Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Прийшли зифеї [з півдня] до Саула в Гиву і сказали: ось, Давид ховається у нас на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона.
1
И$ прїидо'ша ѕивњ'и, эT м#гле'ныя къ саё'лђ на хоlмъ гл~юще. не се'й л^и дв~двъ съкрыlся е^сть ё^ на'съ на хо'лмђ, и^же въ е^хала'џњ противђ и^е^сњмо'нђ”
2
І встав Саул і спустився в пустелю Зиф, і з ним три тисячі добірних мужів ізраїльських, щоб шукати Давида в пустелі Зиф.
2
И$ въста'въ саё%лъ и^ сни'де въ пђсты'ню зи'џъскђю. и^ с ниM, Wг~, мђжъ и^збра'нныX эT і^и^л~я и^зы'идо'ша и^ска'ти дв~да въ пђсты'ню зиgскђ`”
3
І розташувався Саул на пагорбі Гахила, що праворуч від Ієсимона, при дорозі; Давид же знаходився в пустелі і бачив, що Саул іде за ним у пустелю;
3
И$ ста` саё'лъ ѓ%крsтъ хол#ма хелаgска и^же противђ и^е^семо'нђ при пђти`. и^ дв~дъ сњдя'ше въ пђсты'ни и^ ви'дњ дв~дъ ја%ко приближи'ся саё'л# въ слDњ е^го в# пђсты'ню”
4
і послав Давид спостерігачів і довідався, що Саул дійсно прийшов [з Кеїля].
4
И$ посла` двDъ съзира'теля. и^ разђмњвъ, ја%ко приближа'ется саё'лъ въ слDњ е^го, въ келаса'гъ”
5
І встав Давид [таємно] і пішов до місця, на якому Саул розташувався станом, і побачив Давид місце, де спав Саул і Авенир, син Нирів, воєначальник його. Саул же спав у наметі, а народ розташувався довкола нього.
5
И$ въста` двDдъ та'и. и^ въни'де в мњсто и^дњже почива'ше саёl и^ т^ђ бњше и^ а^вени'ръ сн~ъ ни'ровъ, старњ'и вое^во'дњ е^го. и^ саё%лъ спа'ше въ свњтлњи, и^ лю'дїи по'лкы ѓ%крестъ е^го”
6
І звернувся Давид і сказав Ахимелеху хеттеянину й Авессі, синові Саруїному, братові Іоава, говорячи: хто піде зі мною до Саула в стан? І відповів Авесса: я піду з тобою.
6
И$ эTвњща` дв~дъ и^ рече къ а^вимеле'хђ хет#те'инђ. и^ къ а^ве'сђ сн~ђ сарђи^ѓ'вђ бра'тђ і^ѓ^а'влю. рекїи кт^о вни'детъ со мно'ю къ саё'лђ въ по'лкъ. и^ рече а^ве'са а^зъ вни'дђ с тобо'ю”
7
І прийшов Давид з Авессою до людей [Саулових] уночі; і ось, Саул лежить, спить у наметі, і спис його встромлений у землю в головах його; Авенир же і народ лежать довкола нього.
7
И$ внидо'ста дв~дъ и^ а^ве'са, въ во'я но'щїю. и^ с^е саё%лъ б^њ спя` въ свњтлњи. и^ ко'пїя` е^го въдрђже'на бя'хђ въ зе'млю эT възъгла'вїи е^го, а^вени'ръ же, и^ во'и е^го спа'хђ ѓ%крsтъ е^го”
8
Авесса сказав Давиду: віддав Бог нині ворога твого в руки твої; отже, дозволь, я приколю його списом до землі одним ударом і не повторю удару.
8
И$ рече а^ве'са къ дв~дђ, с^е да'лъ ти е^сть г~ь днsь врага` твое^го в рђцњ твои`. и^ с^е да ё^бїю и&. се б^о ѓ^рђж'їе е^го кро'мњ е^го е^сть, и^ в#торо'е не маха'ю на'нь”
9
Але Давид сказав Авессі: не вбивай його; бо хто, піднявши руку на помазаника Господнього, залишиться непокараним?
