Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І було після цих подій: у Навуфея ізреелитянина в Ізреелі був виноградник поряд з палацом Ахава, царя Самарійського.
1
И$ бы'сть по гл~њхъ си'хъ. винограD б^њ навђџее^въ і^и^л~ьтяни'на при гђмнњ` а^ха'вли, цр~и самарњ'истњ”
2
І сказав Ахав Навуфею, говорячи: віддай мені свій виноградник; з нього буде в мене овочевий сад, бо він близько до мого дому; а замість нього я дам тобі виноградник кращий за цей, або, якщо вгодно тобі, дам тобі срібла, скільки він коштує.
2
И$ рече а^ха'въ къ навђџњю гл~я. да'ждь м^и винограD твои. и^ бђ'детъ м^и ѓ^граD ѕе'лїю, ја%ко блиZ е^сть до'мђ мое^го, и^ да'мъ т^и винограD и%нъ па'че сего`. и^ а'ще ли бђ'детъ не ё^гоDно преD тобо'ю. т^о даM т^и сре'бро и^змњ'нђ виногра'дђ твое^мђ, и^ бђ'детъ м^и винограD ѕе'лїю”
3
Але Навуфей сказав Ахаву: вбережи мене Господь, щоб я віддав тобі спадщину батьків моїх!
3
И$ рече навђџњ'и къ а^ха'вђ. да не бђ'детъ м^и с^е эT г~а б~а мое^го да'ти наслњ'дїе эTц~ъ мои^хъ тебњ`”
4
І прийшов Ахав додому стривожений і засмучений тим словом, яке сказав йому Навуфей ізреелитянин, говорячи: не віддам тобі спадщини батьків моїх. І [у збентеженому дусі] ліг на постіль свою, і відвернув лице своє, і хліба не їв.
4
И$ прїиде а^ха'въ в до'мъ свои засмђще'нъ и^ ѓ^скръбленъ ѓ^ словеси` е^же гл~а к не'мђ навђџе'и і^и^л~ьтяниn. и^ е^же рече не даM наслњдїя эTц~ъ моиX тебњ`. и^ бы'сть дх~ъ а^ха'вль смђщеn и^ ё^спе` на ѓ'дрњ своеM, и^ покры` лице свое`, и^ не ја%сть хлњба”
5
І ввійшла до нього дружина його Ієзавель і сказала йому: від чого стривожений дух твій, що ти і хліба не їси?
5
И$ вни'де и^е^завель жена` е^го к не'мђ, и^ реq к не'мђ что` с^е дх~ъ тво'и е^сть смђще'нъ, и^ не ја^си` ты хлњ'ба”
6
Він сказав їй: коли я став говорити Навуфею ізреелитянину і сказав йому: «віддай мені виноградник твій за срібло, або, якщо хочеш, я дам тобі інший виноградник замість нього», тоді він сказав: «не віддам тобі виноградника мого, [спадщини батьків моїх]».
6
И$ рече к неи и^ а^хаv ја^ко гл~аX навђџе'ю і^и^л~ьтянинђ гл~я. да'ждь м^и винограD тво'и на сре'брњ, и^ а'ще хо'щеши да'м# т^и винограD и%нъ в него мњ'сто, и^ рече м^и не да'мъ наслњ'дїя эTц~ъ мои^хъ”
7
І сказала йому Ієзавель, дружина його: що за царство було б в Ізраїлі, якби ти так робив? встань, їж хліб і будь спокійним; я дістану тобі виноградник Навуфея ізреелитянина.
7
И$ рече к не'мђ и^е^заве'ль жена` е^го. т^ы ли нн~њ тво'риши та'ко цр~ю і^и^л~евъ. н^о воста'въ ја^жъ хлњбъ и^ молча бђ'ди, а'зъ даM т^и винограD навђџееv і^и^л~ьтянина”
8
І написала вона від імені Ахава листи, і запечатала їх його печаткою, і послала ці листи до старійшин і знатних у його місті, які живуть з Навуфеєм.
8
И$ напи'савши кни'гђ на и'мя а^ха'вле и^ запечатлњ я& печа'тїю е^го. и посла` кни'гђ къ ста'рцемъ и^ свобоDнымъ, живђщимъ с навђџе'емъ”
9
У листах вона писала так: оголосіть посаду і посадіть Навуфея на перше місце в народі;
9
И$ пи'сано бњ же въ кни'ѕњ та'ко. пости'теся постомъ, и^ посади'те навђџе'я вы'ше всњхъ людїи”
10
і проти нього посадіть двох негідних людей, які свідчили б на нього і сказали: «ти хулив Бога і царя»; і потім виведіть його, і побийте його камінням, щоб він помер.
