Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Коли навколишні народи почули, що побудовано жертовник і відновлено святилище, як раніше, дуже обурилися;
1
И$ бы'сть ја%ко слы'шаша ја^ꙁы'цы ѓ%крsтъ, ја%ко създа'ся прsтлъ, и^ ѓ^бнови'ся ст~ыня ја%ко и^ прежде, и^ раꙁгнњвашася ѕњло.
2
і наважилися знищити рід Якова, який жив серед них, і почали убивати і знищувати людей у цьому народі.
2
и^ совњща'шася эTја%ти ро'дъ і^а'ковль, и^же бњхђ посреди и^хъ” и^ нача'ша ё^бива'ти въ лю'дехъ і^ и^ꙁгоня'ти”
3
Тоді Іуда ополчився проти синів Ісава в Ідумеї, в Акравимі, оскільки вони тримали в облозі Ізраїля, й уразив їх великим ураженням, і упокорив їх, і взяв здобич їх.
3
И$ поборя'ше і^ё^да сн~ы и^са'вовы въ и^дђмеи` і^ и^же въ а^краватинњ ја%ко ѓ^бсњдя'хђ і^и^л~я” и^ пораꙁи` и^хъ ја%ꙁвою вели'кою. и^ꙁгна` и^хъ и^ вꙁя`коры'сти иX,
4
Згадав він і про злобу синів Веана, які були для народу сіткою і спотиканням, влаштовуючи йому засідки на дорогах.
4
и^ помянђ лђкавъство сн~овъ веа'нь. и^же бњхђ лю'демъ в сњть, и^ вᲆ собла'знъ въ е'же лая'ти и^хъ въ пђтехъ
5
Хоч вони замкнулися від нього у вежах, але він ополчився проти них, піддав їх закляттю і спалив вогнем вежі їхні з усіма, хто був у них.
5
и^ ꙁатвори'шася эT него въ пи'ргехъ. и^ пристђпи` к ни'мъ, и^ прокля` и^хъ и^ ꙁаж#же столпы` и^хъ ѓ^гнемъ, съ всњмъ и^же в нихъ бя'хђ”
6
Потім він перейшов до синів Аммона і зустрів сильне військо і численний народ і Тимофія, провідника їхнього.
6
И$ про'иде къ сн~омъ а^м#монимъ и^ ѓ^брњте рђкђ крњпкђ и^ лю'ди мно'ги, и^ тимоџея во'жда и^хъ”
7
Він мав з ними багато битв, і вони були розбиті перед лицем його; він уразив їх;
7
И$ поста'ви с ними брани мно'ги, и^ сътре'ни сђть пред# лицем# е^го, и^ поби` и^хъ
8
узяв Іазер і селища його і повернувся в Юдею.
8
и^ вꙁя` ја^зира и^ дще'ри е^го. и^ ѓ^брати'ся въ і^ё^де'ю
9
Тоді зібралися язичники, які жили у Галааді, проти ізраїльтян, що знаходилися в краях їхніх, щоб знищити їх; але вони втекли у фортецю Дафему.
9
и^ събра'шася ја^ꙁы'цы ја%же въ галаа'дᲇ проти'вђ і^и^л~ьтяномъ сђщиM въ предњлеX и^хъ да и^ꙁбїютъ и^хъ. и^ побᲇгоша въ дїаџе'мђ тверды'ни.
10
І послали листи до Іуди і братів його і сказали: зібралися проти нас навколишні язичники, щоб знищити нас,
10
и^ посла'ша писа'нїя къ і^ё'дњ и^ бра'тїи е^го рекђщи. събра'шася на' ны ја%ꙁы'цы по ѓ'крsтъ насъ и^ꙁби'ти насъ.
11
і готуються йти і зробити напад на фортецю, в яку ми втекли, і Тимофій на чолі війська їхнього.
11
и^ готовятся прїити` и^ вꙁя'ти твеrды'ню в неже въбњга'емъ, и^ тимоџе'и е^сть вое^во'да во'емъ и^хъ.
