Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 11
Українською (п. Філарета)
Церковнослов'янською (unicode)
1
І [коли минуло близько місяця,] прийшов Наас аммонитянин і обложив Іавис галаадський. І сказали всі жителі Іависа Наасу: уклади з нами союз, і ми будемо служити тобі.
І сказали йому старійшини Іависа: дай нам терміну сім днів, щоб послати нам послів у всі краї Ізраїльські, і якщо ніхто не допоможе нам, то ми вийдемо до тебе.
3
И҆ рѣ́ша є҆мꙋ̀ мꙋ́жїе і҆аві́са галаа́дскагѡ: ѡ҆ста́ви на́мъ се́дмь дні́й, да по́слемъ вѣ́стники во всѧ̑ предѣ́лы і҆и҃лєвы: и҆ а҆́ще не бꙋ́детъ спаса́ющагѡ на́съ, и҆зы́демъ къ ва́мъ.
4
І прийшли посли в Гиву Саулову і переказали слова ці народу; і весь народ підняв крик і заплакав.
І зійшов Дух Божий на Саула, коли він почув слова ці, і сильно запалав гнів його;
6
И҆ сни́де дх҃ъ гдⷭ҇ень на саꙋ́ла, є҆гда̀ оу҆слы́ша словеса̀ сїѧ̑, и҆ разгнѣ́васѧ на ни́хъ ѕѣлѡ̀:
7
узяв він пару волів, і розсік їх на частини, і послав у всі краї Ізраїльські через тих послів, оголошуючи, що так вчинить він з волами того, хто не піде вслід за Саулом і Самуїлом. І напав страх Господній на народ, і виступили всі, як одна людина.
7
и҆ взѧ̀ двѣ̀ кра̑вы, и҆ раздробѝ ѧ҆̀ на оу҆́ды, и҆ посла̀ во всѧ̑ предѣ́лы і҆и҃лєвы рꙋка́ми вѣ́стникѡвъ, глаго́лѧ: и҆́же не бꙋ́детъ и҆ды́й в̾слѣ́дъ саꙋ́ла и҆ в̾слѣ́дъ самꙋи́ла, по семꙋ̀ сотворѧ́тъ говѧ́дѡмъ є҆гѡ̀. И҆ сни́де оу҆́жасъ гдⷭ҇ень на і҆и҃лтѧнъ, и҆ и҆зыдо́ша ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ мꙋ́жъ.
8
Саул оглянув їх у Везеку, і зібралося синів Ізраїлевих триста тисяч і мужів Іудиних тридцять тисяч.
І сказали послам, які прийшли: так скажіть жителям Іависа галаадського: завтра буде у вас допомога, коли обігріє сонце. І прийшли посли й оголосили жителям Іависа, і вони зраділи.
Наступного дня Саул розділив народ на три загони, і вони проникли всередину стану під час ранкової сторожі й уразили аммонитян до денної спеки; ті, що залишилися, розсіялися, так що двох з них не залишилося разом.
11
И҆ бы́сть по заꙋ́трїи, и҆ саꙋ́лъ раздѣлѝ лю́ди на трѝ нача̑ла: и҆ внидо́ша посредѣ̀ полка̀ въ стра́жꙋ оу҆́треннюю, и҆ бїѧ́хꙋ сынѡ́въ а҆ммѡні́тскихъ, до́ндеже разогрѣ́сѧ де́нь: и҆ бы́сть, и҆ ѡ҆ста́вшїисѧ разбѣго́шасѧ, и҆ не ѡ҆ста́шасѧ ни два̀ ѿ ни́хъ вкꙋ́пѣ.
12
Тоді сказав народ Самуїлу: хто говорив: «чи Саулу царювати над нами»? дайте цих людей, і ми умертвимо їх.
12
И҆ рѣ́ша лю́дїе къ самꙋи́лꙋ: кто̀ є҆́сть рекі́й, ꙗ҆́кѡ да саꙋ́лъ не воцари́тсѧ над̾ на́ми; преда́ждь мꙋже́й, и҆ и҆збїе́мъ и҆̀хъ.
13
Але Саул сказав: у цей день нікого не слід умертвляти, тому що сьогодні Господь звершив спасіння в Ізраїлі.
13
И҆ речѐ саꙋ́лъ: да не оу҆́мретъ ни є҆ди́нъ въ дне́шнїй де́нь, ꙗ҆́кѡ дне́сь сотворѝ гдⷭ҇ь спⷭ҇нїе во і҆и҃ли.
14
І сказав Самуїл народу: ходімо в Галгал, і оновимо там царство.
І пішов весь народ у Галгал, і поставили там Саула царем перед Господом у Галгалі, і принесли там мирні жертви перед Господом. І дуже веселилися там Саул і всі ізраїльтяни.