¹

Після того, як Соломон скінчив будівництво храму Господнього і дому царського й усе, що Соломон бажав зробити,

¹

И҆ бы́сть є҆гда̀ сконча̀ соломѡ́нъ зи́ждѧй хра́мъ гдⷭ҇ень и҆ до́мъ царе́въ и҆ всѧ́кое дѣ́ло своѐ соломѡ́нъ, є҆ли̑ка восхотѣ̀ сотвори́ти,

²

явився Соломону Господь удруге, як явився йому в Гаваоні.

²

и҆ ꙗ҆ви́сѧ гдⷭ҇ь соломѡ́нꙋ втори́цею, ꙗ҆́коже ꙗ҆ви́сѧ є҆мꙋ̀ въ гаваѡ́нѣ,

³

І сказав йому Господь: Я почув молитву твою і прохання твоє, про що ти просив Мене; [зробив усе за молитвою твоєю]. Я освятив цей храм, який ти побудував, щоб перебувати імені Моєму там повік; і будуть очі Мої і серце Моє там в усі дні.

³

и҆ речѐ къ немꙋ̀ гдⷭ҇ь: оу҆слы́шахъ гла́съ моли́твы твоеѧ̀ и҆ моле́нїѧ твоегѡ̀, и҆́мже моли́лсѧ є҆сѝ предо мно́ю: сотвори́хъ тѝ по все́й моли́твѣ твое́й, и҆ ѡ҆ст҃и́хъ хра́мъ се́й, є҆го́же созда́лъ є҆сѝ, є҆́же положи́ти и҆́мѧ моѐ та́мѡ во вѣ́ки, и҆ бꙋ́дꙋтъ ѻ҆́чи моѝ тꙋ̀ и҆ се́рдце моѐ во всѧ̑ дни̑:

⁴

І якщо ти будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив батько твій Давид, у чистоті серця й у правоті, виконуючи все, що Я заповів тобі, і якщо будеш зберігати устави Мої і закони Мої,

⁴

и҆ ты̀ а҆́ще по́йдеши предо мно́ю, ꙗ҆́коже ходѝ даві́дъ ѻ҆те́цъ тво́й въ преподо́бїи се́рдца и҆ въ правотѣ̀, и҆ є҆́же твори́ти по всѣ̑мъ, ꙗ҆̀же заповѣ́дахъ є҆мꙋ̀, и҆ повелѣ̑нїѧ моѧ̑ и҆ за́пѡвѣди моѧ̑ сохрани́ши:

⁵

то Я поставлю царський престіл твій над Ізраїлем повік, як Я сказав батькові твоєму Давиду, говорячи: «не припиниться в тебе той, хто сидить на престолі Ізраїлевім».

⁵

и҆ возста́влю престо́лъ ца́рствїѧ твоегѡ̀ во і҆и҃ли во вѣ́ки, ꙗ҆́коже гл҃ахъ къ даві́дꙋ ѻ҆тцꙋ̀ твоемꙋ̀, гл҃ѧ: не ѡ҆скꙋдѣ́етъ тѝ мꙋ́жъ властели́нъ во і҆и҃ли:

⁶

Якщо ж ви і сини ваші відступите від Мене і не будете дотримуватися заповідей Моїх і уставів Моїх, які Я дав вам, і підете і станете служити іншим богам і поклонятися їм,

⁶

а҆́ще же ѿвраща́ющесѧ ѿвратите́сѧ вы̀ и҆ ча̑да ва̑ша ѿ менє̀ и҆ не сохранитѐ за́повѣдїй мои́хъ и҆ повелѣ́нїй мои́хъ, ꙗ҆̀же дадѐ мѡѷсе́й пред̾ ва́ми, и҆ по́йдете и҆ порабо́таете богѡ́мъ и҆ны̑мъ и҆ поклоните́сѧ и҆̀мъ:

⁷

то Я знищу Ізраїля з лиця землі, яку Я дав йому, і храм, який Я освятив імені Моєму, відкину від лиця Мого, і буде Ізраїль притчею і посміховиськом у всіх народів.

⁷

и҆ и҆зри́нꙋ і҆и҃лѧ и҆з̾ землѝ, ю҆́же да́хъ и҆̀мъ, и҆ хра́мъ се́й, є҆го́же ѡ҆ст҃и́хъ и҆́мени моемꙋ̀, ѿве́ргꙋ ѿ лица̀ моегѡ̀: и҆ бꙋ́детъ і҆и҃ль въ погꙋбле́нїе и҆ во глаго́ланїе всѣ̑мъ лю́демъ:

⁸

І про храм цей високий усякий, хто проходитиме мимо нього, вжахнеться і свисне, і скаже: «за що Господь зробив так із цією землею і з цим храмом?»