10
И$ приведњте пред онь дв^а мђж'а сн~а зако'нопрестђпныхъ. и^ т^а свњдњтельствђ'ета на'нь гл~юще. ја%ко не блsви б~а и^ цр~я. і^ и^звеDше е^го и^ побїите и& ка'менїемъ. и^ да ё'мретъ”
11
І зробили мужі міста його, старійшини і знатні, які жили в місті його, як наказала їм Ієзавель, так, як писано в листах, які вона послала до них.
11
И$ сътвори'ша та'ко мђж'и гра'да е^го старњ'иши. и^ свобоDницы живђщїи` въ гра'дњ е^го. ја%коже посла` к ни'мъ и^е^заве'ль, ја%коy пи'сано бя'ше въ кни'гаX, и^же пђсти к ниM”
12
Оголосили посаду і посадили Навуфея на чолі народу;
12
И$ нареко'ша по'стъ и^ посади'ша навђџе'я на челњ` лю'дїи”
13
і виступили двоє негідних людей і сіли проти нього, і свідчили на нього ці недобрі люди перед народом, і говорили: Навуфей хулив Бога і царя. І вивели його за місто, і побили його камінням, і він помер.
13
И$ прїидо'ста дв^а мђж'а сн~а зако'нопрестђпныX. и^ сњдоста подлњ е^го, и^ свњдњтель ва'ста на'нь мђж'и воста'вшая на навђџе'я преD всњми люDми гл~ще. се'й не блsви б~а и^ цр~я. і^ и^зведо'ша и& во'нъ и^з гра'да. и^ побиша и& ка'менїеM и^ ё'мре”
14
І послали до Ієзавелі сказати: Навуфей побитий камінням і помер.
14
И$ посла'ша къ и^е^заве'ли гл~юще. побїенъ бы'сть навђџе'и и^ ё'мретъ”
15
Почувши, що Навуфея побито камінням і він помер, Ієзавель сказала Ахаву: встань, візьми у володіння виноградник Навуфея ізреелитянина, який не хотів віддати тобі за срібло; бо Навуфея немає в живих, він помер.
15
И$ бысть ја%ко ё^слы'ша и^е^заве'ль, гл~ющихъ ја%ко побїе^нъ навђџе'и и^ ё'мре. и^ рече а^ха'вђ, воста'ни наслњдђй винограD навђџе'евъ і^и^л~ьтянина, и^же не взя'тъ т^и сре'бра. и^ ё^же нњ'сть навђџе'и жи'въ, н^о ё'мре”
16
Коли почув Ахав, що Навуфей [ізреелитянин] був убитий, [роздер одяг свій і надів на себе веретище, а потім] встав Ахав, щоб піти у виноградник Навуфея ізреелитянина і взяти його у володіння.
16
И$ бы'сть ја%ко ё^слы'ша а^ха'въ ја%ко ё^бїенъ бы'сть навђџе'и і^и^л~ьтянинъ. и^ све'рже ри'зы своа и^ ѓ^блече'ся въ врњти'ще. и^ бысть по си'хъ и^ въста'въ і^ и^де а^ха'въ въ винограD навђџе'я і^и^л~ьтянина наслњдити и&”
17
І було слово Господнє до Іллі фесвитянину:
17
И$ рече г~ь ко и^лїи` џезви'тянинђ гл~я,
18
встань, піди назустріч Ахаву, царю Ізраїльському, який у Самарії, ось, він тепер у винограднику Навуфея, куди прийшов, щоб узяти його у володіння;
18
въста'въ и^ сни'ди на срњте'нїе а^ха'вђ цр~ю і^и^л~евђ, и^же в# самарїи. се бо се'й въ виногра'дњ навђџе'евњ, ја^ко сни'де т^ђ прїя'ти е^го”
19
і скажи йому: «так говорить Господь: ти убив, і ще вступаєш у спадщину?» і скажи йому: «так говорить Господь: на тім місці, де пси лизали кров Навуфея, пси будуть лизати і твою кров».
