Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
У сто сімдесят другому році цар Димитрій зібрав війська свої і вирушив у Мідію, щоб одержати допомогу собі для війни проти Трифона.
1
И# въ лёто сто2 сeдмьдесzтъ втор0е, собрA цaрь дими1трій си6лы сво‰ и3 и4де въ мидjю собрaти п0мощь себЁ, ћкw да рaтуетъ проти1ву трЂфwна.
2
Але Арсак, цар Перський і Мідійський, почувши, що Димитрій прийшов у межі його, послав одного з воєначальників своїх взяти його живого.
2
И# слhша ґрсaкъ цaрь пeрсскій и3 ми1дскій, ћкw пріи1де дими1трій въ предёлы є3гw2, и3 послA є3ди1наго t нач†лникъ свои1хъ ћти є3го2 жи1ва.
3
Той вирушив і розбив військо Димитрія, узяв його, і привів до Арсака, який замкнув його у в’язниці.
3
И# и4де и3 порази2 њполчeніе дими1тріево, и3 ћтъ є3го2 и3 приведE є3го2 ко ґрсaку: и3 всади2 є3го2 въ темни1цу.
4
І спочивала земля Юдейська в усі дні Симона; він дбав про благо народу свого, і подобалася їм влада і слава його в усі дні.
4
И# ўмолчA землS їyдина во вс‰ дни6 сjмwнwвы, и3 взыскA благ†z kзhку своемY, и3 ўг0дна бhсть и5мъ влaсть є3гw2 и3 слaва є3гw2 во вс‰ дни6.
5
І до всієї своєї слави, він узяв ще Іоппію для пристані і відкрив вхід островам морським,
5
И# со всeю слaвою своeю взS їoппjю въ пристaнище и3 сотвори2 вх0дъ nстровHмъ мwрски1мъ,
6
і поширив межі народу свого, й оволодів тією країною.
6
и3 распрострE предёлы kзhку своемY, и3 њдержA странY,
7
Він набрав безліч полонених і володарював над Газарою і Вефсурою і над фортецею, очистив її від осквернення, і не було тих, хто противився йому.
7
и3 собрA плэнeніе мн0го, и3 госп0дствова над8 газ†ры и3 веfс{ры и3 краегрaдіемъ, и3 tsтъ нечистwты2 t негw2, и3 не бhсть противлsющагwсz є3мY.
8
Юдеї спокійно обробляли землю свою, і земля давала плоди свої і дерева у полях — плід свій.
8
И# кjйждо дёлаше зeмлю свою2 съ ми1ромъ, и3 землS даsше жи6та сво‰, и3 древесA пwльскaz пл0дъ св0й.
9
Старці, сидячи на вулицях, усе радилися про користі суспільні, і юнаки одягалися у пишний і військовий одяг.
9
СтарBйшины на ст0гнахъ сэдsху и3 вси2 њ благи1хъ бесёдоваху, и3 ю4нwши њблачaхусz слaвою и3 ри1зами рaтными.
10
Містам постачав він продовольчі припаси і робив їх місцями укріпленими, так що славне ім’я його вимовлялося до країв землі.
10
ГрадHмъ даsше пи1щы и3 вчинsше и5хъ въ сосyды ўтверждeніz, донeлэже и3меновaсz и4мz слaвы є3гw2 дaже до крaz земли2.
11
Він відновив мир у країні, і радувався Ізраїль великою радістю.
11
Сотвори2 ми1ръ на земли2, и3 возвесели1сz ї}ль весeліемъ вeліимъ.
12
І сидів кожен під виноградом своїм і під смоковницею своєю, і ніхто не страшив їх.
12
И# сёде кjйждо под8 віногрaдомъ свои1мъ и3 смок0вницею своeю, и3 не бhсть ўстрашaющагw и5хъ.
13
І не залишилося нікого на землі, хто воював би проти них, і царі смирилися у ті дні.
13
И# њскудЁ рaтуzй и5хъ на земли2, и3 цaріе сотр0шасz во дни6 w4ны.
14
Він підкріплював усіх бідних у народі своєму, вимагав виконання закону і знищував усякого беззаконника і злодія,
14
И# ўкрэпи2 всёхъ смирeнныхъ людjй свои1хъ: зак0на взыскA и3 tsтъ всsко беззак0ніе и3 лукaвство,
15
прикрасив святилище і примножив священне начиння.
15
с™†z прослaви и3 ўмн0жи сосyды с™hхъ.
