Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І взяв Самуїл сосуд з єлеєм і вилив на голову його, і поцілував його і сказав: ось, Господь помазує тебе на правителя спадщини Своєї [в Ізраїлі, і ти будеш царювати над народом Господнім і врятуєш його від руки ворогів його, які оточують його, і ось тобі знамення, що помазав тебе Господь на царя над спадщиною Своєю]:
1
И взя́ самуи́лъ сосу́дъ съ єле́ємъ, и возлія́ на главу́ єго́, и лобыза́ єго́, и рече́ єму́: не пома́за ли тебе́ Госпо́дь на ца́рство лю́демъ свои́мъ и́же во Ізра́или? и ты́ ца́рствовати бу́деши въ лю́дехъ Госпо́днихъ, и ты́ спасе́ши я́ от руки́ вра́гъ и́хъ о́крестъ: и сіє́ тебѣ́ зна́меніє, я́ко пома́за тя́ Госпо́дь надъ наслѣ́діємъ свои́мъ въ кня́зя:
2
коли ти тепер підеш від мене, то зустрінеш двох чоловіків біля гробу Рахилі, в наділі Веніаміновому, у Целцаху, і вони скажуть тобі: «знайшлися ослиці, яких ти ходив шукати, і ось батько твій, забувши про ослиць, хвилюється про вас, говорячи: що із сином моїм?»
2
єгда́ отъи́деши дне́сь от мене́, обря́щеши два́ му́жа при гробѣ́хъ Рахи́линыхъ въ предѣ́лѣхъ Веніамі́нихъ въ Сило́мѣ, въ вакала́ѳѣ ска́чущихъ зѣ́лно, и реку́тъ тебѣ́: обрѣто́шася осля́та, и́хже ходи́сте иска́ти: и се́, оте́цъ тво́й отве́рже глаго́лъ о осля́техъ и зѣло́ пече́тся ва́съ ра́ди, глаго́ля: что́ сотворю́ о сы́нѣ моє́мъ?
3
І підеш звідти далі і прийдеш до діброви Фаворської, і зустрінуть тебе там три чоловіки, які йдуть до Бога у Вефиль: один несе трьох козенят, другий несе три хлібини, а третій несе міх з вином;
3
и отъи́деши отту́ду, и да́лѣє пріи́деши до дубра́вы Ѳаво́ра, и обря́щеши та́мо три́ му́жы восходя́щыя къ Бо́гу въ Веѳи́ль, єди́наго веду́ща тро́є козля́тъ, а друга́го несу́ща три́ вре́тища хлѣ́бовъ, а тре́тіяго несу́ща мѣ́хъ віна́:
4
і будуть вони вітати тебе і дадуть тобі дві хлібини, і ти візьмеш з рук їхніх.
4
и вопро́сятъ тя́ я́же о ми́рѣ, и даду́тъ ти́ два́ нача́тка хлѣ́бовъ, и во́змеши от ру́къ и́хъ:
5
Після того ти прийдеш на пагорб Божий, де охоронний загін филистимський; [там начальники филистимські;] і коли ввійдеш там у місто, зустрінеш зібрання пророків, які сходять з висоти, і перед ними псалтир і тимпан, і сопілка і гуслі, і вони пророкують;
5
и по си́хъ да взы́деши на хо́лмъ Бо́жій, идѣ́же є́сть собра́ніє иноплеме́нникъ, та́мо нача́лницы иноплеме́нничи: и бу́детъ єгда́ вни́деши та́мо во гра́дъ, сря́щеши ли́къ проро́ковъ исходя́щихъ от ва́мы, и предъ ни́ми свирѣ́ли и тимпа́ны, и сопѣ́ли и гу́сли, и ті́и прорица́ющіи:
6
і зійде на тебе Дух Господній, і ти будеш пророкувати з ними і станеш іншою людиною.
6
и сни́детъ на тя́ Ду́хъ Госпо́день, и воспроро́чествуєши съ ни́ми, и обрати́шися въ му́жа ино́го:
7
Коли ці знамення збудуться над тобою, тоді роби, що може рука твоя, тому що з тобою Бог.