12
Отже, прийди і визволи нас від руки їх, тому що багато з нас загинули;
12
нн~њ б^о пришедъ і^ и^ꙁба'ви насъ эT рђкђ иX. ја%ко паде мно'жество эT насъ.
13
і всі брати наші, які були у межах Това, віддані на смерть, а дружин їхніх і дітей їхніх і майно взяли у полон, і погубили там близько тисячі мужів.
13
и^ вси` бра'тїя наша сђщїи в мњстњ тђви'не ё^бїени сђть, и^ плени'ша же'ны и^хъ и^ ча'да и^хъ и^ коры'сти. и^ погибоша т^ђ ја%коты'сяща мђжїи”
14
Ще читалися ці листи, як ось, прийшли інші вісники з Галилеї у розідраному одязі з таким повідомленням:
14
И$ е^ще писа'нїя чтя'хђся и^ се и^нїи` вњстники прїидо'ша эT галиле'я въ раꙁᲆдраныхъ ри'ꙁахъ, възвњща'юще по словесемъ си'мъ рекђщи.
15
зібралися проти нас із Птолемаїди і з Тира і Сидона, і з усієї Галилеї язичницької, щоб погубити нас.
15
съвокђпи'шася противђ себе эT птоломаи'дA и^ тљ'ра и^ сидо'на, і^ и^сполнена е^сть вся` галиле'я и^ноплеменникъ е^же и^скорени'ти насъ.
16
Коли почули ці слова Іуда і народ, то зібралися великі збори для наради, що зробити для цих братів, які знаходяться у біді і яким загрожує війна від тих язичників?
16
ја^коже слы'ша і^ё'да и^ людїе словеса` сїя. и^ събра` собор# вели'къ совњща'тися, чт^о сътворяT бра'тїи своеи сђщимъ въ скорби, и^ поборя'ющимъ ѓ^ нихъ.
17
Тоді Іуда сказав Симону, братові своєму: вибери собі мужів і йди і захисти братів твоїх, які знаходяться у Галилеї; а я та Іонафан, брат мій, підемо у Галаад.
17
и^ рече і^ё'дA си'монђ братђ своемђ и^ꙁбери себњ мђжи, и^ди` і^ и^ꙁба'ви братїю твою в галиле'и. а^ꙁ же и^ бра'тъ мои и^ѓ^наџа'нъ и^де'мъ в галаа^ди'тъ.
18
І залишив він Йосифа, сина Захарії, та Азарію начальниками над народом із залишком війська в Юдеї для охорони.
18
и^ ѓ^ста'ви си'фа сн~а захарїина и^ а^са'ню воево'ды лю'дем#, съ прочими во'и въ і^ё^де'и на стреже'нїе.
19
І дав їм повеління, сказавши: управляйте народом цим, але не починайте війни проти язичників до нашого повернення.
19
и^ ꙁаповњда иM рекђщи прилежи'те людемъ симъ, и^ не сътвори'те брани на ја^зы'ки дондеже ѓ^брати'мся”
20
Симону виділені для походу у Галилею три тисячі мужів, Іуді ж — у Галаад вісім тисяч мужів.
20
И$ раздњли'ша си'монђ мђжїи три ты'сящи да и^детъ въ галиле'ю. і^ё'дњ же ѓ^смь ты'сящъ въ галаа^ди'тъ.
21
І вирушив Симон у Галилею і провів багато битв з язичниками, і розбив язичників.
21
і^ и^де си'монъ в галиле'ю, и^ съста'ви бра'ни мно'ги на ја^зы'ки, и^ сътрошася ја%зы'цы эT лица` е^го.
22
Він переслідував їх до воріт Птолемаїди, і впало з язичників до трьох тисяч чоловіків, і він узяв здобич їхню.
22
и^ гна въ слњдъ и^хъ даже до вра'тъ птоломаи'ды, и^ падо'ша эT ја^ꙁы'къ ја^котри ты'сящи мђжїи” и^ взя` коры'сти и^хъ
23
Також узяв він із собою [юдеїв], які знаходилися у Галилеї й Арваттах, з дружинами і дітьми і з усім майном їхнім, і привів у Юдею з великою радістю.
