¹

Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — церкві Солунській в Бозі Отці і Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

¹

(Заⷱ҇ ©ѯ҃в҃.) Па́ѵелъ и҆ сїлꙋа́нъ и҆ тїмоѳе́й цр҃кви солꙋ́нстѣй ѡ҆ бз҃ѣ ѻ҆ц҃ѣ̀ и҆ гдⷭ҇ѣ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀: блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.

²

Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших,

²

Благодари́мъ бг҃а всегда̀ ѡ҆ всѣ́хъ ва́съ, помина́нїе ѡ҆ ва́съ творѧ́ще въ моли́твахъ на́шихъ,

³

безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любови, і терпіння уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,

³

непреста́ннѡ помина́юще ва́ше дѣ́ло вѣ́ры, и҆ трꙋ́дъ любвѐ, и҆ терпѣ́нїе оу҆пова́нїѧ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, пред̾ бг҃омъ и҆ ѻ҆ц҃е́мъ на́шимъ,

⁴

знаючи обрання ваше, улюблені Богом браття;

⁴

вѣ́дѧще, бра́тїе возлю́бленнаѧ, ѿ бг҃а и҆збра́нїе ва́ше:

⁵

тому що наше благовістування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самi знаєте‚ які ми були між вами для вас.

⁵

ꙗ҆́кѡ бл҃говѣствова́нїе на́ше не бы́сть къ ва́мъ въ сло́вѣ то́чїю, но и҆ въ си́лѣ, и҆ въ д©ѣ ст҃ѣ, и҆ во и҆звѣще́нїи мно́зѣ, ꙗ҆́коже и҆ вѣ́сте, каковѝ бы́хомъ въ ва́съ ра́ди ва́съ.

⁶

І ви стали наслідувачами нам і Господеві, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого,

⁶

(Заⷱ҇ ©ѯ҃г҃.) И҆ вы̀ подѡ́бницы бы́сте на́мъ и҆ гдⷭ҇ꙋ, прїе́мше сло́во въ ско́рби мно́зѣ съ ра́достїю дх҃а ст҃а́гѡ,

⁷

так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахайї.

⁷

ꙗ҆́кѡ бы́ти ва́мъ ѡ҆́бразъ всѣ̑мъ вѣ́рꙋющымъ въ македо́нїи и҆ а҆ха́їи.

⁸

Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахайї, але і в усякому місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це.

⁸

Ѿ ва́съ бо промче́сѧ сло́во гдⷭ҇не не то́кмѡ въ македо́нїи и҆ а҆ха́їи, но и҆ во всѧ́ко мѣ́сто вѣ́ра ва́ша, ꙗ҆́же къ бг҃ꙋ, и҆зы́де, ꙗ҆́кѡ не тре́бовати на́мъ глаго́лати что̀.

⁹

Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові Живому і істинному

⁹

Ті́и бо ѡ҆ на́съ возвѣща́ютъ, како́въ вхо́дъ и҆мѣ́хомъ къ ва́мъ, и҆ ка́кѡ ѡ҆брати́стесѧ къ бг҃ꙋ ѿ і҆́дѡлъ, рабо́тати бг҃ꙋ жи́вꙋ и҆ и҆́стиннꙋ

¹⁰

і чекати з небес Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву.

¹⁰

и҆ жда́ти сн҃а є҆гѡ̀ съ нб҃съ, є҆го́же воскр҃сѝ и҆з̾ ме́ртвыхъ, і҆и҃са, и҆збавлѧ́ющаго на́съ ѿ гнѣ́ва грѧдꙋ́щагѡ.