Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 1
1
Павло‚ і Силуан‚ і Тимофій — церкві Солунській в Бозі Отці і Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
1
(За? ©…в7.) Пavелъ и3 сілуaнъ и3 тімоfeй цRкви солyнстэй њ бз7э nц7Ё и3 гDэ ї}сэ хrтЁ: блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 гDа ї}са хrтA.
2
Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших,
2
Благодари1мъ бGа всегдA њ всёхъ вaсъ, поминaніе њ вaсъ творsще въ моли1твахъ нaшихъ,
3
безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любови, і терпіння уповання на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,
3
непрестaннw поминaюще вaше дёло вёры, и3 трyдъ любвE, и3 терпёніе ўповaніz гDа нaшегw ї}са хrтA, пред8 бGомъ и3 nц7eмъ нaшимъ,
4
знаючи обрання ваше, улюблені Богом браття;
4
вёдzще, брaтіе возлю1бленнаz, t бGа и3збрaніе вaше:
5
тому що наше благовістування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самi знаєте‚ які ми були між вами для вас.
5
ћкw бlговэствовaніе нaше не бhсть къ вaмъ въ сл0вэ т0чію, но и3 въ си1лэ, и3 въ д©э с™э, и3 во и3звэщeніи мн0зэ, ћкоже и3 вёсте, какови2 бhхомъ въ вaсъ рaди вaсъ.
6
І ви стали наслідувачами нам і Господеві, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого,
6
(За? ©…G.) И# вы2 подHбницы бhсте нaмъ и3 гDу, пріeмше сл0во въ ск0рби мн0зэ съ рaдостію д¦а с™aгw,
7
так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахайї.
7
ћкw бhти вaмъ w4бразъ всBмъ вёрующымъ въ макед0ніи и3 ґхaіи.
8
Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахайї, але і в усякому місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що не треба нам говорити про це.
8
T вaсъ бо промчeсz сл0во гDне не т0кмw въ макед0ніи и3 ґхaіи, но и3 во всsко мёсто вёра вaша, ћже къ бGу, и3зhде, ћкw не трeбовати нaмъ глаг0лати что2.
9
Бо вони самі звіщають про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулися до Бога від ідолів, щоб служити Богові Живому і істинному
9
Тjи бо њ нaсъ возвэщaютъ, как0въ вх0дъ и3мёхомъ къ вaмъ, и3 кaкw њбрати1стесz къ бGу t јдwлъ, раб0тати бGу жи1ву и3 и4стинну
10
і чекати з небес Сина Його, Якого Він воскресив з мертвих, Ісуса, що визволяє нас від майбутнього гніву.
10
и3 ждaти сн7а є3гw2 съ нб7съ, є3г0же воскRси2 и3з8 мeртвыхъ, ї}са, и3збавлsющаго нaсъ t гнёва грzдyщагw.
Глава 2
1
Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був даремний;
1
(За? ©…д7.) Сaми бо вёсте, брaтіе, вх0дъ нaшъ и4же къ вaмъ, ћкw не вотщE бhсть:
2
але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом.
2
но предпострадaвше и3 досаждeни бhвше, ћкоже вёсте, въ філjппэхъ, дерзнyхомъ њ бз7э нaшемъ глаг0лати къ вaмъ бlговэствовaніе б9іе со мн0гимъ п0двигомъ.
3
Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства;
3
Ўтэшeніе бо нaше не t прeлести, ни t нечистоты2, ни лeстію:
4
але, оскільки Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Який випробовує серця наші.
4
но ћкоже и3скуси1хомсz t бGа вёрни бhти пріsти бlговэствовaніе, тaкw глаг0лемъ, не ѓки человёкwмъ ўгождaюще, но бGу и3скушaющему сердцA н†ша.
5
Бо ніколи не було в нас перед вами ні слова омани, як ви знаєте, ні користи: Бог свідок!
5
Никогдaже бо въ словеси2 ласкaніz бhхомъ къ вaмъ, ћкоже вёсте, нижE въ винЁ лихоимaніz: бGъ свидётель!
6
Hе шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших:
6
Ни и4щуще t человBкъ слaвы, ни t вaсъ, ни t и3нёхъ:
7
ми могли прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми.
7
могyще въ тzготЁ бhти, ћкоже хrтHвы ґпcли, но бhхомъ ти1си посредЁ вaсъ, ћкоже дои1лица грёетъ сво‰ ч†да.
8
Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі.
