Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І сказав Господь Самуїлу: доки будеш ти засмучуватися про Саула, якого Я відкинув, щоб він не був царем над Ізраїлем? Наповни ріг твій єлеєм і піди; Я пошлю тебе до Ієссея вифлеємлянина, тому що між синами його Я побачив Собі царя.
1
И$ рече г~ь къ само'и^лђ, доко'лњ т^ы пла'чеши по саё%лњ. а%з# ё^ничижиX не црsтвова'ти въ і^ил~и е^мђ. и^ рече и^спо'лни ро'гъ і^е^ле'ю. и^ прїиди` послю` т^я къ і^е^с#се'ю въ виџлеѓ'мъ. ја%ко ё^зрњ'хъ въ сн~њ'хъ е^го себњ` цр~я”
2
І сказав Самуїл: як я піду? Саул почує й уб’є мене. Господь сказав: візьми в руку твою телицю зі стада і скажи: «я прийшов для жертвоприношення Господу»;
2
И$ реq самоилъ ка'ко поидђ` и^ ё^слы'шитъ саё%лъ и^ ё^бі'етъ м^я. и^ рече г~ь ю%ницђ эT воло'въ, прїими` в рђ'цњ с^и. и^ рече'ши пожрњт'и гв~и прїидоX”
3
і запроси Ієссея [і синів його] до жертви; Я вкажу тобі, що робити тобі, і ти помажеш Мені того, про кого Я скажу тобі.
3
И$ призове'ши і^е^с#се'я, и^ сн~ы е^го на жр'ьтвђ. и^ а'зъ т^и покажђ` ја%же сътвори'ши. и^ пома'жеши м^и е^го'же т^и рекђ`”
4
І зробив Самуїл так, як сказав йому Господь. Коли прийшов він у Вифлеєм, то старійшини міста з тремтінням вийшли назустріч йому і сказали: чи мирний прихід твій?
4
И$ сътвори` само'илъ вс^я е^ли'ко рече е^мђ г~ь. и^ прїиде въ виџлеѓ'мъ. и^ ё^жасо'шася ста'рцы гра'да, і^ и^зыидо'ша въ срњте'нїи его. и^ рњш'а ми'ръ вхо'дђ твое^мђ, ЭO прозорли'вче”
5
І відповів він: мирний, для жертвоприношення Господу прийшов я; освятіться і йдіть зі мною до жертвоприношення. І освятив Ієссея і синів його і запросив їх до жертви.
5
И$ рече въ ми'рњ пожрњт'и г~ђ прїидо'хъ. ѓ^ст~и'теся и^ възвесели'теся дне'сь со мно'ю. и^ ѓ^ст~и і^е^с#се'я и^ сн~ы е^го. и^ призва` я& на жр'ътвђ”
6
І коли вони прийшли, він, побачивши Елиава, сказав: мабуть, цей перед Господом помазаник Його!
6
И$ бы'сть е^гда` въведе` я& и^ ви'дњ е^лїа'ва. и^ рече а^ще с^и е^сть преD гм~ъ цр~ь е^го”
7
Але Господь сказав Самуїлу: не дивися на лице його і на висоту зросту його; Я відкинув його; Я дивлюся не так, як дивиться людина; бо людина дивиться на лице, а Господь дивиться на серце.
7
И$ рече г~ь само'илђ не зри` на лице` е^го, ни на ѓ^бы'чаи вели'чества е^го. ја%ко ё^ничижи'хъ и& поне'же б^о не та'ко зриT чл~къ” ја%ко зри'тъ б~ъ, ја%ко чл~къ ви'дитъ на лице`. а^ б~ъ ви'дитъ на срDце”
8
І покликав Ієссей Аминадава і підвів його до Самуїла, і сказав Самуїл: і цього не обрав Господь.
8
И$ призва` і^е^с#се'и и^ а^минада'ва, и^ преDста'ви и& преD лице'мъ само'ила. и^ рече само'илъ. н^и сего и^збра` г~ь.
9
І підвів Ієссей Самму, і сказав Самуїл: і цього не обрав Господь.
9
и^ приведе` і^е^с#се'и сам#ма'я, и^ рече и^ сего не и^збра` г~ь.
10
Так підводив Ієссей до Самуїла сім синів своїх, але Самуїл сказав Ієссею: нікого з цих не обрав Господь.
10
и^ приведе` і^е^с#се'и вс^ю, з~, сн~овъ свои^хъ преD само'ила. и^ рече само'илъ къ і^е^с#се'ю, не и^збра` г~ь всњхъ сиX”
11
І сказав Самуїл Ієссею: чи всі діти тут? І відповів Ієссей: є ще менший; він пасе овець. І сказав Самуїл Ієссею: пошли і візьми його, бо ми не сядемо обідати, доки не прийде він сюди.
11
И$ рече па'кы само'и^лъ къ і^е^с#се'ю, не доста` л^и ё%же дњтїи. и^ реq і^е^с#се'и и^ е^ще` е^сть е^ді'нъ ма'лъ, и^ се'й пасеT на па'жити. и^ реq само'илъ къ і^е^с#се'ю. посли` и^ приведи и&, ја%ко не и%мамъ и^зыити`, а%ще то'й не прїидеT сњмо,
12
І послав Ієссей і привели його. Він був білявий, із красивими очима і приємним лицем. І сказав Господь: встань, помаж його, бо це він.
