Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 19
Українською (п. Філарета)
Острозька Біблія
1
І говорив Саул Іонафану, синові своєму, і всім слугам своїм, щоб умертвити Давида; але Іонафан, син Саула, дуже любив Давида.
І говорив Іонафан добре про Давида Саулу, батькові своєму, і сказав йому: нехай не грішить цар проти раба свого Давида, тому що він нічим не згрішив проти тебе, і справи його дуже корисні для тебе;
він наражав на небезпеку душу свою, щоб уразити филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння всьому Ізраїлю; ти бачив це і радів; для чого ж ти хочеш згрішити проти невинної крові й умертвити Давида без причини?
І послав Саул слуг у дім до Давида, щоб стерегти його й убити його до ранку. І сказала Давиду Мелхола, дружина його: якщо ти не врятуєш душі твоєї в цю ніч, то завтра будеш убитий.
11
И$ посла` саё'лъ вњ'стники в до'мъ двд~въ стрещи` е^го да ё^бїютъ и&. и^ по совњт'ђ възвњсти дв~дђ мелхо'ла жена` е^го гл~ющи. а^ще не сп~сеши дш~а свое^я в но'щь сїю т^о ё'тро ра'но ё'мреши”
12
І спустила Мелхола Давида з вікна, і він пішов, і втік і врятувався.
І послав Саул слуг, щоб оглянути Давида, говорячи: принесіть його до мене на постелі, щоб убити його.
15
и^ посла` саё'лъ второ'е да ѓ^гляда'ютъ дв~да гл~я. принесњте и& на ѓ%дрњ къ мнњ`, да ё^мрьщвлю и& а^зъ”
16
І прийшли слуги, і ось, на постелі статуя, а в її узголів’ї козяча шкура.
16
И$ прїидо'ша слђ'ги, и^ с^е но'вопогреба'лная на ѓ%дрњ. и^ ё^брђ'съ і^ и'же б^њ на главњ` е^го”
17
Тоді Саул сказав Мелхолі: для чого ти так обдурила мене і відпустила ворога мого, щоб він утік? І сказала Мелхола Саулу: він сказав мені: відпусти мене, інакше я уб’ю тебе.
І втік Давид і врятувався, і прийшов до Самуїла в Раму і розповів йому все, що робив з ним Саул. І пішов він із Самуїлом, і зупинилися вони в Навафі [біля Рами].
І донесли Саулу, говорячи: ось, Давид у Навафі, біля Рами.
19
И$ възвњсти'ся с^е саё'лђ.
20
І послав Саул слуг узяти Давида, і коли побачили вони сонм пророків, що пророкували, і Самуїла, який начальствував над ними, то Дух Божий зійшов на слуг Саула, і вони стали пророкувати.
[Розгнівавшись,] Саул сам пішов у Раму, і дійшов до великого джерела, що в Сефі, і запитав, говорячи: де Самуїл і Давид? І сказали: ось, у Навафі, біля Рами.