8
Тaкw желaюще вaсъ, благоволи1хомъ подaти вaмъ не т0чію бlговэствовaніе б9іе, но и3 дyшы сво‰, занeже возлю1блени бhсте нaмъ.
9
Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і подвиг: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували благовістя Боже.
9
(За? ©…е7.) П0мните бо, брaтіе, трyдъ нaшъ и3 п0двигъ: н0щь бо и3 дeнь дёлающе, да не њтzготи1мъ ни є3ди1нагw t вaсъ, проповёдахомъ вaмъ бlговэствовaніе б9іе.
10
Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих,
10
Вы2 свидётелє и3 бGъ, ћкw прпdбнw и3 првdнw и3 непор0чнw вaмъ вёрующымъ бhхомъ,
11
тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх,
11
ћкоже вёсте, занE є3ди1наго ког0ждо вaсъ, ћкоже nтeцъ ч†да сво‰,
12
ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу.
12
молsще и3 ўтэшaюще вaсъ, и3 свидётелствующе вaмъ ходи1ти дост0йнw бGу, призвaвшему вы2 во своE цrтво и3 слaву.
13
Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що‚ прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є істинно, яке і діє у вас, віруючих.
13
Сегw2 рaди и3 мы2 благодари1мъ бGа непрестaннw, ћкw пріeмше сл0во слhшаніz б9іz t нaсъ, пріsсте не ѓки сл0во человёческо, но, ћкоже є4сть вои1стинну, сл0во б9іе, є4же и3 дёйствуетсz въ вaсъ вёрующихъ.
14
Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Ісусі, які знаходяться в Юдеї, бо і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, що й ті від юдеїв,
14
(За? ©…ѕ7.) Вh бо подHбницы бhсте, брaтіе, цRквамъ б9іимъ сyщымъ во їудeи њ хrтЁ ї}сэ, занE т†zжде и3 вы2 пострадaсте t свои1хъ сплемє1нникъ, ћкоже и3 тjи t їудє1й,
15
які вбили і Господа Ісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не догоджають, і всім людям противляться,
15
ўби1вшихъ и3 гDа ї}са и3 є3гw2 прbр0ки, и3 нaсъ и3згнaвшихъ, и3 бGу не ўгоди1вшихъ, и3 всBмъ человёкwмъ проти1вzщихсz,
16
які забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це поповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця.
16
(и3) возбранsющихъ нaмъ глаг0лати kзhкwмъ, да спасyтсz, во є4же и3сп0лнити и5мъ грэхи2 сво‰ всегдA: пости1же же на ни1хъ гнёвъ до концA.
17
Ми ж, браття, розлучившись із вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше.
17
Мh же, брaтіе, њсиротёвше t вaсъ ко врeмени часA лицeмъ, ґ не сeрдцемъ, ли1шше тщaхомсz лицE вaше ви1дэти мн0гимъ желaніемъ.
18
І тому ми, я‚ Павло, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана.
18
Тёмже хотёхомъ пріити2 къ вaмъ, ѓзъ ќбw пavелъ, є3ди1ною и3 двaжды: и3 возбрани2 нaмъ сатанA.
19
Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Ісусом Христом у пришестя Його?
19
Кт0 бо нaмъ ўповaніе и3ли2 рaдость и3ли2 вэнeцъ похвалeніz; Не и3 вh ли пред8 гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ во2 пришeствіи є3гw2;
20
Бо ви — слава наша і радість.
20
(За? ©…з7.) Вh бо є3стE слaва нaша и3 рaдость.
Глава 3
1
І тому, не стерпівши більше, ми захотіли зостатися в Афінах одні
1
Тёмже ўжE не терпsще, благоволи1хомъ њстaтисz во ґfи1нэхъ є3ди1ни,
2
і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співпрацівника нашого у благовістуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій,
2
и3 послaхомъ тімоfeа, брaта нaшего и3 служи1телz б9іz и3 споспёшника нaшего во бlговёстіи хrт0вэ, ўтверди1ти вaсъ и3 ўтёшити њ вёрэ вaшей,
3
щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося.
3
ћкw ни є3ди1ному смущaтисz въ ск0рбехъ си1хъ: сaми бо вёсте, ћкw на сіE и4стое лежи1мъ [ўчинeни є3смы2].
4
Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте.
4
И$бо є3гдA ў вaсъ бёхомъ, предрек0хомъ вaмъ, ћкw и4мамы скорбёти, є4же и3 бhсть, и3 вёсте.
