Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І ось, чоловік Божий прийшов з Юдеї за словом Господнім у Вефиль, в той час, коли Ієровоам стояв біля жертовника, щоб звершити куріння.
1
И се́, человѣ́къ Бо́жій пріи́де от Іу́ды по словеси́ Госпо́дню въ Веѳи́ль, и ієровоа́мъ стоя́ше на олтари́ своє́мъ жре́ти хотя́:
2
І промовив до жертовника слово Господнє і сказав: жертовник, жертовник! так говорить Господь: ось, народиться син дому Давидовому, ім’я йому Іосія, і принесе на тобі в жертву священиків висот, які звершують на тобі куріння, і людські кістки спалить на тобі.
2
и воззва́ ко олтарю́ сло́вомъ Госпо́днимъ и рече́: олтарю́, олтарю́, си́це глаго́летъ Госпо́дь: се́, сы́нъ ражда́єтся до́му даві́дову, Іосі́а и́мя єму́, и пожре́тъ на тебѣ́ жерцы́, и́же на высо́кихъ жру́щыя на тебѣ́, и ко́сти человѣ́ческія сожже́тъ на тебѣ́.
3
І дав у той день знамення, сказавши: ось знамення того, що це прорік Господь: ось, цей жертовник розпадеться, і попіл, що на ньому, розсипеться.
3
И да́стъ въ де́нь то́й чу́до, глаго́ля: се́й глаго́лъ, єго́же рече́ Госпо́дь, глаго́ля: се́, олта́рь разся́дется, и изліє́тся ту́къ и́же на не́мъ.
4
Коли цар почув слово чоловіка Божого, промовлене до жертовника у Вефилі, то простягнув Ієровоам руку свою від жертовника, говорячи: візьміть його. І одерев’яніла рука його, яку він простягнув на нього, і не міг він повернути її до себе.
4
И бы́сть єгда́ услы́ша ца́рь ієровоа́мъ словеса́ человѣ́ка Бо́жія воззва́вшаго ко олтарю́ и́же въ Веѳи́ли, и простре́ ца́рь ру́ку свою́ от олтаря́, глаго́ля: ими́те єго́. И се́, у́сше рука́ єго́, ю́же простре́ на́нь, и не можа́ше возврати́ти ю́ къ себѣ́:
5
І жертовник розпався, і попіл з жертовника розсипався, за знаменням, яке дав чоловік Божий словом Господнім.
5
и олта́рь разсѣ́деся, и излія́ся ту́къ от олтаря́, по чудеси́, є́же даде́ человѣ́къ Бо́жій сло́вомъ Госпо́днимъ.
6
І сказав цар [Ієровоам] чоловіку Божому: умилостив лице Господа Бога твого і помолися за мене, щоб рука моя могла повернутися до мене. Й умилостивив чоловік Божий лице Господа, і рука царя повернулася до нього і стала, як раніше.
6
И рече́ ца́рь ієровоа́мъ человѣ́ку Бо́жію: помоли́ся ны́нѣ предъ лице́мъ Го́спода Бо́га твоєго́, дабы́ возврати́лася рука́ моя́ ко мнѣ́. И помоли́ся человѣ́къ Бо́жій предъ лице́мъ Госпо́днимъ, и возврати́ся рука́ царя́ къ нему́, и бы́сть я́коже пре́жде.
7
І сказав цар чоловіку Божому: зайди зі мною в дім і підкріпи себе їжею, і я дам тобі подарунок.
7
И глаго́ла ца́рь къ человѣ́ку Бо́жію: вни́ди со мно́ю въ до́мъ, и обѣ́дай, и да́мъ ти́ да́ръ.
8
Але чоловік Божий сказав цареві: хоч би ти давав мені половину дому твого, я не піду з тобою і не буду їсти хліба і не буду пити води в цьому місці,
8
И рече́ человѣ́къ Бо́жій къ царе́ви: а́ще да́си ми́ по́лъ до́му твоєго́, не вни́ду съ тобо́ю, ниже́ я́мъ хлѣ́ба, ниже́ пію́ воды́ на мѣ́стѣ се́мъ,
9
бо так заповідано мені словом Господнім: «не їж там хліба і не пий води і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
9
я́ко та́ко заповѣ́да ми́ Госпо́дь сло́вомъ, глаго́ля: ни я́ждь хлѣ́ба, ни пі́й воды́, ниже́ возврати́ся путе́мъ, и́мже ше́лъ єси́.
10
І пішов він іншою дорогою і не пішов назад тією дорогою, якою прийшов у Вефиль.
10
И отъи́де путе́мъ ины́мъ, и не возврати́ся путе́мъ, и́мже пріи́де во Веѳи́ль.
11
У Вефилі жив один пророк-старець. Син його прийшов і розповів йому все, що зробив сьогодні чоловік Божий у Вефилі; і слова, які він говорив цареві, переказали сини батькові своєму.
