Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
У той час филистимляни зібрали війська свої для війни, щоб воювати з Ізраїлем. І сказав Анхус Давиду: нехай буде тобі відомо, що ти підеш зі мною в ополчення, ти і люди твої.
1
И$ бы'сть въ дн~и т^ы и^ събра'шася и^ноплеме'нницы в поlки своя, и^зыити` и^ бра'тися съ і^и^л~ьты. и^ реq а^кхђсъ къ дв~дђ. разђмњя разђмњи, ја%ко со мно'ю и^сходи'ши на' брань, т^ы и^ мђжи твои”
2
І сказав Давид Анхусу: нині ти дізнаєшся, що зробить раб твій. І сказав Анхус Давиду: за те я зроблю тебе охоронителем голови моєї на весь час.
2
И$ рече дв^дъ къ а^кхђсђ эT нн~њ да разђмњ'еши ја%ко сътвори'тъ ра'бъ твой. и^ рече а^къхђ'съ къ дв~дђ. тњмже нача'лника во'емъ, и^ храни'теля поставля'ю т^я въ вс^я дн~и”
3
І помер Самуїл, і оплакували його всі ізраїльтяни і поховали його в Рамі, у місті його. Саул же вигнав чаклунів і ворожбитів із країни.
3
И$ самоиl ё^ме'рлъ б^њ и^ рыда'ше по немъ ве'сь і^и^л~ь. и^ погребо'ша и& в сармаџе'мњ въ градњ е^го и^ саё'лъ и^зби` во'лхвы, и^ разђмники земля` свое^я”
4
І зібралися филистимляни і пішли і стали станом біля Сонами; зібрав і Саул весь народ ізраїльський, і стали станом на Гелвуї.
4
И$ събра'вшеся и^ноплеме'нницы пришеDше ста'ша в сано'мњ. и^ събра` саё'лъ вс^я мђжи і^и^л~я, и^ пришеDше ста'ша в гелвђ'и”
5
І побачив Саул стан филистимський і злякався, і сильно затремтіло серце його.
5
И$ ви'дњ саё'лъ по'лки и^ноплеме'нничи ё^боя'ся и^ ё^жасе'ся срDце е^го ѕњло”
6
І запитав Саул Господа; але Господь не відповів йому ні уві сні, ні через урим, ні через пророків.
6
И$ въпроси` саё^лъ г~а. и^ не эTвњща` е^мђ г~ь ничесо'же, ни въ снњ` ни ја%ве. ни пррoки”
7
Тоді Саул сказав слугам своїм: найдіть мені жінку чаклунку, і я піду до неї і запитаю її. І відповіли йому слуги його: тут у Аендорі є жінка чаклунка.
7
И$ рече саё^лъ ѓ%трокомъ свои^мъ. пои^щи'те м^и жены` ја%же и%мать волхвова'нїе в рђцњ`, і^ и^дђ` к неи въпрошђ` и&. и^ рњша ѓ%троцы е^го к немђ. с^е жена` ја%же и%мать в рђцњ` волшве'нїя въ е^ндо'ре”
8
І зняв із себе Саул одяг свій і вдягнув інший, і пішов сам і два чоловіка з ним, і прийшли вони до жінки вночі. І сказав їй Саул: прошу тебе, поворожи мені і виведи мені того, про кого я скажу тобі.
8
И$ съкры'ся саё'лъ, и^ ѓ^блече'ся в ризы и%ны. і^ и^дя'ше са'мъ и^ дв^а мђжа с ни'мъ. и^ прїиде но'щїю къ женњ`” И$ рече саё'лъ повражи` м^и, и^мњю^щи в рђцњ волшве'нїя. и^ приведи` м^и е^гоже рекђ ти”
9
Але жінка відповіла йому: ти знаєш, що зробив Саул, як вигнав він із країни чаклунів і ворожбитів; для чого ж ти розставляєш сітку душі моїй на загибель мою?
9
И$ рече е^мђ жена` с^е нн~њ т^ы самъ вњси, е^ли'ко сътвори` саё'лъ, и^ ка'ко расточи` и^мђща в рђка'хъ волшве'нїя, и^ разђмныя на земли` се'и. и^ ка'ко с^е т^ы ло'виши дш~ђ мою. да ё^мори'ши ю&”
10
І поклявся їй Саул Господом, говорячи: живий Господь! не буде тобі лиха за цю справу.
10
И$ кля'тся к неи саё'лъ гл~я. жи'въ г~ь а^ще сря'щетъ т^я непра'вда ѓ^ словеси` семъ”
11
Тоді жінка запитала: кого ж вивести тобі? І відповів він: Самуїла виведи мені.
11
И$ рече жена саё'лови. кого възведђ` ти. и^ рече саё'лъ само'ила възведи` м^и”
12
І побачила жінка Самуїла і голосно скрикнула; і звернулася жінка до Саула, говорячи: навіщо ти обманув мене? ти — Саул.
12
И$ ви'дњ жена` само'ила и^ възъгласи` гла'сомъ, и^ рече жена` к саё'лђ, почт^о м^я прельсти` и^ ты` е^си саё'лъ”
13
І сказав їй цар: не бійся; [скажи,] що ти бачиш? І відповіла жінка: бачу начебто бога, що виходить із землі.
13
И$ рече е'и цр~ь, не бо'ися и^зрещи`, ја%коже ви'дњ. и^ рече е^мђ жена`. боги` ви'дњх# въсходя'ща эT земля`”
14
Який він на вигляд? — запитав у неї Саул. Вона сказала: виходить із землі чоловік старий, одягнений у довгий одяг. Тоді узнав Саул, що це Самуїл, і упав лицем на землю і поклонився.
