Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І було в Іосафата багато багатства і слави; і поріднився він з Ахавом.
1
И҆ бы́сть і҆ѡсафа́тꙋ бога́тство и҆ сла́ва мно́га, и҆ поѧ́тъ женꙋ̀ въ домꙋ̀ а҆хаа́вли.
2
І пішов через кілька років до Ахава в Самарію; і заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, які були з ним, і схиляв його йти на Рамоф галаадський.
2
И҆ сни́де при концы̀ лѣ́тъ ко а҆хаа́вꙋ въ самарі́ю: и҆ закла̀ є҆мꙋ̀ а҆хаа́въ ѻ҆вны̀ и҆ волы̀ мнѡ́ги, и҆ лю́демъ сꙋ́щымъ съ ни́мъ, и҆ оу҆вѣщава́ше є҆го̀, да сни́детъ съ ни́мъ въ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй.
3
І говорив Ахав, цар Ізраїльський, Іосафату, царю Юдейському: чи підеш зі мною в Рамоф галаадський? Той сказав йому: як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йду з тобою на війну!
3
И҆ речѐ а҆хаа́въ ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ царю̀ і҆ꙋ́динꙋ: по́йдеши ли со мно́ю въ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй; И҆ речѐ є҆мꙋ̀: ꙗ҆́коже а҆́зъ, та́кѡ и҆ ты̀: и҆ ꙗ҆́коже лю́дїе твоѝ, та́кѡ и҆ лю́дїе моѝ съ тобо́ю на бра́нь.
4
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
4
И҆ речѐ і҆ѡсафа́тъ царю̀ і҆и҃левꙋ: вопросѝ оу҆̀бо дне́сь гдⷭ҇а.
5
І зібрав цар Ізраїльський пророків чотириста чоловік і сказав їм: чи йти нам на Рамоф галаадський війною, чи утриматися? Вони сказали: йди, і Бог віддасть його в руку царя.
5
И҆ собра̀ ца́рь і҆и҃левъ проро́кѡвъ четы́реста мꙋже́й и҆ речѐ къ ни̑мъ: пойдꙋ́ ли въ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй на бра́нь, и҆лѝ оу҆держꙋ́сѧ; И҆ рѣ́ша: взы́ди, и҆ преда́стъ бг҃ъ въ рꙋ́кꙋ царе́вꙋ.
6
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього? запитаємо й у нього.
6
Рече́ же і҆ѡсафа́тъ: нѣ́сть ли здѣ̀ прⷪ҇ро́ка гдⷭ҇нѧ є҆щѐ, да ѿ негѡ̀ вопро́симъ;
7
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа; але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори так, царю.
7
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ: є҆́сть є҆щѐ мꙋ́жъ є҆ди́нъ, и҆́мже вопроси́ти гдⷭ҇а, но а҆́зъ ненави́ждꙋ є҆го̀, поне́же не прорица́етъ мнѣ̀ во блага̑ѧ, занѐ всѝ дні́е є҆гѡ̀ во ѕла̑ѧ: се́й мїхе́а сы́нъ і҆емвли́нъ . Рече́ же і҆ѡсафа́тъ: не глаго́ли, царю̀ та́кѡ.
8
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха, і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
8
И҆ призва̀ ца́рь і҆и҃левъ є҆ди́наго ѿ є҆ѵнꙋ̑хъ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: (призовѝ) ско́рѡ мїхе́ю сы́на і҆емвли́на.
9
Цар же Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царський одяг; сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
9
Ца́рь же і҆и҃левъ и҆ і҆ѡсафа́тъ ца́рь і҆ꙋ́динъ кі́йждо сѣдѧ́ше на престо́лѣ свое́мъ, и҆ ѡ҆блечє́на красото́ю ца́рскою, сѣдѧ́ста же на простра́нствѣ бли́з̾ вра́тъ самарі́йскїхъ, и҆ всѝ проро́цы проро́чествовахꙋ пред̾ ни́ма.
10
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги і сказав: так говорить Господь: цими поколеш сиріян до знищення їх.
10
И҆ сотворѝ себѣ̀ седекі́а сы́нъ ханаа́нь ро́ги желѣ̑зны и҆ речѐ: сїѧ̑ гл҃етъ гдⷭ҇ь: си́ми и́збоде́ши сѷрі́ю, до́ндеже сконча́етсѧ.
11
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський; буде успіх тобі, і віддасть його Господь у руку царя.
11
И҆ всѝ проро́цы прорица́хꙋ та́кѡ, глаго́люще: взы́ди въ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй и҆ пред̾ꙋспѣ́еши, и҆ преда́стъ гдⷭ҇ь въ рꙋ́кꙋ царе́вꙋ.