16
Коли дійшла чутка до Рима і до Спарти, що Іонафан помер, вони дуже засмутилися.
16
И# слhшано бЁ въ ри1мэ, ћкw ќмре їwнаfaнъ, и3 дaже до спaртіи слhшасz, и3 њскорби1шасz ѕэлw2.
17
Коли ж почули, що Симон, брат його, став замість нього первосвящеником і володарює над країною і містами, які знаходяться у ній,
17
Е#гдa же ўслhшаша, ћкw сjмwнъ брaтъ є3гw2 бhсть вмёстw є3гw2 ґрхіерeй и3 њдержA всю2 странY и3 грaды въ нeй,
18
то написали до нього на мідних дошках, щоб відновити з ним дружбу і союз, укладений ними з братами його Іудою та Іонафаном.
18
писaша къ немY на дщи1цахъ мёдzныхъ, є4же њбнови1ти съ ни1мъ дрyжбу и3 споборeніе, ±же сотвори1ша со їyдою и3 їwнаfaномъ брaтіею є3гw2.
19
Вони були прочитані в Єрусалимі перед зібранням.
19
И# прочт0шасz пред8 цRковію во їеrли1мэ.
20
Ось список з листів, присланих спартанцями: «Спартанські начальники і місто — Симону первосвященикові, старійшинам і священикам і всьому народу юдейському, братам нашим — радуватися.
20
И# сeй w4бразъ послaній, и5хже послaша спартіaты: спартіaтwвъ нач†лницы и3 грaдъ сjмwну їерeю вели1кому и3 старёйшинамъ, и3 жерцє1мъ и3 пр0чымъ лю1демъ їудє1йскимъ брaтіи рaдоватисz:
21
Посли, прислані до народу нашого, розповіли нам про вашу славу і честь, і ми зраділи прибуттю їх
21
послы2, и5же п0слани сyть къ лю1демъ нaшымъ, возвэсти1ша нaмъ њ вaшей слaвэ и3 чeсти, и3 возвесели1хомсz њ прих0дэ и4хъ,
22
і записали сказане ними у народній раді так: Нуминій, син Антиоха, й Антипатр, син Іасона, посли юдейські, прийшли до нас відновити з нами дружбу.
22
и3 списaхомъ ±же t ни1хъ речє1на въ совётэхъ людjй си1це: нуми1ній сhнъ ґнті0ховъ и3 ґнтіпaтръ їасHновъ, послы2 їудeйстіи, пріид0ста къ нaмъ возновл‰юща съ нaми дрyжбу:
23
Й угодно було народу прийняти цих мужів з пошаною і внести запис слів їхніх у відкриті народні книги, на пам’ять народу спартанському. А список з цього ми написали для первосвященика Симона».
23
и3 ўг0дно бhсть лю1демъ пріsти мyжы слaвнw и3 положи1ти восписaніе словeсъ и4хъ во њсHбыz людск‡z кни6ги, да бyдетъ пaмzть лю1демъ спартіaтwвъ: w4бразъ же тёхъ писaхомъ сjмwну ґрхіерeю.
24
Після того Симон послав Нуминія у Рим з великим золотим щитом, вагою у тисячу мин, щоб укласти з ними союз.
24
По си1хъ послA сjмwнъ нуми1ніа въ ри1мъ, и3мyщаго щи1тъ злaтъ вели1къ вёсомъ мн†съ тhсzща на ўставлeніе съ ни1ми дрyжбы.
25
Коли почув про це народ, то сказав: яку подяку віддамо ми Симону і синам його?
25
Е#гдa же ўслhшаша лю1діе словесA сі‰, рёша: кyю благодaть воздади1мъ сjмwну и3 сынHмъ є3гw2;
26
Бо він твердо стояв і брати його і дім батька його, і відбили ворогів Ізраїля, і здобули йому свободу.
26
ўтверди1 бо сaмъ и3 брaтіz є3гw2 и3 д0мъ nтцA є3гw2, и3 поби2 враги2 ї}лєвы t ни1хъ, и3 ўстaвиша є3мY своб0ду.
