Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І молилася Анна і говорила: зраділо серце моє в Господі; піднісся ріг мій у Бозі моєму; широко розкрилися вуста мої на ворогів моїх, бо я радію у спасінні Твоєму.
1
И$ помоли'ся а%н#на и^ рече, ё^тверди'ся срDце мое` ѓ% г~њ. възнесе'ся ро'гъ мои ѓ^ бѕ~њ мое'мъ. раз#шири'шася ё^ста` моя на враги` моя” възвесели'хся ѓ^ сп~се'нїи твое'мъ”
2
Немає настільки святого, як Господь; бо немає іншого, крім Тебе; і немає твердині, як Бог наш.
2
ЈА/ко нњ'сть ст~ъ ја%ко г~ь, и^ нњсть пра'веденъ ја%ко б~ъ нашъ, и^ нњ'сть си'ленъ па'че тебе г~и”
3
Не примножуйте розмов гордовитих; зухвалі слова нехай не виходять з уст ваших; бо Господь є Бог відання, і діла в Нього зважені.
3
Не хвали'теся и^ не гл~ите высо'кая въ горды'ни, и^ да не и^зы'идетъ велерњчїе и^з# ё%стъ ва'шихъ” ЈА/ко б~ъ ра'зђмовомъ г~ь, и^ б~ъ ё^гото'вая начина'нїя своя`”
4
Лук сильних переломлюється, а немічні перепоясуються силою;
4
Лђкъ си'лныхъ и^знемо'же. и^ не'мощнїи препоја%сашеся си'лою.
5
ситі працюють за хліб, а голодні відпочивають; навіть неплідна народжує сім разів, а багатодітна знемагає.
5
и^спо'лненїи хлњба лиши'шася. и^ а'лчђщеи же прїидо'ша на' зеMлю ја^ко непло'ды роди` се'дмь, и^ мно'гая въ ча'дњхъ и^знемо'же”
6
Господь умертвляє і оживляє, спускає до пекла і возводить;
6
Гь~ мр~твиT и^ живи'тъ. низво'дитъ во а'дъ и^ възво'дитъ”
7
Господь робить убогими і збагачує, принижує і піднімає.
7
Гь~ ё^бо'житъ и^ бога'титъ, смиря'етъ и^ вы'ситъ”
8
З пороху піднімає Він бідного, із бруду піднімає убогого, посаджуючи з вельможами, і престіл слави дає їм у спадщину; бо у Господа основи землі, і Він утвердив на них вселенну.
8
Въздвиза'я эT земля` ё^бо'га. и^ эT гно'ища възво'дитъ ни'ща. поса'диT е^го и^ съ могђщими люDскыми. и^ прsтоl сла'вы наслњ'дитъ е^мђ.
9
Стопи святих Своїх Він оберігає, а беззаконні в темряві зникають; тому що не силою міцна людина.
9
дая моли'твђ моля'щемђся, и^ блsвиl е^сть лњта пра'веднаго. ја%ко не ё^крњпля'ется си'ленъ мђ'жъ крњ'постїю свое'ю.
10
Господь зітре противників Своїх; з небес загримить на них. [Господь святий. Нехай не хвалиться мудрий мудрістю своєю, і нехай не хвалиться сильний силою своєю, і нехай не хвалиться багатий багатством своїм, але хто бажає хвалитися, нехай хвалиться тим, що розуміє і знає Господа.] Господь буде судити краї землі, і дасть кріпкість цареві Своєму і піднесе ріг помазаника Свого.
10
г~ь не'мощна сътвори'тъ сђпоста'та е^мђ, г~ь ст~ъ” да не хва'лится премђ'дрыи премђ'дростїю свое'ю. и^ да не хва'лится си'лныи си'лою свое'ю. и^ да не хва'лится бога'тыи бога'тъствомъ свои^мъ” Но ѓ^ сеM да хва'лится хваля'ися е^же разђмњва'ти и^ зна'ти г~а. и^ твори'ти сђдъ и^ пра'вдђ посредњ земля`” Гь~ възы'де на нб~са и^ възгремњ`, и^ то'й сђдитъ ко'нцемъ земля` пра'веденъ сы'и. и^ дасть крњпость цр~ю на'шемђ и^ възнесетъ ро'гъ х~а свое^го”
11
[І залишила Самуїла там перед Господом,] і пішов Елкана в Раму в дім свій, а отрок залишився служити Господу при Ілії священику.
