¹

Отже, як Христос постраждав за нас тілом, так і ви озбройтеся тією самою думкою; бо хто страждає тілом, перестає грішити,

¹

(Зач. 61) Христу́ у́бо пострада́вшу за ны́ пло́тію, и вы́ въ ту́ же мы́сль вооружи́теся: зане́ пострада́вый пло́тію, преста́ от грѣха́,

²

щоб останній час життя в тілі жити вже не за людськими похотями, а за волею Божою.

²

во є́же не ктому́ человѣ́ческимъ по́хотемъ, но во́ли Бо́жієй про́чеє во пло́ти жи́ти вре́мя.

³

Бо досить, що ви в минулому житті виконували волю язичників, перебуваючи в розпусті, похотях‚ мужолозтві, скотолозтві, помислах, пияцтві, безчинному бенкетуванні, хабарництві й богомерзенних ідолослужіннях;

³

Довлѣ́єтъ бо ва́мъ мимоше́дшеє вре́мя житія́, во́лю язы́ческую твори́вшымъ, хо́ждшымъ въ нечистота́хъ, въ по́хотехъ, (въ мужело́жствѣ, въ скотоло́жствѣ, въ по́мыслѣхъ,) въ пія́нствѣ, въ козлогласова́ніихъ, въ лихоима́ніи и богоме́рзкихъ ідолослуже́ніихъ:

⁴

тому вони й дивуються, що ви не берете участи з ними в цій розпусті, і лихословлять на вас.

⁴

о не́мже дивя́тся, не сходя́щымся ва́мъ въ то́же блуда́ разлія́ніє, ху́ляще:

⁵

Вони дадуть відповідь Тому, Хто має судити живих і мертвих.

⁵

и́же воздадя́тъ сло́во гото́ву су́щему суди́ти живы́мъ и ме́ртвымъ.

⁶

Бо на це і мертвим благовістилося, щоб вони, як люди, прийнявши суд людською плоттю, по-Божому жили духом.

⁶

На се́ бо и ме́ртвымъ благовѣсти́ся, да су́дъ у́бо пріи́мутъ по человѣ́ку пло́тію, поживу́тъ же по Бо́зѣ ду́хомъ.

⁷

А втім, близький усьому кінець. Отже, будьте розсудливі і пильнуйте в молитвах.

⁷

Всѣ́мъ же кончи́на прибли́жися. Уцѣлому́дритеся у́бо и трезви́теся въ моли́твахъ.

⁸

Передусім же майте щиру любов один до одного, бо любов покриває безліч гріхів.

⁸

Пре́жде же всѣ́хъ дру́гъ ко дру́гу любо́вь прилѣ́жну имѣ́йте, зане́ любо́вь покрыва́єтъ мно́жество грѣхо́въ.

⁹

Будьте гостинні один до одного без нарікань.

⁹

Страннолю́бцы дру́гъ ко дру́гу, безъ ропта́ніи.

¹⁰

Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різноманітної благодаті Божої.

¹⁰

Кі́йждо я́коже прія́тъ дарова́ніє, между́ себе́ си́мъ служа́ще, я́ко до́бріи строи́теліє разли́чныя благода́ти Бо́жія.

¹¹

Чи говорить хто, говори як слова Божі; чи хто служить, служи по силі, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог Ісусом Христом. Йому ж слава і влада на віки віків. Амінь.

¹¹

А́ще кто́ глаго́летъ, я́ко словеса́ Бо́жія: а́ще кто́ слу́житъ, я́ко от крѣ́пости, ю́же подає́тъ Бо́гъ: да о все́мъ сла́вится Бо́гъ Іису́съ Христо́мъ, Єму́же є́сть сла́ва и держа́ва во вѣ́ки вѣко́въ. Ами́нь.

¹²

Улюблені! Вогняної спокуси, що посилається вам для випробування, не цурайтеся, ніби пригоди для вас чужої,

¹²

(Зач. 62) Возлю́бленніи, не диви́теся є́же въ ва́съ раждеже́нію ко искуше́нію ва́мъ быва́єму, я́ко чу́жду ва́мъ случа́ющуся:

¹³

оскільки ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, щоб і в з’явлення слави Його ви зраділи і звеселились.

¹³

но поне́же приобща́єтеся Христо́вымъ страсте́мъ, ра́дуйтеся, я́ко да и въ явле́ніє сла́вы Єго́ возра́дуєтеся веселя́щеся.

¹⁴

Якщо лихословлять вас за ім’я Христове, то ви блаженні, бо Дух слави і Дух Божий спочиває на вас. Тими Він ганьбиться, а вами прославляється.

¹⁴

А́ще укоря́єми быва́єте о и́мени Христо́вѣ, блаже́ни єсте́ я́ко сла́вы и Бо́жій Ду́хъ на ва́съ почива́єтъ: о́нѣми у́бо ху́лится, а ва́ми прославля́єтся.

¹⁵

Тільки б не постраждав хто з вас, як убивця, чи злодій, чи злочинець, або як той, хто зазіхає на чуже;

¹⁵

Да не кто́ у́бо от ва́съ постра́ждетъ я́ко убі́йца, или́ я́ко та́ть, или́ я́ко злодѣ́й, или́ я́ко чуждопосѣти́тель:

¹⁶

а коли як християнин, то не соромся, а прославляй Бога за таку долю.

¹⁶

а́ще ли же я́ко христіа́нинъ, да не стыди́тся, да прославля́єтъ же Бо́га въ ча́сти се́й.

¹⁷

Бо час розпочатися судові з дому Божого; а якщо перше почнеться з нас, то який кінець тих, хто противиться Євангелію Божому?

¹⁷

Я́ко вре́мя нача́ти су́дъ от до́му Бо́жія: а́ще же пре́жде от ва́съ, ка́я кончи́на проти́вящымся Бо́жію Єва́нгелію?

¹⁸

І якщо праведник ледве спасається, то нечестивий і грішний де з’явиться?

¹⁸

И а́ще пра́ведникъ єдва́ спасе́тся, нечести́вый и грѣ́шный гдѣ́ яви́тся?

¹⁹

Тому і ті, що страждають з волі Божої, нехай віддадуть Йому, як вірному Творцеві, душі свої, роблячи добро.

¹⁹

Тѣ́мже и стра́ждущіи по во́ли Бо́жієй, я́ко вѣ́рну зижди́телю да предадя́тъ ду́шы своя́ во благотворе́ніи.