Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І сказав Самуїл усьому Ізраїлю: ось, я послухався голосу вашого в усьому, що ви говорили мені, і поставив над вами царя,
1
И҆ речѐ самꙋи́лъ ко всѣ̑мъ мꙋжє́мъ і҆и҃лєвымъ: сѐ, послꙋ́шахъ гла́са ва́шегѡ ѡ҆ всѣ́хъ, є҆ли̑ка мѝ рѣ́сте, и҆ поста́вихъ над̾ ва́ми царѧ̀:
2
і ось, цар ходить перед вами; а я постарів і посивів; і сини мої з вами; я ж ходив перед вами від юности моєї і до цього дня;
2
и҆ сѐ, нн҃ѣ ца́рь предхо́дитъ пред̾ ва́ми, а҆́зъ же состарѣ́хсѧ и҆ сѣдѣ́ти бꙋ́дꙋ, и҆ сы́нове моѝ сѐ съ ва́ми: и҆ а҆́зъ сѐ, ходи́хъ пред̾ ва́ми ѿ ю҆́ности моеѧ̀ и҆ да́же до дне́шнѧгѡ днѐ:
3
ось я; свідчіть на мене перед Господом і перед помазаником Його, у кого взяв я вола, у кого взяв осла, кого скривдив і кого пригнобив, у кого взяв дарунок і закрив очі мої у справі його, — і я поверну вам.
3
сѐ, а҆́зъ, ѿвѣща́йте на мѧ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ пред̾ хрїсто́мъ є҆гѡ̀, є҆да̀ оу҆ когѡ̀ телца̀ взѧ́хъ, и҆лѝ ѻ҆слѧ̀, и҆лѝ кого̀ ѿ ва́съ наси́лствовахъ, и҆лѝ кого̀ оу҆тѣсни́хъ, и҆лѝ ѿ рꙋкꙋ̀ нѣ́коегѡ прїѧ́хъ мздꙋ̀, и҆лѝ ѻ҆бꙋ́щꙋ; и҆звѣща́йте на мѧ̀, и҆ возвращꙋ̀ ва́мъ.
4
І відповіли: ти не кривдив нас і не утискував нас і ні в кого нічого не взяв.
4
И҆ рѣ́ша къ самꙋи́лꙋ: не ѡ҆би́дѣлъ є҆сѝ на́съ, нижѐ наси́лствовалъ є҆сѝ на́мъ, нижѐ оу҆тѣсни́лъ є҆сѝ на́съ, нижѐ взѧ́лъ є҆сѝ ѿ рꙋкѝ чїеѧ̀ что̀.
5
І сказав він їм: свідок на вас Господь, і свідок помазаник Його в цей день, що ви не знайшли нічого за мною. І сказали: свідок.
5
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ лю́демъ: свидѣ́тель є҆́сть гдⷭ҇ь въ ва́съ, и҆ свидѣ́тель хрїсто́съ є҆гѡ̀ дне́сь въ се́й де́нь, ꙗ҆́кѡ ничто́же ѡ҆брѣто́сте въ рꙋкꙋ̀ моє́ю. И҆ рѣ́ша лю́дїе: свидѣ́тель.
6
Тоді Самуїл сказав народу: [свідок] Господь, Який поставив Мойсея й Аарона і Який вивів батьків ваших із землі Єгипетської.
6
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ лю́демъ, глаго́лѧ: свидѣ́тель гдⷭ҇ь сотвори́вый мѡѷсе́а и҆ а҆арѡ́на и҆ и҆зведы́й ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ ѻ҆тцы̀ на́шѧ:
7
Тепер же станьте, і я буду судитися з вами перед Господом за всі благодіяння, що зробив Він вам і батькам вашим.
7
и҆ нн҃ѣ предста́ните, и҆ разсꙋждꙋ́сѧ съ ва́ми пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ возвѣщꙋ̀ ва́мъ всѧ̑ ѡ҆правда̑нїѧ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆̀же сотворѝ ва́мъ и҆ ѻ҆тцє́мъ ва́шымъ:
8
Коли прийшов Яків у Єгипет, і батьки ваші воззвали до Господа, то Господь послав Мойсея й Аарона, і вони вивели батьків ваших з Єгипту й оселили їх на місці цім.