9
И$ рече дв~дъ къ а^весњ, не ё^бива'и е^го. ја%ко кт^о коли` просте'ръ рђкђ на х~а гн~я и^ ѓ^чи'стит#ся”
10
І сказав Давид: живий Господь! нехай уразить його Господь, або прийде день його, і він помре, або піде на війну і загине; мене ж нехай не попустить Господь підняти руку мою на помазаника Господнього;
10
И$ реq дв~дъ жи'въ г~ь, а%ще не г~ь низложиT е^го. и^л^и дн~ь е^мђ пришелъ б^ы, и^ даб^ы ё^ме'рлъ, и^л^и въ бра'нь б^ы прише'лъ, и^ т^ђ поги'блъ б^ы.
11
а візьми його спис, що у головах його, і посудину з водою, і підемо до себе.
11
да не бђдетъ м^и г~и, наложи'ти рђ'кђ мою` на х~а гн~я. и^ нн~њ возми` ко'пїе эT възъгла'вїя и^ сосђдъ воDны'и, и^ эTи^девњ ѓ^со'бњ”
12
І взяв Давид спис і посудину з водою в головах Саула, і пішли вони до себе; і ніхто не бачив, і ніхто не знав, і ніхто не прокинувся, але усі спали, тому що сон від Господа напав на них.
12
И$ взятъ дв~дъ ко'пїе и^ сосђдъ воDны'и эT въз#гла'вїя е^мђ, и^ эTи^до'ста ѓ^б^а. и^ не бњ и^же б^ы разђмlњ и^л^и ви'дњлъ я& и^ не бя'ше въста'ющаh нико'гоже, вс^и бо спа'хђ. ја^ко со'нъ бњ` крњ'покъ эT г~а напа'лъ на' ня”
13
І перейшов Давид на інший бік і став на вершині гори вдалині; велика відстань була між ними.
13
И$ преше'дъ дв~дъ на ѓ%нъ полъ и^ ста` на версњ` горы` и^здале'ча. и^ вели'къ бњ` пђть межи и%ми”
14
І звернувся Давид до народу й Авенира, сина Нирового, говорячи: відповідай, Авенире. І відповів Авенир і сказав: хто ти, що кричиш і турбуєш царя?
14
И$ възва` дв~дъ лю'ди. и^ а^вени'рђ эTвњща` гл~я. не эTвњща'еши л^и м^и а^вени'ре. и^ эTвњща а^вени'р# и^ реq. ктот^ы е^си зовы'и м^я”
15
І сказав Давид Авениру: чи не муж ти, і хто рівний тобі в Ізраїлі? Чому ж ти не бережеш господаря твого, царя? тому що приходив хтось з народу, щоб погубити царя, господаря твого.
15
И$ рече дв~дъ къ а^вени'рђ. не мђжъ л^и е^си т^ы и^ кт^о подо'бенъ ти въ і^и^л~и, и^ почто` не храни'ши господи'на свое^го цр~я, ја%ко вни'де е^ді'н# эT людїи ё^би'ти господи'на твое^го цр~я”
16
Недобре ти це робиш; живий Господь! ви гідні смерті за те, що не бережете господаря вашого, помазаника Господнього. Подивися, де спис царя і посудина з водою, що були в головах його?
16
И$ не бл~го с^е е^сть ѕњл'о, е^же сътвори жи'въ г~ь, ја%ко сн~ове е^сте смр~ти вс^и вы` не храня'ще г~а свое^го цр~я х~а гн~я. и^ нн~њ ви'ждь ё%же гдњ е^сть ко'пїе цр~ево и^ сосђдъ воDны'и, и^же бњ` въ воз#гла'вїи гдњ` еs”
17
І узнав Саул голос Давида і сказав: чи твій це голос, сину мій Давиде? І сказав Давид: мій голос, господарю мій, царю.
17
И$ позна` саё'лъ глаs двDвъ. и^ рече тво'и ли е^сть гла'съ ча'до дв~де, и^ рече дв~дъ, а%зъ ра'бъ твои г~и цр~ю”
18
І сказав ще: за що господар мій переслідує раба свого? що я зробив? яке зло в руці моїй?