23
и^ поја^тъ и^хъ эT галиле'и и^ въ а^рвати'съ съ жена'ми и^ чады и^ вся` е^ли'ка бя'ше и^мъ. и^ приведе` въ і^ё^дею съ весе'лїемъ ве'лии^мъ.
24
А Іуда Маккавей та Іонафан, брат його, перейшли Йордан і звершили триденну путь у пустелі.
24
і^ и^ё'да мак#каве'и и^ ѓ^наџа'нᲆ бра'тъ е^го преидо'ша і^ѓ^рда'нъ. і^ и^до'ша пђть три дн~и в пђсты'ни,
25
Їх зустріли навуфеї і прийняли мирно, і розповіли їм усе, що сталося з братами їхніми у Галааді,
25
и^ срњто'ша навате'я и^ прїяша и^хъ ми'рно, и^ повњда'ша иM вся` и^же слђчи'шася братїи и^хъ въ галаа^дити”
26
і що багато з них замкнені у Васарі й Восорі, в Алемах, Хасфорі, Македі і Карнаїні — усі ці міста укріплені і великі —
26
и^ ја%ко мноѕи эT ни'хъ ја%ти сђть, и^с восора, и^ восо'ре, и^ въ а^лими'се, и^ хаско'ре и^ македе и^ карнаи'не. сїи вси` гра'ды тверды и^ вели'ки.
27
і в інших містах Галаада знаходяться в облозі, і що завтра призначено напасти на ці укріплення і взяти їх і погубити всіх їх в один день.
27
н^о и^ вᲆ прочїиX градXњ галаа^ди'ти сђть ꙁатворени въё'трїе строятся ѓ^плъчи'ти на твердыня, и^ ја%ти і^ и^ꙁби'ти всњхъ сиX въ е^ді'нъ дн~ь.
28
Тому Іуда зі своїм військом несподівано направив шлях свій у пустелю до Восора і взяв це місто, і вибив усю чоловічу стать вістрям меча, і взяв усю здобич їхню, і спалив його вогнем;
28
и^ ѓ^брати і^ё'да и^ во'и е^го пђть въ пђсты'ню въ восоръ внеза'пђ, и^ ѓ^бо'има градъ и^ ё^би всякъ мђжескъ полъ ё^сты` меча`. и^ взя` вся коры'сти и^хъ и^ сож#же е^го ѓ^гнемъ”
29
а звідти вирушив уночі і йшов до укріплення.
29
И$ въста'ша эTтђдђ но'щїю і^ и^доша даже дотверды'ни,
30
Коли наставав ранок, і звели очі, і ось, народ численний, якому числа не було, піднімають драбини і машини, щоб узяти укріплення, і облягають тих, що у ньому.
30
и^ бысть преD зарею и^ въꙁдвиго'ша ѓ'чи свои`, и^ се люди мно'ѕи и^мже нњсть числа`. нося'щи лᲇствицы и^ миханы взя'ти твердыню и^ ратова'хђ иX”
31
Побачив Іуда, що почалася битва і волання міста піднімалося до неба трубами і гучним криком,
31
И ви'дњ і^ё'да ја%ко нача'ся брань и^ во'пль градныи вꙁыиде до нб~си ја%котрђба` и^ гласъ велїи.
32
і сказав воїнам: бийтеся тепер за братів ваших.
32
и^ рече мђжеM си'лы бїитеся днесь ꙁа бра'тїю вашђ.
33
Він обійшов ворогів з тилу з трьома загонами, і засурмили трубами і викликнули з молитвою;
33
и^зы'иде трема нача'лы въ слњдъ и^ въстрђби'ша трђба'ми, и^ въꙁопи'ша въ мл~твњ.
34
і дізналося військо Тимофія, що це — Маккавей, і побігли від лиця його, і він уразив їх великою поразкою, і впало їх у цей день до восьми тисяч чоловіків.