⁸

и҆ до́мъ се́й бꙋ́детъ высо́кїй, всѧ́къ преходѧ́й сквозѣ̀ є҆го̀ оу҆жа́снетсѧ, и҆ возсви́щетъ и҆ рече́тъ: чесѡ̀ ра́ди сотворѝ гдⷭ҇ь та́кѡ землѝ се́й и҆ хра́мꙋ семꙋ̀;

⁹

І скажуть: «за те, що вони залишили Господа Бога свого, Який вивів батьків їхніх із землі Єгипетської, і прийняли інших богів, і поклонялися їм і служили їм, — за це навів на них Господь усю цю біду».

⁹

и҆ рекꙋ́тъ: поне́же ѡ҆ста́виша гдⷭ҇а бг҃а своего̀, и҆́же и҆зведѐ ѻ҆тцы̀ и҆́хъ и҆з̾ є҆гѵ́пта, и҆з̾ до́мꙋ рабо́ты, и҆ прїѧ́ша бо́ги чꙋжды̑ѧ, и҆ поклони́шасѧ и҆̀мъ, и҆ порабо́таша и҆̀мъ, сегѡ̀ ра́ди наведѐ на нѧ̀ гдⷭ҇ь ѕло̀ сїѐ.

¹⁰

Після закінчення двадцяти років, за які Соломон побудував два будинки, — дім Господній і дім царський, —

¹⁰

И҆ бы́сть по два́десѧти лѣ́тѣхъ, въ нѧ́же созда̀ соломѡ́нъ два̀ до́мы, хра́мъ гдⷭ҇ень и҆ до́мъ царе́въ,

¹¹

на що Хирам, цар Тирський, постачав Соломону дерева кедрові і дерева кипарисові і золото, за його бажанням, — цар Соломон дав Хираму двадцять міст у землі Галилейській.

¹¹

хїра́мъ ца́рь тѵ́рскїй помога́ше соломѡ́нꙋ дре́вы ке́дрскими и҆ дре́вы пе́ѵговыми и҆ зла́томъ и҆ всѣ́мъ хотѣ́нїемъ є҆гѡ̀: тогда̀ дадѐ соломѡ́нъ хїра́мꙋ два́десѧть градѡ́въ въ землѝ галїле́йстѣй.

¹²

І вийшов Хирам з Тира подивитися міста, які дав йому Соломон, і вони не сподобалися йому.

¹²

И҆ и҆зы́де хїра́мъ и҆з̾ тѵ́ра и҆ по́йде въ галїле́ю ви́дѣти гра́ды, ꙗ҆̀же дадѐ є҆мꙋ̀ соломѡ́нъ: и҆ не бы́ша є҆мꙋ̀ оу҆го́дни,

¹³

І сказав він: що це за міста, які ти, брате мій, дав мені? І назвав їх землею Кавул, як називаються вони до сьогодні.

¹³

и҆ речѐ: что̀ гра́ди сі́и, ꙗ҆̀же да́лъ мѝ є҆сѝ, бра́те; И҆ наречѐ ѧ҆̀ предѣ́лъ (хавꙋ́ль), до дне́шнѧгѡ днѐ.

¹⁴

І послав Хирам царю сто двадцять талантів золота.

¹⁴

И҆ принесѐ хїра́мъ соломѡ́нꙋ сто̀ и҆ два́десѧть тала̑нтъ зла́та.

¹⁵

Ось розпорядження про податки, які наклав цар Соломон, щоб побудувати храм Господній і дім свій, і Милло, і стіну єрусалимську, Гацор, і Мегиддо, і Газер.

¹⁵

Сїе́ же є҆́сть число̀ даѧ́нїѧ є҆́же принесѐ ца́рь соломѡ́нъ, да сози́ждетъ хра́мъ гдⷭ҇ень и҆ до́мъ царе́въ, и҆ мелѡ́нъ и҆ стѣ́нꙋ і҆ерⷭ҇ли́мскꙋ и҆ краегра́дїе є҆́же ѡ҆гради́ти стѣ́нꙋ гра́да даві́дова, и҆ а҆сꙋ́ръ и҆ магедѡ̀ и҆ газе́ръ.

¹⁶

Фараон, цар Єгипетський, прийшов і взяв Газер, і спалив його вогнем, і хананеїв, які жили в місті, повбивав, і віддав його в посаг дочці своїй, дружині Соломоновій.

¹⁶

Фараѡ́нъ ца́рь є҆гѵ́петскїй взы́де и҆ взѧ̀ газе́ръ и҆ сожжѐ и҆̀ ѻ҆гне́мъ, и҆ ханаа́на живꙋ́щаго во гра́дѣ то́мъ погꙋбѝ: и҆ дадѐ є҆го̀ въ да́ръ дще́ри свое́й, женѣ̀ соломѡ́ни.

¹⁷

І побудував Соломон Газер і нижній Бефорон,

¹⁷

И҆ соградѝ соломѡ́нъ газе́ръ и҆ веѳѡрѡ́нъ ни́жнїй,

¹⁸

і Ваалаф і Фадмор у пустелі,

¹⁸

и҆ валаа́ѳъ и҆ ѳамѡ́ръ въ пꙋсты́ни.

¹⁹

і всі міста для запасів, які були у Соломона, і міста для колісниць, і міста для кінноти і все те, що Соломон хотів побудувати в Єрусалимі і на Ливані й у всій землі свого володіння.