18
И$ па'ки реq дв~дъ. почто` го'ниши раба` твое^го г~и цр~ю” ЈА/ко чи'мъ т^и съгрњшиX, и^ ка'я ѓ^брњтеся непра'вда въ мнњ`”
19
І нині нехай вислухає господар мій, цар, слова раба свого: якщо Господь розпалив тебе проти мене, то нехай буде це від тебе благозапашною жертвою; якщо ж — сини людські, то прокляті вони перед Господом, тому що вони вигнали мене нині, щоб не належати мені до спадщини Господа, говорячи: «йди, служи богам чужим».
19
То поне` нн~њ ё^же да ё^слы'шитъ г~ь и цр~ь гл~ы раба` свое^го. а%ще б~ъ приво'дитъ т^я на' мя. ја%ко възвели'чиTся жрътва твоя`. а%ще л^и сн~ове чл~чи про'клятїи с^и преD гм~ъ. ја%ко и^згна'ша м^я днsь, не причасти'тися въ жребїи гн~ь. гл~щей пои^ди` рабо'таи бо'гомъ чђж'димъ”
20
Нехай же не проллється кров моя на землю перед лицем Господа; бо цар Ізраїлів вийшов шукати одну блоху, як ганяються за куріпкою по горах.
20
И$ нн~њ да не паде'тъ кровь моя на' землю, преD лицеM гн~емъ, ја%ко и^зы'иде цр~ь і^и^л~ев#, і^ и'щетъ дш~а мое^я, и^ гониM е^смь ја%коy но'щныи вра'нъ скво'ѕњ го'ры”
21
І сказав Саул: згрішив я; повернися, сину мій Давиде, тому що я не буду більше робити тобі зла, бо душа моя була дорогою нині в очах твоїх; безумно робив я і дуже багато згрішив.
21
И$ рече саё'лъ съгрњши'хъ, възврати'ся ча'до дв~де ја%ко ктомђ` не сътворю т^и ё%же ѕл^а. зане ё^гото'вана е^сть дш~а моя` преD ѓ^чи'ма твои'ма въ дн~ь с^и ѓ^сђжDенъ бњ'хъ. и^ не разђмњхъ мно'го ѕњло”
22
І відповів Давид і сказав: ось спис царя; нехай один з отроків прийде і візьме його;
22
И эTвњща` дв~дъ и^ рече с^е ко'пїе цр~ево, и^ да прїидетъ ѓ%троk е^ді'нъ и^ возмеT ѓ^рђжїе”
23
і нехай відплатить Господь кожному за правдою його і за істиною Його, бо Господь віддавав тебе в руки мої, але я не захотів підняти руки моєї на помазаника Господнього;
23
И$ г~ь ѓ^брати'тъ кого'ждо по ѓ^правданїемъ е^го и^ по вњрњ е^го, ја%коже преда` т^я г~ь днsь в рђцњ мои`. и^ не ра'чихъ възложи'ти рђки мое^я на х~а гн~я”
24
і нехай, як дорогоцінне було життя твоє нині в очах моїх, так цінується моє життя в очах Господа, [і нехай покриє Він мене] і нехай визволить мене від усякого лиха!
24
И$ с^е ја%ко възвели'чися дш~а твоя` днsь, ѓ^ си'хъ въ ѓ%чїю мое'ю та'ко да възвели'чиTся дш~а моя` преD гм~ъ, и^ покры'ет# м^я, і^ и^зведе'т# м^я эT все'я печали”
25
І сказав Саул Давиду: благословенний ти, сину мій Давиде; і діло зробиш, і перемогти переможеш. І пішов Давид своїм шляхом, а Саул повернувся у своє місце.
25
И$ рече саё'лъ къ дв~дђ, блsве'нъ т^ы ча'до и^ творя'и сътвори'ши, и^ могы'и въз#мо'жеши, и^ эTи'де дв~дъ пђте'мъ свои'мъ, и^ саё'лъ възврати'ся на мњ'сто свое`”