34
и^ поꙁна` ѓ^полче'нїе тимоџе'ѓво ја%ко мак#кавеи е^сть, эTбњжа` эT лица` е^го, и^ поби'ша и^хъ ја^ꙁвою ве'лїею. и^ падо'ша эT нихъ въ дн~ь ѓ'нъ ја%ко ѓ^смь ты'сящъ мђжїи”
35
Тоді повернув він у Масфу й обложив і взяв її, вибив усю чоловічу стать у ній, узяв здобич її і спалив її вогнем;
35
И$ ѓ^брати'ся і^ё'да въ мафђ и^ побо'ре и ја%тъ е^го, и^ ё^би` весь мђжескъ по'лъ е^го, и^ взя` коры'сᲄи е^го и^ сож#же` е^го ѓ^гнемъ”
36
вирушивши звідти, він узяв Хасфон, Макед, Восор та інші міста галаадські.
36
эTтђдђ пои^де и^ взя` хасфоn и^ макеD и^ восоr, и^ прочая грады галади'тиди”
37
Після цих подій Тимофій зібрав інше військо і розташувався станом перед Рафоном по той бік потоку.
37
по сиX глаголXњ събра` ᲄимоџе'и полкъ иn, и^ ѓ^полчи'ся ѓ^бонђ странђ поᲄока.
38
І послав Іуда оглянути військо, й оголосили йому і сказали: зібралися до них усі навколишні язичники — сила численна,
38
и^ посла` і^ё^да созрњти поlкъ, и^ въꙁвњсᲄи'ша е^мђ рекђще собрани сTђ к немђ вси ја^зы'цы ја%же ѓ%крsтъ насъ си'ла велїя ѕњло”
39
і вони найняли на допомогу собі аравитян і розташувалися станом за потоком, будучи готові йти проти тебе війною. І пішов Іуда назустріч їм.
39
и^ а^равовъ ная'тъ въ по'мощъ себњ. и ѓ^полчаюTся ѓ^бо'нђ странђ` потока готови прїити на' тя на' брань” І$ и^де і^ё'да въ стрњтенїе и^хъ,
40
Тоді Тимофій сказав своїм воєначальникам, коли Іуда і військо його наближалися до потоку води: якщо він перейде до нас раніше, то ми не в силах будемо устояти проти нього, бо він переможе нас.
40
и^ реq тимоџе'и нача'лникомъ во'и свои^хъ, е^гда приближи'тся і^ё'да и^ во'и е^го на потокъ воDныи, а^ще прїидетъ к наM прежDе. не мо'жемъ постоя'ти е^мђ ја^ко могђщи възможетъ противђ насъ”
41
Якщо ж він убоїться і розташується станом по той бік потоку, то ми перейдемо до нього і переможемо його.
41
а^ще же страшится и^ ста'нетъ ѓ^бо'нђ странђ` рњки пре'идемъ к нимъ, и^ возможеM противђ е^го.
42
Як тільки підійшов Іуда до потоку води, то поставив при потоці народних писарів і наказав їм, сказавши: не залишайте жодної людини у стані, але нехай усі йдуть на битву.
42
ЈА/коже приближися і^ё'да на потокъ водныи, поста'ви кни'жники людїи на потоцњ, и^ повелњ и^мᲆ гл~я не ѓ^ставля'ите всякого ста'ти, н^о да гря'дђтъ вс^и на' брань.
43
І переправився до них перший і весь народ за ним. І знищені були перед лицем його всі язичники, і кинули зброю свою, і втекли у капище, яке було у Карнаїні.
43
и^ прїиде на нихъ прежде и^ вс^и лю'дїе въ слњдᲆ е^го, и^ сотрени сђть вс^и ја^ꙁы'цы эT лица е^го” И$ повръго'ша ѓ^рђжїя своа, и^ бњжаша в томенъ, и^же е^сть в карънаи^не.
44
Тоді взяли вони це місто і спалили вогнем капище з усіма, що знаходилися у ньому; і переможений був Карнаїн, і не міг більше протистояти Іуді.
44
и^ вꙁя'ша граD и^ томенᲆ и^ заж#же со всњми и^же в немъ, и^ ё^боя'ся карнаи^мъ, и^ не возможе стати противђ лица і^ё'дина”
45
І зібрав Іуда всіх ізраїльтян, що знаходилися у Галааді, від малого до великого, і дружин їхніх, і дітей їхніх, і майно, дуже велике ополчення, щоб іти у землю Юдейську.
