Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І ось, чоловік Божий прийшов з Юдеї за словом Господнім у Вефиль, в той час, коли Ієровоам стояв біля жертовника, щоб звершити куріння.
1
И$ с^е чл~къ бж~їи прїиде. эT и^ё'ды по словеси` гн~ю въ веџи'ль, и^ е^ровоа'мъ б^њ стоя` въ ѓ^лтари свое'мъ жрњти хотя`”
2
І промовив до жертовника слово Господнє і сказав: жертовник, жертовник! так говорить Господь: ось, народиться син дому Давидовому, ім’я йому Іосія, і принесе на тобі в жертву священиків висот, які звершують на тобі куріння, і людські кістки спалить на тобі.
2
И$ възопи` къ ѓ^лтарю` словомъ гн~имъ и^ рече ѓ^лта'рю ѓ^лта'рю си'це гл~етъ г~ь. с^е сн~ъ ся ража'етъ до'мђ двд~вђ. и^ѓ^сїя и%мя е^мђ. и^ пожре'тъ жръцы` жрђщ'ая нн~њ на тебњ. и^ ко'сти чл~ческїя съж#же'тъ в# тебњ`”
3
І дав у той день знамення, сказавши: ось знамення того, що це прорік Господь: ось, цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсипеться.
3
И$ дасть эT дн~їи того чю'до гл~я. с^е гл~ъ и^же гл~а г~ь гл~я. с^е ѓ^лта'рь раз#ся'деTся. і^ и^злњю^тся сы'ти ја%же сђть в# немъ”
4
Коли цар почув слово чоловіка Божого, промовлене до жертовника у Вефилі, то простягнув Ієровоам руку свою від жертовника, говорячи: візьміть його. І одерев’яніла рука його, яку він простягнув на нього, і не міг він повернути її до себе.
4
И$ бы'сть е^гда ё^слы'ша цр~ь и^е^ровоаM. слово чл~ка бж~їя възопи'вшаго къ ѓ^лтарю` въ веџи'лњ. и^ простре'тъ цр~ь рђкђ свою эT ѓ^лтаря` гл~я. и^мњте и&, и^ с^е ё^сше` рђка` е^го, ю%же простре` на'нь, и^ не можа'ше възврати'ти ю& к# себњ”
5
І жертовник розпався, і попіл з жертовника розсипався, за знаменням, яке дав чоловік Божий словом Господнім.
5
И$ ѓ^лта'рь рас#сњдеся і^ и^зли'тся насыще'нїе эT ѓ^лтаря`, по чюдеси` е^же рече чл~къ бж~їи по словеси` гн~ю”
6
І сказав цар [Ієровоам] чоловіку Божому: умилостив лице Господа Бога твого і помолися за мене, щоб рука моя могла повернутися до мене. Й умилостивив чоловік Божий лице Господа, і рука царя повернулася до нього і стала, як раніше.
6
И$ рече і^е^ровоа'мъ цр~ь чл~кђ бж~їю. помоли'ся преD лицемъ г~а б~а твое^го. дабы' ся преклони'ла рђка` моя` къ мн^њ” И$ помоли'ся чл~къ бж~їи преD лицемъ гн~имъ. и^ преклони'ся рђка` цр~я к немђ`. и^ бы'сть ја%коже и^ пре'жде”
7
І сказав цар чоловіку Божому: зайди зі мною в дім і підкріпи себе їжею, і я дам тобі подарунок.
7
И$ гл~а цр~ь къ чл~кђ бж~їю. вни'ди со мною в# домъ и^ ѓ^бњдђевњ, и^ да'мъ т^и да'ръ”
8
Але чоловік Божий сказав цареві: хоч би ти давав мені половину дому твого, я не піду з тобою і не буду їсти хліба і не буду пити води в цьому місці,
8
И$ рече чл~къ бж~їи къ цр~еви. а^ще даси` м^и по'лъ и^мњнїя твое^го. не въни'дђ с тобо'ю ниже ја%мъ хлњ'ба. ни'же пїю воды` на мњ'сте се'мъ”
9
бо так заповідано мені словом Господнім: «не їж там хліба і не пий води і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
9
ЈА/кота'ко м^и заповњ'да г~ь словомъ гл~я. ни ја%жъ хлњ'ба ни пїи воды`, ниже въз#врати'ся пђте'мъ тњмже”
10
І пішов він іншою дорогою і не пішов назад тією дорогою, якою прийшов у Вефиль.
10
Но възврати'ся пђте'мъ и%нњм#. а^ не и^де пђте'мъ и%мже бњ` прише'лъ въ веџи'ль”
11
У Вефилі жив один пророк-старець. Син його прийшов і розповів йому все, що зробив сьогодні чоловік Божий у Вефилі; і слова, які він говорив цареві, переказали сини батькові своєму.