7
и бу́детъ єгда́ пріи́дутъ знаме́нія сія́ на тя́, твори́ вся́, єли́ка обря́щетъ рука́ твоя́, я́ко Бо́гъ съ тобо́ю:
8
І ти піди раніше за мене в Галгал, куди і я прийду до тебе для приношення всепалень і мирних жертв; сім днів чекай, доки я не прийду до тебе, і тоді скажу тобі, що тобі робити.
8
и сни́деши пре́жде мене́ въ Галга́лы, и се́, а́зъ сни́ду къ тебѣ́ вознести́ всесожже́ніє и пожре́ти же́ртвы ми́рны: се́дмь дні́й пожде́ши, до́ндеже пріиду́ къ тебѣ́, и покажу́ ти, что́ сотвори́ши.
9
Як тільки Саул обернувся, щоб іти від Самуїла, Бог дав йому інше серце, і збулися всі ті знамення в той самий день.
9
И бы́сть внегда́ отврати́ти єму́ плещы́ своя́ отити́ от самуи́ла, преложи́ єму́ Бо́гъ се́рдце на и́но. И пріидо́ша вся́ знаме́нія сія́ въ де́нь о́нъ.
10
Коли прийшли вони до пагорба, ось зустрічається їм зібрання пророків, і зійшов на нього Дух Божий, і він пророкував серед них.
10
И взы́де отту́ду на хо́лмъ, и се́, ли́къ проро́ческій проти́ву єму́: и взы́де на́нь Ду́хъ Бо́жій, и прорица́ше средѣ́ и́хъ.
11
Усі, хто знав його вчора і третього дня, побачивши, що він з пророками пророкує, говорили в народі одне одному: що це сталося із сином Кисовим? невже і Саул у пророках?
11
И бы́ша вси́ ви́дѣвшіи єго́ вчера́ и тре́тіяго дне́, и ви́дѣша, и се́, то́й посредѣ́ проро́къ прорица́яй. И рѣ́ша лю́діє кі́йждо ко и́скреннему своєму́: что́ сіє́ бы́вшеє сы́ну кі́сову? єда́ и Сау́лъ во проро́цѣхъ?
12
І відповів один з тих, що були там, і сказав: а у тих хто батько? Тому ввійшло в прислів’я: «невже і Саул у пророках?»
12
И отвѣща́ нѣ́кто от ни́хъ и рече́: и кто́ оте́цъ єму́? не кі́съ ли? И сего́ ра́ди бы́сть въ при́тчу: єда́ и Сау́лъ во проро́цѣхъ?
13
І перестав він пророкувати, і пішов на висоту.
13
И сконча́ проро́чествуя, и пріи́де отту́ду на хо́лмъ.
14
І сказав дядько Саулів йому і слузі його: куди ви ходили? Він сказав: шукати ослиць, але, бачачи, що їх нема, зайшли до Самуїла.
14
И рече́ у́жикъ єго́ къ нему́ и ко о́трочищу єго́: ка́мо ходи́сте? И рѣ́ша: осля́тъ иска́ти, и ви́дѣхомъ, я́ко нѣ́сть и́хъ, и внидо́хомъ къ самуи́лу.
15
І сказав дядько Саулів: розкажи мені, що сказав вам Самуїл.
15
И рече́ у́жикъ къ Сау́лу: возвѣсти́ ми ны́нѣ, что́ ти рече́ самуи́лъ?
16
І сказав Саул дядькові своєму: він оголосив нам, що ослиці знайшлися. А того, що сказав йому Самуїл про царство, не відкрив йому.
16
И рече́ Сау́лъ у́жику своєму́: вѣ́стію возвѣсти́ ми, я́ко обрѣто́шася осля́та. Словесе́ же о ца́рствѣ не возвѣсти́ єму́, є́же рече́ самуи́лъ.
17
І скликав Самуїл народ до Господа в Массифу
17
И заповѣ́да самуи́лъ всѣ́мъ лю́демъ пріити́ ко Го́споду въ Массифа́ѳъ.
18
і сказав синам Ізраїлевим: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту і визволив вас від руки єгиптян і від руки всіх царств, що гнітили вас.
