14
І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, що сидів під дубом, і сказав йому: чи ти чоловік Божий, який прийшов з Юдеї? І сказав той: я.
14
и3 и4де в8слёдъ человёка б9іz, и3 њбрёте є3го2 под8 дyбомъ сэдsща, и3 речE є3мY: тh ли є3си2 человёкъ б9ій пришeдый t їyды; И# речE є3мY: ѓзъ.
15
І сказав йому: зайди до мене в дім і поїж хліба.
15
И# речE є3мY: грzди2 со мн0ю, и3 ћждь хлёбъ.
16
Той сказав: я не можу повернутися з тобою і піти до тебе; не буду їсти хліба і не буду пити в тебе води в цьому місці,
16
И# речE є3мY: не могY возврати1тисz съ тоб0ю, нижE ћмъ хлёба, ни пію2 воды2 на мёстэ сeмъ,
17
бо словом Господнім сказано мені: «не їж хліба і не пий там води, і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
17
ћкw тaкw заповёда ми2 гDь сл0вомъ, гlz: не ћждь хлёба тaмw, нижE пjй воды2 тaмw, и3 да не возврати1шисz путeмъ тёмъ, и4мже шeлъ є3си2.
18
І сказав він йому: і я пророк такий самий, як ти, і ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: «поверни його до себе в дім; нехай поїсть він хліба і нап’ється води». — Він сказав неправду йому.
18
И# речE къ немY: и3 ѓзъ прор0къ є4смь ћкоже ты2, и3 ѓгGлъ глаг0ла ко мнЁ сл0вомъ гDнимъ, глаг0лz: возврати2 є3го2 къ себЁ въ д0мъ тв0й, да снёстъ хлёба и3 піeтъ в0ду. И# солгA є3мY,
19
І той повернувся з ним, і поїв хліба в його домі, і напився води.
19
и3 возврати2 є3го2: и3 kдE хлёбъ, и3 пи2 в0ду въ домY є3гw2.
20
Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який повернув його.
20
И# бhсть и5мъ сэдsщымъ на трапeзэ, и3 бhсть сл0во гDне ко прор0ку возврaщшему є3го2.
21
І промовив він до чоловіка Божого, який прийшов з Юдеї, і сказав: так говорить Господь: за те, що ти не підкорився вустам Господа і не дотримав повеління, яке заповів тобі Господь Бог твій,
21
И# речE къ человёку б9ію пришeдшему t їyды, глаг0лz: си1це гlетъ гDь: понeже преwгорчи1лъ є3си2 гlг0лъ гDень и3 не сохрани1лъ є3си2 зaповэди, ю4же заповёда тебЁ гDь бGъ тв0й,
22
але повернувся, їв хліб і пив воду в тому місці, про яке Він сказав тобі: «не їж хліба і не пий води», тіло твоє не ввійде у гробницю батьків твоїх.
22
и3 возврати1всz ћлъ є3си2 хлёбъ и3 пи1лъ є3си2 в0ду на мёстэ сeмъ, њ нeмже речE къ тебЁ, гlz: да не ћси хлёба и3 не піeши воды2: сегw2 рaди не вни1детъ во гр0бъ тёло твоE со nтцы6 твои1ми.
23
Після того, як той поїв хліба і напився, він осідлав осла для пророка, якого він повернув.
23
И# бhсть по kдeніи хлёба и3 по питіи2 воды2, и3 њсэдлA nслS томY прор0ку, и3 возврати1сz, и3 tи1де:
24
І вирушив той. І зустрів його на дорозі лев і умертвив його. І лежало тіло його, кинуте на дорозі; осел же стояв біля нього, і лев стояв біля тіла.
24
и3 њбрёте є3го2 лeвъ на пути2, и3 ўмертви2 є3го2: и3 бЁ тёло є3гw2 повeржено на пути2, и3 nсeлъ стоsше над8 ни1мъ, и3 лeвъ стоsше бли1з8 тэлесE (є3гw2):
25
І ось, люди, які проходили мимо, побачили тіло, кинуте на дорозі, і лева, що стоїть біля тіла, і пішли і розповіли в місті, в якому жив пророк-старець.