5
Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатися про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник і не став марним труд наш.
5
Сегw2 рaди и3 ѓзъ ктомY не терпS, послaхъ разумёти вёру вaшу, да не кaкw и3скуси1лъ вы2 и3скушazй, и3 вотщE бyдетъ трyдъ нaшъ.
6
Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас,
6
Нн7э же пришeдшу тімоfeю къ нaмъ t вaсъ и3 благовэсти1вшу нaмъ вёру вaшу и3 люб0вь, и3 ћкw и4мате пaмzть њ нaсъ блaгу, всегдA желaюще нaсъ ви1дэти, ћкоже и3 мы2 вaсъ:
7
то ми, при всій скорботі і нужді нашій‚ втішалися за вас, браття, заради вашої віри;
7
сегw2 рaди ўтёшихомсz, брaтіе, њ вaсъ, во всsкой ск0рби и3 нуждЁ нaшей, вaшею вёрою:
8
бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі.
8
ћкw мы2 нн7э жи1ви є3смы2, ѓще вы2 стои1те њ гDэ.
9
Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим,
9
(За? ©…}.) К0е бо бlгодарeніе бGу м0жемъ воздaти њ вaсъ, њ всsкой рaдости, є4юже рaдуемсz вaсъ рaди пред8 бGомъ нaшимъ,
10
і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і довершити те, чого не вистачило віри вашій?
10
н0щь и3 дeнь преизли1ха молsщесz ви1дэти лицE вaше и3 соверши1ти лишeніе вёры вaшеz;
11
Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай і направить шлях наш до вас.
11
Сaмъ же бGъ и3 nц7ъ нaшъ и3 гDь нaшъ ї}съ хrт0съ да и3спрaвитъ пyть нaшъ къ вaмъ.
12
А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас,
12
Вaсъ же гDь да ўмн0житъ и3 да и3збhточествитъ люб0вію дрyгъ ко дрyгу и3 ко всBмъ, ћкоже и3 мы2 къ вaмъ,
13
щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь.
13
во є4же ўтверди1ти сердцA в†ша непорHчна въ с™hни пред8 бGомъ и3 nц7eмъ нaшимъ, въ пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA со всёми с™hми є3гw2. Ґми1нь.
Глава 4
1
Тим-то, браття, просимо і благаємо вас Христом Ісусом, щоб ви, прийнявши від нас, як належить вам поводитись і догоджати Богові, у тому ще більше зростали,
1
(За? ©…f7.) Тёмже u5бо, брaтіе, пр0симъ вы2 и3 м0лимъ њ хrтЁ ї}сэ, ћкоже пріsсте t нaсъ, кaкw подобaетъ вaмъ ходи1ти и3 ўгождaти бGови, ћкоже и3 х0дите, да и3збhточествуете пaче:
2
бо ви знаєте, які заповіді ми дали вам від Господа Ісуса.
2
вёсте бо, какwвA повелBніz дaхомъ вaмъ гDемъ ї}сомъ.
3
Бо воля Божа є святість ваша, щоб ви стримувалися від блуду;
3
Сіs бо є4сть в0лz б9іz, с™ость вaша, храни1ти себE самёхъ t блудA,
4
щоб кожний із вас міг утримувати свій сосуд у святості й честі,
4
(и3) вёдэти комyждо t вaсъ св0й сосyдъ стzжавaти во с™hни и3 чeсти,
5
а не в пристрасті похітливій, як язичники, що не знають Бога;
5
(ґ) не въ стрaсти п0хотнэй, ћкоже и3 kзhцы не вёдzщіи бGа,
6
щоб ви ні в чому не поводились із братом своїм протизаконно і користолюбно; тому що Господь — месник за це все, як і раніш ми говорили вам і свідчили.
6
(и3) є4же не преступaти и3 лихои1мствовати въ вeщи брaта своегw2: занE мсти1тель є4сть гDь њ всёхъ си1хъ, ћкоже и3 прeжде рек0хомъ къ вaмъ и3 засвидётелствовахомъ.
7
Бо покликав нас Бог не до нечистоти, а до святости.
7
Не призвa бо нaсъ бGъ на нечистотY, но во с™ость.
8
Отже, непокірливий непокірний не людині, а Богові, Який і дав нам Духа Свого Святого.
8
Тёмже u5бо tметazй не человёка tметaетъ, но бGа, дaвшаго д¦а своего2 с™aго въ нaсъ.
