Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
На третій день після того, як Давид і люди його пішли в Секелаг, амаликитяни напали з півдня на Секелаг і взяли Секелаг і спалили його вогнем,
1
И# бhсть приходsщу давjду и3 мужє1мъ є3гw2 къ секелaгу въ дeнь трeтій, и3 ґмали1къ нападE на ю4жную странY и3 на секелaгъ, и3 порази2 секелaгъ и3 сожжE є3го2 nгнeмъ:
2
а жінок [і всіх], що були в ньому, від малого до великого, не умертвили, але повели в полон, і пішли своїм шляхом.
2
жeнъ же и3 всёхъ сyщихъ въ нeмъ t мaла до вели1ка не ўмертви1ша мyжа ни жены2, но плэни1ша, и3 tид0ша въ пyть св0й.
3
І прийшов Давид і люди його до міста, і ось, воно спалене вогнем, а дружини їхні і сини їхні і дочки їхні узяті в полон.
3
И# пріи1де давjдъ и3 мyжіе є3гw2 во грaдъ, и3 сE, сожжeнъ бsше nгнeмъ, жєнh же и4хъ и3 сhнове и4хъ и3 дщє1ри и4хъ плэнeни бhша.
4
І підняв Давид і народ, що був з ним, крик, і плакали, доки не стало в них сили плакати.
4
И# воздви1же давjдъ и3 мyжіе є3гw2 глaсъ св0й и3 плaкашасz д0ндеже не бЁ въ ни1хъ си1лы ктомY плaкатисz.
5
Взяті були в полон і обидві дружини Давида: Ахиноама ізреелитянка й Авигея, колишня дружина Навала, кармилитянка.
5
И# жєны2 џбэ давjдwвы плэнeни бhша, ґхінаaмъ їезраилjтынz, и3 ґвігeа бhвшаz женA навaла карми1лскагw.
6
Давид сильно був збентежений, тому що народ хотів побити його камінням; бо весь народ душею уболівав, кожен за синів своїх і дочок своїх.
6
И# њскорбЁ давjдъ ѕэлw2, ћкw совэщaшасz лю1діе кaменіемъ поби1ти є3го2, ћкw скорбнA бsше душA всёхъ людjй коегHждо њ сынёхъ свои1хъ и3 њ дщeрехъ свои1хъ. И# ўкрэпи1сz давjдъ њ гDэ бз7э своeмъ,
7
Але Давид укріпився надією на Господа Бога свого, і сказав Давид Авиафару священикові, синові Ахимелеховому: принеси мені ефод. І приніс Авиафар ефод до Давида.
7
и3 речE давjдъ ко ґвіafару їерeю сhну ґвімелeхову: принеси2 є3фyдъ. И# принесE ґвіafаръ є3фyдъ къ давjду.
8
І запитав Давид Господа, говорячи: чи переслідувати мені це полчище, і чи наздожену їх? І сказано йому: переслідуй, наздоженеш і віднімеш.
8
И# вопроси2 давjдъ гDа, глаг0лz: поженy ли в8слёдъ п0лчища сегw2; и3 пости1гну ли и5хъ; И# речE гDь: гони2, ћкw постизaz пости1гнеши и5хъ и3 и3збавлsz и3збaвиши.
9
І пішов Давид сам і шістсот чоловік, які були з ним; і прийшли до потоку Восор і втомлені зупинилися там.
9
И# и4де давjдъ сaмъ и3 шeсть сHтъ мужeй съ ни1мъ, и3 пріид0ша дaже до пот0ка вос0рска, пр0чіи же њстaшасz:
10
І переслідував Давид сам і чотириста чоловік; двісті ж чоловік зупинилися, тому що були не в силах перейти потік Восорський.
10
и3 гнA съ четhрми сты2 мужeй, двёсти же мужeй њстaшасz, и5же сэд0ша њб8 w4нъ п0лъ пот0ка вос0рска.