11
И$ прoркъ е^ді'нъ ста'ръ живя'ше въ веџи'лњ. и^ прїидо'ша сн~ове е^го и^сповњда'ша е^мђ вс^я дњла`. ја%же сътвори чл~къ бж~їи въ дн~ь то'и въ веџи'лњ. и^ словеса` ја%же гл~а цр~еви. повњда'ша эTц~ђ свое^мђ”
12
І запитав їх батько їхній: якою дорогою він пішов? І показали сини його, якою дорогою пішов чоловік Божий, який приходив з Юдеї.
12
И$ гл~а к ниM эTц~ъ и^хъ гл~я. кљ=и^мъ пђте'мъ и%де. и^ показа'ша е^мђ сн~ове е^го пђть и^мже и^де чл~къ бж~їи. и^з#ше'дыи эT и^ё'ды.
13
І сказав він синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали йому осла, і він сів на нього.
13
и^ рече сн~омъ свои^мъ ѓ^сњдла'ите м^и ѓ^сля` и ѓ^сњдлаша е^мђ` ѓ^сля` и^ всњде на' ня”
14
І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, що сидів під дубом, і сказав йому: чи ти чоловік Божий, який прийшов з Юдеї? І сказав той: я.
14
І$ и'де в# слDњ чл~ка бж~їя. и^ ѓ^брњте` и& поD дђбоM сидя'ща, и^ реq е^мђ ты' ли е^си чл~къ бж~їи прише'дыи эT і^ё'ды. и^ реq а^зъ”
15
І сказав йому: зайди до мене в дім і поїж хліба.
15
И$ реq е^мђ прїиди` со мною снњ'си хлњ'ба”
16
Той сказав: я не можу повернутися з тобою і піти до тебе; не буду їсти хліба і не буду пити в тебе води в цьому місці,
16
И$ реq е^мђ не могђ` възврати'тися с тобо'ю ниже ја%мъ хлњба. ни пїю' эT воды` эT мњ'ста сего”
17
бо словом Господнім сказано мені: «не їж хліба і не пий там води, і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
17
ЈА/ко заповњ'да м^и г~ь словесе'мъ гл~я. не ја%жъ хлњ'ба. ни пїи воды` т^ђ, и^ не възврати'шися пђте'мъ тMњ, и^мже и%деши та'мо.
18
І сказав він йому: і я пророк такий самий, як ти, і ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: «поверни його до себе в дім; нехай поїсть він хліба і нап’ється води». — Він сказав неправду йому.
18
И$ рече к не'мђ, и^ а'зъ прoркъ е^смь ја%коy и^ ты`, и^ а^гг~лъ къ мн^њ гл~а словесе'м# гн~имъ гл~я, възврати` и&. к себњ` в до'мъ свои да снњсть хлњба и^ пї'етъ воды`. и^ сълга` е^мђ
19
І той повернувся з ним, і поїв хліба в його домі, і напився води.
19
и^ възврати` и&. и^ ја%сть хлњбъ и^ пї'етъ во'дђ в домђ` е^го”
20
Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який повернув його.
20
И$ бы'сть и^мъ сњдя'щимъ на трапе'зњ. и^ бы'сть сло'во гн~е къ прoркђ възвращ#шемђ е^го”
21
І промовив він до чоловіка Божого, який прийшов з Юдеї, і сказав: так говорить Господь: за те, що ти не підкорився вустам Господа і не дотримав повеління, яке заповів тобі Господь Бог твій,
21
И$ рече къ чл~кђ бж~їю пришеDшемђ эT і^ё'ды. си'це гл~етъ г~ь. поне'же престђпи` гл~ъ гн~ь. и^ не съхрани за'повњди, ю^же заповњ'да ти г~ь б~ъ твои”
22
але повернувся, їв хліб і пив воду в тому місці, про яке Він сказав тобі: «не їж хліба і не пий води», тіло твоє не ввійде у гробницю батьків твоїх.
22
И$ възврати'вся и^ ја%лъ е^си хлњбъ. и^ пи'лъ е^си во'дђ на мњ'стњ семъ. и^же реклъ къ тебњ` гл~я. да не ја^си` хлњба и^ не пі'еши воды`. т^оты` ја%сть и^ пи'тъ. да ё^же не и'маши погребеn бы'ти съ эTц~ы свои^ми”
23
Після того, як той поїв хліба і напився, він осідлав осла для пророка, якого він повернув.
23
И$ бы'сть по ја^де'нїи хлњба и^ пи'тїи` воды`. и^ ѓ^сњдла'ша е^мђ ѓ^сля` прoрка” И$ въз#вра'щъся и^ эTи^де.
