Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
І прийшов Давид у Номву до Ахимелеха священика, і засмутився Ахимелех при зустрічі з Давидом і сказав йому: чому ти один, і нікого немає з тобою?
1
И$ прїиде дв~дъ въ цр~ковь къ а^вимеле'хђ і^е^ре'ю. і^ и^зы'иде а^вимеле'хъ въ срњте'нїе е^мђ. и^ рече` е^мђ чт^о с^е ты` е^ді'нъ е^си, и^ нњсть никогоy с тобо'ю”
2
І сказав Давид Ахимелеху священикові: цар доручив мені діло і сказав мені: «нехай ніхто не знає, за чим я послав тебе і що доручив тобі»; тому людей я залишив на відповідному місці;
2
И$ рече` дв~дъ і^е^ре'ѓ^ви цр~ь заповњ'да м^и гл~ъ дне'сь, и^ рече къ мн^њ, никто'же да не разђмњ'ет# гл~а е^гоже а^зъ ради пђща'ю т^я. и^ ѓ^ неMже а^зъ заповњ'даю ти и^ ѓ'троки ѓ^ста'вихъ. на мњсте гл~емемъ е^мъмо'нмъ”
3
отже, що є в тебе під рукою, дай мені, хлібів п’ять, або що знайдеться.
3
И$ нн~њ е%сть л^и гдњ` ё^ тебе`, е~ хлњбъ да'ждь м^и е^ли'ко и%маши”
4
І відповів священик Давиду, говорячи: немає в мене під рукою простого хліба, а є хліб священний; якщо тільки люди твої втрималися від жінок, [нехай з’їдять].
4
И$ эTвњща` і^е^ре'и дв~дви и^ реq нњ'сть хлњбы про'сты ё^ мене`. н^о сђть хлњби ё^ мене` сщ~ени. храни'ми тњмъ, и^же чи'сти сђть эT жеn и^ тїи ја^дя'тъ я&”
5
І відповів Давид священикові і сказав йому: жінок при нас не було ні вчора, ні третього дня, з часу, як я вийшов, і сосуди отроків чисті, а якщо дорога нечиста, то хліб залишиться чистим у сосудах.
5
И$ эTвњща` дв~дъ і^е^ре'ѓ^ви рече`. и^ м^ы е^смы чи'сти эT же'нъ. эT тре'тїја^го дн~е, и^ до дн~е, эTне'лњже и^зыидо'хомъ на пђт'ь. и^ сђт'ь ѓ%троцы вс^и чи'сти, и^ пђт'ь се'и е^сть чи'стъ. зане ѓ^ст~ятся дне'сь сосђдъ ради мои^хъ”
6
І дав йому священик священного хліба; тому що не було в нього хліба, крім хлібів священних, що узяті були від лиця Господа, щоб після зняття їхнього покласти теплі хліби.
6
И$ да'сть е^мђ і^е^ре'и а^вимеле'хъ хлњ'бы преDложе'ныя, ја%ко не бњ` т^ђ и%ного хлњба тїи б^о бњхђ е^ді'ни хлњби прине'сени и^хже взя'ша преD лице'мъ гн~имъ. и^ то'и да'сть я& е^мђ в то'и дн~ь”
7
Там знаходився в той день перед Господом один зі слуг Саулових, на їм’я Доїк, ідумеянин, начальник пастухів Саулових.
7
И$ б^њ т^ђ е^ді'нъ ѓ%трокъ саё'ловъ въ дн~ь ѓ%нъ, держа'и ю%ное ста'до преD гм~ъ. і^ и'мя е^мђ и^дои'къ сљ=ринъ. старњ'ишина эT па'стырь саё'ловыхъ. и^ се'и пася` м#ски` саё'ловы”
8
І сказав Давид Ахимелеху: чи немає тут у тебе під рукою списа або меча? тому що я не взяв із собою ні меча, ні іншої зброї, бо доручення царя було спішне.
8
И$ рече дв~дъ къ а^вимеле'хђ. ви'ждь а^ще е^сть здњ ё тебе` копїе` и^ щи'тъ ја%ко копїя` мое^го ни ѓ^рђжїя мое^го не взя'хъ съ собо'ю. ја%ко цр~во повеле'нїе напра'сно м^и бњ`”
9
І сказав священик: ось меч Голіафа филистимлянина, якого ти вразив у долині дуба, загорнений в одяг, за ефодом; якщо хочеш, візьми його; іншого, крім цього, немає тут. І сказав Давид: немає йому подібного, дай мені його. [І дав йому.]
9
И$ рече і^е^ре'и. с^е копїе голија%да и^ноплеме'нника е^гоже т^ы ё^би` на ё^до'лїи, и^ то` в ри'зђ ѓ^би'тое стоитъ за ст~ою трапе'зою. и^ т^о възми` а^ще т^и е^сть на потре'бђ, нњсть б^о и%ного здњ` кромњ сего`. и^ реq дв~дъ ја%ко нњсть и%но ѓ^ба'че да'ждь м^и е&. и^ да'сть е^мђ е&”
10
І встав Давид, і втік у той же день від Саула, і прийшов до Анхуса, царя Гефського.
10
И$ въста'въ дв~дъ в то'и дн~ь, бњжа` эT лица` саё'лова. и^ прїиде дв~дъ къ а^кхђсђ цр~ю ге'џскђ,
11
І сказали Анхусу слуги його: чи це не Давид, цар тієї країни? чи не йому співали в хороводах і говорили: «Саул уразив тисячі, а Давид — десятки тисяч»?
11
и^ рњша ѓ%троцы а^кхђ'сови к немђ нњсть л^и се'и дв~дъ бы'выи цр~ь въ свое'и земли`, и^ не семђ л^и и^зыидо'ша проти'вђ же'ны ликђ'юще гл~я. побњди` саёl соты'сящами свои'ми. а^ дв~дъ съ тма'ми свои'ми,
12
Давид поклав слова ці в серці своєму і сильно боявся Анхуса, царя Гефського.
12
и^ положи` дв~дъ гласъ сїи на срDцы своеM и^ ё^боја%ся ѕњло, а^кхђса цр~я ге'џъска”
13
І змінив лице своє перед ними, і прикинувся божевільним у їхніх очах, і креслив на дверях, [кидався на руки свої] і пускав слину по бороді своїй.
13
І$ и^змњни'ся лице` е^мђ пред ниM эT ё%жасти. и^ претвори'ся въ дн~ь то'и. и^ бїја%ше ё^ вра'та гра'дђ ја%ко въ тим#па'нъ, и^ треся'ше рђка'ми свои'ми, и^ паде` ё^ вра'тъ гра'дђ. и^ сли'ны е^готеча'ше по бра'дњ е^го”
14
І сказав Анхус рабам своїм: бачите, він людина божевільна; для чого ви привели його до мене?
14
И$ рече` а^кхђсъ къ ѓ%трокомъ свои^мъ с^е ви'дњсте мђжа скђдна ра'зђмом# почт^о и& въведо'сте къ мн^њ.
15
хіба мало в мене божевільних, що ви привели його, щоб він юродствував переді мною? невже він ввійде в дім мій?
15
е^гда не и^мњхъ л^и а^зъ тако'го мђжа того л^и ради въведо'сте и&, да бњснђе^тся предо мно'ю, а^ще та'ко да не вхо'дитъ въ до'мъ мои