Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Коли минуло багато днів, було слово Господнє до Іллі на третій рік: піди і покажися Ахаву, і Я дам дощ на землю.
1
И# бhсть по днeхъ мн0зэхъ, и3 гlъ гDень бhсть ко и3ліи2 въ лёто трeтіе гlz: и3ди2 и3 kви1сz ґхаaву, и3 дaмъ д0ждь на лицE земли2.
2
І пішов Ілля, щоб показатися Ахаву. Голод же сильний був у Самарії.
2
И# и4де и3ліA ко ґхаaву kви1тисz, и3 бЁ глaдъ крёпокъ въ самарjи.
3
І покликав Ахав Авдія, який був начальником над палацом. Авдій же був чоловіком дуже богобоязким,
3
И# призвA ґхаaвъ ґвдjа строи1телz д0му: и3 ґвдjй бЁ боsсz гDа ѕэлw2.
4
і коли Ієзавель знищувала пророків Господніх, Авдій узяв сто пророків, і переховував їх, по п’ятдесят чоловік, у печерах, і годував їх хлібом і водою.
4
И# бhсть є3гдA начA и3збивaти їезавeль прbр0ки гDни, и3 взS ґвдjй сто2 мужeй прbр0ки и3 скры2 | по пzти1десzти во двои1хъ вертeпэхъ и3 кормsше и5хъ хлёбомъ и3 вод0ю.
5
І сказав Ахав Авдію: піди по землі до всіх джерел водних і до всіх потоків на землі, чи не знайдемо де трави, щоб нам нагодувать коней і ослів і не позбутися худоби.
5
И# речE ґхаaвъ ко ґвдjю: грzди2, и3 прeйдемъ на зeмлю, и3 на и3ст0чники водны6z, и3 на вс‰ пот0ки, да нeгли кaкw њбрsщемъ бhліе и3 прек0рмимъ к0ни и3 мски2, да не и3зги1бнутъ t скHтъ.
6
І розділили вони між собою землю, щоб обійти її: Ахав окремо пішов однією дорогою, і Авдій окремо пішов іншою дорогою.
6
И# раздэли1ша себЁ пyть и3ти2 по немY: ґхаaвъ и4де путeмъ є3ди1нымъ є3ди1нъ, и3 ґвдjй и4де путeмъ други1мъ є3ди1нъ.
7
Коли Авдій ішов дорогою, ось, назустріч йому іде Ілля. Він упізнав його і упав на лице своє і сказав: чи це ти, господарю мій Іллє?
7
И# бЁ ґвдjй є3ди1нъ на пути2: и3 пріи1де и3ліA на срётеніе є3мY є3ди1нъ. И# ґвдjй потщaсz, и3 падE на лицE своE и3 речE: тh ли є3си2 сaмъ, г0споди м0й и3ліE;
8
Той сказав йому: я; піди, скажи господарю твоєму: «Ілля тут».
8
И# речE и3ліA ко ґвдjю: ѓзъ є4смь: и3ди2 и3 повёждь господи1ну твоемY, глаг0лz: сE, и3ліA.
9
Він сказав: чим я завинив, що ти віддаєш раба твого у руки Ахава, щоб умертвити мене?
9
И# речE ґвдjй: что2 согрэши1хъ ѓзъ, ћкw предаeши рабA твоего2 въ рyцэ ґха†вли є4же ўмертви1ти мS;
10
Живий Господь Бог твій! немає жодного народу і царства, куди б не посилав господар мій шукати тебе; і коли йому говорили, що тебе нема, він брав клятву з того царства і народу, що не могли відшукати тебе;
10
жи1въ гDь бGъ тв0й, ѓще є4сть kзhкъ и3ли2 цaрство, ѓможе не послA господи1нъ м0й и3скaти тебE: и3 рёша, нёсть: и3 заклS цaрство и3 страны6 є3гw2, ћкw не њбрёте тебE:
11
а ти тепер говориш: «піди, скажи господарю твоєму: Ілля тут».