11
І знайшли єгиптянина в полі, і привели його до Давида, і дали йому хліба, і він їв, і напоїли його водою;
11
И# њбрэт0ша мyжа є3гЂптzнина на селЁ, и3 ћша є3го2, и3 привед0ша є3го2 къ давjду, и3 дaша є3мY хлёба, и3 kдE, и3 напои1ша є3го2 вод0ю:
12
і дали йому частину зв’язки смокв і дві зв’язки ізюму, і він їв і зміцнився, бо він не їв хліба і не пив води три дні і три ночі.
12
и3 дaша є3мY чaсть см0квей, и3 kдE, и3 ўкрэпи1сz дyхъ є3гw2 въ нeмъ, ћкw не kдE хлёба и3 не пи2 воды2 три2 дни6 и3 три2 н0щы.
13
І сказав йому Давид: чий ти і звідки ти? І сказав він: я — отрок єгиптянина, раб одного амаликитянина, і кинув мене господар мій, тому що вже три дні, як я занедужав;
13
И# речE є3мY давjдъ: tкyду є3си2, и3 чjй є3си2 ты2; И# речE џтрокъ є3гЂптzнинъ: ѓзъ є4смь рaбъ мyжа ґмаликjтzнина, и3 њстaви мS господи1нъ м0й, ћкw и3знемог0хъ днeсь ўжE трeтій дeнь:
14
ми вдиралися в полуденну частину Керети і в область Іудину й у полуденну частину Халева, а Секелаг спалили вогнем.
14
и3 мы2 ходи1хомъ на ю4гъ до хелefі и3 на їудє1йскіz страны6 и3 на гелвyй, и3 секелaгу пожг0хомъ nгнeмъ.
15
І сказав йому Давид: чи доведеш мене до цього полчища? І сказав він: поклянися мені Богом, що ти не умертвиш мене і не віддаси мене в руки господаря мого, і я доведу тебе до цього полчища.
15
И# речE є3мY давjдъ: доведeши ли мS до п0лчища сегw2; И# речE: клени1сz ми2 бGомъ, ћкw не ўбіeши мS и3 не предaси мS въ рyцэ господи1ну моемY, и3 доведy тz до п0лчища сегw2.
16
[Давид поклявся йому,] і він повів його; і ось, амаликитяни, розсипавшись по всій тій країні, їдять і п’ють і святкують з причини великої здобичі, яку вони взяли в землі Филистимській і в землі Юдейській.
16
(И# клsтсz є3мY давjдъ:) и3 приведE є3го2 nнaмw, и3 сE, тjи разсёzни бhша по лицY всеS земли2, kдyще и3 пію1ще и3 прaзднующе њ всёхъ корhстехъ вели1кихъ, ±же взsша t земли2 и3ноплемeнничи и3 t земли2 їyдины.
17
[І напав на них] і вражав їх Давид від сутінків до вечора другого дня, і ніхто з них не врятувався, крім чотирьохсот юнаків, які сіли на верблюдів і втекли.
17
И# пріи1де на ни1хъ давjдъ, и3 и3зби2 и5хъ t ќтра дaже до вeчера и3 наyтріе: и3 не спасeсz t ни1хъ мyжъ, рaзвэ четhреста џтрwкъ, и5же всэд0ша на велблю1ды и3 ўбэжaша.
18
І відібрав Давид усе, що взяли амаликитяни, і обох дружин своїх відібрав Давид.
18
И# tS давjдъ вс‰ є3ли6ка взsша ґмаликjты, и3 џбэ жєны2 сво‰ tS,
19
І не пропало в них нічого, ні малого, ні великого, ні з синів, ні з дочок, ні зі здобичі, ні з усього, що амаликитяни взяли у них; все повернув Давид,
19
и3 не поги1бе и5мъ t мaла дaже до вели1ка, и3 t корhстей, и3 дaже до сынHвъ и3 дщeрей и3 дaже до всёхъ, ±же взsша, и3 вс‰ возврати2 давjдъ:
20
і взяв Давид всю дрібну і велику худобу, і гнали її перед своєю худобою і говорили: це — здобич Давида.
20
и3 взS давjдъ вс‰ стадA и3 п†ствины, и3 погнA пред8 плёномъ: и3 плёнъ џный нарицaшесz сeй плёнъ давjдовъ.
