Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І взяв Горгій п’ять тисяч мужів і тисячу добірних вершників, і рушило ополчення вночі,
1
И$ поја%тъ горгїя, Wе~ мђжїи, и^ Wа~ ко'нникъ и^збра'нныхъ и^ подвиго'ша плъкъ но'щїю
2
щоб напасти на ополчення юдеїв і уразити їх раптово, а ті, що жили у фортеці, служили йому провідниками.
2
е^же наи^ти` на полкъ и^у^деиск# и^ поби'ти иX внеза'пђ. и^ сн~ве и^же эT края бњ'хђ во'жди иM.
3
І почув Іуда і виступив сам і хоробрі мужи, щоб уразити військо царя в Еммаумі,
3
и^ слы'ша і^ё'да и^ въста` саM и^ си'лнїи, поби'ти си'лђ цр~евђ ја^же въ е^м#маё'ме. да'же
4
доки сили ворожі були ще на відстані від стану.
4
е^ще силы расточе'ни бы'ша ѓ^плъче'нїя”
5
І прийшов Горгій у стан Іуди вночі, і нікого не знайшов, і шукав їх по горах, бо говорив: вони біжать від нас.
5
И$ прїиде горгїя въ ѓ^плъче'нїа і^ё'дина но'щїю и^ ни е^ді'наh ѓ^брњте`. и^ска'ше и^хъ въ гора'хъ ја^ко рече бњжаT сїи эT насъ.
6
Але удосвіта Іуда з’явився на рівнині з трьома тисячами мужів, та вони не мали ні щитів, ні мечів, як того бажали.
6
и^ въкђпњ дн~ю ја%вльшђся ја^ви'ся і^ё'да на' поли сотрема` ты'сящема мђжїи. токмо щи'тᲆ и^ мечь не и^мя'хђ ја%коже хотя'хђ.
7
Коли побачили вони міцне й озброєне ополчення язичників і кінноту, яка оточувала його, навчених для війни,
7
и^ ви'дњшA плъкъ ја^зы'ческъ крњпокъ въѓ^рђжеn и^ коnницы ѓ^крsтъ е^го, и^ сїи наё^чени ѓ^полче'нїю”
8
Іуда сказав мужам, що були з ним: не бійтеся кількости їх і не страшіться нападу їх.
8
И$ рече і^ё^да мђжемъ и^же с нимъ бя'хђ. не ё^бо'итеся мно'жества и^хъ, и^ стремле'нїя и^хъ не ёжаса'итеся”
9
Згадайте, як спасені були батьки наші у Червоному морі, коли фараон переслідував їх з військом.
9
Помина'ите ка'ко сп~сени бы'ша эTц~ы на'ши в мори чрьмнемъ, е^гда гоня'ше и^хъ фараѓ'нᲆ сᲆ вои` мно'гими.
10
І нині заволаємо до неба; можливо, Він змилосердиться над нами, згадавши завіт з батьками нашими, і знищить нині це ополчення перед лицем нашим;
10
нн~њ възопїеM на' нб~о а^ще како ё^млsрдиTся на' ны, и^ помянеT завTњ эTц~ъ, и^ съкрђшиT плъкъ сїи преD лицеM нашиM днесь”
11
і всі язичники пізнають, що є Визволитель і Спаситель Ізраїля.
11
и^ ё^вњдяT вси` ја%зы'цы ја%ко е^сть и^збавля'яи и^ сп~саяи і^и^л~я”
12
Іноплемінники, звівши очі свої, побачили, що йдуть проти них,
12
И$ вᲆзведо'ша и^ноплемеnницы ѓ'чи свои`, и^ ви'дњша и^хъ грядђщиX съпротивђ.
13
і вийшли зі стану на битву, а ті, що були з Іудою, засурмили,
13
і^ и^зыидо'ша эT плъка въ бра'нь, и^ въстрђби'ша и^же съ і^ё'дою
14
і зійшлися, і розбиті були язичники, і побігли на рівнину,
14
и^ постђпи'ша и^ сътре'ни сђть ја^зы'цы и^ побᲇгоша в по'ле.
15
а всі інші впали від меча; і переслідували їх до Газера і до рівнин Ідумеї, Азота й Іамнії, і впало з них до трьох тисяч мужів.
15
послᲇднїиy падо'ша мечемъ” и^ прогна'ша и^хᲆ даже до а^саримо'џа и^ даже до по'ль и^дђме'искъ и^ а^зоTскъ и^ а^мнискъ и^ падо'шA эT нихъ даже дотрею ты'сящю мђжїи”
16
І повернувся Іуда і військо його від переслідування їх
16
И$ ѓ^брати'ся і^ё'да и^ вои` е^го эT гоне'нїя въ слњдъ е^го.