11
и3 нн7э ты2 глаг0леши ми2: и3ди2, возвэсти2 господи1ну твоемY: сE, и3ліA:
12
Коли я піду від тебе, тоді Дух Господній віднесе тебе, не знаю куди; і якщо я піду повідомити Ахава, і він не знайде тебе, то він уб’є мене; а раб твій богобоязкий від юности своєї.
12
и3 бyдетъ є3гдA ѓзъ tидY t тебє2, и3 д¦ъ гDень в0зметъ тS въ зeмлю, є3sже не вёмъ, и3 вни1ду возвэсти1ти ґхаaву, и3 не њбрsщетъ тебE, и3 ўбіeтъ мS: рaбъ же тв0й є4сть боsйсz гDа t ю4ности своеS:
13
Хіба не сказано господарю моєму, що́ я зробив, коли Ієзавель убивала пророків Господніх, як я переховував сто чоловік пророків Господніх, по п’ятдесят чоловік, у печерах і годував їх хлібом і водою?
13
и3ли2 не возвэсти1сz тебЁ господи1ну моемY, ±же сотвори1хъ, є3гдA ўбивaше їезавeль прbр0ки гDни, и3 сокрhхъ прbр0ки гDни сто2 мужeй, по пzти1десzти въ вертeпэ, и3 корми1хъ и5хъ хлёбомъ и3 вод0ю;
14
А ти тепер говориш: «піди, скажи господарю твоєму: Ілля тут»; він уб’є мене.
14
и3 нн7э ты2 глаг0леши ми2: и3ди2, повёждь господи1ну твоемY: сE, и3ліA: и3 ўбіeтъ мS.
15
І сказав Ілля: живий Господь Саваоф, перед Яким я стою! сьогодні я покажуся йому.
15
И# речE и3ліA: жи1въ гDь си1лъ, є3мyже предстою2 пред8 ни1мъ, ћкw днeсь покажyсz є3мY.
16
І пішов Авдій назустріч Ахаву і доніс йому. І пішов Ахав назустріч Іллі.
16
И# и4де ґвдjй во срётеніе ґхаaву и3 возвэсти2 є3мY. И# ўскори2 ґхаaвъ и3 и4де во срётеніе и3ліи2.
17
Коли Ахав побачив Іллю, то сказав Ахав йому: чи це ти, який бентежить Ізраїля?
17
И# бhсть є3гдA ўзрЁ ґхаaвъ и3лію2, и3 речE ґхаaвъ ко и3ліи2: тh ли є3си2 развращazй ї}лz;
18
І сказав Ілля: не я бентежу Ізраїля, а ти і дім батька твого, тим, що ви знехтували повеління Господні й ідете услід Ваалам;
18
И# речE и3ліA: не развращaю ѓзъ ї}лz, но рaзвэ ты2 и3 д0мъ nтцA твоегw2, є3гдA њстaвисте вы2 гDа бGа вaшего и3 и3д0сте в8слёдъ ваaла:
19
тепер пошли і збери до мене весь Ізраїль на гору Кармил, і чотириста п’ятдесят пророків Ваалових, і чотириста пророків дібровних, які годуються від столу Ієзавелі.
19
и3 нн7э посли2 и3 собери2 ко мнЁ всего2 ї}лz на г0ру карми1лскую, и3 прор0ки ст{дныz ваaлwвы четhреста и3 пzтьдесsтъ, и3 прор0кwвъ дубрaвныхъ четhреста, kдyщихъ трапeзу їезавeлину.
20
І послав Ахав до всіх синів Ізраїлевих і зібрав усіх пророків на гору Кармил.
20
И# послA ґхаaвъ во вeсь ї}ль, и3 приведE вс‰ прор0ки на г0ру карми1лскую.
21
І підійшов Ілля до всього народу і сказав: чи довго вам кульгати на обидва коліна? якщо Господь є Бог, то йдіть за Ним; а якщо Ваал, то за ним ідіть. І не відповів народ йому ні слова.
