Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отрок Самуїл служив Господу при Ілії; слово Господнє було рідкісним у ті дні, видіння були не часто.
1
И# џтрочищь самуи1лъ бЁ служA гDеви пред8 и3лjемъ їерeемъ, и3 гlг0лъ гDень бЁ чeстенъ въ ты6z дни6, не бЁ видёніе посылaемо.
2
І було в той час, коли Ілій лежав на своєму місці, — очі ж його почали склеплятися, і він не міг бачити, —
2
И# бhсть въ дeнь w4нъ, и3 и3лjй спaше на мёстэ своeмъ, и3 џчи є3гw2 начaста т‰жцэ бhти, и3 не можaше зрёти:
3
і світильник Божий ще не погас, і Самуїл лежав у храмі Господньому, де ковчег Божий;
3
и3 прeжде нeже ўгасE свэти1лникъ б9ій, и3 самуи1лъ спaше въ цeркви гDни, и3дёже ківHтъ б9ій,
4
воззвав Господь до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] І відповів він: ось я!
4
и3 воззвA гDь: самуи1ле, самуи1ле. И# речE: сE, ѓзъ.
5
І побіг до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе; йди назад, лягай. І він пішов і ліг.
5
И# течE ко и3лjю и3 речE: сE, ѓзъ, ћкw звaлъ мS є3си2. И# речE (и3лjй): не звaхъ тебE, возврати1сz и3 спи2. И# возврати1сz и3 спA.
6
Але Господь удруге воззвав до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] Він встав і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе, сину мій; іди назад, лягай.
6
И# приложи2 гDь и3 воззвA є3щE: самуи1ле, самуи1ле. И# востA самуи1лъ и3 и4де ко и3лjю втори1цею, и3 речE: сE, ѓзъ, ћкw звaлъ мS є3си2. И# речE: не звaхъ тебE, чaдо моE, возврати1сz, спи2.
7
Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє.
7
Самуи1лъ же въ то2 врeмz є3щE не познавaше бGа, прeжде tкровeніz є3мY глaса гDнz.
8
І воззвав Господь до Самуїла ще втретє. Він встав і прийшов до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе отрока.
8
И# приложи2 гDь призвaти самуи1ла трети1цею: и3 востaвъ, и3 и4де ко и3лjю и3 речE: сE, ѓзъ, ћкw звaлъ мS є3си2. И# разумЁ и3лjй, ћкw гDь призывaетъ џтрочища, и3 речE: возврати1сz и3 спи2, чaдо:
9
І сказав Ілій Самуїлу: піди назад і лягай, і коли [Той, Хто кличе] покличе тебе, ти скажи: говори, Господи, бо чує раб Твій. І пішов Самуїл і ліг на місці своєму.
9
и3 бyдетъ ѓще воззовeтъ тS зовhй, и3 речeши: гlи, гDи, ћкw слhшитъ рaбъ тв0й. И# и4де самуи1лъ, и3 спA на мёстэ своeмъ.
10
І прийшов Господь, і став, і воззвав, як у той і інший раз: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: говори, [Господи,] бо чує раб Твій.
10
И# пріи1де гDь и3 стA и3 воззвA є3го2 ћкоже пeрвое и3 втор0е: самуи1ле, самуи1ле. И# речE самуи1лъ: гlи (гDи), ћкw слhшитъ рaбъ тв0й.
11
І сказав Господь Самуїлу: ось, Я зроблю діло в Ізраїлі, про яке хто почує, у того задзвенить в обох вухах;
11
И# речE гDь къ самуи1лу: сE, ѓзъ творю2 гlг0лы мо‰ во ї}ли, ћкw всsкому слhшащему сі‰ пошуми1тъ во nбои1хъ ўшесёхъ є3гw2:
12
у той день Я виконаю над Ілієм усе те, що Я говорив про дім його; Я почну і закінчу;
12
въ дeнь т0й воздви1гну на и3лjа вс‰, є3ли6ка гlахъ на д0мъ є3гw2: начнY и3 скончaю:
13
Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту провину, що він знав, як сини його нечестять, і не зупиняв їх;
13
и3 возвэсти1хъ є3мY, ћкw tмщY ѓзъ на д0мэ є3гw2 до вёка въ непрaвдахъ сынHвъ є3гw2, њ ни1хже вёдzше, ћкw ѕлосл0виста бGа сhнове є3гw2, и3 не наказA и4хъ:
14
і тому клянуся дому Ілія, що провина дому Ілієвого не загладиться ні жертвами, ні приношеннями хлібними повік.
14
и3 сегw2 рaди клsхсz д0му и3лjину, ћкw не њчи1ститсz непрaвда д0му и3лjина въ кади1лахъ и3 жeртвахъ є3гw2 до вёка.
15
І спав Самуїл до ранку, [і встав рано] і відчинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оголосити видіння це Ілію.
15
И# спA самуи1лъ до ќтра, и3 ќтренева заyтра, и3 tвeрзе двє1ри хрaма гDнz. Самуи1лъ же ўбоsсz повёдати видёніz и3лjю.
16
Але Ілій покликав Самуїла і сказав: сину мій Самуїле! Той сказав: ось я!
16
И# речE и3лjй къ самуи1лу: самуи1ле чaдо. И# речE: сE, ѓзъ.
17
І сказав Ілій: що сказано тобі? не приховуй від мене; те і те зробить з тобою Бог, і ще більше зробить, якщо ти приховаєш від мене що-небудь із усього того, що сказано тобі.
17
И# речE (и3лjй): что2 гlг0лъ гlг0ланный къ тебЁ; не скрhй u5бо t менє2: сі‰ да сотвори1тъ тебЁ бGъ и3 сі‰ да приложи1тъ, ѓще ўтаи1ши t менє2 сл0во t всёхъ словeсъ гlг0ланныхъ къ тебЁ во ўшесA тво‰.
18
І оголосив йому Самуїл усе і не приховав від нього нічого. Тоді сказав [Ілій]: Він — Господь; що Йому завгодно, те нехай сотворить.
18
И# повёда самуи1лъ и3лjю вс‰ словесA, и3 не ўтаи2 t негw2 (ни є3ди1нагw гlг0ла). И# речE и3лjй: гDь сaмъ, є4же блaго пред8 ни1мъ, да сотвори1тъ.
19
І підріс Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодне зі слів його не сповненим.
19
И# возвели1ченъ бhсть самуи1лъ, и3 гDь бЁ съ ни1мъ, и3 не падE t всёхъ словeсъ є3гw2 на земли2 (ни є3ди1нъ глаг0лъ).
20
І дізнався весь Ізраїль від Дана до Вирсавії, що Самуїл удостоєний бути пророком Господнім.
20
И# разумёша вси2 ї}лтzне t дaна дaже и3 до вирсавjи, ћкw вёренъ самуи1лъ гDу во пrр0цэхъ.
21
І продовжував Господь являтися в Силомі після того, як відкрив Себе Самуїлу в Силомі через слово Господнє. [Й упевнилися в усьому Ізраїлі, від краю до краю землі, що Самуїл є пророк Господній. Ілій же дуже постарів, а сини його продовжували ходити беззаконними путями своїми перед Господом.]
21
И# приложи2 гDь kви1тисz въ силHмэ, kви1 бо сS гDь самуи1лу: и3 ўвёрисz самуи1лъ прbр0къ бhти гDеви во всeмъ ї}ли, t концA до концA земли2. И#лjй же состарёсz ѕэлw2, и3 сhнове є3гw2 ходsще хождaху, и3 лукaвъ пyть и4хъ пред8 гDемъ.