27
І написали про те на мідних дошках і виставили їх на стовпах на горі Сион. Ось список написаного: «У вісімнадцятий день Елула сто сімдесят другого року, — це був третій рік за первосвященика Симона, —
27
И# написaша на дскaхъ мёдzныхъ и3 постaвиша на столпЁ въ горЁ сіHнэ. и3 сeй є4сть w4бразъ писaніz: во nсмыйнaдесzть дeнь мцcа є3лyлъ, лёта сто2 сeдмьдесzтъ вторaгw, и3 сіE трeтіе лёто при сjмwнэ ґрхіерeи, въ сарамeли,
28
у Сарамелі, у великому зібранні священиків і народу і князів народних і старійшин країни, оголошено нам:
28
въ собрaніи вели1цэмъ жерцє1въ и3 людjй, и3 кнzзeй kзhка и3 старёйшинъ страны2 возвэсти1сz нaмъ: понeже мн0гащи бhша бр†ни въ странЁ,
29
оскільки багато разів бували війни у цій країні, то Симон, син Маттафії, син синів Іарива, і брати його, піддаючи себе небезпеці, протистали ворогам народу свого, щоб зберегти святилище його і закон, і великою славою прославили народ свій.
29
сjмwнъ же сhнъ маттаfjевъ, сhнъ сынHвъ їарjвовыхъ, и3 брaтіz є3гw2 вдaша себE въ бёдство, и3 противостaша сопостaтwмъ kзhка своегw2, ћкw да стоsтъ с™†z и4хъ и3 зак0нъ, и3 слaвою вели1кою прослaвиша лю1ди сво‰:
30
Іонафан зібрав народ свій і зробився первосвящеником його, але він преставився до народу свого.
30
и3 собрA їwнаfaнъ лю1ди сво‰, и3 бhсть и5мъ ґрхіерeй, и3 приложи1сz къ лю1демъ свои6мъ:
31
Коли ж вороги їхні вирішили ввійти у країну їхню, щоб розорити країну їхню і простягти руки на святилище їхнє,
31
и3 хотёша врази2 и4хъ вни1ти въ странY и4хъ, є4же сокруши1ти странY и4хъ и3 простeрти рyку на с™†z и4хъ,
32
тоді повстав Симон і воював за народ свій і витратив багато власних грошей, постачаючи хоробрим мужам народу свого зброю і даючи їм платню.
32
тогдA востA сjмwнъ и3 брaсz за лю1ди сво‰, и3 раздA срeбреникwвъ мн0гw свои6мъ, и3 воwружи2 мyжы си6льныz kзhка своегw2, и3 дадE и5мъ њбр0ки,
33
Він укріпив міста Юдеї і Вефсуру на кордонах Юдеї, де колись знаходилася зброя ворогів, і поставив там сторо́жу з юдеїв.
33
и3 ўтверди2 грaды їудє1йскіz и3 веfсyру, ћже въ предёлэхъ їудeйскихъ, и3дёже бsху nр{жіz брaнникwвъ прeжде, и3 постaви тaмw на стрaжу мyжы їудє1йскіz:
34
Також укріпив Іоппію біля моря і Газару на межах Азота, в якій раніше жили вороги, й оселив там юдеїв, забезпечивши ці місця всім, що потрібно було для відновлення їх.
34
и3 їoппjю ўтверди2, ћже на прим0ріи, и3 газaру, ћже въ предёлэхъ ґзHта, въ нeйже врази2 прeжде њбитaху, и3 насели2 тaмw їудє1и, и3 є3ли6ка потрє1бна бsху на ўправлeніе си1хъ, положи2 въ ни1хъ:
35
І бачив народ діяння Симона і славу, яку намагався він здобути народу своєму, і поставив його своїм начальником і первосвящеником за те, що все це зробив він, і за справедливість і вірність, яку він зберігав до племені свого, всіляко намагаючись піднести народ свій.
35
и3 ви1дэша лю1діе дёйство сjмwново и3 слaву, ю4же ўмhсли сотвори1ти kзhку своемY, и3 постaвиша є3го2 въ вождA своего2 и3 ґрхіерeа, занeже сотвори2 сі‰ вс‰, и3 прaвду и3 вёру, ю4же соблюдE kзhку своемY, и3 взыскA всsкимъ w4бразомъ вознести2 лю1ди сво‰:
36
У дні його руками його успішно були вигнані з країни язичники і ті, що займали місто Давидове у Єрусалимі, які, збудувавши собі фортецю, виходили з неї й оскверняли все навколо святилища і багато шкодили святині.