12
и^ посла` и^ въведе и&. бњ б^о се'й чр'ъмеn до'брыма ѓ^чи'ма, и^ бл~гъ възо'роM” И рече г~ь къ само'илђ. въста'ни и^ пома'жи дв~да ја%кото'й бл~гъ е^сть”
13
І взяв Самуїл ріг з єлеєм і помазав його серед братів його, і спочив Дух Господній на Давиді з того дня і після; Самуїл же встав і відійшов у Раму.
13
И$ прїя'тъ само'илъ ро'гъ со і^е^леѓM” и^ пома'за и& посредњ бра'тїа е^го. и^ ноша'шеся дх~ъ гн~ь наD двд~омъ, эT того` дн~е и^ пото'мъ” И$ въста` само'иl эTи%де въ сармаџе'мђ”
14
А від Саула відступив Дух Господній, і обурював його злий дух від Господа.
14
И$ дх~ъ гн~ь эTстђпи` эT саё'ла, и^ давля'ше и& дђхъ лђка'выи эT г~а”
15
І сказали слуги Саулові йому: ось, злий дух від Бога обурює тебе;
15
И$ рњша ѓ^тро'цы саё%лови к не'мђ. се нн~њ дXђ лђка'выи эT г~а да'витъ т^я”
16
нехай господар наш накаже слугам своїм, які перед тобою, пошукати людини, майстра гри на гуслях, і коли найде на тебе злий дух від Бога, то він, граючи рукою своєю, буде заспокоювати тебе.
16
да и%дђтъ раби` твои` нн~њ преD тобо'ю и^ възы'щђтъ господи'нђ на'шемђ мђж'а зна'юща въ гђ'сли пњти. и^ вънегда' же бђдеT дђхъ лђка'выи, на тебњ`. и^ тогда` да пое^тъ въ гђ'сли своя`. и^ бл~гот^и бђ'детъ и^ поко'итъ т^я”
17
І відповів Саул слугам своїм: знайдіть мені людину, що добре грає, і представте її мені.
17
И$ рече саё%лъ къ ѓ^тро'комъ свои^мъ. ви'дњсте л^и коли` мђж'а до'брњ пою'ща. и^зыщи'те и^ въведи'те и& ко мнњ`”
18
Тоді один із слуг його сказав: ось, я бачив у Ієссея вифлеємлянина сина, який вміє грати, людину хоробру і войовничу, і розумну в словах і видну собою, і Господь з ним.
18
И$ эTвњща е^мђ е^ді'нъ эT ѓ^тро'къ е^го, и^ ре'че. с^е нн~њ ви'дњхъ сн~а і^е^с#се'ѓва и^зъ виџлеѓ'ма. и^ то'и вњ'дыи пњтїе и^ мђ'жъ разђ'менъ, и^ чл~кобо'рецъ и^ мђдръ въ словеси`. и^ мђ'жъ бл~гъ видњнїемъ, и^ г~ь с ни'мъ”
19
І послав Саул вісників до Ієссея і сказав: пошли до мене Давида, сина твого, який при отарі.
19
И$ посла` саё'лъ вњстни^ки къ і^ес#се'ю гл~я. пђсти` ко мнњ` дв~да сн~а свое^го, и^же е^сть ё^ ста'да твое^го.
20
І взяв Ієссей осла з хлібом і міх з вином і одне козеня, і послав з Давидом, сином своїм, до Саула.
20
и^ възе'мъ і^ес#се'и бре'мя хлњ'бовъ и^ мњхъ вина`, и^ козля` эT ко'зъ е^ді'но и^ посла къ саё'лђ рђко'ю двд~овою сн~а свое^го”
21
І прийшов Давид до Саула і служив перед ним, і дуже сподобався йому і зробився його зброєносцем.
21
И$ въни'де дв~дъ къ саё'лђ, и^ преDста преD ни'мъ. и^ възлюби` и& ѕњло саё'лъ, бы'сть е^мђ нося'и ѓ^рђжїе е^го”
22
І послав Саул сказати Ієссею: нехай Давид служить при мені, бо він здобув благовоління в очах моїх.
22
И$ посла` саё'лъ къ і^е^с#се'ѓ^ви гл~я. не дњ'и дв~да да пребђ'детъ ё^ мене`, ја%ко ѓ^брњте блгDть преD ѓчи'ма мои'ма.
23
І коли дух від Бога бував на Саулі, то Давид, узявши гуслі, грав, — і втішніше і краще ставало Саулу, і дух злий відступав від нього.
23
и^ бы'сть е^гда` бы'ти дђхђ нечи'стђ въ саё'лњ. и^ прїимъ дв~дъ рђкама свои'ма гђ'сли, и^ поя'ше и& и^ эTдохнђ` саё'лъ и^ бл~го е^мђ бы'сть и^ эTстђпи` эT него` дђхъ нечи'стыи”