21
И# приведE ко всBмъ и5мъ и3лію2, и3 речE и5мъ и3ліA: док0лэ вы2 хрaмлете на џбэ плєснЁ вaшы; ѓще є4сть гDь бGъ, и3ди1те в8слёдъ є3гw2: ѓще же ваaлъ є4сть, то2 и3ди1те за ни1мъ. И# не tвэщaша лю1діе словесE.
22
І сказав Ілля народу: я один залишився пророк Господній, а пророків Ваалових чотириста п’ятдесят чоловік [і чотириста пророків дібровних];
22
И# речE и3ліA къ лю1демъ: ѓзъ њстaхъ прbр0къ гDень є3ди1нъ: и3 прор0цы ваaлwвы четhреста и3 пzтьдесsтъ мужeй, и3 прор0кwвъ дубрaвныхъ четhреста.
23
нехай дадуть нам двох тельців, і нехай вони виберуть собі одного тельця, і розсічуть його, і покладуть на дрова, але вогню нехай не підкладають; а я приготую другого тельця і покладу на дрова, а вогню не підкладу;
23
(И# речE и3ліA:) да дадsтъ нaмъ двA вwлA, и3 да и3зберyтъ себЁ є3ди1наго, и3 да растeшутъ и5 (на ќды), и3 возложaтъ на дровA, и3 да не возгнэтsтъ nгнS: и3 ѓзъ растешY волA другaго, и3 возложY на дровA, и3 nгнS не возгнэщY:
24
і закличте ви ім’я бога вашого, а я закличу ім’я Господа Бога мого. Той Бог, Який дасть відповідь за допомогою вогню, є Бог. І відповів весь народ і сказав: добре, [нехай буде так].
24
и3 да призоветE и3менA богHвъ вaшихъ, и3 ѓзъ призовY и4мz гDа бGа моегw2: и3 бyдетъ бGъ, и4же ѓще послyшаетъ nгнeмъ, т0й є4сть бGъ. И# tвэщaша вси2 лю1діе и3 рёша: д0бръ глаг0лъ (и3ліи1нъ), є3г0же глаг0ла (да бyдетъ тaкw).
25
І сказав Ілля пророкам Вааловим: виберіть собі одного тельця і приготуйте ви раніше, бо вас багато; і закличте ім’я бога вашого, але вогню не підкладайте.
25
И# речE и3ліA прор0кwмъ ст{днымъ: и3збери1те себЁ ю3нцA є3ди1наго, и3 сотвори1те вы2 прeжде, ћкw вaсъ є4сть мн0жество: и3 призови1те и3менA богHвъ вaшихъ, и3 nгнS не возгнэщaйте.
26
І взяли вони тельця, якого дали їм, і приготували, і заклика́ли ім’я Ваала від ранку до півдня, говорячи: Ваале, почуй нас! Але не було ні голосу, ні відповіді. І скакали вони біля жертовника, який зробили.
26
И# поsша ю3нцA, и3 сотвори1ша (тaкw), и3 призывaху и4мz ваaлово t ќтра до полyдне, и3 рёша: послyшай нaсъ, ваaле, послyшай нaсъ. И# не бЁ глaса, ни послушaніz. И# ристaху w4колw жeртвенника, є3г0же сотвори1ша.
27
Опівдні Ілля став глузувати з них і говорив: кричіть гучним голосом, бо він бог; може, він задумався, або зайнятий чим-небудь, або в дорозі, а можливо, і спить, то він прокинеться!
27
И# бhсть въ полyдне, и3 поругaсz и5мъ и3ліA fесвjтzнинъ и3 речE: зови1те глaсомъ вели1кимъ, ћкw б0гъ є4сть, ћкw непрaздность є3мY є4сть, и3 нeгли что2 и4но стр0итъ, и3ли2 спи1тъ сaмъ, и3 востaнетъ.