19
И$ речеши е^мђ гл~я си'це гл~етъ г~ь. поне'же т^ы ё^би` навђџе'я. и^ прїя'тъ винограD е^го. сего ради гл~етъ г~ь. на мњстњ и^дњж'е полиза'ша ўи` кро'вь е^гот^ђ поли'жTђ и^ кро'вь твою`. и^ блDђница и^змы'юtся въ кро'ви твое'й”
20
І сказав Ахав Іллі: знайшов ти мене, во́роже мій! Він сказав: знайшов, бо ти віддався тому, щоб робити неугодне перед очима Господа [і прогнівляти Його].
20
И$ реq а^ха'въ къ и^лїи` ѓ^брњте ли м^я враже мои. и^ реq и^лїя ѓ^брњто'хъ поне'же т^ы всђе' разъждежеся. и сътвори` лђка'вное преD гм~ъ, въ раз#гнњ'вати
21
[Так говорить Господь:] ось, Я наведу на тебе лиха і вимету за тобою і знищу в Ахава того, хто мочиться до стіни, й ув’язненого, і хто залишився в Ізраїлі.
21
и&” Си'це гл~етъ г~ь с^е а%зъ наведђ на' тя ѕла'я. и^ попалю` за'дняя твоя`. и^ расточђ` вс^я а^ха'вова ё^вращ#шагося эT мене` кро'мњ. и^ съдръжи'мыя, и^ ѓ^ста'вшая въ і^и^л~и”
22
І зроблю з домом твоїм так, як зробив Я з домом Ієровоама, сина Наватового, і з домом Вааси, сина Ахиїного, за образу, якою ти прогнівив Мене і ввів Ізраїля в гріх.
22
И$ преда'мъ до'мъ твои ја%ко до'мъ и^е^ровоа'ма сн~а нава'това” и^ ја%коже до'мъ ваа'синъ сн~а а^ха'и^на ѓ^ прогнњванїихъ, и%миже мя прогнњ'ва. и^ съгрњши` въ і^и^л~и”
23
Також і про Ієзавель сказав Господь: пси з’їдять Ієзавель за стіною Ізрееля.
23
И$ е^заве'ль рече гл~етъ г~ь ўи` снњдятъ ю& в# пе'рвое паде'нїе въ і^ил~и”
24
Хто помре у Ахава в місті, того з’їдять пси, а хто помре на полі, того роздзьобають птахи небесні;
24
И$ ё^мръшихъ а^ха'влихъ и^ въ гра'дњ снњдяT ўи`. и^ ё'мръшая е^го на' поли снњдяT пти'ца нбsныя”
25
не було ще такого, як Ахав, який віддався б тому, щоб робити неугодне перед очима Господа, до чого підбурювала його дружина його Ієзавель;
25
И$ в сђе'тњ т^ы е^си а^ха'вњ. поне'же нача'тъ твори'ти лђка'вое преD гм~ъ. ја%ко преврати` и^е^заве'ль жена` е^го”
26
він чинив дуже мерзенно, поклоняючись ідолам, як робили аморреї, яких Господь прогнав від лиця синів Ізраїлевих.
26
И$ ѓ^мрази'ся ѕњ'ло в мерз#скихъ, по все'мъ ја%же сътвори'ша в самарїи. и%хже и^стощи` г~ь эT лица сн~овъ і^и^л~евъ”
27
Вислухавши всі слова ці, Ахав [розчулився перед Господом, ходив і плакав,] роздер одяг свій, і поклав на тіло своє веретище, і постився, і спав у веретищі, і ходив сумний.
27
И$ внегда` слы'ша а^ха'въ словеса` с^и. склони'ся преD лицеM гн~имъ, і^ и^дя'ше пла'чася, и^ сверже ри'зы своя` и^ препоя'сася вре'тищемъ потњлђ свое^мђ и^ пости'ся и^ б^њ ѓ^блечеn въ вре'тище эT дн~и во'ньже ё^би` навђџе'я і^и^л~ьтянина” И$ хожда'ше скорбенъ
28
І було слово Господнє до Іллі фесвитянина [про Ахава], і сказав Господь:
28
и^ бы'сть гл~ъ гн~ь рђко'ю раба` е^го и^лїи` ѓ^ а^ха'вњ”
29
бачиш, як смирився переді Мною Ахав? За те, що він смирився переді Мною, Я не наведу лиха у його дні; у дні сина його наведу лиха на дім його.
29
И$ рече г~ь ви'дњхъ ја%ко склони'ся а^ха'въ предо мно'ю. сего ра'ди не наведђ зло'бы е^го во' дн~и е^го. н^о во' дн~и сн~а е^го наведђ ѕло'бђ на до'мъ е^го”