36
и3 во дни6 є3гw2 благоуспэвaше въ рукY є3гw2, є4же и3з8sти kзhки t страны2 и4хъ, и3 и5же во грaдэ давjдовэ бёху во їеrли1мэ, и5же сотвори1ша себЁ краегрaдіе, и3з8 негHже и3схождaху и3 сквернsху w4крестъ с™hхъ и3 творsху ћзву вeлію въ чистотЁ,
37
Він оселив у ній юдеїв і укріпив її для безпеки країни і міста і підвищив стіни Єрусалима.
37
и3 насели2 въ нeмъ мyжы їудє1йски и3 ўтверди2 ко ўкрэплeнію страны2 и3 грaда и3 возвhси стёны во їеrли1мэ:
38
Тому і цар Димитрій затвердив за ним первосвященство,
38
и3 цaрь дими1трій ўстaви є3мY начaлство жрeчества,
39
і залічив його до друзів своїх, і вшанував його великою славою.
39
по си6мъ сотвори2 є3го2 дрyга своего2 и3 прослaви є3го2 слaвою вели1кою:
40
Бо він почув, що римляни назвали юдеїв друзями і союзниками і братами і з честю прийняли послів Симона,
40
слhша бо, ћкw нарэчeни сyть їудeє t ри1млzнъ дрyзи и3 спобHрницы и3 брaтіz, и3 ћкw пріsша послHвъ сjмwновыхъ преслaвнw:
41
що юдеї і священики погодилися, щоб Симон був у них начальником і первосвящеником навік, доки постане Пророк вірний,
41
и3 ћкw благоволи1ша їудeє и3 жерцы2 бhти сjмwну вожд0мъ и3 ґрхіерeемъ въ вёкъ, д0ндеже востaнетъ прbр0къ вёренъ:
42
щоб він був у них воєначальником і мав піклування про святих і поставляв їх над роботами їхніми і над областю, і над зброєю, і над фортецями,
42
и3 да бyдетъ над8 ни1ми воев0да, и3 ћкw да радёетъ њ с™hхъ поставлsти и5хъ над8 дэлaми и4хъ и3 над8 стран0ю, и3 над8 nрyжіемъ и3 над8 твердhнzми,
43
щоб мав піклування про святилище, і всі слухалися його, щоб усі договори у країні писалися на його ім’я, і щоб він одягався у порфиру і носив золоті прикраси.
43
и3 ћкw да радёетъ њ с™hхъ, и3 да слyшаютъ є3гw2вси2, и3 да пи1шутсz на и4мz є3гw2 вс‰ пис†ніz во странЁ,и3 да њблачи1тсz въ порфЂру и3 златyю ри1зу,
44
І нікому з народу і священиків нехай не буде дозволено відмінити що-небудь з цього або суперечити словам його, або без нього скликати зібрання у країні й одягатися у порфиру і носити золоту пряжку.
44
и3 не лёть бyдетъ ни комyже t людjй и3 t жрє1цъ tврещи2 что2 t си1хъ и3 вопреки2 глаг0лати t негw2 речє1нымъ, и3ли2 совокупи1ти с0нмъ во странЁ без8 негw2 и3 њблещи1сz въ порфЂру и3 носи1ти гри1вну злaту:
45
А хто зробить що-небудь проти цього, або відмінить щось із цього, буде винен».
45
ґ и4же ѓще сотвори1тъ кромЁ си1хъ, и3ли2 tвeржетъ что2 си1хъ, пови1ненъ бyдетъ.
46
І погодився весь народ підкоритися Симону і чинити за словами цими.
46
И# ўг0дно бhсть всBмъ лю1демъ ўстaвити сjмwну и3 сотвори1ти по словесє1мъ си6мъ.
47
Симон прийняв і погодився бути первосвящеником і воєначальником і правителем юдеїв та священиків і бути начальником над усіма.
47
И# пріS сjмwнъ, и3 благоволи2 ґрхіерeйствовати, и3 бhти воев0дою и3 начaлникомъ kзhка їудeйска и3 жерцeмъ, и3 начaлствовати над8 всёми.
48
І вирішили викарбувати запис цей на мідних дошках і поставити їх в огорожі храму на видному місці,
48
И# писaніе сіE рёша водрузи1ти во дщи1цахъ мёдzныхъ и3 постaвити и5хъ въ притв0рэ с™hхъ, въ мёстэ слaвнэ,
49
а списки з них покласти у скарбниці, щоб мав їх Симон і сини його.
49
списaніе же си1хъ положи1ти въ газофmлaкіи, ћкw да и4мать сjмwнъ и3 сhнове є3гw2.