Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Коли скінчив Давид розмову із Саулом, душа Іонафана приліпилася до душі його, і полюбив його Іонафан, як свою душу.
1
И$ бы'сть е^гда` преста` гл~ати къ саё%лђ. и^ дш~а и^ѓ^а^наџа'на съ дш~ею дв~довою съпряже'ся. и^ възлюби` е^го и^ѓ^а^наџа'нъ эT дш~а свое^я”
2
І взяв його Саул у той день і не дозволив йому повернутися в дім батька його.
2
И$ поя'тъ е^го саё%лъ въ дн~и ѓ%ны, и не даде` е^мђ възврати'тися въ доM эTц~а е^го”
3
Іонафан же уклав з Давидом союз, тому що полюбив його, як свою душу.
3
И$ завњща` и^ѓ^а^наџа'нъ съ дв~домъ завњт'ъ, за не'же възлюби е^го эT дш~а свое^я”
4
І зняв Іонафан верхній одяг свій, який був на ньому, і віддав його Давиду, також і інший одяг свій, і меч свій, і лук свій, і пояс свій.
4
И$ съвлече'ся и^ѓ^а^наџа'нъ съ ри'зы свое^я, и^ да` ю& двд~ви, і^ и'ны ѓ^де'жи своя` да'же до ѓ^рђж'їя свое^го, и^ до лђ'ка свое^го, и^ до по'яса свое^го”
5
І Давид діяв розсудливо скрізь, куди посилав його Саул, і зробив його Саул начальником над військовими людьми; і це сподобалося всьому народові і слугам Сауловим.
5
І$ и^схожда'ше дв~дъ въ всњ'хъ пђте'хъ, и^дњж'е а%ще посыла'ше е^го саё%лъ, поста'ви же е^го саё%лъ наD мђжи` во'искими, и^ ё^го'денъ б^њ преD ѓ^чи'ма всњ'хъ люде'и, и^ преD слђга'ми саё%ловыми”
6
Коли вони йшли, повертаючись після перемоги Давида над филистимлянином, то жінки з усіх міст ізраїльських виходили назустріч Саулу царю зі співом і танцями, з урочистими тимпанами і з кимвалами.
6
И$ быs, внегда` входи'ти и^мъ, вънегда възврати'ся дв~дъ эT побњжде'нїя и^ноплеме'нникъ, і^ и^зыидо'ша дв~ы ликоствђ'ющїи на срњте'нїе саё%ла цр~я, эT всњ'хъ гра'дъ і^и^л~евыхъ пою'ще и^ скачюще, в тљ=м#па'нњхъ съ ра'достїю и^ съ гђ'сльми”
7
І викликували жінки, які грали, говорячи: Саул переміг тисячі, а Давид — десятки тисяч!
7
И$ хожда'хђ же'ны ликђ'юще и^ гл~юще, побњди саё%лъ съ ты'сящами а^ дв~дъ съ тма'ми,
8
І Саул сильно засмутився, і неприємно було йому це слово, і він сказав: Давиду дали десятки тисяч, а мені тисячі; йому бракує тільки царства.
8
и^ разгнњ'вася саё%лъ ѕњ'ло лђка'вы б^о ја^ви'шася гл~ы преD ѓ^чи'ма саё%ловыма ѓ^ словеси` се'мъ, и^ рече саё%лъ, дв~дви даша тмы`, а^ мнњ` да'ша ты'сяща, и^ что же е^мђ не быs толи'ко црsтво”
9
І з того дня і потім підозріливо дивився Саул на Давида.
9
И$ б^њ пострњка'емъ саё%лъ дв~домъ эT того` дн~е и^ пото'мъ”
10
І було на другий день: напав злий дух від Бога на Саула, і він біснувався в домі своєму, а Давид грав рукою своєю на струнах, як і в інші дні; в руці у Саула був спис.