17
і сказав народу: не кидайтеся на здобич, бо війна ще чекає на нас;
17
и^ рече къ лю'демъ, не въжделњите коры'стїи, ја%ко бра'нь противђ на'съ.
18
Горгій і військо його на горі поблизу від нас; станьте тепер проти ворогів наших і бийтеся з ними, а після сміливо візьмете здобич.
18
и^ горгїя и^ вои` е^го блиꙁᲆ насъ на гора'хъ. н^о сто'ите нн~њ проти'вђ вра'гъ на'шиX, и^ побо'рете и^хъ” и^ по сихъ прїимете коры'сти беZ бо'язни”
19
Коли ще говорив це Іуда, показався якийсь натовп, який виступав з гори.
19
И$ еще гл~ющђ і^ё'де сїя, и^ се` ја^ви'ся ча'сть нњкая расмотря'щи з горы`
20
І побачив він, що їх змусили втікати, і палять табір; бо дим, який піднімався, показував, що́ відбулося.
20
и^ ви'дњ ја%ко въ бњгъ ѓ^брати'шася со во'и. и^ заж#жени сђть ѓ^полче'нїя, ды'мъ б^о зри'мыи ја^вля'ше бы'вшее”
21
Коли вони побачили це, дуже злякалися; побачивши ж і військо Іуди на рівнині, готове до битви,
21
съѕира'ющїи же ё^боја%шася ѕњло” ви'дњша же ѓ^плъче'нїе і^ё'дино в по'ли гото'во на' брань” и^ бњжа'ша вси въ зе'млю и^ноплеме'нниk”
22
всі побігли у землю іноплемінників.
22
И$ ѓ^брати'ся і^ё'да на коры'сти ѓ^полченїи
23
Тоді Іуда повернув на здобич стану, і захопив багато золота і срібла, гіацинтових і багряних одеж, і велике багатство.
23
и^ взя` ꙁла'то мно'го и^ сребра` и^ ја%ки'нџа и^ поръфи'ры мо'рскїя и^ бога'т#ства вели'ка.
24
І, повертаючись, оспівували і благословляли Господа небесного, бо Він благий і повіки милість Його.
24
и^ воз#враща'ющися пњснь поја%хђ и^ блsвя'хђ б~а нбsнаго ја^ко бл~гъ е^сть ја%ко въ вњкъ млsть е^го”
25
І було у той день велике спасіння Ізраїлю.
25
И$ бы'сть сп~сенїе вели'ко на і^и^л~и въ дн~ь ѓ^нъ.
26
Уцілілі ж іноплемінники прийшли до Лісія і сповістили про все, що трапилося.
26
е^ли'цы же и^ноплемеnникъ ё^целњша, прїидоша и^ възвњсти'ша лисїи вся` и^же слђчи'ся”
27
Він, почувши, засумував і засмутився, що не те трапилося з Ізраїлем, чого він хотів, і не те вийшло, що́ повелів йому цар.
27
ѓ%н# же слы'шавъ ё^ни` дш~ею, ја%ко не ка'ко хотњ` такова` бы'сть въ і^и^л~и, и^ не какова заповњда цр~ь и^ сїя и^зы'иде”
28
І на наступний рік Лісій зібрав шістдесят тисяч добірних мужів і п’ять тисяч вершників, щоб перемогти їх.
28
И$ въ грядђщее лњто събра` лисїя мђжїи и^збранныX ше'стьдесятъ ты'сящъ и^ ко'нникъ, Wе~, да побїетъ і^ерsлимъ”
29
І прийшли вони в Ідумею і розташувалися станом у Вефсурах; а Іуда зустрів їх з десятьма тисячами мужів.
29
И$ прїидо'ша въ і^ё^де'ю, и^ ѓ^полчи'шася въ веџсо'ре и^ срњте и^хъ і^ё'да со десятїю ты'сящъ мђже'и.
30
Побачивши сильне ополчення, він молився і говорив: благословенний Ти, Спасителю Ізраїля, що скрушив напад сильного рукою раба Твого Давида і віддав поЛк. іноплемінників у руки Іонафана, сина Саулового, і зброєносця його.
30
и^ ви'дњ плъкъ крњпоk и^ помоли'ся и^ рече. блsвенъ е^си сп~се і^и^л~евъ съкрђши'выи стремле'нїе си'лнаго рђко'ю раба` твое^го дв~да. и^ предалъ е^си плъкъ и^ноплеменныхъ в рђкђ и^ѓ^наџа'нђ сн~ђ саё'лю, и нося'щаго ѓ^рђжїе е^го.
31
Віддай військо це у руки народу Твого — Ізраїля, і нехай будуть вони посоромлені у силі і кінноті їх;
31
ѓ^бја%выи полк# сїи рђкою людїи твои^хъ і^и^л~я. и^ да постыдя'тся ѓ^ си'лњ и^ конникђ и^хъ.
