¹

У тридцять шостий рік царювання Аси, пішов Вааса, цар Ізраїльський, на юдеїв і почав будувати Раму, щоб не дозволити нікому ні відходити від Аси, царя Юдейського, ні приходити до нього.

¹

И҆ въ лѣ́то три́десѧть ѻ҆смо́е ца́рства а҆́сина, взы́де ваа́са ца́рь і҆и҃левъ на і҆ꙋ́дꙋ и҆ стѣна́ми оу҆крѣпѝ ра́мꙋ, да не да́стъ вхо́да и҆ и҆схо́да а҆́сѣ царю̀ і҆ꙋ́динꙋ.

²

І виніс Аса срібло і золото зі скарбниць дому Господнього і дому царського і послав до Венадада, царя Сирійського, який жив у Дамаску, говорячи:

²

И҆ взѧ̀ а҆́са сребро̀ и҆ зла́то ѿ сокро́вищъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ и҆ до́мꙋ царе́ва, и҆ посла̀ ко (венада́дꙋ) сы́нꙋ а҆де́ра царѧ̀ сѵ́рска, живꙋ́щемꙋ въ дама́сцѣ, глаго́лѧ:

³

союз нехай буде між мною і тобою, як був між батьком моїм і батьком твоїм; ось, я посилаю тобі срібло і золото: піди, розірви союз твій з Ваасою, царем Ізраїльським, щоб він відступив від мене.

³

положѝ завѣ́тъ междꙋ̀ мно́ю и҆ тобо́ю и҆ междꙋ̀ ѻ҆тце́мъ мои́мъ и҆ ѻ҆тце́мъ твои́мъ: сѐ посла́хъ тебѣ̀ сребро̀ и҆ зла́то: прїидѝ и҆ ѿженѝ ѿ менє̀ ваа́сꙋ царѧ̀ і҆и҃лева, и҆ да ѿи́детъ ѿ менє̀.

⁴

І послухався Венадад царя Аси і послав воєначальників, які були в нього, проти міст ізраїльських, і вони спустошили Ійон і Дан й Авелмаїм і всі запаси в містах Неффалимових.

⁴

И҆ послꙋ́ша сы́нъ а҆де́ровъ царѧ̀ а҆́сы и҆ посла̀ нача́лники во́євъ свои́хъ на гра́ды і҆и҃лєвы, и҆ поразѝ а҆їнѡ́на и҆ да́на, и҆ а҆велмаі́на и҆ всѧ̑ ѡ҆крє́стнаѧ нефѳалі̑млѧ.

⁵

І коли почув про це Вааса, то перестав будувати Раму і припинив роботу свою.

⁵

И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆слы́ша ваа́са ца́рь і҆и҃левъ, ѡ҆ста́ви ктомꙋ̀ созида́ти ра́мꙋ и҆ ѡ҆ста́ви дѣ́ло своѐ.

⁶

Аса ж цар зібрав усіх юдеїв, і вони вивезли з Рами камені і дерева, які використовував Вааса для будівлі, — і побудував з них Геву і Мицфу.

⁶

А҆́са же ца́рь взѧ̀ всего̀ і҆ꙋ́дꙋ и҆ взѧ̀ ка́менїе ѿ ра́мы и҆ лѣ́съ є҆ѧ̀, ꙗ҆̀же на созда́нїе оу҆гото́ва ваа́са, и҆ созда̀ и҆з̾ ни́хъ гаваю̀ и҆ масфꙋ̀.

⁷

У той час прийшов Ананій прозорливець до Аси, царя Юдейського, і сказав йому: оскільки ти понадіявся на царя Сирійського і не уповав на Господа Бога твого, тому і врятувалося військо царя Сирійського від руки твоєї.