10
И$ бы'сть эT ё%трњшнего дн~е, и^ нападе` дђ'хъ лђка'выи эT г~а на саё%ла, и^ прорица'ше посредњ` до'мђ свое^го, и^ дв~дъ поя'ше въ гђ'сли ја%коже и^ по вся` дн~и, ко'пїе же в рђ'кђ саё%лю”
11
І кинув Саул спис, подумавши: приб’ю Давида до стіни; але Давид двічі ухилився від нього.
11
И$ взе'мъ саё%лъ ко'пїе и^ рече поражђ` дв~да къ стњнњ`, и^ ё^клони'ся дв~дъ эT лица` его два'щи”
12
І став боятися Саул Давида, тому що Господь був з ним, а від Саула відступив.
12
И$ ё^боя'ся саё%лъ эT лица` двд~ва, ја%ко г~ь б^њ с ни'мъ, а^ эT саё%ла эTстђпи`”
13
І віддалив його Саул від себе і поставив його у себе тисячоначальником, і він виходив і входив перед народом.
13
И$ эTста'ви е^го саё%лъ эT себе`, и^ постави е^го въ ѓ%бласти свое'и ты'сђщника' і^ и^схожDа'ше, и^ въсхожDа'ше преD люDми”
14
І Давид у всіх ділах своїх чинив розсудливо, і Господь був з ним.
14
И$ бњ дв~дъ въ всњ'хъ пђте'хъ свои^хъ смысля` и^ г~ь б^њ с ни'мъ”
15
І Саул бачив, що він дуже розсудливий, і боявся його.
15
И ви'дњ саёl ја%кото'и смы'слитъ ѕњ'ло, и^ сђмня'шеся эT лица` е^го”
16
А весь Ізраїль і Іуда любили Давида, тому що він виходив і входив перед ними.
16
Ве'сь же і^и^л~ь, і^ и^ё'да любля'хђ дв~да. ја%ко се'и въсхожда'ше і^ и^схожда'ше, преD лице'мъ всXњ люді'и”
17
І сказав Саул Давиду: ось старша дочка моя, Мерова; я дам її тобі за дружину, тільки будь у мене хоробрим і веди війни Господні. Тому що Саул думав: нехай не моя рука буде на ньому, але рука филистимлян буде на ньому.
17
И$ рече саё%лъ къ дв~дђ, с^е дщи моя` большая меро'въ, сїю тебњ да'мъ в женђ`, то'кмо бђди м^и въ сн~а си'лы, и^ побора'и бра'ни гн~и, саё%лъ б^о рече да не бђ'детъ рђка` моя` на неM, н^о да бђдеT рђка` и^ноплеме'нническа”
18
Але Давид сказав Саулу: хто я, і що життя моє і рід батька мого в Ізраїлі, щоб мені бути зятем царя?
18
И$ рече дв~дъ къ саё'лђ кт^о а%зъ е^смь, и живо'тъ эTц~а мое^го въ і^и^л~и, ја%ко да бђ'дђ зя'ть црsкїи”
19
А коли настав час віддати Мерову, дочку Саула, Давиду, то вона була видана заміж за Адриела з Мехоли.
19
И$ бы'сть въ вре'мя е^гда` да'ти е^мђ меро'въ дще'рь саё%ловђ дв~дови, сїя же дася есрои'лю молаџи'тъскомђ въ женђ`.
20
Але Давида полюбила друга дочка Саула, Мелхола; і коли сповістили про це Саула, то це було приємно йому.
20
и^ възлюби' же мельхо'ла дщ^и саё%лова дв~да. и^ възвњсти'ша с^е саё'лђ и^ ё^го'дно бы'сть преD ѓ^чи'ма е^го сло'вот^о”
21
Саул думав: віддам її за нього, і вона буде йому сіткою, і рука филистимлян буде на ньому. І сказав Саул Давиду: через іншу ти поріднишся нині зі мною.
21
И$ реq саё'лъ да'мъ е^мђ` и^ бђ'детъ е^мђ на събла'знъ. и^ бђ'детъ б^о на не'мъ рђка` и^ноплеме'ннича. и^ рече саё'лъ къ дв~дђ. си'лъ ра'ди бђ'деши м^и зя'ть дне'сь”
22
І наказав Саул слугам своїм: скажіть Давиду таємно: ось, цар благоволить до тебе, і всі слуги його люблять тебе; отже, будь зятем царя.