12
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, пророки одноголосно пророкують добре цареві; нехай би і твоє слово було таким самим, як кожного з них: проречи і ти добре.
12
Вѣ́стникъ же, ше́дый призва́ти мїхе́ю, речѐ є҆мꙋ̀: сѐ, реко́ша проро́цы є҆ди́нѣми оу҆́сты̑ блага̑ѧ ѡ҆ царѝ да бꙋ́дꙋтъ оу҆̀бо и҆ твоѧ̑ словеса̀, ꙗ҆́коже є҆ди́нагѡ ѿ ни́хъ, и҆ да рече́ши блага̑ѧ.
13
І сказав Михей: живий Господь, — що скаже мені Бог мій, те проречу я.
13
И҆ ѿвѣща̀ мїхе́а: жи́въ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ є҆́же а҆́ще рече́тъ бг҃ъ ко мнѣ̀, сїѐ возглаго́лю.
14
І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Михею, чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи утриматися? І сказав той: ідіть, буде вам успіх, і вони будуть віддані в руки ваші.
14
И҆ прїи́де ко царю̀, и҆ речѐ є҆мꙋ̀ ца́рь: мїхе́е, и҆́мамъ ли и҆тѝ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй на бра́нь, и҆лѝ оу҆держꙋ́сѧ; И҆ ѿвѣща̀: взы́ди и҆ пред̾ꙋспѣ́еши, и҆ предадꙋ́тсѧ (вразѝ) въ рꙋ́ки ва́шѧ.
15
І сказав йому цар: скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в ім’я Господнє?
15
И҆ речѐ є҆мꙋ̀ ца́рь: коли́кѡ кра́тъ заклина́ю тѧ̀, да не глаго́леши мнѣ̀, то́кмѡ и҆́стинꙋ во и҆́мѧ гдⷭ҇не.
16
Тоді Михей сказав: я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря, — і сказав Господь: немає в них начальника, нехай повернуться кожен у дім свій з миром.
16
И҆ речѐ мїхе́а: ви́дѣхъ всего̀ і҆и҃лѧ расточе́на по гора́мъ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы, и҆̀мже нѣ́сть па́стырѧ: и҆ речѐ гдⷭ҇ь: не и҆́мꙋтъ сі́и вожда̀, да возвратѧ́тсѧ кі́йждо въ до́мъ сво́й въ ми́рѣ.
17
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
17
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ: не рѣ́хъ ли тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ не прорица́етъ ѡ҆ мнѣ̀ блага̑ѧ, но то́кмѡ ѕла̑ѧ;
18
І сказав Михей: так вислухайте слово Господнє: я бачив Господа, Який сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч Нього.
18
И҆ речѐ мїхе́а: не та́кѡ: слы́шите сло́во гдⷭ҇не: ви́дѣхъ гдⷭ҇а сѣдѧ́ща на прⷭ҇то́лѣ свое́мъ, и҆ всѧ̀ си́ла нбⷭ҇наѧ предстоѧ́ше ѡ҆деснꙋ́ю є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆шꙋ́юю є҆гѡ̀:
19
І сказав Господь: хто втягнув би Ахава, царя Ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше.
19
и҆ речѐ гдⷭ҇ь: кто̀ прельсти́тъ а҆хаа́ва царѧ̀ і҆и҃лева, да взы́детъ и҆ паде́тъ въ рамѡ́ѳѣ галаа́дстѣмъ; и҆ глаго́лаше є҆ди́нъ та́кѡ, и҆ и҆́нъ речѐ та́кѡ:
20
І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: я втягну його. І сказав йому Господь: чим?
20
и҆ и҆зы́де дꙋ́хъ, и҆ ста̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ речѐ: а҆́зъ прельщꙋ̀ є҆го̀: є҆мꙋ́же гдⷭ҇ь, въ че́мъ, речѐ, (прельсти́ши);
21
Той сказав: я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його. І сказав Він: ти втягнеш його, і досягнеш; піди і зроби так:
21
и҆ речѐ: и҆зы́дꙋ и҆ бꙋ́дꙋ дꙋ́хъ лжи́въ во оу҆стѣ́хъ всѣ́хъ проро́кѡвъ є҆гѡ̀: рече́ же (гдⷭ҇ь): прельсти́ши и҆ превозмо́жеши, и҆зы́ди и҆ сотворѝ та́кѡ:
22
І тепер, ось попустив Господь духу неправди увійти в уста цих пророків твоїх, але Господь прорік тобі недобре.
22
и҆ нн҃ѣ сѐ, гдⷭ҇ь дадѐ дꙋ́ха лжи́ва во оу҆ста̀ всѣ̑мъ проро́кѡмъ твои̑мъ си̑мъ, и҆ гдⷭ҇ь гл҃а ѡ҆ тебѣ̀ ѕла̑ѧ.