⁷

И҆ во вре́мѧ ѻ҆́но прїи́де а҆на́нїй прⷪ҇ро́къ ко а҆́сѣ царю̀ і҆ꙋ́динꙋ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: поне́же и҆мѣ́лъ є҆сѝ оу҆пова́нїе на царѧ̀ сѵ́рска, а҆ не оу҆пова́лъ є҆сѝ на гдⷭ҇а бг҃а твоего̀, тогѡ̀ ра́ди спасе́сѧ си́ла царѧ̀ сѵ́рскагѡ ѿ рꙋкꙋ̀ твоє́ю:

⁸

Чи не були ефіопляни і лівіяни з силою більшою і з колісницями і вершниками дуже численними? Але оскільки ти уповав на Господа, то Він віддав їх у руки твої,

⁸

не є҆ѳїо́пи ли и҆ лївѵ́ане бѧ́хꙋ на тѧ̀ въ си́лѣ мно́зѣ, въ де́рзости колесни́цъ и҆ кѡ́нникъ во мно́жество ѕѣлѡ̀; и҆ є҆гда̀ оу҆пова́лъ є҆сѝ на гдⷭ҇а, предадѐ и҆̀хъ въ рꙋ́кꙋ твою̀:

⁹

тому що очі Господа оглядають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком віддане Йому. Нерозважливо ти зробив тепер. За те віднині будуть у тебе війни.

⁹

ѻ҆́чи бо гдⷭ҇ни назира́ютъ всю̀ зе́млю, є҆́же оу҆крѣпи́ти сꙋ́щихъ се́рдцемъ соверше́ннымъ къ немꙋ̀: бꙋ́е сотвори́лъ є҆сѝ сїѐ, (сегѡ̀ ра́ди) ѿнн҃ѣ бꙋ́детъ на тѧ̀ бра́нь.

¹⁰

І розгнівався Аса на прозорливця, і замкнув його у в’язницю, тому що за це був у роздратуванні на нього; пригноблював Аса і декого з народу в той час.

¹⁰

Разгнѣ́васѧ же а҆́са на прⷪ҇ро́ка и҆ всадѝ є҆го̀ въ темни́цꙋ, поне́же прогнѣ́васѧ ѡ҆ се́мъ: и҆ оу҆бѝ а҆́са ѿ люді́й во вре́мѧ то̀ (мно́гихъ).

¹¹

І ось, діяння Аси, перші й останні, описані в книзі царів юдейських та ізраїльських.

¹¹

И҆ сѐ, словеса̀ а҆́сы, пє́рваѧ и҆ послѣ̑днѧѧ, пи̑сана сꙋ́ть въ кни́зѣ царе́й і҆ꙋ́диныхъ и҆ і҆и҃лѧ.

¹²

І захворів Аса на ноги на тридцять дев’ятому році царювання свого, і хвороба його піднялася до верхніх частин тіла; але він у хворобі своїй шукав не Господа, а лікарів.

¹²

И҆ разболѣ́сѧ а҆́са въ лѣ́то три́десѧть девѧ́тое ца́рства своегѡ̀ нога́ма, болѣ́знїю ѕѣ́лнѣйшею: и҆ нижѐ въ не́мощи свое́й взыска̀ гдⷭ҇а, но врачє́въ.

¹³

І спочив Аса з батьками своїми, і помер на сорок першому році царювання свого.

¹³

оу҆́спе же а҆́са со ѻ҆тцы̑ свои́ми, и҆ оу҆́мре въ лѣ́то четы́редесѧть пе́рвое ца́рства своегѡ̀:

¹⁴

І поховали його у гробниці, яку він влаштував для себе в місті Давидовому; і поклали його на одрі, який наповнили пахощами і різними належно зробленими мастями, і спалили їх для нього безліч.

¹⁴

и҆ погребо́ша є҆го̀ во гро́бѣ, є҆го́же и҆скопа̀ себѣ̀ во гра́дѣ даві́довѣ, и҆ положи́ша є҆го̀ на ѻ҆дрѣ̀, и҆ напо́лниша а҆рѡма́тами и҆ ро́дами мѵ́рѡвъ благоꙋха́нныхъ, и҆ сотвори́ша є҆мꙋ̀ погребе́нїе вели́ко ѕѣлѡ̀.