45
И$ собра` і^ё'дA всњхъ і^и^л~ьтянъ и^же бяхђ въ галадитиде эT ма'ла даже до вели'ка” И$ жены и^хъ, и^ чада и^хъ, и^ користь полка велїю ѕњло. прїити в ꙁемлю і^ё'динђ,
46
І дійшли вони до Ефрона. Це було велике місто, дуже укріплене, на шляху; неможливо було ухилитися від нього ні праворуч, ні ліворуч; потрібно було пройти через нього,
46
и^ прїидоша даже до е^фрона и^ сїи граD ве'лїи на и^сходњ твердъ ѕњло. и^ не бысть ё^клонитися эT него` на де'сно и^ шђе, н^о посредњ е^го преити.
47
а жителі замкнулися у ньому і ворота завалили каменями.
47
и^ ꙁапрошася и^же бяхђ въ гра'дњ и^ заградиша врата ка'менїемъ. И$ посла` к ним# і^ё'да словеса мирная рекђщи.
48
Іуда послав до них з мирною пропозицією: ми пройдемо через землю вашу, щоб іти нам у землю нашу, і ніхто не скривдить вас, тільки ногами нашими пройдемо. Але вони не захотіли відчинити йому.
48
прои^демъ по земли` вашеи е^же эTи^ти вᲆ ꙁемлю на'шђ. и^ никт^о васъ ѓ^бидитъ, токмо нога'ми прои^демъ” И$ не хотяхђ и^мъ эTверсти
49
Тоді Іуда наказав оголосити в ополченні, щоб кожен озброївся на своєму місці;
49
и^ повелњ і^ё'да проповњдати во ѓ^пол#ченїю, ѓ^полчиᲄися кое^мђждо в неMже кт^о е^сть мњсте.
50
і озброїлися воїни й облягали місто весь той день і всю ніч, і здалося місто у руки його.
50
и^ ѓ^полчишася мђжи си'лы, и^ ратова'ша граD то'и весь дн~ь и^ вс^ю но'щъ. и^ предася граD въ рђкђ е^го.
51
І вибив він усю чоловічу стать вістрям меча і до основ зруйнував місто, й узяв здобич його, і пройшов через місто по вбитих.
51
и^ поби всякъ мђжескъ поl ё^сты` меча` і^ и^ раскопа е^го. и^ вꙁя` корысти е^го, и^ про'иде сквоѕњ градъ по ё^бїенымъ.
52
І переправилися через Йордан на велику рівнину навпроти Вефсана.
52
и^ преи^до'ша і^ѓ^рданъ въ поле вели'кое противђ лицђ веџъса'ню.
53
І збирав Іуда тих, що залишилися, і підбадьорював народ упродовж усього шляху, доки не прийшли у землю Юдейську.
53
и^ б^њ і^ё'да сᲆбира'ющи долнᲇишихъ” И$ помоля'шеся людемъ по всемђ пђти, до'нже прїидђт# въ землю і^ё'динђ.
54
І зійшли на гору Сион з веселощами і радістю і принесли всепалення, тому що ніхто не упав з них до самого повернення у мирі.
54
и^ въꙁыидоша на' горђ сїѓ'нъ съ веселїемᲆ и^ ра'достїю. и^ принесоша вс^ясож#женїя ја%ко не паде эT нииX н^и е^ді'нᲆ, до'ндеже ѓ^братишася въ ми'рњ,
55
У ті дні, коли Іуда та Іонафан знаходилися у Галааді, а Симон, брат його, — у Галилеї перед Птолемаїдою,
55
и^ въ дн~и в няже бысть і^ё'да. і^ѓ^наџа'нъ въ галаа'дњ и^ симоn браT е^го въ галилеи, противђ лицђ птоломаи%да”
56
почули Йосиф, син Захарії, та Азарій, воєначальники, про славні воїнські подвиги, звершені ними,
56
Слыша і^ѓ^сифъ ꙁахарїинᲆ сн~ъ, и^ а^зарїя началникᲆ силы побњдђ вещи бл~гыхъ, и^ бра'нь ю%же сътвори
57
і сказали: зробимо і ми собі ім’я; підемо воювати з язичниками, які оточують нас.