8
є҆гда̀ вни́де і҆а́кѡвъ и҆ сы́нове є҆гѡ̀ во є҆гѵ́петъ, и҆ смири́ша и҆̀хъ є҆гѵ́птѧне: и҆ возопи́ша ѻ҆тцы̀ на́ши ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ посла̀ гдⷭ҇ь мѡѷсе́а и҆ а҆арѡ́на, и҆ и҆зведѐ ѻ҆тцы̀ на́шѧ и҆з̾ є҆гѵ́пта и҆ вселѝ и҆̀хъ на мѣ́стѣ се́мъ:
9
Але вони забули Господа Бога свого, і Він віддав їх у руки Сисари, воєначальника асорського, і в руки филистимлян і в руки царя Моавитського, які воювали проти них.
9
и҆ забы́ша гдⷭ҇а бг҃а своего̀, и҆ вдадѐ ѧ҆̀ въ рꙋ́цѣ сїса́рѣ а҆рхїстрати́гꙋ і҆аві́на царѧ̀ а҆сѡ́рска, и҆ въ рꙋ́ки и҆ноплемє́нничи, и҆ въ рꙋ́ки царѧ̀ мѡа́вска, и҆ воева́ша и҆̀хъ:
10
Але коли вони воззвали до Господа і сказали: «згрішили ми, бо залишили Господа і стали служити Ваалу і Астарті, тепер визволи нас від руки ворогів наших, і ми будемо служити Тобі»,
10
и҆ возопи́ша ко гдⷭ҇ꙋ и҆ рѣ́ша: согрѣши́хомъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ста́вихомъ гдⷭ҇а и҆ порабо́тахомъ ваалі́мꙋ и҆ дꙋбра́вамъ, и҆ нн҃ѣ и҆змѝ ны̀ ѿ рꙋ́къ вра̑гъ на́шихъ, и҆ порабо́таемъ тебѣ̀:
11
тоді Господь послав Ієроваала, і Варака, й Ієффая, і Самуїла, і визволив вас від руки ворогів ваших, які оточували вас, і ви жили безпечно.
11
и҆ посла̀ гдⷭ҇ь і҆ероваа́ла и҆ вара́ка и҆ і҆ефѳа́ѧ и҆ самꙋи́ла, и҆ и҆з̾ѧ́тъ вы̀ и҆з̾ рꙋ́къ вра̑гъ ва́шихъ ѡ҆кре́стныхъ, и҆ ѡ҆бита́сте оу҆пова́юще:
12
Але, побачивши, що Наас, цар Аммонитський, іде проти вас, ви сказали мені: «ні, нехай цар царює над нами», тоді як Господь Бог ваш — Цар ваш.
12
и҆ вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ наа́съ ца́рь сынѡ́въ а҆ммѡ́нихъ прїи́де на вы̀, и҆ рѣ́сте: нѝ, но ца́рь да ца́рствꙋетъ над̾ на́ми: є҆гда̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ ца́рствова над̾ ва́ми:
13
Отже, ось цар, якого ви обрали, якого ви вимагали: ось, Господь поставив над вами царя.
13
и҆ сѐ, нн҃ѣ ца́рь, є҆го́же и҆збра́сте и҆ є҆го́же проси́сте: и҆ сѐ, дадѐ гдⷭ҇ь над̾ ва́ми царѧ̀:
14
Якщо будете боятися Господа і служити Йому і слухати голосу Його, і не будете противитися повелінням Господа, і будете і ви і цар ваш, який царює над вами, ходити вслід Господа, Бога вашого, [то рука Господа не буде проти вас];
14
а҆́ще оу҆боите́сѧ гдⷭ҇а и҆ порабо́таете є҆мꙋ̀, и҆ послꙋ́шаете гла́са є҆гѡ̀ и҆ не воспроти́витесѧ оу҆стѡ́мъ гдⷭ҇нимъ, и҆ бꙋ́дете и҆ вы̀ и҆ ца́рь ца́рствꙋѧй над̾ ва́ми в̾слѣ́дъ гдⷭ҇а ходѧ́ще: то̀ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ не бꙋ́детъ на ва́съ:
15
а якщо не будете слухати голосу Господа і будете противитися повелінням Господа, то рука Господа буде проти вас, як була проти батьків ваших.
15
а҆́ще же не послꙋ́шаете гла́са гдⷭ҇нѧ и҆ воспроти́витесѧ оу҆стѡ́мъ гдⷭ҇нимъ, бꙋ́детъ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ на ва́съ и҆ на царѧ̀ ва́шего:
16
Тепер станьте і подивіться на діло велике, яке Господь вчинить перед очима вашими:
16
и҆ нн҃ѣ ста́ните и҆ ви́дите гл҃го́лъ се́й вели́кїй, є҆го́же сотвори́тъ гдⷭ҇ь пред̾ ѻ҆чи́ма ва́шима:
17
чи не жнива пшениці нині? Але я помолюся до Господа, і Він пошле грім і дощ, і ви дізнаєтеся і побачите, наскільки великий гріх, який ви вчинили перед очима Господа, просячи собі царя.
