Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Отрок Самуїл служив Господу при Ілії; слово Господнє було рідкісним у ті дні, видіння були не часто.
1
И о́трочищь самуи́лъ бѣ́ служа́ Го́сподеви предъ илі́ємъ ієре́ємъ, и глаго́лъ Госпо́день бѣ́ че́стенъ въ ты́я дни́, не бѣ́ видѣ́ніє посыла́ємо.
2
І було в той час, коли Ілій лежав на своєму місці, — очі ж його почали склеплятися, і він не міг бачити, —
2
И бы́сть въ де́нь о́нъ, и илі́й спа́ше на мѣ́стѣ своє́мъ, и о́чи єго́ нача́ста тя́жцѣ бы́ти, и не можа́ше зрѣ́ти:
3
і світильник Божий ще не погас, і Самуїл лежав у храмі Господньому, де ковчег Божий;
3
и пре́жде не́же угасе́ свѣти́лникъ Бо́жій, и самуи́лъ спа́ше въ це́ркви Госпо́дни, идѣ́же ківо́тъ Бо́жій,
4
воззвав Господь до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] І відповів він: ось я!
4
и воззва́ Госпо́дь: самуи́ле, самуи́ле. И рече́: се́, а́зъ.
5
І побіг до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе; йди назад, лягай. І він пішов і ліг.
5
И тече́ ко илі́ю и рече́: се́, а́зъ, я́ко зва́лъ мя́ єси́. И рече́ [илі́й]: не зва́хъ тебе́, возврати́ся и спи́. И возврати́ся и спа́.
6
Але Господь удруге воззвав до Самуїла: [Самуїле, Самуїле!] Він встав і прийшов до Ілія вдруге, і сказав: ось я! ти кликав мене. Але той сказав: я не кликав тебе, сину мій; іди назад, лягай.
6
И приложи́ Госпо́дь и воззва́ єще́: самуи́ле, самуи́ле. И воста́ самуи́лъ и и́де ко илі́ю втори́цею, и рече́: се́, а́зъ, я́ко зва́лъ мя́ єси́. И рече́: не зва́хъ тебе́, ча́до моє́, возврати́ся, спи́.
7
Самуїл ще не знав тоді голосу Господа, і ще не відкривалося йому слово Господнє.
7
Самуи́лъ же въ то́ вре́мя єще́ не познава́ше Бо́га, пре́жде открове́нія єму́ гла́са Госпо́дня.
8
І воззвав Господь до Самуїла ще втретє. Він встав і прийшов до Ілія і сказав: ось я! ти кликав мене. Тоді зрозумів Ілій, що Господь кличе отрока.
8
И приложи́ Госпо́дь призва́ти самуи́ла трети́цею: и воста́въ, и и́де ко илі́ю и рече́: се́, а́зъ, я́ко зва́лъ мя́ єси́. И разумѣ́ илі́й, я́ко Госпо́дь призыва́єтъ о́трочища, и рече́: возврати́ся и спи́, ча́до:
9
І сказав Ілій Самуїлу: піди назад і лягай, і коли [Той, Хто кличе] покличе тебе, ти скажи: говори, Господи, бо чує раб Твій. І пішов Самуїл і ліг на місці своєму.
9
и бу́детъ а́ще воззове́тъ тя́ зовы́й, и рече́ши: глаго́ли, Го́споди, я́ко слы́шитъ ра́бъ тво́й. И и́де самуи́лъ, и спа́ на мѣ́стѣ своє́мъ.
10
І прийшов Господь, і став, і воззвав, як у той і інший раз: Самуїле, Самуїле! І сказав Самуїл: говори, [Господи,] бо чує раб Твій.
10
И пріи́де Госпо́дь и ста́ и воззва́ єго́ я́коже пе́рвоє и второ́є: самуи́ле, самуи́ле. И рече́ самуи́лъ: глаго́ли [Го́споди], я́ко слы́шитъ ра́бъ тво́й.