11
И проро́къ єди́нъ ста́ръ живя́ше въ Веѳи́ли, и пріидо́ша сы́нове єго́ и повѣ́даша єму́ вся́ дѣла́, я́же сотвори́ человѣ́къ Бо́жій въ де́нь то́й въ Веѳи́ли, и словеса́, я́же глаго́ла царе́ви, повѣ́даша отцу́ своєму́.
12
І запитав їх батько їхній: якою дорогою він пішов? І показали сини його, якою дорогою пішов чоловік Божий, який приходив з Юдеї.
12
И рече́ къ ни́мъ оте́цъ и́хъ, глаго́ля: кі́имъ путе́мъ и́де? И показа́ша єму́ сы́нове єго́ пу́ть, и́мже и́де человѣ́къ Бо́жій изше́дый от Іу́ды.
13
І сказав він синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали йому осла, і він сів на нього.
13
И рече́ сыно́мъ свои́мъ: осѣдла́йте ми́ осля́. И осѣдла́ша єму́ осля́, и всѣ́де на не́,
14
І поїхав за чоловіком Божим, і знайшов його, що сидів під дубом, і сказав йому: чи ти чоловік Божий, який прийшов з Юдеї? І сказав той: я.
14
и и́де вслѣ́дъ человѣ́ка Бо́жія, и обрѣ́те єго́ подъ ду́бомъ сѣдя́ща, и рече́ єму́: ты́ ли єси́ человѣ́къ Бо́жій прише́дый от Іу́ды? И рече́ єму́: а́зъ.
15
І сказав йому: зайди до мене в дім і поїж хліба.
15
И рече́ єму́: гряди́ со мно́ю, и я́ждь хлѣ́бъ.
16
Той сказав: я не можу повернутися з тобою і піти до тебе; не буду їсти хліба і не буду пити в тебе води в цьому місці,
16
И рече́ єму́: не могу́ возврати́тися съ тобо́ю, ниже́ я́мъ хлѣ́ба, ни пію́ воды́ на мѣ́стѣ се́мъ,
17
бо словом Господнім сказано мені: «не їж хліба і не пий там води, і не повертайся тією дорогою, якою ти йшов».
17
я́ко та́ко заповѣ́да ми́ Госпо́дь сло́вомъ, глаго́ля: не я́ждь хлѣ́ба та́мо, ниже́ пі́й воды́ та́мо, и да не возврати́шися путе́мъ тѣ́мъ, и́мже ше́лъ єси́.
18
І сказав він йому: і я пророк такий самий, як ти, і ангел говорив мені словом Господнім, і сказав: «поверни його до себе в дім; нехай поїсть він хліба і нап’ється води». — Він сказав неправду йому.
18
И рече́ къ нему́: и а́зъ проро́къ є́смь я́коже ты́, и а́нгелъ глаго́ла ко мнѣ́ сло́вомъ Госпо́днимъ, глаго́ля: возврати́ єго́ къ себѣ́ въ до́мъ тво́й, да снѣ́стъ хлѣ́ба и піє́тъ во́ду. И солга́ єму́,
19
І той повернувся з ним, і поїв хліба в його домі, і напився води.
19
и возврати́ єго́: и яде́ хлѣ́бъ, и пи́ во́ду въ дому́ єго́.
20
Коли вони ще сиділи за столом, слово Господнє було до пророка, який повернув його.
20
И бы́сть и́мъ сѣдя́щымъ на трапе́зѣ, и бы́сть сло́во Госпо́дне ко проро́ку возвра́щшему єго́.
21
І промовив він до чоловіка Божого, який прийшов з Юдеї, і сказав: так говорить Господь: за те, що ти не підкорився вустам Господа і не дотримав повеління, яке заповів тобі Господь Бог твій,
21
И рече́ къ человѣ́ку Бо́жію прише́дшему от Іу́ды, глаго́ля: си́це глаго́летъ Госпо́дь: поне́же преогорчи́лъ єси́ глаго́лъ Госпо́день и не сохрани́лъ єси́ за́повѣди, ю́же заповѣ́да тебѣ́ Госпо́дь Бо́гъ тво́й,
22
але повернувся, їв хліб і пив воду в тому місці, про яке Він сказав тобі: «не їж хліба і не пий води», тіло твоє не ввійде у гробницю батьків твоїх.
22
и возврати́вся я́лъ єси́ хлѣ́бъ и пи́лъ єси́ во́ду на мѣ́стѣ се́мъ, о не́мже рече́ къ тебѣ́, глаго́ля: да не я́си хлѣ́ба и не піє́ши воды́: сего́ ра́ди не вни́детъ во гро́бъ тѣ́ло твоє́ со отцы́ твои́ми.
23
Після того, як той поїв хліба і напився, він осідлав осла для пророка, якого він повернув.