24
І вирушив той. І зустрів його на дорозі лев і умертвив його. І лежало тіло його, кинуте на дорозі; осел же стояв біля нього, і лев стояв біля тіла.
24
и^ срњте` и& ле'въ на пђти`, порази` и& и^ ё'мре. и^ б^њ тњло е^го разбїе'но на пђти`. и^ ѓ^се'лъ стоя'ше над ни'мъ. и^ ле'въ стоја^ше бли'зь телесе` е^го”
25
І ось, люди, які проходили мимо, побачили тіло, кинуте на дорозі, і лева, що стоїть біля тіла, і пішли і розповіли в місті, в якому жив пророк-старець.
25
И$ с^е мђжи и^дђщи и^ ви'дњша мр~тва разбїе'на на пђти`. и^ льва` стоја%ща близђ тњла мр~тваго. и^ пришеDше повњ'даша въ' градњ в немже живя'ше прoркъ старъ”
26
Пророк, який повернув його з дороги, почувши це , сказав: це той чоловік Божий, який не підкорився вустам Господа; Господь віддав його леву, який роздер його й умертвив його, за словом Господа, яке Він прорік йому.
26
И$ ё^слы'шавъ с^е прoркъ възврати'выи е^го с пђти`. и^ рече ја%ко чл~къ бж~їи с^е е^сть. и^же престђпи` гл~ъ бж~їи. и^ преда` е^го г~ь львђ` и^ съкрђши` е^го. и^ ё^мори` е^го. по гл~ђ гн~ю и^же рече е^мђ”
27
І сказав синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали вони.
27
И$ повелњ сн~омъ свои^мъ гл~я ѓ^сњдла'ите м^и ѓ^сля` и^ ѓ^сњдла'ша”
28
Він вирушив і знайшов тіло його, кинуте на дорозі; осел же і лев стояли біля тіла; лев не з’їв тіла і не роздер осла.
28
І$ и'де и^ ѓ^брњте`тњло е^го на пђти`. и^ ѓ^се'лъ и^ ле'въ стоја%ста наD тњломъ. и^ не бя'ше яl телесе` ле'въ чл~ка бж~їя. и^ ни бя'ше разби'лъ ѓ^сла`”
29
І підняв пророк тіло чоловіка Божого, і поклав його на осла, і повіз його назад. І пішов пророк-старець у місто своє , щоб оплакати і поховати його.
29
И$ взя'тъ прoркъ тњло чл~ка бж~їя, и^ възложи` и& на ѓ^се'лъ, и^ възврати` и& прoркъ и^ прїиде въ' градъ на погребе'нїе”
30
І поклав тіло його у своїй гробниці і плакав за ним: жаль, брате мій!
30
И$ положи` и& въ' градњ свое^мъ. и^ рыдастася по немъ с^е го'ре бра'те мои”
31
Після поховання його він сказав синам своїм: коли я помру, поховаєте мене в гробниці, в якій похований чоловік Божий; біля кісток його покладете кістки мої;
31
И$ бы'сть побїе'нїе по не'мъ, и^ рече къ сн~омъ свои^мъ гл~я, а^ще ё^мрђ` т^о положи'те м^я въ гробњ се'мъ, и^дњже и^ чл~къ бж~їи погребеn е^сть, при костеX е^го положи'те м^я, да съхрани'тся ко'сть моя` с ко'стьми е^го”
32
бо збудеться слово, яке він за велінням Господнім промовив про жертовник у Вефилі і про всі капища на висотах, у містах самарійських.
32
ЈА/ко пребђдетъ гл~ъ и^же гл~а словесемъ гн~им# ѓ^ ѓ^лтари` и^же въ веџи'лњ, и^ ѓ^ до'мXњ высо'кихъ и^же в# самарїи'”
33
І після цієї події Ієровоам не зійшов зі своєї поганої дороги, але продовжував ставити з народу священиків висот; хто хотів, того він посвячував, і той ставав священиком висот.
33
И$ по гл~њ се'мъ не възврати'ся і^е^ровоамъ эT ѕло'бы свое^я и^ възврати'ся, и^ сътвори` эT ча'сти е^ді'ноя людїи. і^е^ре'я высокїя е^же помы'сли т^о и^ съвръши` рђко'ю, и^ бы'сть і^е^ре'и въ высо'ких#”
34
Це вело дім Ієровоамів до гріха і до загибелі і до знищення його з лиця землі.
34
И$ бы'сть гла'съ се'и въ прегрњшенїе в домђ` і^е^ровоа'мли на и^спроверже'нїе, на и^щезнове'нїе эT лица` зе'мли”