32
наведи на них страх і знищи зухвалість сили їх; нехай будуть вони приголомшені поразкою своєю;
32
даждь и^мъ бо'яꙁнь и^ раста'и дръзоs си'лнаго и^хъ, и^ да поколњблются сътрњнїемъ свои^мъ,
33
подолай їх мечем тих, що люблять Тебе, і нехай прославлять Тебе у піснях усі, хто знає ім’я Твоє.
33
низложи` и^хᲆ мечемъ любя'щихъ т^я. и^ да похва'лятъ тебе вси видя'щїи и%мя твое въ пњснехъ”
34
І билися вони, й упало з війська Лісія до п’яти тисяч мужів, упали перед ними.
34
И$ съста'виша бра'нь и^ падо'ша эT плъка ли'сїи, Wе~ мђжїи и^ падо'ша проти'вђ и^хъ.
35
Лісій, побачивши втечу війська свого і хоробрість воїнів Іуди, і що вони готові або жити, або померти відважно, вирушив до Антиохії, набрав чужоземців і, збільшивши попереднє військо, думав знову йти в Юдею.
35
видя'ше же лисїя свои^хъ бњжа'нїе, і^ё^де'и же дръзость и^ ја%ко гото'ви сђть, и^л^и жи'ти и^л^и ё^мрњти крњпко. эTи'де вᲆ а^нтиѓ^хїю і^ и^збра` боле бы'вшихъ во'и, ёмы'сли па'ки ѓ^полчи'тися на і^ё^де'ю”
36
Іуда ж і брати його сказали: ось, вороги наші знищені, зійдімо, щоб очистити й оновити святилище.
36
Рече же і^ё^да и^ бра'тїя е^го. се` сътврени сђть враѕи наши взы'идемъ нн~њ ѓ^чисти'ти ст~ая и^ ѓ^бнови'ти.
37
І зібралося все ополчення і зійшли на гору Сион.
37
и^ събра` весь плъкъ и^ вꙁыидо'ша на горђ` сїѓ'нъ,
38
І побачили, що святилище спустошене, жертовник осквернений, ворота спалені, і в притворах, як у лісі або на якій-небудь горі, повиростали рослини, і сховища зруйновані,
38
и^ ви'дњшA ст~ыню ѓ^пђстњнђ и^ прsтлᲆ ѓ^сквръненъ и^ вра'та съж#жены, и^ въ приᲄво'рехъ възрасто'ша дре'вїя а^ки въ дђбравњ, и^л^и а^ки въ е^ді'неи эT горъ. и^ пастофо'рїя разбїена.
39
і роздерли вони одяг свій, плакали гірким плачем і сипали попіл на свої голови,
39
и^ разтерза'ша ри'ꙁы своя, и^ пла'каша пла'чем# ве'лїимъ” и^ възложи'ша пе'пелъ на главы своя
40
і падали лицем на землю і сурмили вістовими трубами, і волали до неба.
40
и^ падо'ша лицеM на' зеMлю и^ въстрђби'ша трђбнымъ зна'менїеM и^ воꙁопи'ша на' нб~о”
41
Тоді відрядив Іуда мужів воювати проти тих, що знаходились у фортеці, доки він очистить святилище.
41
Тогда` повелњ і^ё'да мђжемъ ратова'ти и^же въ краю, дондеже ѓ^чи'стиT ст~ая”
42
І обрав священиків безвадних, ревнителів закону.
42
І$ и^ꙁбра` сщ~енники непоро'чны хотя'щихъ зако'на бж~їя.
43
Вони очистили святилище й осквернені камені винесли у нечисте місце.
43
и^ ѓ^чи'стиша ст~ая и^ эTвръго'ша ка'менїе ѓ^сквръненїя въ мњсто нечи'сто.
44
Потім вони розмірковували над оскверненим жертовником всепалення, як учинити з ним.
44
и^ совњща'ша ѓ^ прsтлњ всесъжже'нїя ѓ^скверне'нњмъ чт^о е^мђ сътворятъ.
45
І прийшла їм добра думка зруйнувати його, щоб він коли-небудь не послужив їм на ганьбу, оскільки язичники осквернили його; і зруйнували вони жертовник,
45
и^ нападе` и^мъ совњтъ благъ разори'ти е^го. да не когда бђдетъ и^мъ въ поноше'нїе ја%ко ѓ^скверни'ша е^го ја^ꙁы'цы и^ разори'ша прsтлъ
46
і камені склали на горі храму у пристойному місці, поки прийде пророк і дасть відповідь про них.
46
и^ положи'ша ка'менїе на горђ` хра'ма въ мњсто подо'бно до'ндеже прїидетъ пррoкъ эTвњща'ти ѓ^ нихъ.