28
І стали вони кричати гучним голосом, і кололи себе за своїм звичаєм ножами і списами, так що кров лилася по них.
28
И# зовsху глaсомъ вели1кимъ, и3 кроsхусz по њбhчаю своемY ножaми, и3 мн0зи би1шасz бичми2, до проли1тіz кр0ве своеS,
29
Минув полудень, а вони все ще біснувалися до самого часу вечірнього жертвоприношення; але не було ні голосу, ні відповіді, ні чутки. [І сказав Ілля фесвитянин пророкам Вааловим: тепер відійдіть, щоб і я звершив моє жертвоприношення. Вони відійшли і замовкли.]
29
и3 прорицaху, д0ндеже прeйде вeчеръ: и3 бhсть є3гдA пріи1де врeмz взhти жeртвэ, и3 не бЁ глaса, нижE послушaніz. И# речE и3ліA fесвjтzнинъ прор0кwмъ ст{днымъ, глаг0лz: tступи1те нн7э, да и3 ѓзъ сотворю2 жeртву мою2. И# tступи1ша тjи, и3 ўм0лкнуша.
30
Тоді Ілля сказав усьому народові: підійдіть до мене. І підійшов весь народ до нього. Він відновив зруйнований жертовник Господній.
30
И# речE и3ліA къ лю1демъ: приступи1те ко мнЁ. И# приступи1ша вси2 лю1діе къ немY.
31
І взяв Ілля дванадцять каменів, за числом колін синів Якова, якому Господь сказав так: Ізраїль буде ім’я твоє.
31
И# взS и3ліA дванaдесzть кaменій по числY колёнъ ї}левыхъ, ћкоже гlа къ немY гDь, гlz: ї}ль бyдетъ и4мz твоE.
32
І побудував з цих каменів жертовник в ім’я Господа, і зробив навколо жертовника рів, місткістю у дві сати зерна,
32
И# создA кaменіе во и4мz гDне, и3 и3зцэли2 nлтaрь раск0панный, и3 сотвори2 м0ре вмэщaющее двЁ мBры сёмене w4крестъ nлтарS.
33
і поклав дрова [на жертовник], і розсік тельця, і поклав його на дрова,
33
И# воскладE дровA на nлтaрь, є3г0же сотвори2, и3 растесA на ќды всесожегaємаz, и3 возложи2 на дровA, и3 воскладE на nлтaрь.
34
і сказав: наповніть чотири відра водою і вилийте на жертву всепалення і на дрова. [І зробили так.] Потім сказав: повторіть. І вони повторили. І сказав: зробіть те саме третій раз. І зробили втретє,
34
И# речE и3ліA: принеси1те ми2 четhри водон0сы воды2, и3 возливaйте на всесожжeніе и3 на пwлёна. И# сотвори1ша тaкw. И# речE: ўдв0йте. И# ўдв0иша. И# речE: ўтр0йте. И# ўтр0иша.
35
і вода полилася навколо жертовника, і рів наповнився водою.
35
И# прохождaше водA w4крестъ nлтарS, и3 м0ре и3сп0лнисz воды2.
36
Під час приношення вечірньої жертви підійшов Ілля пророк [і воззвав до неба] і сказав: Господи, Боже Авраамів, Ісааків та Ізраїлів! [Почуй мене, Господи, почуй мене нині у вогні!] Нехай пізнають у цей день [люди ці], що Ти один Бог в Ізраїлі, і що я раб Твій і зробив усе за словом Твоїм.
36
И# возопи2 и3ліA на нб7о и3 речE: гDи б9е ґвраaмовъ и3 їсаaковъ и3 їaкwвль, послyшай менE, гDи, послyшай менE днeсь nгнeмъ, и3 да ўразумёютъ вси2 лю1діе сjи, ћкw ты2 є3си2 гDь є3ди1нъ ї}левъ, и3 ѓзъ рaбъ тв0й, и3 тебє2 рaди сотвори1хъ дэлA сі‰:
37
Почуй мене, Господи, почуй мене! Нехай пізнає народ цей, що Ти, Господи, Бог, і Ти навернеш серце їх [до Тебе].