25
и3 сE, мyжіе мимоидyще, и3 ви1дэша мeртва повeржена на пути2 и3 львA стоsща бли1з8 мeртвагw: и3 пріид0ша, и3 повёдаша во грaдэ, въ нeмже живsше прор0къ стaрый.
26
Пророк, який повернув його з дороги, почувши це , сказав: це той чоловік Божий, який не підкорився вустам Господа; Господь віддав його леву, який роздер його й умертвив його, за словом Господа, яке Він прорік йому.
26
И# ўслhша (сіE прор0къ) возврати1вый є3го2 съ пути2 и3 речE: человёкъ б9іи сeй є4сть, и4же преступи2 гlг0лъ б9ій, и3 предадE є3го2 гDь львY, и3 сокруши2 є3го2, и3 ўмертви2 є3го2 по гlг0лу гDню, є3г0же речE є3мY.
27
І сказав синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали вони.
27
И# повелЁ сынHмъ свои6мъ, глаг0лz: њсэдлaйте ми2 nслS. И# њсэдлaша.
28
Він вирушив і знайшов тіло його, кинуте на дорозі; осел же і лев стояли біля тіла; лев не з’їв тіла і не роздер осла.
28
И# п0йде, и3 њбрёте тёло є3гw2 повeржено на пути2, и3 nсeлъ и3 лeвъ стоsста над8 тёломъ, и3 не снэдE лeвъ тэлесE человёка б9іz и3 не сокруши2 nслA.
29
І підняв пророк тіло чоловіка Божого, і поклав його на осла, і повіз його назад. І пішов пророк-старець у місто своє , щоб оплакати і поховати його.
29
И# взS прор0къ тёло человёка б9іz, и3 возложи2 є5 на nслS, и3 возврати2 є5 прор0къ, и3 вни1де во грaдъ погребсти2 є3го2,
30
І поклав тіло його у своїй гробниці і плакав за ним: жаль, брате мій!
30
и3 положи2 тёло є3гw2 во гр0бэ своeмъ, и3 рыдaше по нeмъ: ўвы2, брaте.
31
Після поховання його він сказав синам своїм: коли я помру, поховаєте мене в гробниці, в якій похований чоловік Божий; біля кісток його покладете кістки мої;
31
И# бhсть по рыдaніи њ нeмъ, и3 речE къ сынHмъ свои6мъ, глаг0лz: ѓще ўмрY, погреби1те мS во гр0бэ сeмъ, и3дёже человёкъ б9ій погребeнъ є4сть, при костeхъ є3гw2 положи1те мS, да спасyтсz кHсти мо‰ съ костьми2 є3гw2,
32
бо збудеться слово, яке він за велінням Господнім промовив про жертовник у Вефилі і про всі капища на висотах, у містах самарійських.
32
ћкw сбyдетсz глаг0лъ, є3г0же глаг0ла сл0вомъ гDнимъ њ nлтари2, и4же во веfи1ли, и3 њ домёхъ выс0кихъ, и5же въ самарjи.
33
І після цієї події Ієровоам не зійшов зі своєї поганої дороги, але продовжував ставити з народу священиків висот; хто хотів, того він посвячував, і той ставав священиком висот.
33
И# по глаг0лэ сeмъ не њбрати1сz їеровоaмъ t ѕл0бы своеS, и3 возврати1сz, и3 сотвори2 t чaсти є3ди1ныz людjй жерцы2 выс0кихъ: и4же хотsше, и3сполнsше рyку свою2, и3 бывaше жрeцъ на выс0кихъ.
34
Це вело дім Ієровоамів до гріха і до загибелі і до знищення його з лиця землі.
34
И# бhсть глаг0лъ сeй въ прегрэшeніе д0му їеровоaмлю, и3 на и3спровержeніе, и3 на и3зчезновeніе t лицA земли2.