21
І прийшов Давид до тих двохсот людей, які не були в силах іти за ним, і яких він залишив біля потоку Восор, і вийшли вони назустріч Давиду і назустріч людям, які були з ним. І підійшов Давид до цих людей і вітав їх.
21
И# пріи1де давjдъ къ двэмA стHмъ мужє1мъ њстaвшымсz и3ти2 в8слёдъ давjда, и5хже посади2 на пот0цэ вос0рстэ, и3 и3зыд0ша на срётеніе давjду и3 на срётеніе лю1демъ и5же съ ни1мъ: и3 пріи1де давjдъ до людjй, и3 вопроси1ша є3го2 њ ми1рныхъ.
22
Тоді злі і негідні люди, які ходили з Давидом, стали говорити: за те, що вони не ходили з нами, не дамо їм зі здобичі, яку ми відняли; нехай кожен візьме тільки свою дружину і дітей і йде.
22
И# tвэщaша вси2 мyжіе пaгубніи и3 лукaвніи t мужeй рaтныхъ ходи1вшихъ съ давjдомъ и3 рёша: ћкw не гони1ша съ нaми, не дади1мъ и5мъ t плёна, є3г0же взsхомъ, но т0кмw кjйждо женY свою2 и3 ч†да сво‰ да в0змутъ и3 возвратsтсz.
23
Але Давид сказав: не робіть так, брати мої, після того, як Господь дав нам це і зберіг нас і віддав у руки наші полчище, що приходило проти нас.
23
И# речE давjдъ: не сотвори1те, брaтіz мо‰, тaкw, повнегдA предадE гDь нaмъ и3 сохрани2 нaсъ, и3 предадE гDь п0лчище сіE нашeдшее на ны2 въ рyки нaшz:
24
І хто послухає вас у цій справі? [Вони не гірші за нас.] Яка частина тим, що ходили на війну, така частина повинна бути й тим, що залишилися при обозі: на всіх слід розділити.
24
и3 кто2 послyшаетъ вaшихъ словeсъ си1хъ; ћкw не мє1нши нaсъ сyть: понeже по чaсти и3сходsщагw на брaнь, тaкw бyдетъ чaсть сэдsщагw при сосyдэхъ, по томyжде раздэлsтсz.
25
Так було з цього часу і після; і поставив він це в закон і в правило для Ізраїля до цього дня.
25
И# бhсть t днE тогw2 и3 вhше, и3 бhсть въ повелёніе и3 на њправдaніе ї}лю дaже до днE сегw2.
26
І прийшов Давид у Секелаг і послав зі здобичі до старійшин Іудиних, друзям своїм, говорячи: «ось вам подарунок зі здобичі, взятої у ворогів Господніх», —
26
И# пріи1де давjдъ въ секелaгъ, и3 послA старёйшинамъ t корhстей їyдиныхъ и3 и4скрєннимъ свои6мъ, глаг0лz: сE, вaмъ благословeніе t корhстей врагHвъ гDнихъ,
27
тим, що у Вефилі, і в Рамофі південному, і в Іаттирі, [і в Гефорі,]
27
сyщымъ въ веfсyрэ и3 въ рaмэ ю4жнэй и3 въ геf0рэ,
28
і в Ароері, [і в Аммаді,] і в Шифмофі, і в Естемоа, [і в Гефі,]
28
и3 во ґрои1рэ и3 во ґммaдэ, и3 во сафЁ и3 во є3сfjфэ и3 въ гefэ,
29
[у Кинані, у Сафені, у Фимафі,] і в Рахалі, і в містах ієрахмеельських, і в містах кенейських,
29
и3 въ кінaнэ и3 въ сафeцэ, и3 въ fимafэ и3 въ карми1лэ, и3 сyщымъ во градёхъ їереміи1ла и3 во градёхъ кенезjz,
30
і в Хормі, і в Хорашані, і в Атаху,
30
и3 сyщымъ во їерімyfэ и3 во вирсавeи и3 въ номвЁ,
31
і в Хевроні, й у всіх місцях, де ходив Давид сам і люди його.
31
и3 сyщымъ въ хеврHнэ, и3 во вс‰ мэстA, ±же пр0йде давjдъ тaмw сaмъ и3 мyжіе є3гw2.