47
Узяли камені цілі, за законом, і побудували новий жертовник, як і раніше;
47
и^ вꙁя'ша ка'менїе цњлы по законђ, и^ съꙁда'ша прsтлъ но'въ по пре'жнемђ,
48
потім побудували святині і внутрішні частини храму й освятили притвори;
48
и^ соꙁда'ша ст~ая, и^ ја%же внђтръ хра'ма” и^ притво'ры и^ вся`
49
влаштували нове священне начиння і внесли у храм свічник і вівтар всепалень і фіміам і трапезу;
49
и^ сътвориша сосђды ст~ыя но'вы и^ внесо'ша свњти'лникᲆ и^ прsтлъ, вс^есоQже'нїи и^ џимїямовъ и^ трапе'ꙁђ въ храM
50
і закурили на вівтарі фіміам і запалили світильники на свічнику, й освітили храм;
50
и^ жрњша на прsтлњ. и^ въжго'ша свњти'лники и^же на поDсвњщницеX сђть, и^ свњтя'хђ въ хра'мњ,
51
і поклали на трапезу хліби, і розвісили завіси, і закінчили всі діла, які почали.
51
и^ положи'ша на трапезњ хлњбы. и^ простро'ша катапета'смы, и^ сконча'ша вся` дᲇлA и^же творя'хђ.
52
У двадцять п’ятий день дев’ятого місяця — це місяць Хаслев — сто сорок восьмого року, встали дуже рано
52
и^ ѕњло рано воста'шA въ е~ и^ к~ дн~ь мцsа девя'таго, си` е^сть мsць хаслевъ, рм~и лњта”
53
і принесли жертву за законом на новозбудованому жертовнику всепалень.
53
И$ принесо'ша же'ртвђ по ꙁако'нђ на ѓ^л#та'рь всесожиже'нїа нова, и^же сътвори'ша
54
У той час, у той самий день, в який язичники осквернили жертовник, оновлений він з піснями, з цитрами, гуслями і кимвалами.
54
по вре'мени и^ по дн~и въньже ѓ^скверниша е^го ја%ꙁы'цы” Во ѓ'нъ ѓ^бновися въ пњснехъ и^ гђслехъ и^ кини'рехъ и^ кљMва'лњхъ”
55
І весь народ падав на лице своє, і молилися і возносили подяки до неба Благопоспішнику своєму.
55
и^ падо'ша вси` лю'дїе на лицы` и^хъ, и^ поклони'шася, и^ блsвиша на нб~о поспњша'ющаго иM.
56
Так звершували відновлення жертовника вісім днів з веселощами, приносячи всепалення і підносячи жертву спасіння і хвали.
56
и^ сътвори'ша ѓ^бновле'нїе прsтла дн~е ѓ'смаго. и^ принесо'ша всесъжже'нїя съ весе'лїемъ, и^ пожро'ша жрътвђ спsсенїя и^ хвале'нїя.
57
І прикрасили передню сторону храму золотими вінцями і щитами і відновили ворота і сховища, і зробили для них двері.
57
и^ ё^краси'ша преD лицеM хра'мђ вњнцы` ꙁла'тыми и^ а'спидьскими, и^ ѓ^бнови'ша вра'та и^ пастофо'рїя, и^ поста'виша двери.
58
І була дуже велика радість у народі, і відвернули ганьбу язичників.
58
и^ бы'сть весе'лїе в лю'дехъ вели'ко ѕњло и^ ѓ^брати'ся поноше'нїе ја^ꙁы'ковъ.
59
І встановили Іуда і брати його і все зібрання Ізраїля, щоб дні відновлення жертовника святкувалися з веселощами і радістю у свій час, щороку вісім днів, від двадцятого дня місяця Хаслева.
59
и^ поста'ви і^ё'да и^ бра'тїа е^го, и^ весь сᲆборъ і^и^л~евъ да дᲇ'ется дн~ь сщ~енїя прsтла въ времена своя, эT лњта на лњто по днїи и~, эT пя'того и^ двадесятого дн~е мsца хасле'въ съ весе'лїем# и^ радостїю”
60
У той же час оббудували гору Сион навколо високими стінами і міцними вежами, щоб язичники, прийшовши коли-небудь, не потоптали їх, як зробили це раніше.
60
И$ съꙁда'ша въ вре'мя ѓ'но горђ сїѓ'нъ и^ ѓ^крђгъ стњ'ны высо'ки и^ пи'ргы крњпки. да не когда прїидђтъ ја^ꙁы'цы и^ поперђтъ ея` ја%коже преже сътвори'ша.
61
І розташував там Іуда військо стерегти гору, і зміцнили для охорони її Вефсуру, щоб народ мав укріплення проти Ідумеї.
61
и^ посади` тђ` во'я храни'ти е^го, и^ ё^тверди` е^го хранити веџ#сђра'на. е^же и^мњти лю'ди въ тверды'ни проти'вђ лица` и^дђме'иска”