Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Коли ж постарів Самуїл, то поставив синів своїх суддями над Ізраїлем.
1
И# бhсть є3гдA состарёсz самуи1лъ, и3 постaви сhны сво‰ суди1ти ї}леви.
2
Ім’я старшому синові його Іоїль, а ім’я другому синові його Авия; вони були суддями у Вирсавії.
2
И# сі‰ и3менA сынHмъ є3гw2: пeрвенецъ їwи1ль, и3 и4мz втор0му ґвjа, судіи6 въ вирсавeи.
3
Але сини його не ходили путями його, а ухилилися в користь і брали подарунки, і судили неправдиво.
3
И# не поид0ша сhнове є3гw2 путeмъ є3гw2: и3 ўклони1шасz в8слёдъ лихоимaніz, и3 пріимaху дaры, и3 развращaху суды2.
4
І зібралися усі старійшини Ізраїля, і прийшли до Самуїла в Раму,
4
И# собрaшасz мyжіе ї}лєвы, и3 пріид0ша къ самуи1лу во ґрмаfeмъ
5
і сказали йому: ось, ти постарів, а сини твої не ходять путями твоїми; отже, постав над нами царя, щоб він судив нас, як в інших народів.
5
и3 рёша є3мY: сE, ты2 состарёлсz є3си2, сhнове же твои2 не х0дzтъ по пути2 твоемY: и3 нн7э постaви над8 нaми царS, да сyдитъ ны2, ћкоже и3 пр0чіи kзhки.
6
І не сподобалося слово це Самуїлу, коли вони сказали: дай нам царя, щоб він судив нас. І молився Самуїл Господу.
6
И# бhсть лукaвъ глаг0лъ пред8 nчи1ма самуи1ловыма, ћкw рёша: дaждь нaмъ царS, да сyдитъ ны2. И# помоли1сz самуи1лъ ко гDу.
7
І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу народу в усьому, що вони говорять тобі; бо не тебе вони відкинули, але відкинули Мене, щоб Я не царював над ними;
7
И# речE гDь самуи1лу: послyшай глaса людjй, ћкоже глаг0лютъ къ тебЁ, ћкw не тебE ўничижи1ша, но менE ўничижи1ша, є4же не цaрствовати ми2 над8 ни1ми:
8
як вони чинили з того дня, в який Я вивів їх з Єгипту, і до сьогодні, залишали Мене і служили іншим богам, так чинять вони з тобою;
8
по всBмъ дэлHмъ, ±же сотвори1ша ми2, t негHже днE и3звед0хъ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетски до днeшнzгw днE, и3 њстaвиша мS, и3 послужи1ша богHмъ и3ны6мъ, тaкw тjи творsтъ и3 тебЁ:
9
отже, послухай голосу їх; тільки представ їм і оголоси їм права царя, який буде царювати над ними.
9
и3 нн7э послyшай глaса и4хъ: nбaче засвидётелствуz засвидётелствуеши и5мъ и3 возвэсти1ши и5мъ прaвду царeву, и4же цaрствовати бyдетъ над8 ни1ми.
10
І переказав Самуїл усі слова Господа народу, який просив у нього царя,
10
И# речE самуи1лъ вс‰ словесA гDнz къ лю1демъ просsщымъ t негw2 царS,
11
і сказав: ось які будуть права царя, який буде царювати над вами: синів ваших він візьме і приставить їх до колісниць своїх і зробить вершниками своїми, і будуть вони бігати перед колісницями його;
11
и3 глаг0ла (и5мъ): сіE бyдетъ њправдaніе царeво, и4же цaрствовати и4мать над8 вaми: сhны вaшz в0зметъ и3 постaвитъ | колесни1чники сво‰, и3 на к0ни всaдитъ и5хъ, и3 предтекyщихъ пред8 колесни1цами є3гw2:
12
і поставить їх у себе тисячоначальниками і п’ятдесятниками, і щоб вони обробляли поля його, і жали хліб його, і робили йому військову зброю і колісничне приладдя його;
12
и3 постaвитъ | себЁ с0тники и3 тhсzщники и3 жaтелми жaтвы своеS, и3 њб8и1мутъ њб8имaніемъ грHздіz є3гw2, и3 твори1ти nр{діz вHинскаz є3гw2 и3 nр{діz колесни1цъ є3гw2:
13
і дочок ваших візьме, щоб вони робили масті, варили страву і пекли хліби;
13
и3 дщє1ри вaшz в0зметъ въ мmров†рницы и3 въ пов†рницы и3 въ хлBбницы:
14
і поля ваші і виноградники й оливкові сади ваші кращі візьме, і віддасть слугам своїм;
14
и3 сeла в†ша и3 віногрaды вaшz и3 м†сличины вaшz благ‡z в0зметъ и3 дaстъ рабHмъ свои6мъ:
15
і від посівів ваших і з виноградних садів ваших візьме десяту частину і віддасть євнухам своїм і слугам своїм;
15
и3 сёмена в†ша и3 віногрaды вaшz њдесsтствуетъ и3 дaстъ скопцє1мъ свои6мъ и3 рабHмъ свои6мъ:
16
і рабів ваших і рабинь ваших, і юнаків ваших кращих, і ослів ваших візьме й використає на свої справи;
16
и3 рабы2 вaшz и3 рабы6ни вaшz и3 стадA в†ша благ†z и3 nслы2 вaшz tи1метъ и3 њдесsтствуетъ на дэлA сво‰:
17
від дрібної худоби вашої візьме десяту частину, і самі ви будете йому рабами;
17
и3 пaжити вaшz њдесsтствуетъ, и3 вы2 бyдете є3мY раби2:
18
і застогнете тоді від царя вашого, якого ви обрали собі; і не буде Господь відповідати вам тоді.
18
и3 возопіeте въ дeнь w4нъ t лицA царS вaшегw, є3г0же и3збрaсте себЁ, и3 не ўслhшитъ вaсъ гDь въ дeнь w4нъ, ћкw вы2 сaми и3збрaсте себЁ царS.
19
Але народ не погодився послухатися голосу Самуїла, і сказав: ні, нехай цар буде над нами,
19
И# не восхотёша лю1діе послyшати самуи1ла и3 рёша є3мY: ни2, но цaрь да бyдетъ над8 нaми,
20
і ми будемо як інші народи: буде судити нас цар наш, і ходити перед нами, і вести війни наші.
20
и3 бyдемъ и3 мы2 ћкоже вси2 kзhцы: и3 суди1ти и4мать нaсъ цaрь нaшъ, и3 и3зhдетъ пред8 нaми, и3 поб0ретъ поборeніемъ њ нaсъ.
21
І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господу.
21
И# слhша самуи1лъ вс‰ глаг0лы людjй и3 глаг0ла | во ќшы гDеви.
22
І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу їх і постав їм царя. І сказав Самуїл ізраїльтянам: підіть кожен у своє місто.
22
И# речE гDь къ самуи1лу: послyшай глaса и4хъ, и3 постaви и5мъ царS. И# речE самуи1лъ къ мужє1мъ ї}лєвымъ: да и4детъ кjйждо вaсъ во св0й грaдъ.