23
И бы́сть по яде́ніи хлѣ́ба и по питіи́ воды́, и осѣдла́ осля́ тому́ проро́ку, и возврати́ся, и отъи́де:
24
І вирушив той. І зустрів його на дорозі лев і умертвив його. І лежало тіло його, кинуте на дорозі; осел же стояв біля нього, і лев стояв біля тіла.
24
и обрѣ́те єго́ ле́въ на пути́, и умертви́ єго́: и бѣ́ тѣ́ло єго́ пове́ржено на пути́, и осе́лъ стоя́ше надъ ни́мъ, и ле́въ стоя́ше бли́зъ тѣлесе́ [єго́]:
25
І ось, люди, які проходили мимо, побачили тіло, кинуте на дорозі, і лева, що стоїть біля тіла, і пішли і розповіли в місті, в якому жив пророк-старець.
25
и се́, му́жіє мимоиду́ще, и ви́дѣша ме́ртва пове́ржена на пути́ и льва́ стоя́ща бли́зъ ме́ртваго: и пріидо́ша, и повѣ́даша во гра́дѣ, въ не́мже живя́ше проро́къ ста́рый.
26
Пророк, який повернув його з дороги, почувши це , сказав: це той чоловік Божий, який не підкорився вустам Господа; Господь віддав його леву, який роздер його й умертвив його, за словом Господа, яке Він прорік йому.
26
И услы́ша [сіє́ проро́къ] возврати́вый єго́ съ пути́ и рече́: человѣ́къ Бо́жіи се́й є́сть, и́же преступи́ глаго́лъ Бо́жій, и предаде́ єго́ Госпо́дь льву́, и сокруши́ єго́, и умертви́ єго́ по глаго́лу Госпо́дню, єго́же рече́ єму́.
27
І сказав синам своїм: осідлайте мені осла. І осідлали вони.
27
И повелѣ́ сыно́мъ свои́мъ, глаго́ля: осѣдла́йте ми́ осля́. И осѣдла́ша.
28
Він вирушив і знайшов тіло його, кинуте на дорозі; осел же і лев стояли біля тіла; лев не з’їв тіла і не роздер осла.
28
И по́йде, и обрѣ́те тѣ́ло єго́ пове́ржено на пути́, и осе́лъ и ле́въ стоя́ста надъ тѣ́ломъ, и не снѣде́ ле́въ тѣлесе́ человѣ́ка Бо́жія и не сокруши́ осла́.
29
І підняв пророк тіло чоловіка Божого, і поклав його на осла, і повіз його назад. І пішов пророк-старець у місто своє , щоб оплакати і поховати його.
29
И взя́ проро́къ тѣ́ло человѣ́ка Бо́жія, и возложи́ є́ на осля́, и возврати́ є́ проро́къ, и вни́де во гра́дъ погребсти́ єго́,
30
І поклав тіло його у своїй гробниці і плакав за ним: жаль, брате мій!
30
и положи́ тѣ́ло єго́ во гро́бѣ своє́мъ, и рыда́ше по не́мъ: увы́, бра́те.
31
Після поховання його він сказав синам своїм: коли я помру, поховаєте мене в гробниці, в якій похований чоловік Божий; біля кісток його покладете кістки мої;
31
И бы́сть по рыда́ніи о не́мъ, и рече́ къ сыно́мъ свои́мъ, глаго́ля: а́ще умру́, погреби́те мя́ во гро́бѣ се́мъ, идѣ́же человѣ́къ Бо́жій погребе́нъ є́сть, при косте́хъ єго́ положи́те мя́, да спасу́тся ко́сти моя́ съ костьми́ єго́,
32
бо збудеться слово, яке він за велінням Господнім промовив про жертовник у Вефилі і про всі капища на висотах, у містах самарійських.
32
я́ко сбу́дется глаго́лъ, єго́же глаго́ла сло́вомъ Госпо́днимъ о олтари́, и́же во Веѳи́ли, и о домѣ́хъ высо́кихъ, и́же въ самарі́и.
33
І після цієї події Ієровоам не зійшов зі своєї поганої дороги, але продовжував ставити з народу священиків висот; хто хотів, того він посвячував, і той ставав священиком висот.
33
И по глаго́лѣ се́мъ не обрати́ся ієровоа́мъ от зло́бы своєя́, и возврати́ся, и сотвори́ от ча́сти єди́ныя люді́й жерцы́ высо́кихъ: и́же хотя́ше, исполня́ше ру́ку свою́, и быва́ше жре́цъ на высо́кихъ.
34
Це вело дім Ієровоамів до гріха і до загибелі і до знищення його з лиця землі.
34
И бы́сть глаго́лъ се́й въ прегрѣше́ніє до́му ієровоа́млю, и на испроверже́ніє, и на изчезнове́ніє от лица́ земли́.