¹⁹

И҆ всѧ̑ гра́ды крѣ̑пкїѧ, и҆̀же бы́ша соломѡ́нꙋ, и҆ всѧ̑ гра́ды, и҆дѣ́же бѧ́хꙋ колєсни́цы, и҆ всѧ̑ гра́ды, и҆дѣ́же бѧ́хꙋ кѡ́нницы є҆гѡ̀, и҆ всѐ є҆́же бы́сть оу҆го́дно царю̀ соломѡ́нꙋ, созда̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ въ лїва́нѣ и҆ во все́й землѝ ца́рства своегѡ̀.

²⁰

Весь народ, який залишився від аморреїв, хеттеїв, ферезеїв, [хананеїв,] евеїв, ієвусеїв і [гергесеїв], які були не із синів Ізраїлевих,

²⁰

Всѣ́хъ люді́й ѡ҆ста́вшихсѧ ѿ а҆морре́а и҆ хетте́а, и҆ ферезе́а и҆ ханане́а, и҆ є҆ѵе́а и҆ і҆евꙋсе́а и҆ гергесе́а, не сꙋ́щихъ ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ,

²¹

дітей їхніх, що залишилися після них на землі, яких сини Ізраїлеві не могли знищити, Соломон зробив оброчними робітниками до цього дня.

²¹

сынѡ́въ и҆́хъ ѡ҆ста́вшихсѧ по ни́хъ на землѝ, и҆́хже не возмого́ша сы́нове і҆и҃лєвы потреби́ти и҆̀хъ, ца́рь соломѡ́нъ порабо́ти и҆̀хъ даѧ́ти да́нь да́же до днѐ сегѡ̀:

²²

Синів же Ізраїлевих Соломон не робив робітниками, але вони були його воїнами, його слугами, його вельможами, його воєначальниками і вождями його колісниць і його вершників.

²²

ѿ сынѡ́въ же і҆и҃левыхъ не дадѐ въ рабо́тꙋ соломѡ́нъ, ꙗ҆́кѡ ті́и бѧ́хꙋ мꙋ́жїе хра́брїи, и҆ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀, и҆ кнѧ̑зи є҆гѡ̀, и҆ трїста́ты є҆гѡ̀, и҆ воевѡ́ды колесни́цъ є҆гѡ̀, и҆ кѡ́нницы є҆гѡ̀.

²³

Ось головні приставники над роботами Соломоновими: тих, що управляли народом, який виконував роботи, було п’ятсот п’ятдесят.

²³

И҆ бѧ́хꙋ старѣ̑йшины приста́влєннымъ над̾ дѣ́лы царѧ̀ соломѡ́на, пѧ́ть сѡ́тъ пѧтьдесѧ́тъ повелѣва́ющїи лю́демъ дѣ́лающымъ дѣ́ло.

²⁴

Дочка фараонова перейшла з міста Давидового у свій дім, який побудував для неї Соломон; потім побудував він Милло.

²⁴

Дще́рь же фараѡ́на пре́йде и҆з̾ гра́да даві́дова въ до́мъ сво́й, є҆го́же созда̀ є҆́й соломѡ́нъ, тогда̀ созда̀ мелѡ́нъ.

²⁵

І приносив Соломон три рази на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він побудував Господу, і куріння на ньому звершував перед Господом. І закінчив він будівництво дому.

²⁵

И҆ приноша́ше соломѡ́нъ три́жды въ го́дъ всесожжє́нїѧ и҆ ми̑рныѧ жє́ртвы на ѻ҆лта́рь, є҆го́же сози́жде гдⷭ҇ꙋ, и҆ кадѧ́ше ѳѷмїа́мъ пред̾ гдⷭ҇емъ: и҆ совершѝ хра́мъ.

²⁶

Цар Соломон також зробив корабель в Ецион-Гавері, що при Елафі, на березі Червоного моря, в землі Ідумейській.

²⁶

И҆ сотворѝ ца́рь соломѡ́нъ кора́бль въ гасїѡ́нѣ гаве́рстѣмъ, и҆́же при є҆ла́ѳѣ, при оу҆́стїи мо́рѧ послѣ́днѧгѡ, въ землѝ є҆дѡ́мстѣй.

²⁷

І послав Хирам на кораблі своїх підданих корабельників, які знають море, з підданими Соломоновими;

²⁷

И҆ посла̀ хїра́мъ на кораблѝ ѿ ѻ҆́трѡкъ свои́хъ мꙋ́жы корабе́лники оу҆правлѧ́ти вѣ́дꙋщихъ мо́ре со ѻ҆́трѡки соломѡ̑ни:

²⁸

і вирушили вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста двадцять талантів, і привезли цареві Соломону.

²⁸

и҆ прїидо́ша въ сѡфі́ръ, и҆ взѧ́ша ѿтꙋ́дꙋ зла́та четы́ре ста̑ и҆ два́десѧть тала̑нтъ и҆ принесо́ша царю̀ соломѡ́нꙋ.