11
И$ ѓ^ста'ви и& т^ђ е^лка'на преD гм~ъ і^ иде въ е^ћармаџе'мъ в до'мъ сво'и. ѓ^троча' же б^њ слђжа` лицђ гн~ю. преD лицеM и^лі'я жръца`”
12
Сини ж Ілія були люди негідні; вони не знали Господа
12
Сн~ове же и^лі'ины жръцо'вы бы'ша. сн~ове безако'нїя не вњ'дђще г~а.
13
і обов’язків священиків стосовно до народу. Коли хто приносив жертву, слуга священиків, приходив під час варіння м’яса, з виделкою в руці своїй
13
ни пра'вды жре'ческы преD людми всњми жрђщими” Внегда` б^о кт^о приношаше жрътвђ прихожда'ше ѓ%троk жре'ческъ до'ндеже сваря'тся мя'са. и^ ё'дица трезђбна в рђ'кђ е^го”
14
і опускав її в казан, або в каструлю, або на сковороду, або в горщик, і що вийме виделка, те брав собі священик. Так чинили вони з усіма ізраїльтянами, які приходили туди в Силом.
14
И$ влага'ше ю& в коно'бъ вели'кїи. и^л^и въ мњ'дяныи сосђ'дъ и^л^и в ла'ткђ и^ вс^е е^же вънзеся на ё%дицђ възима'ше е& себњ жрецъ и^ та'котворя'ше всемђ` і^и^л~еви. приходя'щемђ пожрњт'и гв~и в силоM”
15
Навіть раніше, ніж спалювали жир, приходив слуга священичий і говорив тому, хто приносив жертву: дай м’яса на печеню священикові; він не візьме в тебе вареного м’яса, а дай сире.
15
И$ пре'же пожре'нїя тђ'ка, прихожда'ше ѓ%трокъ жре'ческъ, и^ гл~аше мђжеви кадя'щемђ, да'ждь мя'са свари'ти жерцђ, и^ не прїимђ эT тебе ктомђ` мя'са эT коно'ба”
16
І якщо хто говорив йому: нехай спалять раніше жир, як має бути, і потім візьми собі, скільки забажає душа твоя, то він говорив: ні, зараз же дай, а якщо ні, то силою візьму.
16
А/ще же речетъ мђжъ жря'и, да пока'диTся пр'ьвое, ја^коже ё^ста'въ тђ'ка, и^ потомъ во'змеши себњ эT всего`, е^же хо'щетъ дш~а твоя`, сїи же реq н^и, н^о а^ще нн~њ не даси`, возмђ` си'лою”
17
І гріх цих молодих людей був дуже великий перед Господом, тому що вони відвертали від жертвоприношень Господу.
17
И$ б^њ преD гм~ъ грXњ ѓ%трокђ ве'лїи ѕњло, ја^ко эTмњта'хђ жрътвђ гн~ю”
18
Отрок же Самуїл служив перед Господом, одягаючи лляний ефод.
18
И$ само'иль же б^њ слђжа` преD гм~ъ, ѓ^тро'чищъ сђще ѓ^поја^саn в ри'зђ жре'ческђ л#ня'нђ”
19
Верхній малий одяг робила йому мати його і приносила йому щорічно, коли приходила з чоловіком своїм для приношення належної жертви.
19
И$ ѓ^де'жђ сђгђ'бђ сътвори` е^мђ ма'ти е^го, и^ приноша'ше е^мђ, эT дн~и и^ въ дн~и, е^гда` въсхожDаше с мђжемъ свои^мъ пожрњт'и жрътвђ в ты` дн~и”
20
І благословив Ілій Елкану і дружину його і сказав: нехай дасть тобі Господь дітей від дружини цієї замість даного, якого ти віддав Господу! І пішли вони в місце своє.