9
Про братолюбність же нема потреби писати вам; бо ви самі навчені Богом любити один одного,
9
Њ братолю1біи же, не трeбуете, да пи1шетсz къ вaмъ, сaми бо вы2 бGомъ ўчeни є3стE, є4же люби1ти дрyгъ дрyга:
10
бо ви так і поводитесь із усіма браттями по всій Македонії. Благаємо ж вас, браття, досягати більшого
10
и4бо творитE то2 ко всeй брaтіи, сyщей во всeй макед0ніи. М0лимъ же вы2, брaтіе, и3збhточествовати пaче,
11
і старанно дбати про те, щоб жити спокійно, робити своє діло і працювати своїми власними руками, як ми наказували вам:
11
и3 любeзнw прилэжaти, є4же безм0лвствовати и3 дёzти сво‰ и3 дёлати свои1ма рукaма, ћкоже повелёхомъ вaмъ:
12
щоб ви поводилися благопристойно перед зовнішніми і ні в чому не мали нестачі.
12
да х0дите благоwбрaзнw ко внBшнимъ и3 ни чесогHже трeбуете.
13
Hе хочу ж, браття, лишати вас у незнанні про померлих, щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії.
13
(За? ©о7.) Не хощy же вaсъ, брaтіе, не вёдэти њ ўмeршихъ, да не скорбитE, ћкоже и3 пр0чіи не и3мyщіи ўповaніz.
14
Бо коли ми віруємо, що Ісус помер і воскрес, то й померлих в Ісусі Бог приведе з Hим.
14
Ѓще бо вёруемъ, ћкw ї}съ ќмре и3 воскRсе, тaкw и3 бGъ ўмeршыz во ї}сэ приведeтъ съ ни1мъ.
15
Бо це говоримо вам словом Господнім, що ми, які живемо і залишимося до пришестя Господнього, не попередимо померлих,
15
Сіe бо вaмъ глаг0лемъ сл0вомъ гDнимъ, ћкw мы2 живyщіи, њстaвшіи въ пришeствіе гDне, не и4мамы предвари1ти ўмeршихъ:
16
тому що сам Господь у час сповіщення, при голосі архангела і сурми Божої, зійде з неба, і мертві у Христі воскреснуть раніш;
16
ћкw сaмъ гDь въ повелёніи, во глaсэ ґрхaгGловэ и3 въ трубЁ б9іи сни1детъ съ нб7сE, и3 мeртвіи њ хrтЁ воскрeснутъ пeрвэе:
17
потім ми, що лишились живими, разом з ними будемо піднесені на хмарах назустріч Господеві у повітря і так завжди з Господом будемо.
17
пот0мъ же мы2, живyщіи њстaвшіи, кyпнw съ ни1ми восхищeни бyдемъ на w4блацэхъ въ срётеніе гDне на воздyсэ, и3 тaкw всегдA съ гDемъ бyдемъ.
18
Отже, втішайте один одного цими словами.
18
Тёмже ўтэшaйте дрyгъ дрyга въ словесёхъ си1хъ.
Глава 5
1
Про часи ж і терміни, браття, нема потреби вам писати,
1
(За? ©о7№.) Ґ њ лётэхъ и3 њ временёхъ, брaтіе, не трeбэ є4сть вaмъ писaти,
2
бо ви самі достовірно знаєте, що день Господній так прийде, як злодій уночі.
2
сaми бо вы2 и3звёстнw вёсте, ћкw дeнь гDень, ћкоже тaть въ нощи2, тaкw пріи1детъ.
3
Бо коли говоритимуть: «мир і безпека»‚ тоді несподівано прийде на них погибель, подібно як біль тієї, що носить в утробі, і не уникнуть.
3
Е#гдa бо рекyтъ: ми1ръ и3 ўтверждeніе, тогдA внезaпу нападeтъ на ни1хъ всегуби1телство, ћкоже болёзнь во чрeвэ и3мyщей, и3 не и4мутъ и3збэжaти.
4
Але ви, браття, не в темряві, щоб день застав вас, як злодій;
4
Вh же, брaтіе, нёсте во тмЁ, да дeнь вaсъ ћкоже тaть пости1гнетъ:
5
бо всі ви — сини світла і сини дня: ми — не сини ночі, ані темряви.
5
вси1 бо вы2 сhнове свёта є3стE: и3 сhнове днE: нёсмы н0щи, нижE тмы2.
6
Отже, не будемо спати, як і інші, а пильнуймо і будьмо тверезі.
