¹

Коли царство Ровоама утвердилося, і він зробився сильним, тоді він залишив закон Господній, і весь Ізраїль з ним.

¹

Єгда же ё^тверже'но бы'сть црsтво ровоа'мово. и^ ё^крњпле'но. ѓ^ста'ви зако'нъ гн~ь, и^ ве'сь і^и^л~ь с ни'мъ”

²

На п’ятому році царювання Ровоама, Сусаким, цар Єгипетський, пішов на Єрусалим, — тому що вони відступили від Господа, —

²

Бы'сть же въ лњто, е~ е, црsтва ровоа'мля зане` съгрњши'ша г~ђ. Възы'иде сђаки'мъ цр~ь е^гљ=пеTскїи въ і^ерsлимъ,

³

з тисячею і двомастами колісниць і з шістдесятьма тисячами вершників; і не було числа народу, який прийшов з ним з Єгипту, ливиянам, сукхитам і ефіоплянам;

³

съ ты'сящїю, и^ ѓ'смь со'тъ колесни'цъ. и^ ћE, ты'сящъ, ко'н#никъ. и^ не бњ` числа` наро'дђ, ја%же прїиде с ни'мъ эT е^гљ=пта” Левљ=ане, и^ трогол#ди'те, и^ е^фїѓ'пи

⁴

і взяв укріплені міста в Юдеї і прийшов до Єрусалима.

⁴

и^ взя'ша гра'ды запа'систы и^же бя'хђ въ і^ё^де'и. и^ прїидо'ша да'же до і^ерsлима”

⁵

Тоді Самей пророк прийшов до Ровоама і князів Юдеї, які зібралися в Єрусалимі, рятуючись від Сусакима, і сказав їм: так говорить Господь: ви залишили Мене, за те і Я залишаю вас у руки Сусакиму.

⁵

Саме'їа же пррoкъ вънїиде къ ровоа'мђ, и^ къ нача'лникомъ і^ё'динымъ. и^же събра'ни бя'хђ въ і^ерsлиM, эT лица` сђсаки'мова, рече же к нимъ, сїя рече г~ь, в^ы ѓ^ста'висте м^я, и^ а'зъ ѓ^ста'влю ваs в рђ'кђ сђсаки'ма,

⁶

І смирилися князі Ізраїлеві і цар і сказали: праведний Господь!

⁶

ё^боя'ша же ся нача'лницы і^и^л~евы, и^ цр~ь, и^ реко'ша. пра'ведеn е^сть г~ь.

⁷

Коли побачив Господь, що вони смирилися, тоді було слово Господнє до Самея, і сказано: вони смирилися; не знищу їх і незабаром дам їм спасіння, і не проллється гнів Мій на Єрусалим рукою Сусакима;

⁷

е^гда же ви'дњ г~ь ја%же смире'ны бы'ша, быs сло'во гн~е къ саме'ю гл~ющи, ја%ко смире'ни сђть не разорю` иX даM же и^мъ въ ма'лњ спsнїе, и^ не ё^ка'плеT ја%рость моя` на і^ерsлимъ,

⁸

однак же вони будуть слугами його, щоб знали, як це — служити Мені і служити царствам земним.

⁸

ѓ^баче бђдTђ въ слђги` да позна'ютъ рабо'ты моя`, и^ рабо'ты црsтва земля'мъ,

⁹

І прийшов Сусаким, цар Єгипетський, в Єрусалим і взяв скарби дому Господнього і скарби дому царського; усе взяв він, узяв і щити золоті, які зробив Соломон.

⁹

и^ възы'иде сђсаки'мъ цр~ь е^гљ=пеTскїи, въ і^ерsлиM, и^ побра` съкро'вища, ја%же въ домђ` гн~и, и^ до'мђ цр~ева вс^я в#зя'тъ, и^ щи'ты зла'тыя и%хже сътвори'лъ соло'монъ.

¹⁰

І зробив цар Ровоам, замість них, щити мідні, і віддав їх у руки начальників охоронців, які охороняли вхід дому царського.

¹⁰

в# ниX мњсто сътвори` ровоаM цр~ь мњ'дяны, и^ поста'ви наD ни'мъ сђсаки'мъ, цр~ь е^гљ=пет#скїи, нача'л#никовъ преDходя'щихъ, и^же стрежа'хђ дво'ръ пола'ты”

¹¹

Коли виходив цар у дім Господній, приходили охоронці і несли їх, і потім знову відносили їх у палату охоронців.

¹¹

И$ бы'сть е^гда въходити` цр~ю въ до'мъ бж~їи, вхожDахђ и^ стрегђщїи` и^ преDходя'щїи. и^ ѓ^браща'ющђся е^мђ въсхожDахђ проти'вђ преDходя'щїи къ ѓ^рђжници свое^и.

¹²

І коли він смирився, тоді відвернувся від нього гнів Господа і не згубив його до кінця; притому і в Юдеї було дещо добре.

¹²

и^ вънегда` смири'ся, ѓ^браще'на е^сть эT него ја%рость гн~я и^ ничиMже ѓ^скорблеn. и^б^о и^ въ і^ё'дњ бя'хђ словеса` бл~га”

¹³

І утвердився цар Ровоам в Єрусалимі і царював. Сорок один рік було Ровоаму, коли він став царем, і сімнадцять років царював у Єрусалимі, у місті, яке з усіх колін Ізраїлевих обрав Господь, щоб там перебувало ім’я Його. Ім’я матері його Наама, аммонитянка.

¹³

Оу^крњпи' же ся цр~ь ровоаM въ і^ерsлимњ и^ црsтвова`. м~ же, і^ е^ді'но лњто бы'сть е^гда црsтвова'ти нача`, и^ и~і, лњтъ, црsтвова` въ і^ерsлимњ гра'дњ е^го'же и^збра` г~ь. да и^менђе'тся и^мя е^гот^ђ эT всњ'хъ колњ'нъ і^и^л~евых#” И$мя же мт~ри е^го на'м#ма, а^м#мани'та.

¹⁴

І робив він зло, тому що не налаштував серце своє для того, щоб шукати Господа.

¹⁴

сътвори' же лђка'во, и^ не и^спра'ви срDца свое^го да възы'щетъ г~а.

¹⁵

Діяння Ровоамові, перші й останні, описані в записах Самея пророка й Адди прозорливця у родоводах. І були війни у Ровоама з Ієровоамом в усі дні.

¹⁵

словеса же ровоа'мова пе'рвая и^ послDњняа не се' ли сђть пи'сана въ словесе'хъ саме'їя пррoка, и^ аDдо ви'дящаго, и^ настоянњишемъ сказа'нїи. ѓ^пол#ча'хђ же ся проти'вђ себњ ровоа'мъ, и^ е^ровоа'мъ вс^я дн~и.

¹⁶

І спочив Ровоам з батьками своїми і похований у місті Давидовому. І став царем Авия, син його, замість нього.

¹⁶

и^ ё^спе` ровоа'мъ съ эTц~ы свои^ми. погребе'нъ же е^сть, въ гра'дњ дв~дњ. и^ црsтвова` а^вїа сн~ъ е^го в него мњ'сто”