17
нѣ́сть ли жа́тва пшени́цы дне́сь; призовꙋ̀ гдⷭ҇а, и҆ да́стъ гро́мы и҆ до́ждь, и҆ оу҆разꙋмѣ́ете и҆ оу҆ви́дите, ꙗ҆́кѡ ѕло́ба ва́ша вели́ка, ю҆́же сотвори́сте пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆спроси́вше себѣ̀ царѧ̀.
18
І воззвав Самуїл до Господа, і Господь послав грім і дощ у той день; і прийшов весь народ у великий страх від Господа і Самуїла.
18
И҆ призва̀ самꙋи́лъ гдⷭ҇а, и҆ дадѐ гдⷭ҇ь гро́мъ и҆ до́ждь въ то́й де́нь: и҆ оу҆боѧ́шасѧ всѝ лю́дїе ѕѣлѡ̀ гдⷭ҇а и҆ самꙋи́ла,
19
І сказав весь народ Самуїлу: помолися за рабів твоїх перед Господом Богом твоїм, щоб не померти нам; бо до всіх гріхів наших ми додали ще гріх, коли просили собі царя.
19
и҆ рѣ́ша всѝ лю́дїе къ самꙋи́лꙋ: помоли́сѧ ѡ҆ рабѣ́хъ твои́хъ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ твоемꙋ̀, да не оу҆́мремъ: ꙗ҆́кѡ приложи́хомъ ко всѣ̑мъ грѣхѡ́мъ на́шымъ ѕло́бꙋ, просѧ́ще себѣ̀ царѧ̀.
20
І відповів Самуїл народу: не бійтеся, гріх цей вами вчинений, але ви тільки не відступайте від Господа і служіть Господу всім серцем вашим
20
И҆ речѐ самꙋи́лъ къ лю́демъ: не бо́йтесѧ: вы̀ сотвори́сте всю̀ ѕло́бꙋ сїю̀: то́кмѡ не оу҆клони́тесѧ ѿ послѣ́дованїѧ гдⷭ҇нѧ и҆ порабо́тайте гдⷭ҇ꙋ всѣ́мъ се́рдцемъ ва́шимъ,
21
і не звертайтеся вслід нікчемним богам, які не принесуть користі і не визволять; тому що вони — ніщо;
21
и҆ не престꙋпи́те в̾слѣ́дъ ничто́же сꙋ́щихъ, и҆̀же не посо́бствꙋютъ и҆ не и҆з̾и́мꙋтъ, ꙗ҆́кѡ ничто́же сꙋ́ть:
22
Господь же не залишить народу Свого заради великого імені Свого, бо Господу вгодно було обрати вас народом Своїм;
22
поне́же не ѿри́нетъ гдⷭ҇ь люді́й свои́хъ и҆́мене ра́ди своегѡ̀ вели́кагѡ, ꙗ҆́кѡ кро́тцѣ гдⷭ҇ь прїѧ́тъ ва́съ себѣ̀ въ лю́ди:
23
і я також не допущу собі гріха перед Господом, щоб припинити молитися за вас, і буду наставляти вас на путь добру і пряму;
23
и҆ да ника́коже мѝ согрѣши́ти гдⷭ҇ꙋ, ѡ҆ста́вити є҆́же моли́тисѧ ѡ҆ ва́съ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ порабо́таю гдⷭ҇еви и҆ покажꙋ̀ ва́мъ пꙋ́ть бла́гъ и҆ пра́въ,
24
тільки бійтеся Господа і служіть Йому істинно, від усього серця вашого, бо ви бачили, які великі діла Він зробив з вами;
24
то́кмѡ бо́йтесѧ гдⷭ҇а и҆ рабо́тайте є҆мꙋ̀ во и҆́стинѣ и҆ всѣ́мъ се́рдцемъ ва́шимъ, ꙗ҆́кѡ ви́дите ꙗ҆̀же вели̑каѧ сотворѝ гдⷭ҇ь съ ва́ми:
25
якщо ж ви будете робити зло, то і ви і цар ваш загинете.
25
и҆ а҆́ще ѕло́бою ѕло̀ сотворитѐ, то̀ вы̀ и҆ ца́рь ва́шъ поги́бнете.