22
И$ заповњ'да саё'лъ ѓ%трокоM свои^мъ гл~я. р#цњт'е в^ы та'ино дв~дђ гл~юще. с^е цр~ь хо'щетъ да'ти за' тя дще'рь свою`, и^ вс^и ѓ%троцы лю'бятъ т^я, и^ т^ы бђ'ди зя'ть цр~ю”
23
І передали слуги Саулові у вуха Давиду всі слова ці. І сказав Давид: хіба здається вам легко бути зятем царя? я — людина бідна і незначна.
23
И$ гл~аша ѓ%троцы саё'ловы, въ ё'ши дв~дђ гл~ы сїя. и^ реq дв~дъ а^ще пра'во с^е е^сть преD ѓ^чи'ма ва'шима, и^же быти м^и зя'темъ цр~ю а^зъ б^о е^смь мђж'ъ смире'нъ и^ несла'венъ”
24
І донесли Саулу слуги його і сказали: ось що говорить Давид.
24
И$ възвњсти'ша ѓ%троцы саё'лђ с^и словеса`, ја%же гл~а дв~дъ”
25
І сказав Саул: так скажіть Давиду: цар не хоче віна, крім ста краєобрізань филистимських, на помсту ворогам царя. Тому що Саул мав на думці погубити Давида руками филистимлян.
25
И$ рече саё'лъ, си'це рцњт'е двд~ви. не хо'щеT цр~ь съ бога'тествоM зя'тя н^о съ сто'м# кра'е неѓ^брњ'заныX и^ноплеме'нническихъ. эTм#сти'ти враго'мъ цр~евымъ. саё'лъ б^о мышля'ше, въда'ти дв~да в рђ'цњ и^ноплеме'нникомъ”
26
І переказали слуги його Давиду ці слова, і сподобалося Давиду стати зятем царя.
26
И$ възвњсти'ша ѓ%троцы саё'ловы гл~ы сїя двд~ви. и^ ё^го'дна быша словеса` с^и преD ѓ^чи'ма дв~довыма, е^же бы'ти в# зятя цр~ви,
27
Ще не минули призначені дні, як Давид встав і пішов сам і люди його з ним, і убив двісті чоловік филистимлян, і приніс Давид краєобрізання їх, і представив їх у повній кількості царю, щоб стати зятем царя. І видав Саул за нього Мелхолу, дочку свою, заміж.
27
и^ не по мно'ѕњхъ дн~ехъ” И$ въста'въ дв~дъ і^ и'де самъ, и^ мђ'жи е^го с ни'м#. и^ ё^би'ша эT и^ноплеме'нникъ, с~, мђ'жъ, и^ принесо'ша кра'е неѓ^брњзанїе и^хъ цр~ю. и^ въда` е^мђ` и^ бы'сть зя'ть цр~ю. и^ въда'сть е^мђ цр~ь мельхо'лђ дще'ръ свою` въ женђ`”
28
І побачив Саул і дізнався, що Господь з Давидом [і весь Ізраїль любить його,] і що Мелхола, дочка Саула, любила Давида.
28
И$ ви'дњ саё'лъ ја^ко г~ь е^сть съ дв~домъ. и^ ве'сь і^и^ль лю'битъ и&”
29
І став Саул ще більше боятися Давида і зробився ворогом його на все життя.
29
И$ приложи` саё'лъ эTто'лњ па'че боя'тися дв~да. и^ бысть дв~дъ ненави'димъ саё'лоM вс^я дн~и”
30
І коли вожді филистимські вийшли на війну, Давид, від самого виходу їх, діяв розсудливіше за всіх слуг Саулових, і дуже прославилося ім’я його.
30
І$ и^зыидо'ша кн~ѕи и^ноплемеnнически, и^ бы'сть послDњ'нїи и^схоD и^хъ. дв~дъ же ра'зђменъ б^њ па'че всњхъ слђ'гъ саё'ловыX. и^ почте'ся и%мя е^го ѕњ'ло”