18
И рече́ самуи́лъ къ сыно́мъ Ізра́илевымъ: сія́ рече́ Госпо́дь Бо́гъ Ізра́илевъ, глаго́ля: а́зъ изведо́хъ отцы́ ва́шя сы́ны Ізра́илевы изъ Єги́пта, и изъя́хъ вы́ от руки́ фарао́на царя́ Єги́петскаго и от всѣ́хъ ца́рствъ оскорбля́ющихъ вы́:
19
А ви тепер відкинули Бога вашого, Який спасає вас від усіх бід ваших і скорбот ваших, і сказали Йому: «царя постав над нами». Отже, станьте тепер перед Господом за колінами вашими і за племенами вашими.
19
и вы́ дне́сь уничижи́сте Бо́га ва́шего, и́же са́мъ є́сть спаса́яй вы́ от всѣ́хъ зо́лъ ва́шихъ и скорбе́й ва́шихъ, и рѣ́сте: ни́, но царя́ да поста́виши надъ на́ми: и ны́нѣ ста́ните предъ Го́сподемъ по хору́гвамъ ва́шымъ и по племене́мъ ва́шымъ и по ты́сящамъ ва́шымъ.
20
І повелів Самуїл підходити всім колінам Ізраїлевим, і вказане коліно Веніамінове.
20
И приведе́ самуи́лъ вся́ колѣ́на Ізра́илева, и паде́ жре́бій на хору́гвь Веніамі́ню.
21
І повелів підходити коліну Веніаміновому за племенами його, і вказане плем’я Матриєве; і приводять плем’я Матриєве за мужами, і названий Саул, син Кисів; і шукали його, і не знаходили.
21
И приведе́ хору́гвь Веніамі́ню по племена́мъ, и паде́ жре́бій на пле́мя маттарі́ино: и приведо́ша пле́мя маттарі́ино по муже́мъ, и паде́ жре́бій на Сау́ла сы́на кі́сова: и иска́ху єго́, и не обрѣта́шеся.
22
І запитали ще Господа: чи прийде він ще сюди? І сказав Господь: ось він ховається в обозі.
22
И вопроси́ самуи́лъ єще́ Го́спода, глаго́ля: а́ще пріи́детъ сѣ́мо му́жъ єще́? И рече́ Госпо́дь: се́, то́й сокры́ся въ сосу́дѣхъ.
23
І побігли і взяли його звідти, і він став серед народу і був від плечей своїх вищий за весь народ.
23
И тече́ самуи́лъ, и взя́ єго́ отту́ду, и поста́ви єго́ посредѣ́ люді́й: и бы́сть вы́шше всѣ́хъ люді́й, от ра́менъ и вы́шше.
24
І сказав Самуїл усьому народові: чи бачите, кого обрав Господь? подібного йому немає у всьому народі. Тоді весь народ викликнув і сказав: нехай живе цар!
24
И рече́ самуи́лъ ко всѣ́мъ лю́демъ: ви́дѣсте ли, єго́же избра́ себѣ́ Госпо́дь, я́ко нѣ́сть подо́бенъ єму́ во всѣ́хъ ва́съ? И позна́ша вси́ лю́діє и рѣ́ша: да живе́тъ ца́рь.
25
І виклав Самуїл народу права царства, і написав у книзі, і поклав перед Господом. І відпустив весь народ, кожного в дім свій.
25
И рече́ самуи́лъ къ лю́демъ оправда́нія ца́рствія, и написа́ въ кни́зѣ, и положи́ предъ Го́сподемъ.
26
Також і Саул пішов у дім свій, у Гиву; і пішли з ним хоробрі, сердець яких торкнувся Бог.
26
И отпусти́ самуи́лъ вся́ лю́ди, и идо́ша кі́йждо во своя́ си, и Сау́лъ и́де въ до́мъ сво́й въ гаваю́: и идо́ша съ ни́мъ сы́нове си́лъ, и́хже косне́ся Госпо́дь серде́цъ и́хъ, съ Сау́ломъ.
27
А негідні люди говорили: чи йому спасати нас? І знехтували його і не піднесли йому дарів; але він ніби не помічав того.
27
Сы́нове же поги́белніи рѣ́ша: кто́ спасе́тъ на́съ, се́й ли? И безче́ствоваша єго́, и не принесо́ша єму́ даро́въ.