20
И$ блsви и^лі'и е^лка'на, и^ женђ` е^го гл~я да възда'сть т^и г~ь сњ'мя эT жени` тоя`, за да'ръ и^же дарова` гв~и, и^ эTи'де чл~къ въ мњсто свое`”
21
І відвідав Господь Анну, і зачала вона і народила ще трьох синів і двох дочок; а отрок Самуїл зростав у Господа.
21
И$ посњти` г~ь б~ъ а^н#нђ ја%ко зача`, и^ роди` е^ще` тр^и сн~ы, и^ дще'ри дв^њ” И$ възвели'ча ѓ%трокъ само'иль преD гм~ъ въ дн~и ѓ%ны”
22
Ілій же був дуже старим і чув усе, як поводяться сини його з усіма ізраїльтянами, і що вони сплять з жінками, які збираються біля входу в скинію зібрання.
22
И$лі'и же състарњвся ѕњло, и^ ё^слы'ша ја%же творя'ста сн~а е^го всњмъ сн~омъ і^и^л~евымъ, и^ ја%ко быва'хђ со жена'ми, сђщими на мл~твњ ё^ две'рїи хра'ма гн~я”
23
І сказав їм: для чого ви робите такі справи? бо я чую про недобрі вчинки ваші від усього народу [Господнього].
23
И$ рече и%ма почто` твори'та по гл~ђ семђ, и^же а%зъ слы'шђ и^зъ ё%стъ всњхъ людїи ѓ^ ва'съ”
24
Ні, діти мої, недобрий поголос, який я чую [про вас, не робіть так, бо недобрий поголос, який я чую]; ви розбещуєте народ Господній;
24
Не сн~а моя` е^сте ја%ко не бл~го б^о слы'шанїе а%зъ слы'шђ ѓ^ ва'съ, ја%ко въ грњхъ въво'дите лю'ди гн~я,
25
якщо згрішить людина проти людини, то помоляться за неї Богу; якщо ж людина згрішить проти Господа, то хто буде заступником за неї? Але вони не слухали голосу батька свого, бо Господь вирішив уже віддати їх на смерть.
25
а^ще б^о съгрњша'я съгрњши'тъ мђжъ мђж'еви и^ помо'лится б~ђ за'нь, и^л^и а^ще гв~и съгрњшиT, кт^о помо'лится за'нь, ѓ^наy не послђш'аста гла'са эTц~а свое^го, ја%ко хотя` въсхотњ г~ь погђби'ти я&
26
Отрок же Самуїл все більше і більше входив у вік і у благовоління в Господа й у людей.
26
ѓ%трок же самои'ль послђш'аше, и^ възвелича'шеся, и^ б^њ бл~гъ предъ гм~ъ и^ чл~кы”
27
І прийшов чоловік Божий до Ілія і сказав йому: так говорить Господь: чи не відкрився Я дому батька твого, коли вони були ще в Єгипті, у домі фараона?
27
И$ прїиде чл~къ бж~їи къ и^лі'и, и^ рече` е^мђ, та'ко гл~етъ г~ь е^да` л^и ја%вля'я не и^зъја^ви'хся до'мови эTц~а твое^го, і^ и^же б^њ с ни'мъ въ земли` е^гљ=петъстњи, ра'бъ в домђ` фараѓ'ню”
28
І чи не обрав його з усіх колін Ізраїлевих Собі у священика, щоб він піднімався до жертовника Мого, щоб курив фіміам, щоб носив ефод переді Мною? І чи не дав Я дому батька твого від усіх вогнем спалюваних жертв синів Ізраїлевих?
28
І$ и^збра'хъ до'мъ эTц~а твое^го эT всњхъ до'мовъ і^и^л~въ мн^њ слђжи'ти въсходя'ще ко ѓ^лтарю` мое^мђ и^ кади'ти кади'ломъ, и^ взя'хъ е^фђ'дъ, и^ дахъ домђ эTц~а твое^го, вс^я ѓ^гне'ви жрътвеная сн~овъ і^и^л~евъ въ снњдь”
29
Для чого ж ви топчете ногами жертви Мої і хлібні приношення Мої, які заповів Я для оселі Моєї, і для чого ти віддаєш перевагу синам своїм переді мною, наповнюючи себе початками всіх приношень народу Мого — Ізраїля?