23
І підійшов Седекія, син Хенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?
23
И҆ пристꙋпѝ седекі́а сы́нъ ханаа́нь, и҆ оу҆да́ри мїхе́ю въ лани́тꙋ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: ко́имъ пꙋте́мъ про́йде дх҃ъ гдⷭ҇ень ѿ менє̀, є҆́же глаго́лати къ тебѣ̀;
24
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися.
24
Рече́ же мїхе́а: сѐ, оу҆́зриши въ де́нь то́й, є҆гда̀ вни́деши въ ло́жницꙋ и҆з̾ ло́жницы, да оу҆кры́ешисѧ.
25
І сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
25
И҆ речѐ ца́рь і҆и҃левъ: возми́те мїхе́ю, и҆ ѿведи́те ко є҆мми́рꙋ нача́лникꙋ гра́да и҆ ко і҆ѡа́сꙋ кнѧ́зю сы́нꙋ царе́вꙋ,
26
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його хлібом і водою бідно, доки я не повернуся в мирі.
26
и҆ рцы́те: сїѧ̑ глаго́летъ ца́рь: вве́рзите сего̀ въ темни́цꙋ, и҆ да ꙗ҆́стъ хлѣ́бъ печа́ли и҆ во́дꙋ печа́ли, до́ндеже возвращꙋ́сѧ въ ми́рѣ.
27
І сказав Михей: якщо ти повернешся в мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухайте це, всі люди!
27
Рече́ же мїхе́а: а҆́ще возвраща́ѧсѧ возврати́шисѧ въ ми́рѣ, не гл҃а гдⷭ҇ь мно́ю. И҆ речѐ: слы́шите, всѝ лю́дїе.
28
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
28
И҆ взы́де ца́рь і҆и҃левъ и҆ і҆ѡсафа́тъ ца́рь і҆ꙋ́динъ въ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй.
29
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський, і вступив у битву.
29
Рече́ же ца́рь і҆и҃левъ ко і҆ѡсафа́тꙋ: прикры́юсѧ и҆ вни́дꙋ во бра́нь, ты̀ же ѡ҆блецы́сѧ въ ри̑зы моѧ̑. И҆ прикры́сѧ ца́рь і҆и҃левъ и҆ вни́де во бра́нь.
30
І цар Сирійський повелів начальникам колісниць, які були в нього, сказавши: не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
30
Ца́рь же сѵ́рскїй повелѣ̀ вождє́мъ колесни́цъ свои́хъ, глаго́лѧ: не оу҆стремлѧ́йтесѧ на ма́ла и҆ на вели́ка, но то́кмѡ на самаго̀ царѧ̀ і҆и҃лева.
31
І коли побачили Іосафата начальники колісниць, то подумали: це цар Ізраїльський, — і оточили його, щоб битися з ним. Але Іосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвів їх Бог від нього.
31
И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆ви́дѣша нача̑лницы колесни́цъ і҆ѡсафа́та, глаго́лаша: ца́рь і҆и҃левъ є҆́сть се́й. И҆ ѡ҆быдо́ша є҆го̀ вою́юще. І҆ѡсафа́тъ же возопѝ ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ гдⷭ҇ь послꙋ́ша є҆го̀, и҆ ѿвратѝ и҆̀хъ бг҃ъ ѿ негѡ̀.
32
І коли побачили начальники колісниць, що це не був цар Ізраїльський, то повернули від нього.
32
И҆ бы́сть є҆гда̀ оу҆ви́дѣша воевѡ́ды колесни́цъ, ꙗ҆́кѡ не бѧ́ше ца́рь і҆и҃левъ, ѡ҆ста́виша є҆го̀.
33
Тим часом один чоловік випадково натягнув лук свій, і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений.
33
И҆ мꙋ́жъ налѧчѐ лꙋ́къ примѣ́тнѡ и҆ поразѝ царѧ̀ і҆и҃лева междꙋ̀ ле́гкимъ и҆ пе́рсѧми. И҆ речѐ воза́таю своемꙋ̀: ѡ҆братѝ рꙋ́кꙋ твою̀ и҆ и҆зведѝ мѧ̀ ѿ бра́ни ꙗ҆́кѡ и҆знемого́хъ.
34
Але битва у той день посилилася; і цар Ізраїльський стояв на колісниці проти сиріян до вечора і помер, коли заходило сонце.
34
И҆ сконча́на бы́сть бра́нь въ де́нь то́й, и҆ ца́рь і҆и҃левъ бѣ̀ стоѧ̀ на колесни́цѣ свое́й проти́вꙋ сѷрі́ѡмъ да́же до ве́чера, и҆ оу҆́мре заходѧ́щꙋ со́лнцꙋ.