14
И$ рече е'и цр~ь ја%ко въ что'же е^сть ѓ%бразъ е^го и рече е^мђ жена`. ви'дњхъ мђжа ра'но сходя'ща эT земля`. и^ с^е ѓ^болче'нъ ѓ^дњја%ломъ. и^ разђмњ саё'лъ ја%ко само'илъ е^сть. и^ положи` лице свое` на земли`. и^ поклони'ся е^мђ до зеMля
15
І сказав Самуїл Саулу: для чого ти тривожиш мене, щоб я вийшов? І відповів Саул: тяжко мені дуже; филистимляни воюють проти мене, а Бог відступив від мене і більше не відповідає мені ні через пророків, ні уві сні, [ні у видінні]; тому я викликав тебе, щоб ти навчив мене, що мені робити.
15
И$ рече е^мђ само'илъ. чт^о с^е нђдиши м^я взыити` м^и. и^ рече саё'лъ скорблю` ѕњло, ја%ко и^ноплеме'нницы въю'ютъ на' мя, и^ г~ь эTстђпи` эT мене`, и^ ё^же не послђшае^тъ мене` ктомђ. ни рђка'ми пррoческими, ни въ снњхъ. ни въ ја^вле'нїи. и^ нн~њ призва'х тя да наста'виши м^я чт^о сътворю`”
16
І сказав Самуїл: для чого ж ти запитуєш мене, коли Господь відступив від тебе і зробився ворогом твоїм?
16
И$ рече само'иl чт^о въпраша'еши м^я а^ г~ь эTстђпиl е^сть эT тебе` и^ г~ь ё^же съ ю^нњ'ишим# тебе”
17
Господь зробить те, що говорив через мене; відніме Господь царство з рук твоїх і віддасть його ближньому твоєму, Давиду.
17
И$ сътвори'лъ е^сть тебњ, ја%коже гл~а мно'ю. и^ эTи'метъ г~ь црsтвотвое иZ рђкђ твою, и^ вда'сть и& ближнемђ ти дв~дђ”
18
Оскільки ти не послухав голосу Господа і не виконав люті гніву Його на Амалика, то Господь і робить це над тобою нині.
18
Поне'же т^ы не послђша гла'са гн~я. и^ не и^спо'лни гнњва ја%рости е^го на а^м#мали'цњ. гл~а ради того` сътвори` тебњ г~ь с^и въ дн~и сїи”
19
І віддасть Господь Ізраїля разом з тобою в руки филистимлян: завтра ти і сини твої будете зі мною, і стан ізраїльський віддасть Господь у руки филистимлян.
19
И$ преда'сть г~ь і^и^л~я и^с тобо'ю, в рђки и^ноплеме'нникъ. и^ ё'трот^ы и^ сн~ове твои` падђтъ с тобо'ю, и^ по'лкъ і^и^л~евъ да'сть г~ь в рђцњ и^ноплеме'нъникъ”
20
Тоді Саул раптом упав усім тілом своїм на землю, тому що сильно злякався слів Самуїла; притому і сили не стало в ньому, бо він не їв хліба весь той день і всю ніч.
20
И$ потща'вся саё'лъ ја%коже стоя` и^ паде` на земли`. и^ възбоя'ся ѕњло эT лица` словесе` само'и^ля. и^ не бы'сть ктомђ` крњ'пости в немъ. ја%ко не я'лъ хлњба ве'сь дн~ь то'и и^ вс^ю но'щь т^ђ”
21
І підійшла жінка та до Саула, і побачила, що він дуже злякався, і сказала: ось, раба твоя послухалася голосу твого і піддала життя своє небезпеці і виконала наказ, який ти дав мені;
21
И$ вни'де жена` къ саё'лђ и^ ви'дњ е^го ја%ко смяте'ся саёl ѕњло и^ рече к немђ с^е нн~њ слы'ша раба` твоя гла'съ твой. и^ положи'хъ дш~ђ мою в рђцњ твои`. и^ послђшахъ словесъ ја^же ми б^њ гл~алъ”
22
тепер прошу, послухайся і ти голосу раби твоєї: я запропоную тобі шматок хліба, поїж, і буде в тобі сила, коли підеш в дорогу.
22
И$ нн~њ ё^же послђш'аи гла'са рабы` твое^я. и^ положђ` преD тобо'ю насыще'нїе хлњба и^ ја%ждъ, и^ бђдетъ в тебњ крњпость. и^ по сеM и%деши в пђть
23
Але він відмовився і сказав: не буду їсти. І стали умовляти його слуги його, а також і жінка; і він послухався голосу їхнього, і встав із землі і сів на ліжку.
23
и^ не хотя'ше ја%сти” И$ понђжа'хђ и& ја%сти, ѓ%троцы е^го и^ жена`, и^ послђша гла'са и^хъ. и^ въста'въ эT земля` и^ сњде на' двое мы'сля.
24
У жінки ж було у домі відгодоване теля, і вона поспішила заколоти його і, взявши борошна, замісила і спекла опрісноки,
24
и^ бњ женњ то'и в домђ` ю%ница и^ подви'гшися заколе` и&. и^ взе'мши мђкђ` вмњси`. и^ сътвори` хлњбъ”
25
і запропонувала Саулу і слугам його, і вони поїли, і встали, і пішли в ту саму ніч.
25
И$ принесе` преD саё'ла, и^ преD ѓ%троки е^го. и^ ја%ша и^ въста'вше тои` но'щи и^ эTи^до'ша”