29
Почто' же т^ы призрњ на џїмїја^мъ мои, и^ на жрътвђ мою` лђка'внымъ ѓ%комъ, и^ просла'ви сн~а своя` па'че мене`” е^же блsвити и^сперва, всякђ жрътвђ въ і^и^л~и, предо мно'ю”
30
Тому так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я сказав тоді: «дім твій і дім батька твого будуть ходити перед лицем Моїм повік». Але тепер говорить Господь: нехай не буде так, тому що Я прославлю тих, що прославляють Мене, а ті, що знеславлюють Мене, будуть осоромлені.
30
Сего ради си'це рече г~ь б~ъ і^и^л~евъ гл~я реко'хъ до'мъ твои, и^ домъ эTц~а твое^го, пре'идетъ предо мно'ю до' вњка, н^о нн~њ рече г~ь ника'коже не бђди т^о въ мн^њ ја^коже прославля'ющаго м^я просла'влю, и^ ё^ничижа'яи м^я без че'сти бђдетъ”
31
Ось, настають дні, в які Я підсічу силу твою і силу дому батька твого, так що не буде старця в домі твоєму [ніколи];
31
Се дн~и и^дTђ и^ потреблю` сњмя твое`, и^ племя` до'мђ эTц~а твое^го, и^ не бђдетъ ста'рца в домђ` твое^мъ,
32
і ти будеш бачити біду дому Мого, при всьому тому, що Господь благодіє Ізраїлю, і не буде в домі твоєму старця в усі дні,
32
и^ ё'зриш# проти'вника твое^го въ хра'мњ ст~ом# въ всњхъ бл~гостехъ і^ил~евыхъ” И$ ста'рца не бђдетъ в домђ твое'мъ въ вс^я дн~и
33
Я не відкину усіх твоїх від жертовника Мого, щоб томити очі твої і мучити душу твою; але всі нащадки дому твого будуть помирати в середніх літах.
33
и^ ни вся'ка мђжа” І$ и^ж#женђ тебе и^зъ ѓ^лтаря` мое^го” и^ ё^ничиже'нїе ѓ%чїю е^го сътворю`” да поболитъ дш~а е^го, и вс^њ прочїи до'мђ твое'го падђтъ ѓ^рђ'жїемъ мђ'жескомъ”
34
І ось тобі знамення, що буде з двома синами твоїми, Офні та Финеєсом: обоє вони помруть в один день.
34
И$ с^е т^и зна'менїе е^же прїидетъ, на ѓ'ба сн~а твоя` сїя, на ѓ^финїю и^ финеѓ'са, въ дн~ь еді'нъ ё%мрета ѓ^рђжїемъ вкђпњ”
35
І поставлю Собі священика вірного; він буде чинити за серцем Моїм і за душою Моєю; і дім його зроблю твердим, і він буде ходити перед помазаником Моїм в усі дні;
35
И$ въздвигнђ въ не'ю мњсто жерца` вњрна и^же вс^е ја^же въ срDцы мое'мъ, и^ ја%же въ дш~и мое'и сътворитъ, и^ сътворю` е^мђ до'мъ вњ'ренъ, и^ преDидетъ преD гм~ъ мои^мъ вс^я дн~и.
36
і всякий, хто залишився з дому твого, прийде кланятися йому за геру срібла і шматок хліба і скаже: «зарахуй мене до якої-небудь левитської посади, щоб мати їжу».
36
И$ бђдеT ѓ^ста'выи въ домђ` твоемъ, прїидеT на поклоне'нїе емђ, прося` сребра` и ё^крђ'ха хлњба, и^ рече'тъ прїими м^я къ едіномђ слђже'нїю твое^мђ” снњ'сти хлњ'ба гн~я”