11
І сказав Господь Самуїлу: ось, Я зроблю діло в Ізраїлі, про яке хто почує, у того задзвенить в обох вухах;
11
И рече́ Госпо́дь къ самуи́лу: се́, а́зъ творю́ глаго́лы моя́ во Ізра́или, я́ко вся́кому слы́шащему сія́ пошуми́тъ во обои́хъ ушесѣ́хъ єго́:
12
у той день Я виконаю над Ілієм усе те, що Я говорив про дім його; Я почну і закінчу;
12
въ де́нь то́й воздви́гну на илі́а вся́, єли́ка глаго́лахъ на до́мъ єго́: начну́ и сконча́ю:
13
Я оголосив йому, що Я покараю дім його навіки за ту провину, що він знав, як сини його нечестять, і не зупиняв їх;
13
и возвѣсти́хъ єму́, я́ко отмщу́ а́зъ на до́мѣ єго́ до вѣ́ка въ непра́вдахъ сыно́въ єго́, о ни́хже вѣ́дяше, я́ко злосло́виста Бо́га сы́нове єго́, и не наказа́ и́хъ:
14
і тому клянуся дому Ілія, що провина дому Ілієвого не загладиться ні жертвами, ні приношеннями хлібними повік.
14
и сего́ ра́ди кля́хся до́му илі́ину, я́ко не очи́стится непра́вда до́му илі́ина въ кади́лахъ и же́ртвахъ єго́ до вѣ́ка.
15
І спав Самуїл до ранку, [і встав рано] і відчинив двері дому Господнього; і боявся Самуїл оголосити видіння це Ілію.
15
И спа́ самуи́лъ до у́тра, и у́тренева зау́тра, и отве́рзе две́ри хра́ма Госпо́дня. Самуи́лъ же убоя́ся повѣ́дати видѣ́нія илі́ю.
16
Але Ілій покликав Самуїла і сказав: сину мій Самуїле! Той сказав: ось я!
16
И рече́ илі́й къ самуи́лу: самуи́ле ча́до. И рече́: се́, а́зъ.
17
І сказав Ілій: що сказано тобі? не приховуй від мене; те і те зробить з тобою Бог, і ще більше зробить, якщо ти приховаєш від мене що-небудь із усього того, що сказано тобі.
17
И рече́ [илі́й]: что́ глаго́лъ глаго́ланный къ тебѣ́? не скры́й у́бо от мене́: сія́ да сотвори́тъ тебѣ́ Бо́гъ и сія́ да приложи́тъ, а́ще утаи́ши от мене́ сло́во от всѣ́хъ слове́съ глаго́ланныхъ къ тебѣ́ во ушеса́ твоя́.
18
І оголосив йому Самуїл усе і не приховав від нього нічого. Тоді сказав [Ілій]: Він — Господь; що Йому завгодно, те нехай сотворить.
18
И повѣ́да самуи́лъ илі́ю вся́ словеса́, и не утаи́ от него́ [ни єди́наго глаго́ла]. И рече́ илі́й: Госпо́дь са́мъ, є́же бла́го предъ ни́мъ, да сотвори́тъ.
19
І підріс Самуїл, і Господь був з ним; і не залишилося жодне зі слів його не сповненим.
19
И возвели́ченъ бы́сть самуи́лъ, и Госпо́дь бѣ́ съ ни́мъ, и не паде́ от всѣ́хъ слове́съ єго́ на земли́ [ни єди́нъ глаго́лъ].
20
І дізнався весь Ізраїль від Дана до Вирсавії, що Самуїл удостоєний бути пророком Господнім.
20
И разумѣ́ша вси́ Ізра́илтяне от Да́на да́же и до вирсаві́и, я́ко вѣ́ренъ самуи́лъ Го́споду во проро́цѣхъ.
21
І продовжував Господь являтися в Силомі після того, як відкрив Себе Самуїлу в Силомі через слово Господнє. [Й упевнилися в усьому Ізраїлі, від краю до краю землі, що Самуїл є пророк Господній. Ілій же дуже постарів, а сини його продовжували ходити беззаконними путями своїми перед Господом.]
21
И приложи́ Госпо́дь яви́тися въ Сило́мѣ, яви́ бо ся́ Госпо́дь самуи́лу: и увѣ́рися самуи́лъ проро́къ бы́ти Го́сподеви во все́мъ Ізра́или, от конца́ до конца́ земли́. Илі́й же состарѣ́ся зѣло́, и сы́нове єго́ ходя́ще хожда́ху, и лука́въ пу́ть и́хъ предъ Го́сподемъ.