57
и^ рече. сътвориM и^ м^ы себњ` и^мя, і^ и^демъ ѓ^поlча'тися проти'вђ ја%ꙁы'комъ и^же ѓ%крsтъ насъ.
58
Так оголосили вони війську, яке було при них, і пішли на Іамнію.
58
и^ въꙁвњсти сђщимъ эT си'лы е^го и^же с ни'ми, і^ и^до'ша на а'мнїю”
59
І вийшов Горгій з міста і воїни його назустріч їм на битву.
59
І$ и^ꙁыиде горгїя эT гра'да, и^ мђжи е^го въ срᲇтенїе и^мъ во бра'нь.
60
І, кинувшись навтіки, Йосиф та Азарія були переслідувані до меж Юдеї; і впало у цей день з народу ізраїльського до двох тисяч чоловіків.
60
і^ и^ꙁмњнися і^ѓ'сиf и^ а^зарїя и^ гнани сђть даже до предlњ і^ё'диныхъ. и^ падо'ша въ дн~ь ѓ%нъ эT людїи і^и^л~евыхъ ја^ко двњ тысящи мђжїи” и^ бысть ја%ꙁва вели'ка въ людехᲆ
61
І було велике сум’яття у народі ізраїльському, тому що не послухалися Іуди і братів його, мріючи показати хоробрість,
61
и^же не послђша'ша і^у'ды и^ братїи е^го, ча'юще крњпча'е сътвори'тися”
62
тоді як вони не були від сімені тих мужів, руці яких надано спасіння Ізраїля.
62
Тїи же не бяхђ эT сњмени мђжїи ѓ'нњхъ и^миже дасться спасе'нїе і^и^л~ю рђкою иX.
63
Але муж Іуда і брати його дуже прославилися перед усім Ізраїлем і перед усіма народами, де тільки чути було ім’я їх, —
63
и^ мђж'ъ і^ё'да и^ бра'тїя е^го прослави'ша ѕњло, преD всњмъ і^и^л~емъ и^ ја^зы'ки всњми и^дyњ слы'шашеся и^мя и^хъ.
64
і збиралися до них ті, що прийшли привітати.
64
и^ сᲆвокђпишася к нимъ бл~го гл~ющеи”
65
Після того вийшли Іуда і брати його і воювали проти синів Ісава у землі, яка лежить на південь, і уразив Хеврон і селища його, і зруйнував укріплення його, і спалив вежі його навколо нього,
65
І$ и^ꙁыиде і^ё'да и^ братїа е^го и^ поборя'хђ сн~ы и^савовы въ ꙁемли и^же е^сть къ ю'гђ. и^ пораꙁи хевронъ и^ дще'ри е^го, и^ раꙁори твердыня е^го и^ столпы е^го пож#же ѓ%крsтъ.
66
і піднявся, щоб іти у землю іноплемінників, і пройшов Самарію.
66
и^ воꙁдви'жеся и^ти` въ ꙁеMлю и^ноплеменникъ, и^ прохожDаше самарїю.
67
У той час упали у битві священики, які бажали прославитися хоробрістю і безрозсудно вийшли на війну.
67
въ дн~ь ѓ%нъ падо'ша сщ~енницы на брани, е^гда` хотяхђ мђжатися бл~го, внегда` и^ꙁыидђтъ на' брань безъ совњта е^го.
68
І повернув Іуда на Азот, землю іноплемінників, зруйнував жертовники їхні, спалив вогнем різьблені зображення богів їхніх, узяв здобич міст і повернувся у землю Юдейську.
68
и^ ё^клонися і^ё'дA во а^ꙁотъ въ зе'млю и^ноплеме'нникъ и^ разби` ка'пища иX и^ꙁвая'нїа бо'гъ иX и^ пож#же ѓ^гнемъ, и^ взя` корысти граDски и^ ѓ^братиs въ ꙁеMлю і^ё'динђ”