6
Тёмже u5бо да не спи1мъ, ћкоже и3 пр0чіи, но да б0дрствуимъ и3 трезви1мсz.
7
Бо ті, що сплять, вночі сплять, і ті, що упиваються, вночі упиваються.
7
Спsщіи бо, въ нощи2 спsтъ, и3 ўпивaющіисz въ нощи2 ўпивaютсz.
8
Ми ж, будучи синами дня, будьмо тверезі, одягнувшись у броню віри й любови та в шолом надії на спасіння,
8
Мh же, сhнове сyще днE, да трезви1мсz, њболкшeсz въ броню2 вёры и3 любвE и3 шлeмъ ўповaніz спcніz,
9
тому що Бог визначив нас не для гніву, а на одержання спасіння через Господа нашого Ісуса Христа,
9
(За? ©о7в7.) ћкw не положи2 нaсъ бGъ въ гнёвъ, но въ получeніе спcніz гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ,
10
Який помер за нас, щоб ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом з Hим.
10
ўмeршимъ за нaсъ, да, ѓще бди1мъ, ѓще ли спи1мъ, кyпнw съ ни1мъ живeмъ.
11
Тому втішайте один одного і повчайте один одного, як ви і робите.
11
Сегw2 рaди ўтэшaйте дрyгъ дрyга, и3 созидaйте кjйждо бли1жнzго, ћкоже и3 творитE.
12
Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і предстоятелів ваших у Господі, і тих, що наставляють вас,
12
(За? ©о7G.) М0лимъ же вы2, брaтіе, знaйте труждaющихсz ў вaсъ, и3 настоsтелей вaшихъ њ гDэ, и3 наказyющихъ вы2,
13
і шанувати їх з великою любов’ю за діло їхнє; будьте в мирі між собою.
13
и3 и3мёйте и5хъ по преизли1ха въ любви2 за дёло и4хъ: ми1рствуйте въ себЁ.
14
Благаємо вас також, браття: наставляйте на розум безчинних, втішайте малодушних, підтримуйте немічних, будьте довготерплячі до всіх.
14
М0лимъ же вы2, брaтіе, вразумлsйте безчи6нныz, ўтэшaйте малод{шныz, заступaйте немощнhz, долготерпи1те ко всBмъ.
15
Пильнуйте, щоб хто кому не відплачував злом за зло; але завжди дбайте про добро один одному і всім.
15
Блюди1те, да никт0же ѕлA за ѕло2 комY воздaстъ: но всегдA д0брое гони1те и3 дрyгъ ко дрyгу и3 ко всBмъ.
16
Завжди радійте.
16
ВсегдA рaдуйтесz.
17
Безперестанно моліться.
17
Непрестaннw моли1тесz.
18
За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христі Ісусі.
18
Њ всeмъ благодари1те: сіs бо є4сть в0лz б9іz њ хrтЁ ї}сэ въ вaсъ.
19
Духа не вгашайте.
19
Д¦а не ўгашaйте.
20
Пророцтва не зневажайте.
20
Прbр0чєствіz не ўничижaйте.
21
Все досліджуйте, доброго тримайтеся.
21
Вс‰ же и3скушaюще, дHбраz держи1те.
22
Утримуйтесь від усякого зла.
22
T всsкіz вeщи ѕлhz [t всsкагw ви1да ѕлaгw] њгребaйтесz.
23
Сам же Бог миру нехай освятить вас у всій повноті, і ваш дух, і душа, і тіло у всій цілості нехай збережеться непорочно на пришестя Господа нашого Ісуса Христа.
23
Сaмъ же бGъ ми1ра да њс™и1тъ вaсъ всесовершeнныхъ во всeмъ: и3 всесовершeнъ вaшъ дyхъ и3 душA и3 тёло непор0чно въ пришeствіе гDа нaшегw ї}са хrтA да сохрани1тсz.
24
Вірний, Хто кличе вас, Який і сотворить це.
24
Вёренъ призвaвый вaсъ, и4же и3 сотвори1тъ.
25
Браття! Моліться за нас.
25
Брaтіе, моли1тесz њ нaсъ.
26
Вітайте всіх братів цілуванням святим.
26
Цэлyйте брaтію всю2 лобзaніемъ с™hмъ.
27
Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям.
27
Заклинaю вы2 гDемъ, прочести2 послaніе сіE пред8 всeю с™0ю брaтіею.
28
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь.
28
Блгdть гDа нaшегw ї}са хrтA съ вaми. Ґми1нь.