37
послyшай менE, гDи, послyшай менE nгнeмъ, и3 да разумёютъ вси2 лю1діе сjи, ћкw ты2 є3си2 (є3ди1нъ) гDь бGъ, и3 ты2 њбрати1лъ є3си2 сердцA людjй си1хъ в8слёдъ тебє2.
38
І зійшов вогонь Господній і пожер всепалення, і дрова, і камені, і порох, і поглинув воду, що у рові.
38
И# спадE џгнь t гDа съ небесE, и3 поzдE всесожегaємаz, и3 дровA, и3 в0ду, ћже въ м0ри, и3 кaменіе и3 пeрсть полизA џгнь.
39
Побачивши це , весь народ упав на лице своє і сказав: Господь є Бог, Господь є Бог!
39
И# пад0ша вси2 лю1діе на лицE своE и3 рёша: вои1стинну гDь бGъ т0й є4сть бGъ.
40
І сказав їм Ілля: схопіть пророків Ваалових, щоб жоден з них не сховався. І схопили їх, і відвів їх Ілля до потоку Киссону і заколов їх там.
40
И# речE и3ліA къ лю1демъ: поимaйте прор0ки ваaлwвы, да ни є3ди1нъ скрhетсz t ни1хъ. И# ћша и5хъ, и3 ведE | и3ліA на пот0къ кjссовъ, и3 заклA и5хъ тaмw.
41
І сказав Ілля Ахаву: піди, їж і пий, бо чути шум дощу.
41
И# речE и3ліA ко ґхаaву: взhди, и3 ћждь и3 пjй, ћкw глaсъ є4сть дождeвнагw хождeніz.
42
І пішов Ахав їсти і пити, а Ілля зійшов на верхівку Кармила і схилився до землі, і поклав лице своє між колінами своїми,
42
И# взhде ґхаaвъ ћсти и3 пи1ти. И#ліa же взhде на карми1лъ, и3 преклони1сz на зeмлю, и3 положи2 лицE своE междY колёнома свои1ма,
43
і сказав слузі своєму: піди, подивися до моря. Той пішов і подивився, і сказав: нічого немає. Він сказав: продовжуй це до семи разів.
43
и3 речE џтрочищу своемY: взhди и3 воззри2 на пyть морскjй. И# взhде, и3 воззрЁ џтрочищь, и3 речE: нёсть ничт0же. И# речE и3ліA: и3 ты2 њбрати1сz седми1жды.
44
На сьомий раз той сказав: ось, невелика хмарка піднімається від моря, завбільшки в долоню людську. Він сказав: піди, скажи Ахаву: «запрягай [колісницю твою] і від’їжджай, щоб не застав тебе дощ».
44
И# њбрати1сz џтрочищь седми1жды: и3 бhсть въ седм0е, и3 сE, w4блакъ мaлъ, ѓки слёдъ ноги2 мyжескіz, возносsщь в0ду и3з8 м0рz. И# речE: взhди и3 рцы2 ґхаaву: впрzзи2 колесни1цу твою2 и3 сни1ди, да не пости1гнетъ тебE д0ждь.
45
Тим часом небо зробилося похмурим від хмар і від вітру, і пішов великий дощ. Ахав же сів у колісницю, [заплакав] і поїхав у Ізреель.
45
И# бhсть до здЁ и3 до здЁ, и3 нeбо примрачи1сz w4блаки и3 дyхомъ, и3 бhсть д0ждь вeлій. И# плaкасz, и3 и4де ґхаaвъ до їезраeлz.
46
І була на Іллі рука Господня. Він оперезав стегна свої і біг перед Ахавом до самого Ізрееля.
46
И# рукA гDнz бhсть на и3ліи2, и3 стzгнE чрeсла сво‰, и3 течE пред8 ґхаaвомъ во їезраeль.